Як пов’язані історія приладів для вимірювання часу та літочислення?
Історія приладів для вимірювання часу тісно пов’язана з розвитком систем літочислення. Спочатку люди визначали час за природними явищами, як-от зміна дня і ночі, що вплинуло на створення перших приладів для вимірювання часу, таких як сонячні годинники. Ці прилади допомагали синхронізувати суспільне життя, роботу, богослужіння та інші види діяльності. З розвитком більш точних методів вимірювання часу, як-то водяні, пісочні та механічні годинники, з’являлася потреба в уніфікованому літочисленні.
Чи вимірювали час по-різному? Які в минулому були годинники?
Так, у різних культурах і в різні епохи час вимірювали по-різному. Наприклад, у Давньому Єгипті використовували водяні годинники, у Китаї — вогняні годинники, а в Європі з’явилися механічні годинники на міських вежах.
У минулому були сонячні годинники, водяні годинники, піскові годинники, вогняні годинники та механічні. Сонячний годинник вимірював час за тінню від стрілки. Водяний — за кількістю витеклої води. Пісковий — за пересипанням піску з однієї частини до іншої. Механічний годинник використовував маятник і дзвони для сповіщення часу.
Чому історикам важливо знати, як вимірювали час у минулому?
Історикам важливо знати це для розуміння того, як люди в різні епохи організовували своє життя, планували події. Способи вимірювання часу впливали на організацію життя людей, релігійні обряди та управління державами.
МІРКУЄМО
Роздивіться ілюстрації та прочитайте текстівки до них. Поділіться припущеннями, навіщо за давнини на міських вежах установлювали годинники з дзвоном.
Годинники з дзвоном на міських вежах встановлювали, щоб люди могли знати час навіть на відстані. Дзвін сповіщав мешканців про важливі події або час, коли потрібно було почати чи завершити роботу. Це було особливо корисно, коли не всі мали власні годинники.
Чи важливо для вас орієнтуватися в часі та за допомогою яких пристроїв ви це робите?
Так, важливо орієнтуватися в часі, щоб планувати свій день і не запізнюватися. Я використовую для цього смартфон або наручний годинник.
Досліджуємо
Роздивіться зображення різноманітних годинників. Чому люди продовжують удосконалювати пристрої для вимірювання часу?
Люди продовжують удосконалювати годинники, щоб зробити їх точнішими, зручнішими та багатофункціональними. Сучасні пристрої, як-от смартгодинники, не тільки показують час, але й виконують багато інших завдань: відстежують здоров’я, приймають дзвінки та повідомлення. Удосконалення годинників допомагає людям краще організовувати свій час і життя в умовах швидкого розвитку технологій.
Дайте відповіді на запитання до тексту.
Що довідалися про історію приладів для вимірювання часу?
Люди здавна використовували різні пристрої для вимірювання часу: сонячні, водяні, піскові та вогняні годинники. З розвитком технологій з’явилися механічні годинники, які встановлювали на міських вежах і дзвіницях. Пізніше стали популярними кишенькові та наручні годинники.
Які переваги і недоліки різних типів годинників?
- Сонячні годинники: Переваги — простота; недоліки — працюють тільки за наявності сонячного світла.
- Водяні годинники: Переваги — можуть працювати вночі; недоліки — потребують постійного контролю рівня води.
- Піскові годинники: Переваги — точність на короткі проміжки часу; недоліки — обмежений час дії, потреба в перевертанні.
- Вогняні годинники: Переваги — можна використовувати як будильник; недоліки — залежність від горіння.
- Механічні годинники: Переваги — висока точність; недоліки — потребують регулярного заводу.
Які годинники були символом могутності, витвором мистецтва та предметом розкоші?
- Символ могутності: великі міські годинники на вежах, як-от Біг-Бен у Лондоні чи годинник на ратуші у Львові, символізували владу та організованість міста.
- Витвір мистецтва: механічні годинники з майстерно виготовленими деталями й оздобленням, як-от астрономічний годинник у Празі.
- Предмет розкоші: кишенькові та наручні годинники з дорогоцінних металів і каменів були символом багатства та статусу.
Дайте відповіді на запитання до тексту.
Як пов’язані «старий» та «новий» стилі?
«Старий стиль» — це обчислення часу за юліанським календарем, а «новий стиль» — за григоріанським календарем. Перехід на новий стиль відбувся через похибки в юліанському календарі, які виправив григоріанський календар.
Як обраховують роки в Україні сьогодні?
В Україні сьогодні використовують григоріанський календар для обчислення років на державному рівні. Цей перехід був здійснений у 1918 році.
Що довідалися про сучасний календар Різдвяних свят?
У країнах, що дотримуються григоріанського календаря, Різдво святкують 25 грудня. В Україні до 2023 року православна церква святкувала Різдво за юліанським календарем 7 січня, але з 2023 року було ухвалено рішення перейти на григоріанський календар і в церковному житті.
Які історичні факти з матеріалів параграфа переконали особисто вас, що сучасне життя пов’язане з минулим?
- Запровадження юліанського і григоріанського календарів: Історія календарів показує, як важливо було для людей у минулому створити точну систему обчислення часу. Юлій Цезар запровадив юліанський календар, а Папа Григорій XIII удосконалив його, створивши григоріанський календар, який використовується й сьогодні. Це демонструє безперервний зв’язок між минулим і сучасністю, адже ми досі користуємося цими системами для планування часу.
- Механічні годинники на вежах: Годинники на міських вежах, як-от Біг-Бен у Лондоні або годинник на львівській ратуші, були не лише пристроями для вимірювання часу, але й символами могутності та культурної спадщини. Вони досі функціонують і нагадують нам про технологічні досягнення минулого.
- Різдвяні свята за різними календарями: Святкування Різдва за юліанським і григоріанським календарями також показує зв’язок між традиціями минулого і сучасністю. Перехід України на григоріанський календар у 2023 році є прикладом того, як історичні рішення впливають на сучасне життя та релігійні обряди.
Ці факти переконують, що сучасне життя тісно пов’язане з минулим через розвиток систем вимірювання часу та традиції святкувань.
Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку.
Дивіться вище.
Виконайте (на вибір) одне із запропонованих завдань.
1. Перейшовши за посиланням прочитайте статтю. Що з неї довідалися про святкування нового року? Яка інформація з матеріалів уроку допомагає зрозуміти давні традиції українців? Підготуйте за матеріалами статті стисле повідомлення про календарні зміни, без знання яких давній звичай святкувати новий рік 1 вересня є незрозумілим.
Що довідалися про святкування нового року?
Згідно зі статтею “Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня”, 14 вересня відзначається початок церковного нового року за юліанським календарем або “старим стилем” серед християн східного обряду. Цей день також відомий як день пам’яті преподобного Симеона Стовпника, якого в Україні традиційно називають Семеном. У народі цей день вважається початком нового року, коли має відбутися оновлення домашнього вогню.
Інформація з матеріалів уроку, яка допомагає зрозуміти давні традиції українців
Матеріали уроку пояснюють, що до запровадження григоріанського календаря в Україні у 1918 році, світський календар починався 1 вересня, що відповідало церковному новому року. Це пояснює, чому традиція святкувати Новий рік 1 вересня збереглася в народних уявленнях. Також згадується, що з XIV століття на українських землях світський календар теж починався з 1 вересня – з Семенового дня.
Стисле повідомлення про календарні зміни
У 1582 році Папа Григорій XIII запровадив григоріанський календар, який виправив похибки юліанського. В Україні перехід на новий стиль відбувся 16 лютого 1918 року. До цього часу Новий рік святкували 1 вересня за юліанським календарем. Цей звичай має коріння в церковному новому році, який починається 1 вересня за старим стилем. У 1700 році указом Петра I на території Російської імперії початок нового року перенесли на 1 січня, проте в народі пам’ять про вересневий Новий рік зберігалася до XX століття. Відтоді обрахунок років за юліанським календарем називають “старим стилем”, а за григоріанським – “новим стилем”.
2. Розкажіть, що зазвичай ви робите в той час, який позначено на малюнках. Складіть казкову розповідь про свою подорож машиною часу: 1) оберіть епоху, у яку хотіли б потрапити; 2) уявіть, що вам довелося б робити у ті самі години; 3) поміркуйте про те, як пов’язані умови життя та відчуття часу.
Що зазвичай ви робите в той час, який позначено на малюнках?
- На першому годиннику (9:30) — У цей час я на перщому уроці.
- На другому годиннику (15:00) — Це час після обіду. Зазвичай я або повертаюся зі школи, або займаюся домашніми завданнями.
- На третьому годиннику (18:00) — У цей час я часто відпочиваю після навчання, можливо, граю в ігри або дивлюся телевізор.
- На четвертому годиннику (21:00) — Це вечірній час, коли я готуюся до сну або проводжу час із родиною.
Казкова розповідь про подорож машиною часу
Одного разу я знайшов старовинний годинник, який виявився машиною часу. Я вирішив вирушити у подорож у середньовіччя, в епоху лицарів і замків.
- О 9:30 ранку я опинився в середньовічному місті. Люди вже працювали на ринку, а лицарі тренувалися у дворі замку. Я допомагав місцевим ремісникам готувати товари для ярмарку.
- О 15:00 ми всі зібралися на площі біля замку, де король оголосив про турнір лицарів. Я спостерігав за цим видовищем і навіть трохи допомагав одному з лицарів підготувати обладунки.
- О 18:00 турнір закінчився, і всі вирушили на святкову вечерю в замок. Я сидів за довгим столом разом із лицарями та слухав історії про їхні пригоди.
- О 21:00 настав час повертатися додому. Я попрощався з новими друзями та повернувся у свій час.
Як пов’язані умови життя та відчуття часу?
У середньовіччі люди не мали сучасних годинників і орієнтувалися на природні цикли — схід і захід сонця. Вони більше залежали від денного світла для роботи та відпочинку, тому їхнє відчуття часу було іншим: вони жили за ритмами природи, а не за точними годинами, як ми сьогодні.