ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чи погоджуєтеся ви з міркуваннями польського історика Мельхіора Якубовського, який вважає, що «успіхи й поразки об’єднаних Королівства Польського й Великого князівства Литовського не є “власністю” ані поляків, ані литовців, ані білорусів чи українців. Це спільна спадщина всіх народів, які проживали на території Речі Посполитої, зокрема тих, яких на цих теренах майже не зосталося, – євреїв і німців». Наведіть аргументи на підтвердження чи спростування цієї думки.
Так, я погоджуюся з думкою історика. Історія Речі Посполитої є спільною спадщиною, оскільки її творили різні народи.
Аргументи:
- Багатонаціональна держава: Річ Посполита об’єднувала поляків, литовців, русинів (українців і білорусів), євреїв, німців — усі вони творили її політику, економіку й культуру.
- Правова й релігійна співпраця: Варшавська конфедерація 1573 р. гарантувала віротерпимість, що залучало різні конфесії до спільного життя держави.
- Спільні успіхи: перемоги й здобутки (наприклад, зовнішні походи, Віденська битва 1683 р.) стали можливі завдяки внеску різних станів і народів, зокрема козаків.
- Спільні поразки: внутрішні конфлікти (Берестейська унія, Козацька революція 1648–1657), «Шведський потоп» — травма для всіх мешканців, незалежно від етнічності.
Отже, успіхи й поразки Речі Посполитої — спільна спадщина всіх її народів.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте причини утворення Речі Посполитої та найважливіші характеристики державного устрою цієї федеративної країни.
Причинами утворення Речі Посполитої в 1569 році були:
- Посилення Московського царства, через що Велике князівство Литовське шукало сильного союзника.
- Прагнення знаті Великого князівства Литовського отримати такі ж права та привілеї, як у польської шляхти.
- Бажання польської шляхти взяти під контроль південні землі Великого князівства Литовського для вирощування зерна на продаж у Європу.
Найважливіші характеристики державного устрою Речі Посполитої:
- Федерація: Це було об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського, де князівство зберігало широку автономію (свій уряд, закони, військо).
- Виборна монархія: Короля не успадковував трон, а обирала на сеймі шляхта.
- Шляхетська демократія: Головну роль у державі відігравала шляхта, яка мала значні політичні права та вольності. Влада короля була обмежена.
- Єдиний Сейм та зовнішня політика: Законодавчу владу мав єдиний для всієї держави сейм, також велася спільна зовнішня політика.
Розгляньте інфографіку та доповніть її зміст.
Інфографіку можна доповнити тим, що крім спільної зовнішньої політики, Річ Посполита мала також спільного виборного короля та єдиний законодавчий орган — Сейм. Водночас Королівство Польське та Велике князівство Литовське, як показано на схемі, зберігали окремі уряди, адміністрацію, скарбницю та військо. Ще можна дадати, що українські землі повністю переходили під владу польської шляхти.
ДОСЛІДІТЬ
Чому шляхта прагнула обмежити владу короля?
Шляхта хотіла обмежити владу короля, тому що прагнула, аби держава спиралася на закон і порядок, а не на волю монарха. Період безкоролів’я надав шляхті шанс закріпити свої свободи. Вони прагнули гарантувати свої права, встановивши навіть право на опір королю, якщо той порушуватиме закон, а також обмежуючи його особисте життя, наприклад, у виборі дружини.
Які наслідки, на вашу думку, мало прийняття Генрикових артикулів?
Прийняття Генрикових артикулів мало значні наслідки:
- Закріпили виборність короля та обмежили його повноваження Генриковими артикулами і особистими зобов’язаннями pacta conventa.
- Запровадили «релігійний мир» і підняли рівень віротерпимості.
- Передали вищу апеляцію Трибуналу, забравши в короля право «карати й милувати».
- Законно визнали право народу на спротив королю-порушнику права.
- Посилили «шляхетську демократію», але в довгостроковій перспективі підвищили ризик політичних блокувань і послабили центральну владу, що привело до нестабільності в державі.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, що таке «революція цін» і як це явище вплинуло на господарське життя українських земель у XVI ст.
«Революція цін» — це різке зростання цін на товари в Європі у XVI столітті. Причиною став великий приплив золота і срібла з колоній в Америці, що збільшило кількість грошей в обігу. Для українських земель, що були в складі Речі Посполитої, це означало зростання попиту на сільськогосподарську продукцію. Щоб отримати більше прибутку від продажу товарів до Європи, шляхта активно створювала великі господарства (фільварки) для вирощування зерна на експорт.
Чому товари, зображені на ілюстрації, мали попит на європейських ринках?
Товари, зображені на ілюстрації, мали великий попит, оскільки Річ Посполита була значним постачальником сировини до Західної Європи.
- Зерно: Річ Посполита була найбільшим виробником зерна в Європі, яке було потрібне для харчування населення.
- Худоба: З українських земель через Польщу до Німеччини пролягав шлях, яким переганяли худобу. М’ясо та шкури також експортували.
- Деревина: Деревину та виготовлений з неї поташ (речовина для виробництва скла, мила та фарбування) активно продавали на міжнародних ринках.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте малюнки відомого польського художника Яна Матейка, на яких він зобразив представниць і представників різних суспільних станів XVI ст. Визначте, хто саме постав на цих зображеннях і наведіть аргументи на користь свого висновку.
На малюнках Яна Матейка зображені представники різних суспільних станів Речі Посполитої XVI століття.
На лівому малюнку — селяни та міщани. Про це свідчить їхній простий, але охайний одяг: свити, сорочки, хустки та шапки з недорогих матеріалів. Такий одяг був практичним для роботи та повсякденного життя, на відміну від розкішного вбрання знаті.
На правому малюнку — шляхта, магнати та духовенство. Їх можна впізнати за багатим і пишним одягом із дорогих тканин, таких як оксамит і шовк, прикрашеним хутром та коштовностями. Чоловіки носять жупани, деякі мають при собі зброю (шаблі), що було привілеєм шляхти. Жінки одягнені в розкішні сукні з великими комірами. Одна з постатей у центрі, ймовірно, є представником вищого духовенства, на що вказує його специфічне вбрання.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте з курсу історії України, кого підтримувала влада Речі Посполитої — прихильників Реформації чи Контрреформації. Порівняйте свої висновки з текстом параграфа.
Спочатку влада Речі Посполитої не підтримувала якусь одну сторону, а дотримувалася політики релігійної терпимості. Це дозволило поширитися ідеям Реформації. Однак згодом, особливо наприкінці XVI століття, влада почала активно підтримувати Контрреформацію.
Мої висновки збігаються з текстом параграфа. У тексті йдеться, що в XVI – на початку XVII ст. Річ Посполита була «державою без спалень», де панувала віротерпимість, закріплена Актом Варшавської конфедерації 1573 року. Це підтверджує початковий етап толерантності. Водночас влада обмежувала вплив православ’я (Берестейська унія 1596), що показує курс еліт на зміцнення позицій католицизму й тенденцію до Контрреформації.
ДОСЛІДІТЬ
Що має на увазі науковиця, зазначаючи опір шляхти, міщанства й козацтва?
Наталія Яковенко має на увазі, що відновлення прав православної церкви стало можливим завдяки спільним зусиллям різних верств українського суспільства:
- Опір шляхти: православні шляхтичі використовували свої політичні права, щоб захистити свою віру.
- Опір міщанства: міщани, зокрема через церковні братства, чинили опір, фінансуючи школи, друкарні та підтримуючи православ’я.
- Опір козацтва: козаки, як військова сила (“козацькою шаблею”), були готові зі зброєю в руках захищати православну віру від утисків.
Як боротьба за збереження Православної церкви сприяла консолідації українства?
Боротьба за збереження Православної церкви об’єднала українців і допомогла їм усвідомити себе єдиною силою. Коли шляхта, міщани та козаки разом виступили на захист спільної справи — своєї віри, — це згуртувало їх. Як пише історикиня, Русь (тобто українці та білоруси) вийшла з цієї боротьби, “усвідомивши себе третьою силою в Речі Посполитій двох народів” — поляків і литовців. Ця спільна перемога, закріплена “Статтями заспокоєння грецької релігії”, показала, що разом вони можуть відстоювати свої права.
ПОМІРКУЙТЕ
Розгляньте карту. Поміркуйте, відносини з якими державами були для Речі Посполитої найскладнішими.
Судячи з карти та тексту, найскладніші відносини у Речі Посполитої були з Московським царством, Швецією та Османською імперією. З цими країнами постійно велися війни за території. Наприклад, війна з Московією завершилася Деулінським перемир’ям, а шведське вторгнення увійшло в історію як «Шведський потоп». На південних кордонах постійну загрозу становила Османська імперія.
Як ситуація на українських землях вплинула на становище Речі Посполитої на міжнародній арені?
Ситуація на українських землях дуже послабила Річ Посполиту на міжнародній арені. Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького призвела до союзу гетьмана з московським царем у 1654 році. Це посилило вплив Москви на українські землі та втягнуло Річ Посполиту в нову війну. Ослабленням держави скористалася Швеція, яка напала в 1655 році. Через ці події Річ Посполита втратила близько третини населення та перестала бути великою державою.
ДОСЛІДІТЬ
На сторінці польської Вікіпедії про шляхетську демократію наведено її характеристику. Прочитайте переклад уривка з тексту енциклопедичної статті й наведіть аргументи з внутрішньополітичного чи міжнародного життя Речі Посполитої, що спростовують чи підтверджують цю тезу.
Теза про унікальність шляхетської демократії є вірною, оскільки в Речі Посполитій влада короля була обмежена, а шляхта домінувала.
Аргументи на підтвердження:
- Виборність короля: Монарха обирала шляхта, а не успадковував трон.
- Обмеження влади: Король присягав на «Генрикових артикулах», які не давали йому повної влади.
- Верховенство сейму: Ключові рішення ухвалював шляхетський сейм, а не король.
- Право на спротив: Шляхта могла законно виступити проти короля, якщо він порушував закони.
- Право liberum veto: Будь-який шляхтич міг заблокувати рішення сейму, що призводило до паралічу влади.
- Із часом демократія перетворилася на владу кількох магнатських родів.
- Слабка центральна влада дозволила іншим державам втручатися у внутрішні справи, що призвело до воєн (як «Шведський потоп») і поділів Речі Посполитої.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Визнач причини, час і умови укладання Люблінської унії.
Люблінська унія була укладена в 1569 році. Королівство Польське та Велике князівство Литовське об’єдналися в одну державу — Річ Посполиту, якою правив єдиний король, а законодавчим органом був спільний сейм. При цьому Велике князівство Литовське зберігало значну автономію, але українські землі перейшли під владу польської шляхти.
Причини укладення унії були такі:
- Велике князівство Литовське шукало союзника через посилення Московського царства.
- Литовська знать хотіла отримати такі ж права, як і польська шляхта.
- Польська шляхта прагнула контролювати південні землі Великого князівства Литовського для вирощування зерна на продаж у Європу.
2. Стисло схарактеризуй поняття «шляхетська демократія».
Шляхетська демократія — це політична система в Речі Посполитій, яка була схожа на представницьку демократію. Головна її особливість полягала в тому, що політичні права, тобто право вважатися «нацією», мали лише шляхта та вище духовенство, а не все населення. На чолі держави стояв король, якого довічно обирав сейм, що складався з депутатів від шляхти.
3. Склади хронологічну задачу, пов’язану з прийняттям Генріхових артикулів.
Задача: Люблінську унію уклали в 1569 році, а Генріхові артикули були підписані 11 травня 1573 року. Скільки повних років минуло між цими двома подіями?
Розв’язання: 1573 – 1569 = 4 роки.
Відповідь: Між укладенням Люблінської унії та підписанням Генріхових артикулів минуло 4 повних роки.
4. Кількома реченнями схарактеризуй особливості розвитку релігійної сфери Речі Посполитої.
Релігійне життя у Речі Посполитій XVI – початку XVII століття було значно спокійнішим, ніж у багатьох країнах Західної Європи, тому її називали «державою без спалень». Завдяки Акту Варшавської конфедерації 1573 року в країні була закріплена віротерпимість, що проголошувала рівні права для католиків та представників інших конфесій (протестантів, православних, юдеїв, мусульман). Однак, становище православного населення було складним, а укладення Берестейської унії 1596 року, замість примирення, спричинило новий конфлікт між православними та уніатами.
5. Пригадай, який період в історії Речі Посполитої отримав назву «десятиліття золотого спокою» і чому. Як вплинули подальші події на становище держави?
«Десятиліттям золотого спокою» називають період з 1638 по 1648 рік. Це був час відносного миру після придушення козацько-селянських повстань і до початку великої козацької революції під проводом Богдана Хмельницького. Подальші події кардинально змінили становище держави. Козацька революція 1648–1657 років, союз Хмельницького з московським царем у 1654 році, а також руйнівне шведське вторгнення 1655 року («Шведський потоп») призвели до величезних людських втрат та ослаблення країни. Внаслідок цих подій Річ Посполита втратила статус великої держави.
6. Анджей Сулима Камінський у своїй книзі… зауважив, що «на європейському тлі заслуговують на повагу величезні здобутки Речі Посполитої у розвитку парламентаризму, самоврядування, громадянських прав і більшої, ніж у решти християнських народів, релігійної віротерпимості». Чи погоджуєшся ти з такими міркуваннями? Наведи конкретні історичні приклади, які проілюстрували б твої висновки.
Так, я погоджуюся з міркуваннями Анджея Сулими Камінського. Історія Речі Посполитої дає багато прикладів, що підтверджують його слова.
- Парламентаризм і самоврядування: У Речі Посполитій існувала унікальна для тогочасної Європи система «шляхетської демократії». Короля не успадковували, а довічно обирали на загальному сеймі, куди приїжджали депутати (посли) від шляхти з усіх земель. Це був справжній парламент, який обмежував владу монарха, що було закріплено в Генріхових артикулах 1573 року.
- Громадянські права: Хоча правами користувалася переважно шляхта, вона мала значні вольності та привілеї. Генріхові артикули, які кожен король був змушений підписати, гарантували шляхті право на опір королю, якщо той порушуватиме її права. Це був важливий крок у розвитку ідеї громадянських прав.
- Релігійна віротерпимість: На тлі релігійних воєн у Європі, Річ Посполита прийняла Акт Варшавської конфедерації 1573 року. Цей документ гарантував свободу віросповідання і став першим подібним актом у Європі, зробивши країну притулком для людей різних конфесій.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Поміркуй, чому Річ Посполиту називали «державою двох народів».
Річ Посполиту називали «державою двох народів», тому що вона виникла внаслідок об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського після укладення Люблінської унії у 1569 році. Політичною елітою, яка мала всі права, вважалися два народи — поляки та литовці (представники Великого князівства Литовського), які і складали основу цієї держави.
Склади сенкан, який схарактеризує становище українства в цій державі.
Українство.
Пригноблене, нескорене.
Боронило, повставало, боролося.
Прагнуло до визнання прав.
Боротьба.