§13. Франція

Назад до змісту

1. Посилення королівської влади

➡️ Доберіть факти, які свідчать, що королівська влада у Франції в XVI ст. стала абсолютною.

Факти, що свідчать про встановлення абсолютної влади короля у Франції в XVI столітті:

• Генеральні штати не скликалися з 1484 року, тож король міг одноосібно вести війни та встановлювати податки.
• Король Франсуа I за угодою 1516 року з Папою Римським отримав право самостійно призначати людей на вищі церковні посади, фактично підкоривши собі церкву.
• Усі справи в країні розглядала Велика королівська рада, яка лише готувала укази короля та втілювала його рішення.
• На указах Франсуа І вперше з’явилася формула, що підкреслювала його необмежену владу: «Така моя воля».
• Голова Паризького парламенту (найвищого суду) звертався до Франсуа І зі словами: «Ви стоїте вище законів, вони не можуть вас примушувати…».

➡️ За додатковими джерелами з’ясуйте, які пам’ятки французької архітектури належать до замків Луари. Підготуйте презентацію з короткою характеристикою історії їхнього створення.

Долина річки Луари у Франції занесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО завдяки великій кількості архітектурно-історичних пам’яток. Більшість замків були збудовані або значно перебудовані в епоху Відродження (XV-XVI ст.), коли там жили французькі королі.

Замок Шамбор

Це найбільший замок у долині Луари, який вважають шедевром архітектури Відродження. Його будівництво розпочалося в 1519 році за наказом короля Франциска I, який хотів мати резиденцію для полювання. Однією з найвідоміших деталей є подвійні гвинтові сходи в центрі замку, конструкцію яких приписують Леонардо да Вінчі.

Замок Шенонсо

Цей замок часто називають «Дамським замком», оскільки його історія тісно пов’язана з жінками, такими як Діана де Пуатьє та Катерина Медічі. Він має унікальне розташування, бо побудований прямо над річкою Шер. Саме тут відбувся перший в історії Франції феєрверк.

Замок Амбуаз

Королівською резиденцією замок став з 1431 року, а його основна розбудова припала на кінець XV – початок XVI століття. Амбуаз вважається одним із перших архітектурних пам’ятників у стилі Відродження в долині Луари. Тут трагічно загинув король Карл VIII, вдарившись головою об одвірок дверей.

Замок Блуа

Цей замок був резиденцією багатьох французьких королів. Він відомий тим, що у 1429 році тут архієпископ благословив Жанну д’Арк перед битвою з англійцями. Найдавнішою частиною замку є Зал Генеральних штатів, збудований ще на початку XIII століття.

Замок Азей-ле-Рідо

Побудований у XVI столітті за часів правління Франциска I, цей замок є яскравим прикладом архітектури Ренесансу. Він розташований на острові, що утворила річка Ендр. Будівництво почалося у 1510 році для скарбника Жиля Бертло, який хотів мати резиденцію в розкішному італійському стилі.

➡️ Працюємо разом. Метод «Ментальна карта». Висвітліть передумови формування абсолютизму у Франції.

1. Які стани названо в тексті?

У тексті названо три стани французького суспільства :

• Перший стан — духовенство.
• Другий стан — шляхта.
• Третій стан — автор називає його «станом народу взагалі», оскільки він об’єднував людей різного становища.

2. Які зміни в становому суспільстві другої половини XVI ст. визначає автор?

Автор визначає такі особливості станового суспільства:

• Третій стан був дуже неоднорідним. До нього входили «люди пера» (чиновники, юристи), купці, ремісники, плебеї та селяни, становище яких було найважчим.
• Шляхта мала значний вплив на церкву, оскільки становила «найбільшу частину духовенства».
• Основним привілеєм шляхти було звільнення від податків, а обов’язком — несення особистої військової служби.

➡️ Працюємо разом. Метод «Ментальна карта». Висвітліть передумови формування абсолютизму у Франції.

Передумови формування абсолютизму у Франції:

• Зміна уявлень про роль монарха: У суспільстві поширилася ідея, що лише сильна та необмежена влада короля здатна забезпечити порядок у країні. Стара модель суспільства з трьома станами вже не відповідала потребам часу.
• Інтереси різних соціальних груп:
  • Шляхта: ставала дедалі більше залежною від королівської служби.
  • Купецтво: сподівалося, що сильний монарх захистить їх від іноземних конкурентів.
  • Містяни: були готові віддати свої вольності в обмін на сприятливі умови для розвитку підприємництва, які міг забезпечити король.
  • Селянство: було найчисленнішою частиною населення, але не мало жодного впливу на політику.

Таким чином, різні верстви населення були зацікавлені в посиленні королівської влади.

2. Реформація у Франції

➡️ Чому населення півночі країни, зокрема Парижа, залишалося прихильним до католицизму?

Населення півночі Франції, і Париж також, залишалося вірним католицизму, тому що католицька церква в країні підкорялася королю і своєю діяльністю не викликала невдоволення у людей, на відміну від ситуації в Німеччині.

3. Причини й початок релігійних війн. Варфоломіївська ніч

➡️ Чому релігійні війни стали трагедією для Франції?

Релігійні війни стали справжньою трагедією для Франції, оскільки вони тривали 36 років (з 1562 по 1598 рік) і забрали життя величезної кількості людей. Під час цих війн, які складалися з восьми окремих конфліктів, відбувалися жорстокі розправи, найвідомішою з яких є Варфоломіївська ніч. Тоді було вбито тисячі гугенотів.

Крім великих людських втрат, війни призвели до глибокої кризи в країні. Франція фактично розділилася на дві частини: католицьку північ та гугенотський південь. Гугеноти навіть створили на півдні власну державу — Конфедерацію, що мала свої органи правління, податки та військо.

➡️ 1. Покажіть території, контрольовані гугенотами.

На карті території, які контролювали гугеноти в 1573–1598 роках, позначені зеленим кольором. Це переважно південні та південно-західні регіони Франції, зокрема Гасконь, Гієнь, а також частини Пуату, Лімузен, Овернь, Лангедок і Дофіне.

2. Яка із зображених на карті подій стала приводом до гугенотських війн?

Приводом до гугенотських війн стало вбивство гугенотів у містечку Вассі 1 березня 1562 року. На карті ця подія позначена спеціальним символом (схрещені мечі) біля назви «Вассі» в регіоні Шампань.

➡️ Працюємо в парах. Висловіть припущення, чи була у влади можливість уникнути релігійних війн. Поясніть свою думку.

Я думаю, що у влади був шанс уникнути релігійних війн, але це було дуже важко зробити.

Напередодні війни уряд намагався проводити політику віротерпимості, але примирити сторони не вийшло. Це означає, що спроба уникнути конфлікту була.

Проте причин для війни накопичилося занадто багато: тут і загострення релігійної нетерпимості, і погіршення життя людей через зростання цін, і ворожнеча між знатними родами Валуа та Бурбонів. Але ключовим було те, що влада, як зазначено у схемі, не розуміла всієї небезпеки релігійної ворожнечі, а іноді навіть використовувала її у своїх інтересах. Якби влада справді хотіла миру і діяла рішучіше, можливо, трагедії вдалося б уникнути.

4. Завершення релігійних війн

➡️ Визначте результати та наслідки релігійних війн у Франції.

Результатом релігійних війн стало припинення тривалого конфлікту та об’єднання країни під владою нового короля Анрі IV, який, щоб зайняти престол, прийняв католицизм, сказавши відому фразу: «Париж вартий меси!».

Головним наслідком стало підписання Нантського едикту в 1598 році, який визначив таке:

• Католицизм було визнано панівною релігією.
• Гугеноти отримали право вільно сповідувати свою віру та створювати релігійні громади в усіх містах, крім Парижа.
• Гугенотам дозволялося обіймати будь-які державні посади.
• Як гарантію виконання едикту, гугеноти зберегли за собою 200 фортець на півдні країни з гарнізонами та 25-тисячною армією.

Таким чином, Нантський едикт припинив релігійні війни, надав гугенотам громадянські права та відкрив для Франції шлях до релігійної терпимості.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Особливості процесу становлення абсолютної монархії у Франції

Становлення абсолютної монархії у Франції було поступовим процесом, який спирався на декілька ключових особливостей. По-перше, королі перестали скликати Генеральні штати і почали самостійно ухвалювати найважливіші рішення, як-от ведення війн чи встановлення податків. По-друге, королівська влада підкорила собі католицьку церкву, отримавши право призначати вищих церковних посадовців. По-третє, всіма справами в державі керувала Велика королівська рада, що лише виконувала волю монарха, яка виражалася фразою «Така моя воля». Абсолютизм підтримували різні верстви суспільства: шляхта, що залежала від королівської служби, та містяни й купецтво, що сподівалися на захист і сприятливі умови для розвитку.

Характер змін у складі тогочасної французької шляхти

У XVI столітті французька шляхта зазнала значних змін. В умовах становлення абсолютизму вона все більше втрачала свій вплив і ставала залежною від королівської служби. «Революція цін» сильно вдарила по її доходах, що викликало невдоволення, особливо серед провінційної шляхти. Під час релігійних війн шляхетство розкололося: частина підтримала гугенотів, сподіваючись захопити церковні землі, інша залишилася вірною католицизму та королю, розраховуючи на винагороду. Саме знатні шляхетські родини — Гізи та Бурбони — очолили ворогуючі табори католиків і гугенотів.

Події, пов’язані з поширенням у країні ідей Реформації, і їхні результати

Ідеї Реформації почали поширюватися у Франції в 20-х роках XVI століття, особливо на півдні країни, де утворилися громади гугенотів (кальвіністів). Проте більшість населення, зокрема на півночі та в Парижі, залишилася католицькою, оскільки церква у Франції підкорялася королю і не викликала такого сильного невдоволення, як у Німеччині. Королівська влада жорстоко переслідувала протестантів: були створені спеціальні суди, як-от «Вогняна палата», що ухвалила сотні вироків.

Це призвело до тривалих і кривавих релігійних війн (1562–1598), кульмінацією яких стала Варфоломіївська ніч. Результатом цих війн стало підписання Нантського едикту в 1598 році. Цей документ визнав католицизм панівною релігією, але надав гугенотам право на свободу віросповідання (крім Парижа), можливість обіймати державні посади та утримувати власні фортеці як гарантію безпеки. Це поклало край війнам і відкрило шлях до релігійної терпимості в країні.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. У якому році було підписано Нантський едикт?

Правильна відповідь Г. 1598 р.

3. Які зміни відбувалися в системі державної влади Франції в період формування абсолютної монархії?

У період формування абсолютної монархії у Франції влада короля стала необмеженою. Королі перестали скликати Генеральні штати і самостійно ухвалювали рішення, наприклад, про початок війни чи введення нових податків. Король Франсуа І підкорив собі католицьку церкву, отримавши право призначати на вищі церковні посади. Усіма державними справами займалася Велика королівська рада, яка лише виконувала волю монарха. На указах короля навіть з’явилася формула «Така моя воля», що підкреслювало його абсолютну владу.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті (с. 96) місця подій, пов’язаних із розгортанням релігійних (гугенотських) війн.

На карті позначено ключові місця та події релігійних війн у Франції :

• Містечко Вассі — тут 1 березня 1562 року відбулося вбивство гугенотів загоном герцога Гіза, що стало приводом до початку війн.
• Париж — у ніч на 24 серпня 1572 року тут сталася Варфоломіївська ніч, масове винищення гугенотів.
• Території, контрольовані гугенотами — на карті видно, що переважно це були землі на півдні Франції, де в 1576 році було створено гугенотську Конфедерацію.
• Ла-Рошель — одна з головних фортець, що залишилися в гугенотів після підписання Нантського едикту.

5. Виконайте хронологічне завдання. Складіть синхроністичну таблицю подій на українських землях у період релігійних (гугенотських) війн у Франції.

Релігійні війни у Франції тривали з 1562 по 1598 рік.

6. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Верна». Порівняйте релігійні війни в Німеччині та Франції.

Франція: Це була громадянська війна всередині єдиної держави між католиками та гугенотами (кальвіністами). Завершилася Нантським едиктом, який дозволив гугенотам вільно сповідувати свою віру в католицькому королівстві, що зміцнило центральну владу короля.

Спільне:

• Причина: конфлікт між католиками та протестантами.
• Характер: релігійна боротьба була тісно пов’язана з політикою та боротьбою за владу.
• Наслідки: війни були дуже жорстокими, забрали багато життів і завершилися компромісом, який надавав певні права протестантам.

Німеччина: Це був конфлікт між імператором Священної Римської імперії та князями, які підтримали лютеранство. Війна велася в роздробленій імперії. Завершилася Аугсбурзьким миром 1555 року за принципом «чия влада, того й віра», що ще більше закріпило роздробленість Німеччини.

Яким, на вашу думку, стало їхнє значення для цих країн і Європи загалом?

Для Франції війни завершилися укріпленням королівської влади та відновленням єдності країни на основі віротерпимості. Для Німеччини релігійний розкол лише поглибив політичну роздробленість. Для Європи ці конфлікти стали страшним уроком релігійної нетерпимості та першими кроками до ідеї свободи віросповідання.

7. Працюємо разом. Здійсніть SWOT-аналіз формування абсолютної влади монархів у Франції.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в парах. Метод «Плакат думок». Складіть перелік ознак для порівняння процесів формування абсолютних монархій в Англії та Франції. Визначте спільне та відмінне за цими ознаками.

9. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». У чому полягали уроки релігійних (гугенотських) війн у Франції?

Уроки релігійних війн у Франції полягали в наступному:

• Релігійна нетерпимість — це шлях до руйнівної громадянської війни, яка забирає безліч життів і розколює країну.
• Сильна центральна влада є необхідною для припинення внутрішніх конфліктів та збереження єдності держави.
• Компроміс і віротерпимість є єдиним способом досягти миру в суспільстві, де існують різні релігійні погляди. Нантський едикт показав, що можна знайти рішення, яке б задовольнило обидві сторони.
• Інтереси держави є вищими за релігійні суперечки. Вислів Анрі IV «Париж вартий меси!» став символом того, що заради єдності та миру в країні можна піти на поступки у питаннях віри.

10. Напишіть листа від особи француза (француженки), що жив (жила) за правління Анрі IV, до своїх родичів в іншій країні. Поділіться спогадами про цей час.

Люба сестро,

Пишу тобі з нашого дому в Ліоні, і серце моє нарешті спокійне. Ти не повіриш, але в країні запанував мир. Після стількох років страху, коли ми, гугеноти, боялися вийти на вулицю, коли кожне богослужіння могло стати останнім, ми нарешті можемо дихати вільно.

Пам’ятаєш, як ми ховалися, коли чули про жахіття Варфоломіївської ночі? Здавалося, що цьому кровопролиттю не буде кінця. Але наш новий король, Анрі IV, хоч і прийняв католицтво, не забув про нас. Його Нантський едикт, виданий кілька років тому, змінив усе. Тепер ми маємо право вільно сповідувати нашу віру, і ніхто не може нас за це переслідувати. Нам навіть дозволили мати свої фортеці для захисту!

Звісно, католики все ще дивляться на нас із недовірою, особливо тут, у великих містах. Але король твердо тримає владу і прагне миру для всіх. Люди кажуть, що він хоче, аби кожен селянин у неділю мав у горщику курку, і знаєш, я вірю, що за його правління це стане можливим. Після десятиліть війни ми нарешті відбудовуємо наші домівки та життя.

Сподіваюся, у вас усе гаразд. Можливо, одного дня ви зможете приїхати до нас у гості, і я покажу тобі, якою мирною стала наша Франція.

З любов’ю, твій брат П’єр.