§11-12. Спільноти землеробів і скотарів на українських землях

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

1. Складіть зі слів у хмаринках українські прислів’я.

• Як у родить жито, то всім сито.
• Корова у дворі — харч на столі.

2. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства і скотарства в житті українського народу.

У прислів’ї «Як у родить жито, то всім сито» підкреслюється, що врожай зернових забезпечує достаток і ситість для всієї родини. Це показує важливість землеробства для життя українців. Прислів’я «Корова у дворі — харч на столі» відображає значення скотарства: якщо є худоба, то в домі завжди буде їжа, тобто молоко, м’ясо та інші продукти.

3. Назвіть, які відомі вам особливості природних умов України є сприятливими для ведення сільського господарства.

• Родючі ґрунти (особливо чорноземи)
• Помірний клімат із достатньою кількістю опадів
• Велика кількість річок і водойм для зрошення
• Просторі рівнини, зручні для обробітку землі та випасу худоби.

1. Коли і звідки землеробство прийшло на українські землі

Діємо: практичні завдання

1. Розгляньте карту «Початок землеробства і скотарства на Землі» (с. 54) і визначте:

а) Коли на українських землях поширилися землеробство (рільництво) і скотарство?

Землеробство і скотарство поширилися на українських землях у період енеоліту — наприкінці VI – III тисячоліття до н.е., коли виникла трипільська культура, а також у V–IV тисячолітті до н.е. — час середньостогівської культури.

б) Яким шляхом поширювалося землеробство на землях нинішньої України?

Землеробство поширювалося на українських землях із південного заходу (територія сучасної Молдови, Румунії та Балкан), поступово охоплюючи лісостепову зону, де природні умови були найсприятливішими для рільництва.

в) Де в Україні були осередки перших землеробів?

Перші осередки землеробів виникли у лісостеповій зоні, зокрема на території сучасної Київщини (с. Трипілля), Черкащини (села Майданецьке, Тальянки) та прилеглих регіонах.

2. За підсумками роботи з картою складіть коротку розповідь про поширення землеробства і скотарства на українських землях

Землеробство і скотарство з’явилися на українських землях ще в епоху енеоліту. У лісостеповій зоні сформувалася трипільська культура, основним заняттям якої було рільництво: люди вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові, використовували примітивні знаряддя праці, а врожай збирали кремінними серпами. Перші великі поселення трипільців виникли біля річок Київщини та Черкащини. У степових районах поширювалася середньостогівська культура, де головним заняттям було скотарство: розводили коней, велику і дрібну рогату худобу, свиней. Землеробство тут мало допоміжний характер. Обидві культури контактували між собою, обмінювалися виробами та знаннями.

2. Трипільська і середньостогівська археологічні культури

Об’єднайтеся в дослідницькі групи та виконайте завдання.

1. Прочитайте історичні довідки про трипільську і середньостогівську археологічні культури. 2. Зіставте особливості життя носіїв трипільської і середньостогівської культур і визначте, що між ними спільного, а що — відмінного.

План дослідження

1. Час існування та територія розселення.

2. Головне заняття носіїв культури.

3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці.

4. Особливості кераміки.

5. Спосіб життя.

6. Релігійні уявлення.

1. Час існування та територія розселення:

• Трипільська культура: існувала наприкінці VI – III тис. до н.е. на території України, Молдови, Румунії (особливо лісостепова зона, Київщина, Черкащина).
• Середньостогівська культура: середина V – середина IV тис. до н.е., степ і південь лісостепу України, Північне Приазов’я (Запоріжжя)

2. Головне заняття носіїв культури:

• Трипільці: землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові), скотарство, мисливство, рибальство та збиральництво — допоміжне.
• Середньостогівці: скотарство (розводили коней, велику і дрібну рогату худобу, свиней), землеробство — допоміжне.

3. Матеріали для виготовлення предметів побуту і знарядь праці:

Трипільці використовували камінь, кістку й ріг, а також глину для виготовлення предметів побуту і знарядь праці. Вони також вміли виготовляти мідні речі.

Середньостогівці використовували камінь, кістку та ріг для виготовлення знарядь праці і предметів побуту.

• Трипільці: камінь, кістка, ріг, мідь, глина.
• Середньостогівці: кремінь, кістка, глина; використовували й трипільський посуд.

4. Особливості кераміки:

• Трипільці: різноманітні форми, загадковий орнамент, антропоморфні та зооморфні статуетки, біноклевидні посудини.
• Середньостогівці: високогорлі гостродонні посудини з гребінцевим, шнуровим орнаментом, фігурки тварин (коня, кабана, риби), глиняні статуетки людей

5. Спосіб життя:

• Трипільці: осілий, великі поселення-протоміста, будинки з глини, дерев’яні стіни, поселення біля річок.
• Середньостогівці: напівкочовий, будували житла, але часто кочували з худобою, використовували вози

6. Релігійні уявлення:

• Трипільці: культ родючості (жіночі статуетки), обряди, пов’язані з дощем, моделі жител і транспортних засобів.
• Середньостогівці: культ худоби, поховання в курганах, кам’яні скульптури на могилах.

Діємо: практичні завдання

1. Покажіть на карті «Землероби та скотарі на українських землях»

1. Покажіть на карті «Землероби та скотарі на українських землях»:

а) Територія розселення землеробів і скотарів:

• Територія розселення землеробів позначена на карті зеленим кольором (лісостепова зона Правобережної України, Поділля, частина Придніпров’я).
• Територія розселення скотарів — помаранчевим кольором (степова зона Лівобережної України, Північне Причорномор’я, Приазов’я).

б) Місця виявлення поселень, які дали назви трипільській і середньостогівській археологічним культурам:

• Трипільська культура: село Трипілля (Київщина) — позначено на карті як «Трипілля» у зоні землеробів.
• Середньостогівська культура: Середній Стіг (Запоріжжя) — позначено на карті як «Середній Стіг» у зоні скотарів.

2. Запропонуйте доповнення до легенди карти: доберіть до умовних позначень тлумачення.

Діємо: практичні завдання (ст. 56)

На основі відомої інформації про особливості трипільської та середньостогівської культур упорядкуйте історичне лото: поєднайте історичні ілюстрації з відповідними текстовими картками.

Середньостогівська культура: 2; 3; 5; 6

Трипільська культура: 1; 4; 7.

Факт чи фейк?

Любителі історії висувають багато гіпотез щодо унікальної ролі трипільців. Мовляв, вони створили першу землеробську культуру на планеті, винайшли плуг і писемність, були предками сучасних українців. Пропонуємо перевірити достовірність гіпотез: оберіть одне з вищеперелічених досягнень трипільців та за допомогою додаткових історичних джерел інформації спростуйте або доведіть правильність гіпотези.

Це фейк. Сучасні дослідження доводять, що гіпотези про пряме походження українців від трипільців не мають наукового обґрунтування. Такі теорії виникли у ХХ столітті та часто спираються на псевдонаукові ідеї про “винятковість” українського етногенезу. Насправді формування українського народу відбулося значно пізніше, у процесі змішування багатьох племен, зокрема слов’янських, і трипільці не є прямими предками сучасних українців.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

Коли і звідки землеробство і скотарство поширилися на теренах України?

Землеробство і скотарство поширилися на території України в епоху енеоліту: землеробство — наприкінці VI–III тис. до н.е. (трипільська культура), скотарство — у V–IV тис. до н.е. (середньостогівська культура). Землеробство прийшло на українські землі з південного заходу (Балкани), а скотарство — із степових районів Східної Європи.

Що вплинуло на формування особливого способу життя спільнот землеробів і скотарів на теренах України?

Вирішальну роль відіграли природні умови: у лісостепу переважало землеробство через родючі ґрунти й доступ до води, а в степу — скотарство, бо тут були великі простори для випасу худоби.

Які характерні риси притаманні трипільській і середньостогівській археологічним культурам?

• Трипільська культура: осілий спосіб життя, великі поселення, головне заняття — землеробство, розвинена кераміка з орнаментом, культ родючості, будівництво глинобитних жител.
• Середньостогівська культура: напівкочовий спосіб життя, головне заняття — скотарство, виготовлення гостродонної кераміки, культ худоби, поховання в курганах, використання возів

Яким видом історичних джерел послуговуються вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів?

Вчені використовують археологічні джерела: залишки поселень, знаряддя праці, кераміку, статуетки, поховання, залишки жител та інші матеріальні пам’ятки.

2. Історія на лінії часу

Позначте на лінії часу хронологічні межі існування трипільської та середньостогівської археологічних культур. Визначте: а) скільки тисячоліть розвивалася трипільська культура; б) скільки тисячоліть минуло до наших днів від часу появи середньостогівської культури

а) Трипільська культура розвивалася приблизно 2,5-3 тисячоліття, відтак близько з 5400 до 2700 р. до н. е.

б) Від часу появи середньостогівської культури (середина V тис. до н.е.) до наших днів минуло приблизно 6,5 тисячоліття або 65 століть.

II. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи і складіть по два відкриті і по два закриті запитання до тем «Трипільська культура», «Середньостогівська культура». Запропонуйте однокласниам/однокласницям дати на них відповіді.

Трипільська культура:

1. Де і коли виникла трипільська культура?
2. Яке головне заняття було у трипільців і які культури вони вирощували?
3. Які особливості мали трипільські поселення та кераміка?

Середньостогівська культура:

1. Яка територія була основною для розселення середньостогівської культури?
2. Яке господарство переважало у середньостогівців і яку роль відігравало землеробство?
3. Які предмети побуту та релігійні уявлення були характерні для середньостогівської культури?

III. Мислю творчо

1. Підготуйте творчий інформаційний проект (презентацію, лепбук тощо) про одну із згаданих у параграфі археологічних культур

Я підготував презентацію про трипільську культуру. Ви можете переглянути її за посиланням: Презентація про трипільську культуру.