Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому виникали міста за часів стародавнього світу? Який вигляд вони мали?
Міста виникали за часів стародавнього світу з таких основних причин:
- Розвиток ремесел і торгівлі вимагав постійних місць для обміну товарами.
- Необхідність захисту від ворогів спонукала людей селитися разом за укріпленими мурами.
- Міста часто виникали як адміністративні та релігійні центри держав.
Стародавні міста зазвичай мали такий вигляд:
- Були оточені мурами з вежами і воротами для захисту.
- Мали центральну площу для торгівлі та зібрань.
- Головні будівлі – палаци правителів, храми, адміністративні споруди.
- Житлові квартали з будинками городян, часто досить тісними.
- Мережа вулиць, іноді з водогонами та каналізацією.
Отже, стародавні міста виникали як центри ремесел, торгівлі, влади і релігії. Вони мали укріплення, центральну площу та головні громадські споруди.
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на текст документа, з’ясуйте, чим відрізнялось європейське середньовічне місто від античного та сучасного. Знайдіть у кожному випадку не менше 3-4 відмінностей.
На основі тексту документа можна виділити такі відмінності між європейським середньовічним містом та античним і сучасним:
Відмінності від античного міста:
- Середньовічне місто було оточене зубчастими стінами з вежами для захисту, тоді як античні міста не завжди мали такі укріплення.
- У середньовічному місті були вузькі ворота зі звідним мостом і охороною, чого не було в античних містах.
- Біля воріт середньовічного міста стояли хрест і шибениця, що не було характерно для античності.
- Вулиці середньовічного міста були прокладені примхливо й недбало, з антисанітарією. В античних містах планування було більш регулярним.
Відмінності від сучасного міста:
- Середньовічні вулиці мали стічні рови посередині з нечистотами, чого немає в сучасних містах з каналізацією.
- Бруд, багнюка і пилюка на вулицях, з якими зараз борються.
- Присутність на вулицях середньовічного міста свійських тварин впереміш з людьми, що зараз не допускається.
- Відсутність нумерації будинків, яка є в сучасних містах. Будинки розрізняли за символами власників.
Отже, середньовічне місто суттєво відрізнялося як від античного, так і від сучасного укріпленнями, плануванням, санітарним станом вулиць та організацією міського простору. Воно мало свої характерні риси як перехідний етап урбанізації між античністю і сучасністю.
1. Як виникали міста в Європі
ПОМІРКУЙТЕ
Використовуючи текст та ілюстрації, поставте ланцюжок послідовних запитань, які допоможуть вам з’ясувати, який вигляд мали міста.
Ось послідовні запитання, які допоможуть з’ясувати, який вигляд мали середньовічні міста, спираючись на текст і ілюстрації:
- Чим було оточене середньовічне місто для захисту? (Зубчастими стінами з вежами)
- Як виглядали ворота міста і хто їх охороняв? (Вузькі ворота зі звідним мостом, охороняла сторожа)
- Що знаходилося біля воріт міста? (Хрест і шибениця з тілами повішених)
- Який вигляд мали вулиці середньовічного міста? (Прокладені примхливо й недбало, зі стічними ровами посередині, багнюкою і пилюкою)
- Хто/що знаходилося на вулицях міста впереміш? (Люди, качки, кури, собаки, свині)
- Якою була забудова середньовічного міста? (Прямокутною чи круглою, на обмеженій площі)
- Що було серцем міста і де вели торгівлю? (Ринкова площа)
- Які головні будівлі знаходилися в центрі міста? (Ратуша – будівля міської ради, собор)
- Чому вулиці середньовічного міста були вузькими? (Щоб економити простір за фортечними мурами)
- Як розрізняли будинки, якщо вони не мали номерів? (За символами чи гербами власників)
- Як городяни збільшували площу своїх будинків? (Споруджували верхні поверхи, що виступали над нижніми)
Отже, ці запитання дозволяють з’ясувати основні риси зовнішнього вигляду і планування типового середньовічного європейського міста, спираючись на наведені в тексті описи та ілюстрації.
ДОСЛІДІТЬ
Які основні ознаки середньовічного міста відображено на світлинах?
На наведених світлинах відображено такі основні ознаки середньовічних міст:
- Компактна забудова в межах міських мурів. На фото Таллінна і Львова видно, що будинки розташовані щільно один до одного на обмеженій площі, оточеній фортечними стінами. Це було характерно для середньовічних міст, які росли вгору, а не вшир.
- Вузькі звивисті вулиці. Особливо добре це помітно на фото Львова – вулиці дуже вузькі й звивисті, характерні для середньовічного міського планування. Це було зумовлено необхідністю економити простір всередині міських мурів.
- Ратуша як центр міського самоврядування. На фото з Бремена зображено Ратушу – будівлю міської ради, яка була ознакою міського самоврядування і незалежності міста від феодалів. Ратуша зазвичай розташовувалась на центральній площі.
- Готична архітектура будівель. Будинки на світлинах мають характерні готичні риси – високі дахи, вузькі вікна, декоративні елементи. Готичний стиль домінував у архітектурі середньовічних міст.
- Торгова площа як центр міського життя. Хоча на фото площі не зображені, але з тексту відомо, що ринкова площа була серцем середньовічного міста, центром торгівлі й громадського життя.
Отже, наведені світлини відображають компактність забудови, планування вулиць, архітектурний стиль та роль ратуші й торгової площі, характерні для типового середньовічного європейського міста.
2. Чому і як міста боролися за самоврядування
ПОМІРКУЙТЕ
На основі тексту розтлумачте поняття: «міська комуна», «самоврядування», «магдебурзьке право». Коротко перекажіть текст одне одному, користуючись цими словами та словосполученнями як ключовими.
Ключові поняття з тексту:
- Міська комуна – у середньовіччі міська громада, що домоглася незалежності від феодала та права на самоврядування.
- Самоврядування – право міст на власне управління, судочинство та систему оподаткування.
- Магдебурзьке право – звід норм, що врегулював права міст на самоврядування, власне судочинство та систему оподаткування, свободу містян у виборі занять. Було впорядковано в німецькому місті Магдебург наприкінці XII – на початку XIII ст.
Стислий переказ тексту з використанням ключових понять:
У середньовічній Європі міста прагнули отримати незалежність від феодалів і право на самоврядування. Для цього містяни об’єднувалися в міські комуни й боролися за свої права, іноді зі зброєю в руках.
Поступово міста домагалися права на самоврядування – могли формувати власні органи управління (магістрат), вести судочинство, встановлювати податки. Ці права були закріплені у зводах норм, таких як Магдебурзьке право.
Отримавши самоврядування, міста ставали незалежними від феодалів. Повноправні жителі міст – бюргери чи буржуа – могли вільно займатися ремеслом і торгівлею, купувати землю. Навіть селяни, які втекли від феодала в місто і прожили там рік і один день, ставали вільними.
Таким чином, боротьба міст за створення міських комун і отримання самоврядування, закріпленого в таких документах як Магдебурзьке право, була важливим етапом розвитку середньовічного суспільства в Європі. Вона сприяла економічному і соціальному прогресу.
3. Яку роль відігравали цехи в розвитку ремесла
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть стислий (2-3 пункти) план розповіді «середньовічні цехи». Обговоріть його з однокласником/однокласницею. Перекажіть текст одне одному за пунктами плану.
Ось стислий план розповіді про середньовічні цехи:
Визначення і роль цехів:
- Цехи – об’єднання ремісників однієї або споріднених професій у містах.
- Мета цехів – захист інтересів ремісників, регулювання виробництва і збуту.
- Кожен цех мав свій статут, символіку, святого покровителя.
Структура цехів:
- Майстри – власники майстерень, повноправні члени цеху.
- Підмайстри – наймані працівники, які прагнули стати майстрами.
- Учні – працювали за харчування і проживання, навчаючись ремесла.
Позитивні і негативні сторони цехової організації:
- Позитив: регулювання якості, навчання молоді ремесла, взаємодопомога.
- Негатив: обмеження конкуренції, гальмування технічного прогресу.
Отже, цехи були важливою формою організації ремісничого виробництва в середньовічних містах. Вони мали чітку ієрархічну структуру і правила. Цехи захищали інтереси ремісників, але водночас накладали певні обмеження, які з часом почали гальмувати розвиток ремесел. Проте в цілому цехова система відіграла важливу роль у розвитку середньовічної економіки й міського життя.
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі схеми визначте причини, що спонукали ремісників об’єднуватися в цехи, та поясніть кожну з них.
- Потреба в організації та контролі виробництва і збуту ремісничих виробів. Цехи регулювали якість продукції, ціни, умови праці.
- Збереження рівності серед майстрів. Цехи не допускали надмірного збагачення одних майстрів за рахунок інших, контролювали кількість підмайстрів і учнів.
- Необхідність захисту від свавілля сеньйорів, конкуренції із сусідами-майстрами та ремісниками з інших міст. Цехи відстоювали інтереси ремісників перед владою, не допускали сторонніх на міський ринок.
2. Використайте схему, ілюстрацію і документ для характеристики відносин усередині цеху. Визначте, які обмеження накладали цехи. Які з них, на вашу думку, гальмували розвиток ремесла?
- Майстри були повноправними членами цеху, власниками майстерень. Вони приймали рішення і контролювали підмайстрів та учнів.
- Підмайстри були найманими працівниками. Щоб стати майстром, підмайстер мав виготовити “шедевр” – зразковий виріб. Це обмежувало перехід у майстри.
- Учні працювали за харчування і житло, навчаючись ремесла. Термін учнівства був довгим – 4-7 років, що обмежувало приплив нових ремісників.
- Цехи регламентували технологію виробництва, ціни, кількість майстрів, підмайстрів і учнів. Це гальмувало впровадження нових методів роботи.
4. Як розвивалася торгівля
ПОМІРКУЙТЕ
Визначте особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
Внутрішня торгівля:
- Розвивалася між містом і селом, містом і замком, а також між різними областями країни.
- Центрами внутрішньої торгівлі були ярмарки, які регулярно влаштовували у містах і селах незалежно від пори року.
- Розвиток внутрішньої торгівлі сприяв зростанню товарного і грошового обігу всередині країн.
Зовнішня торгівля:
- Було два основні центри зовнішньої торгівлі в Європі:
- Південний – торгівля із країнами Сходу по Середземному морю;
- Північний – торгівля між країнами Північного і Балтійського морів, центрами були міста Брюгге, Лондон, міста Ганзи.
- Для захисту своїх інтересів купці створювали гільдії. У XII ст. виник міцний союз міст – Ганза, що охоплював торгівлю Північної і частково Західної Європи.
- Центрами міжнародної торгівлі були великі ярмарки в провінції Шампань, містах Кельн, Прага, Мілан, Львів.
Розвиток як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі сприяв розвитку грошової справи, появі міняйл і перших банкірів. Це свідчило про формування нових ринкових відносин у середньовічній Європі.
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі схеми визначте, хто і з ким торгував у середні віки. Де розташовувалися основні центри торгівлі в Європі? Як пов’язані розвиток торгівлі та грошовий обіг?
На основі наданої схеми можна визначити основні напрямки торгівлі у середньовічні часи:
Внутрішня торгівля
- Між містом і селом: Селяни продавали свою сільськогосподарську продукцію в містах, а натомість купували вироби ремісників.
- Між містом і замком: Міста торгували з феодальними замками, постачаючи ремісничі вироби.
- Між областями країни: Відбувався товарообмін між різними регіонами однієї країни.
Зовнішня торгівля
Існувало два основні центри зовнішньої торгівлі в Європі:
- Південний центр: Торгівля з країнами Сходу відбувалася через порти Середземного моря.
- Північний центр: Торгівля з країнами Північної Європи та Балтійського регіону. Основними центрами були міста Ганзейського союзу, Брюгге та Лондон.
Важливу роль відігравали міжнародні ярмарки, які проводилися в таких містах, як Шампань, Кельн, Прага, Мілан та Львів. Вони слугували центрами міжнародної торгівлі.
Розвиток торгівлі сприяв зростанню товарного та грошового обігу. Це, у свою чергу, стимулювало появу банківської справи та лихварства (надання грошей у борг під відсотки). Перші банківські контори виникли в Північній Італії.
Отже, торгівля у середньовічній Європі була багатовекторною, охоплюючи як внутрішні, так і зовнішні ринки, і стала рушійною силою для розвитку грошового обігу та фінансових інституцій.
2. Яке явище відображає мініатюра? Опишіть його.
На мініатюрі XV ст. зображено середньовічний ринок – центр торгівлі та громадського життя міста. Можна описати його так:
- На площі розташовані прилавки де торгують різноманітними товарами – продуктами, ремісничими виробами, тканинами тощо. Це свідчить про розвиток ремесел і товарно-грошових відносин.
- Видно велике скупчення людей – покупців, продавців, міських жителів. Ринкова площа була місцем не лише торгівлі, але й спілкування, обміну новинами, укладання угод.
- Люди одягнені по-різному, що вказує на майнове розшарування городян – заможні купці, ремісники, бідніші верстви.
- На задньому плані видно кам’яні будинки, можливо адміністративні споруди чи будинки гільдій. Це ознаки міського самоврядування.
- Загальна атмосфера мініатюри передає жвавість, багатолюдність, інтенсивність міського життя на противагу розміреному сільському побуту.
Отже, середньовічний ринок, зображений на мініатюрі, був серцем економічного і громадського життя міста. Він відображає такі явища як розвиток ремесел і торгівлі, майнове розшарування, самоврядування – ключові ознаки середньовічного міста, що відрізняли його від села.
5. Чому городянин перетворився на людину нового типу
ПОМІРКУЙТЕ
Охарактеризуйте нову верству населення, яка виникла у середньовіччі. Порівняйте її становище з іншими.
Можна зробити висновок, що городяни перетворилися на людей нового типу в середньовіччі з таких причин:
- Інший ритм життя. На відміну від селян, чиє життя залежало від зміни пір року і релігійних свят, городяни навчилися цінувати час. Про це свідчить наявність годинника на ратушній вежі.
- Освіченість. Городяни здобували освіту, щоб орієнтуватися в ринковій економіці та досягати успіхів в органах самоврядування. Це робило їх більш прогресивними порівняно з неписьменними селянами.
- Відкритість до нового. До міст постійно приїжджали люди з різних місць, які привозили не лише товари, а й новини. Це розширювало світогляд городян, робило їх більш відкритими до змін.
- Підприємливість. Ініціативний містянин був новим типом особистості для середньовіччя. Городяни були більш активними і заповзятливими порівняно з селянами.
- Інше дозвілля. Міське дозвілля відрізнялося від сільського – святкування дня покровителя міста, вистави мандрівних артистів на площах. Це робило життя городян більш різноманітним і насиченим.
Отже, городяни стали новою верствою, яка суттєво відрізнялася від селян і феодалів своїм способом життя, освіченістю, ініціативністю. Вони були рушійною силою прогресу в середньовічній Європі, сприяли розвитку ремесел, торгівлі, культури. Їхнє становище було вільнішим порівняно з залежними селянами, хоча й серед городян існувало майнове розшарування.
ДОСЛІДІТЬ
Про що свідчить поява в середньовіччі таких зображень?
Поява таких зображень у середньовічних містах відображає важливі культурні та соціально-економічні зміни того часу – розвиток ремесел, торгівлі, світської культури та нових напрямків мистецтва.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Де з’явилися найперші середньовічні міста?
Найперші середньовічні міста з’явилися в IX ст. там, де за часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя – в Італії (Венеція, Флоренція), а пізніше на півдні Франції (Марсель, Тулуза). У X-XI ст. міста виникли в Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині.
2. Що таке Магдебурзьке право?
Магдебурзьке право – це звід норм, впорядкований наприкінці XII – на початку XIII ст. в німецькому місті Магдебург. Він врегулював права міст на самоврядування, власне судочинство, систему оподаткування, свободу містян у виборі занять.
3. Що означають поняття «цех», «гільдія», «лихварство»?
Цех – об’єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених професій у містах Західної Європи з XI-XII ст.
Гільдія – в середньовічній Західній Європі різні об’єднання — взаємодопомоги, релігійні, політичні для захисту своїх інтересів і привілеїв. Купецькі гільдії – організації торговців у Західній Європі.
Лихварство – надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при поверненні боргу.
4. З якими чинниками пов’язано виникнення середньовічних міст?
Виникнення середньовічних міст пов’язано з такими чинниками: зростання продуктивності сільського господарства, розвиток торгівлі й ремесел, припинення набігів норманів, арабів, угорців, потреба в захисті за фортечними мурами.
5. Чому, на твою думку, в середні віки виникло прислів’я: «Повітря міста робить людину вільною»?
Прислів’я “Повітря міста робить людину вільною” виникло тому, що селянин, який втік від феодала в місто і прожив там рік і один день, ставав вільним. Міста давали людям більше свободи і можливостей порівняно з феодальним селом.
6. У місті Единбурзі була вулиця «корів», у Страсбурзі — вулиця «биків», у Брюсселі — вулиця «однієї людини». Як ти можеш пояснити такі назви?
Назви могли походити від ремесел чи занять, якими займалися мешканці цих вулиць. Наприклад, “вулиця корів” могла бути місцем проживання скотарів або торговців худобою, а “вулиця биків” – місцем, де розміщувалися хліви чи торгові майданчики для великої рогатої худоби.
Деякі назви могли відображати географічні чи топографічні риси місцевості. “Вулиця однієї людини” могла бути вузькою, де ледве проходила одна людина, або ж там міг проживати лише один мешканець.
В деяких випадках незвичні назви могли бути результатом іронії чи гумору середньовічних городян, які таким чином висміювали певні аспекти міського життя.
Отже, незвичні назви середньовічних вулиць часто відображали професії, заняття чи особливості місцевості, де вони знаходилися, а також могли мати історичне чи легендарне походження або ж бути проявом гумору городян.
7. Схарактеризуй особливості світосприйняття містян в епоху середньовіччя.
Світосприйняття містян відрізнялося динамічністю, відкритістю до нового, цінуванням часу, прагненням до освіти й ініціативності. Це контрастувало з традиційним, розміреним життям селян, прив’язаним до природних циклів. Містяни були людьми нового типу, рушійною силою змін.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Знайди у підручнику з історії України або в іншому джерелі інформацію про поширення Магдебурзького права в українських землях. Які міста ним користувалися? Коли це відбувалося? Підготуй невелику розповідь для одно-класників/однокласниць.
Магдебурзьке право було одним із найважливіших міських прав, що поширилося на багато міст Центральної та Східної Європи, включаючи території сучасної України. Це право надавало містам значну автономію, включаючи право на самоврядування, власне судочинство, право проводити ярмарки, збирати мита та інші.
Українські міста почали отримувати Магдебурзьке право у XIV столітті, коли ці землі входили до складу Польської корони та Великого князівства Литовського. Наприклад, Львів отримав Магдебурзьке право у 1356 році, що сприяло його розвитку як важливого торговельного та культурного центру. Київ отримав це право у 1494 році, Чернігів у 1623 році, а Житомир у 1444 році.
Ось приклад розповіді для однокласників:
“Привіт усім! Сьогодні я хочу розповісти вам про дуже цікавий аспект нашої історії – Магдебурзьке право і його значення для українських міст. Уявіть собі, що ви живете в середньовічному місті і раптом отримуєте набір правил, які дають вам свободу і контроль над вашим життям. Уявіть відчуття мали мешканці міст, коли вони отримували Магдебурзьке право.
Це право дозволяло містам самостійно управляти своїми справами, вести судочинство і навіть проводити власні ярмарки. Це було величезним кроком у розвитку міського самоврядування і демократії. У наших землях Магдебурзьке право почали впроваджувати з XIV століття, і це стало однією з причин розвитку таких міст, як Львів, Київ, Чернігів та Житомир.
Цікаво, що це право не просто давало свободу, але й сприяло розвитку торгівлі, ремесел і культури. Міста ставали більш заможними і привабливими для життя. Так що, коли ми говоримо про середньовічні міста, ми говоримо про місця, де люди мали більше прав і можливостей, ніж у сільській місцевості. І це все завдяки Магдебурзькому праву!”