§12—13. Річ Посполита

Назад до змісту

12–13.1. Як утворилася Річ Посполита?

1. Назвіть внутрішні та зовнішні причини об’єднання Великого князівства Литовського з королівством Польським.

Внутрішні причини:

• Послаблення Великого князівства Литовського через поразки у Лівонській війні
• Бажання дрібної та середньої литовської й української шляхти отримати такі ж права, як польська шляхта, зокрема політичні й економічні привілеї.

Зовнішні причини:

• Постійна загроза з боку Московського князівства, яке відвойовувало землі у Литви.
• Напади Османської імперії та Кримського ханства, що змушувало шукати надійного союзника для спільної оборони.
• Польща прагнула поширити свій вплив на схід і загарбати українські землі.

2. Розгляньте картину «Люблінська унія». Який з етапів переговорів відтворив Ян Матейко? У чому сутність двосторонньої угоди?

Ян Матейко на картині «Люблінська унія» зобразив символічний момент підписання унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським під час сейму в Любліні 1569 року. На полотні відтворено не конкретну історичну мить, а узагальнений образ укладення угоди, де зібрані представники еліт Польщі, Литви та Русі-України, що символізує об’єднання держав.

Сутність двосторонньої угоди:

• Польське королівство та Велике князівство Литовське об’єднувалися в єдину федеративну державу — Річ Посполиту.
• Утворювався спільний виборний король, спільний сейм і сенат, єдина зовнішня політика, зрівнювалися в правах шляхта обох держав.
• Кожна сторона зберігала власну адміністрацію, військо, фінанси, судову систему та законодавство, але українські землі переходили під владу Польщі.

3. Як Люблінська унія вплинула на становище русько-українського народу?

Позитивні наслідки:

• Більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що сприяло культурному й політичному згуртуванню українського народу.
• Зберігалося місцеве право, судочинство за Литовським статутом, діловодство велося руською мовою.
• Українські землі долучилися до західноєвропейських культурних впливів, зросла кількість навчальних закладів, поширилися нові форми самоврядування.

Негативні наслідки:

• Місцева еліта поступово полонізувалася та покатоличувалася.
• Почалося закріпачення селянства, зросли повинності й податки.
• Польські магнати й шляхта отримали можливість привласнювати українські землі, що спричинило масове створення фільварків і посилення експлуатації селян.
• Поширилася релігійна нетерпимість до православних

12–13.2. Яким був внутрішній устрій Речі Посполитої?

1. Розгляньте картину «Шляхта…». Скільки воєводств налічувала Річ Посполита? Поясніть свої міркування.

Кількість воєводств у Речі Посполитій сягала 48, але точна кількість змінювалася з часом через адміністративні реформи та територіальні зміни.

2. Хто міг бути чи стати шляхтичем у польсько-литовській державі? Чому її форму правління називають шляхетською, зокрема аристократичною республікою? Обґрунтуйте відповідь на прикладі «Генріхових артикулів».

Шляхтичем міг бути той, хто належав до шляхетського роду або отримав шляхетство за особливі заслуги. У Речі Посполитій шляхта мала особливі права й вольності.

Форма правління називалася шляхетською республікою, бо влада короля була значно обмежена сеймом, а всі важливі рішення приймалися за участі шляхти. Короля обирали на виборах, і він мав дотримуватися «Генріхових артикулів» — спеціальних зобов’язань, які гарантували політичні права шляхти, а також право сейму контролювати короля та навіть позбавити його влади у разі порушення законів.

3. Чому правило «вільної заборони» підточувало устрій Речі Посполитої?

Правило «вільної заборони» (liberum veto) дозволяло кожному депутату сейму зупинити ухвалення будь-якого рішення чи навіть розпустити сейм, якщо він був проти. Це призводило до того, що ухвалення важливих законів часто блокувалося, а держава ставала нестабільною і не могла ефективно реагувати на виклики. Через це політичний устрій Речі Посполитої поступово слабшав і ставав вразливим до зовнішнього втручання та внутрішнього хаосу.

12–13.3. Як розвивалося господарство та яким було становище людей у Речі Посполитій?

1. Як змінювалася зовнішня політика Речі Посполитої впродовж другої половини XVII – кінця XVIII ст.? Яку роль відіграв «український» чинник в ослабленні польсько-литовської держави?

У другій половині XVII – кінці XVIII ст. зовнішня політика Речі Посполитої стала менш активною та оборонною. Держава втратила позиції великої європейської сили, часто ставала об’єктом втручання сусідніх країн — Московії (Росії), Пруссії, Австрії. Важливу роль в ослабленні Речі Посполитої відіграв «український» чинник: козацькі війни, повстання, поділ українських земель між Польщею, Московією та Османською імперією призвели до політичної та економічної дестабілізації.

2. У вчительки / вчителя з’ясуйте, що таке річпосполитський «Потоп». У чому його схожості та відмінності з українською Руїною?

Річпосполитський «Потоп» — це період шведської інтервенції у Річ Посполиту (1655–1660 рр.), коли країна зазнала масштабної руйнації, втратила багато населення та територій. Слово «потоп» у цьому контексті означає катастрофу, лихо, що охопило всю державу.

Схожість з українською Руїною полягає в тому, що обидва періоди були часом хаосу, занепаду, втрати контролю над територіями, численних війн і втручання іноземних держав. Відмінність у тому, що «Потоп» був спричинений зовнішньою агресією (шведське вторгнення), а Руїна — це ще й внутрішня політична криза та боротьба за владу на українських землях після смерті Богдана Хмельницького.

3. Взаємонавчаючись у парах, визначте внутрішні і зовнішні причини поділів Речі Посполитої.

Внутрішні причини:

• Політична слабкість через «вільну заборону» (liberum veto), що блокувала прийняття рішень у сеймі.
• Посилення влади магнатів які часто діяли у власних інтересах.
• Соціальна напруга, конфлікти між шляхтою, селянством і міщанами.
• Економічний занепад і відсталість у порівнянні з сусідами.

Зовнішні причини:

• Втручання сусідніх держав (Росія, Пруссія, Австрія) у внутрішні справи Речі Посполитої.
• Військові поразки й територіальні втрати.
• Зростання сили сусідніх монархій, які прагнули поділити слабку державу між собою.

12–13.5. Як відбувалися Реформація і Контрреформація та розвивалася культура в Речі Посполитій?

1. Чому в ХVІ ст. набували популярності переклади Біблії національними мовами?

У XVI ст. переклади Біблії на національні мови стали популярними через ідеї Реформації, яка закликала до особистого читання Святого Письма та зрозумілості віровчення для всіх віруючих. Переклади дозволяли людям самостійно ознайомлюватися з біблійними текстами, а не лише слухати їх у латинському перекладі під час богослужінь. Винахід друкарства дозволив масово поширювати переклади Біблії, що сприяло зростанню грамотності.

2. Чим процеси Реформації і Контрреформації в Речі Посполитій відрізнялися від тих, що відбувалися в державах Західної Європи?

На відміну від Західної Європи, в Речі Посполитій Контрреформація проходила переважно мирно, без масових переслідувань. Єзуїти відігравали ключову роль у відновленні позицій католицизму через освіту та проповідництво.

3. Дослідіть таблицю релігійного поділу в місті Львів. Сповідники яких релігій переважали? Яке місце займали руси-українці?

У Львові переважали католики (поляки) та євреї (юдеї), також були греко-католики (русини-українці), вірмени (православні). Руси-українці займали підпорядковане становище, їхня громада була менш численною.

4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про відомих діячів польської культури.

Відомі діячі польської культури:

• Ян Кохановський: Видатний поет епохи Відродження, автор «Тренів».
• Миколай Коперник: Астроном, автор геліоцентричної теорії.
• Ян Замойський: Політик і меценат, засновник Замойської академії.
• Станіслав Оріховський: Письменник і публіцист.
• Пйотр Скарга: Єзуїт, проповідник і письменник, автор «Проповідей сеймових».
• Ян Матейко (художник)
• Адам Міцкевич (поет)
• Фридерик Шопен (композитор і піаніст)
• Генрик Сенкевич (письменник, лауреат Нобелівської премії)
• Марія Склодовська-Кюрі (науковиця, двічі лауреатка Нобелівської премії).

5. У підручнику з історії України розгляньте «сарматський» портрет Дмитра Вишневецького (Байди). Як польський сарматизм виявлявся в поведінці, побуті та одязі?

Польський сарматизм проявлявся у переконанні шляхти у своєму особливому походженні від сарматів. У поведінці це виявлялося у гонорі, гостинності, любові до розкішних бенкетів, відвазі та незалежності. В побуті — у пристрасті до пишних прийомів. В одязі — у носінні жупанів, плащів, оздоблених коштовностями, хутряних виробів. Сарматські портрети, зокрема Дмитра Вишневецького, підкреслювали шляхетську гідність, багатство, герби та пишність вбрання.

Перевірте себе!

1. У зошиті продовжте укладання синхронізованої хронологічної таблиці «Західна і Центральна Європа ХVІ–ХVІІІ ст.». Внесіть у таблицю відповідні відомості з історії Речі Посполитої.

У таблиці для Речі Посполитої варто відзначити такі події:

• 1569 р. — Люблінська унія, утворення Речі Посполитої
• 1572 р. — смерть останнього Ягеллона, початок виборної монархії
• 1648–1657 рр. — Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького
• 1772, 1793, 1795 рр. — три поділи Речі Посполитої, припинення існування держави.

2. Покажіть на мапах: а) території королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського до 1569 р.; б) територію Речі Посполитої після 1569 р.; в) територіальні зміни, яких зазнала Річ Посполита в XVIІ ст.

а) До 1569 р. Королівство Польське займало західні землі, Велике князівство Литовське — північ і схід, Руське князівство — українські землі, Жемайтія — північний захід сучасної Литви.

б) Після 1569 р. всі ці території об’єдналися у Річ Посполиту.

в) У XVII ст. територія Речі Посполитої зменшилася через територіальні втрати внаслідок війн з Росією, Швецією та Османською імперією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли була підписана Люблінська унія?
• Що таке шляхетська республіка?
• Хто міг стати королем у Речі Посполитій?
• Де проходили вибори короля?
• Звідки ми можемо дізнатися про роль магнатів у державі?
• Чому шляхта мала такі великі права?
• Як впливали магнати на політику?
• Який результат мала Національно-визвольна війна для Речі Посполитої?

4. А. Чим відрізняються поняття «абсолютна монархія», «парламентська монархія», «шляхетська республіка»? Увідповідніть указані форми правління та назви держав: Франція, Іспанія, Священна Римська імперія, Нідерланди, Англія, Річ Посполита.

• Абсолютна монархія — влада короля необмежена (Франція, Іспанія).
• Парламентська монархія — влада короля обмежена парламентом (Англія, Нідерланди).
• Шляхетська республіка — влада належить шляхті, король обирається (Річ Посполита).
• Священна Римська імперія — виборна монархія з сильною владою князів.

Б. Чому Річ Посполиту називали державою «двох народів»?

Тому що її створили Польща й Литва, і обидва народи мали рівні права в державі.

В. Відомий історик Норман Дейвіс називав Річ Посполиту «раєм для шляхти». Як ви розумієте сутність такого порівняння? Хто такі магнати? Чи належали вони до шляхетської верстви? Чим відрізнялися від пересічних шляхтичів?

Річ Посполита була «раєм для шляхти», бо шляхта мала великі права, могла обирати короля, не платила податків, мала політичний вплив. Магнати — це найбагатші та найвпливовіші представники шляхти, які володіли величезними маєтками, арміями, навіть впливали на вибори короля. Вони належали до шляхетської верстви, але відрізнялися багатством, політичною вагою і владою над дрібною шляхтою.

5. А. Самостійно доберіть джерела для характеристики історичних діячів, причин і наслідків, оцінок подій у Речі Посполитій у другій половині ХVІ – ХVІІІ ст.

Історичні діячі: Королі: Сигізмунд ІІ Август, Генріх Валуа, Ян ІІІ Собеський, Станіслав Август Понятовський та інші.

Причини подій:

• Люблінська унія 1569 р. — об’єднання Польщі та Литви для посилення протистояння Московії та зміцнення позицій шляхти.
• Зростання впливу магнатів і шляхти — обмеження влади короля, політична нестабільність.
• Війни з Османською імперією, Московією, Швецією — виснаження держави.

Наслідки:

• Поділи Речі Посполитої наприкінці XVIII ст. між Росією, Пруссією та Австрією.
• Зростання національного руху.

Оцінки подій:

• Сучасні історики вважають, що надмірна свобода шляхти та слабкість королівської влади призвели до занепаду держави.

5. Б. У соціальній мережі створіть уявну сторінку одного з історичних діячів Речі Посполитої другої половини ХVІ – ХVІІІ ст.

Уявна сторінка у соцмережі: Ян III Собеський

• Ім’я: Ян III Собеський
• Статус: Король Речі Посполитої
• Про себе: Захисник Європи, патріот Речі Посполитої, покровитель культури та мистецтва.
• Фото профілю: Портрет у королівському вбранні, з орденом.
• Останній пост: “1683 рік. Перемога під Віднем! Європа врятована від османської навали!”
• Хештеги: #Відень1683 #РічПосполита #король #перемога

6. А. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, розгляньте історичні сюжети на картинах польського художника Яна Матейка. Підготуйте добірку тих, де змальовані події, що відбулися в Речі Посполитій у другій половині XVII – наприкінці XVIII ст.

• Богдан Хмельницький з Тугай Беєм під Львовом (1885) — на картині зображено події 1648 року: після перемог над польським військом під Жовтими Водами, Пилявцями, Корсунем, Богдан Хмельницький разом із татарським ханом підійшли під стіни давньої столиці Галицько-Волинського князівства — Львова.
• «Ян III Собеський під Віднем» (1883) — зображає перемогу польського короля над турками 1683 р.
• «Рейтан, або Втрата державності» (1866) — зображує події квітня 1773 року, коли Тадеуш Рейтан намагався зірвати сейм і не допустити поділу Речі Посполитої

6. Б. Мініпроєкт «Польсько-литовсько-українські відносини впродовж другої половини XVI – першої половини XVIII ст.»

• Люблінська унія 1569 р. — об’єднання Польщі та Литви, приєднання українських земель до Польщі.
• Полонізація та покатоличення — тиск на українську шляхту, утиски православ’я, уніатство.
• Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. — боротьба під проводом Богдана Хмельницького проти польського панування.
• 1658 р. — Гадяцький договір: спроба створити федерацію трьох народів (Польща, Литва, Україна), але угода не була реалізована
• Андрусівське перемир’я 1667 р. — розподіл українських земель між Московією та Польщею.
• У XVIII ст. — посилення залежності українських земель, втручання Росії, остаточний поділ Речі Посполитої
• Культурні впливи — розвиток освіти (Острозька академія), поширення бароко, спільна архітектурна спадщина.
• Значення — формування національної самосвідомості українців, поступове посилення прагнення до незалежності.

Презентація може містити карту, короткі тези, портрети діячів, ілюстрації архітектури та картин Матейка.