Уявіть, що ви представник католицької церкви. До яких заходів ви вдалися б для збереження позицій церкви в суспільстві?
Насамперед я б домігся офіційного засудження нового вчення та відлучення його лідера від Церкви. Це стало б чітким сигналом для всіх вірян про небезпеку його ідей.
Оскільки друковане слово стало головною зброєю опонентів, я б залучив найкращих теологів до написання та масового друку праць, які б спростовували єретичні закиди та простою мовою пояснювали позицію Церкви.
Щоб вибити ґрунт з-під ніг критиків, я б ініціював церковний собор для боротьби з корупцією, покращення освіти священників та перегляду фінансових практик, що викликають обурення в народі. Сильна та дисциплінована Церква менш вразлива до критики.
Я б звернувся до католицьких монархів та князів з проханням придушувати поширення єретичної літератури в їхніх володіннях. Я б переконував їх, що релігійний розбрат загрожує не лише Церкві, але і їхній власній владі та стабільності держав.
Я б заохочував вірян до більш активного духовного життя — участі в таїнствах, паломництвах, шануванні святинь. Потрібно було б підтримати нові благочестиві рухи, щоб показати, що справжнє оновлення віри можливе саме в лоні католицької церкви.
💭 Поміркуймо!
Чи можна назвати Контрреформацію «католицькою Реформацією»?
Ні, це не зовсім тотожні поняття, хоча вони описують процеси, що відбувалися одночасно.
З одного боку, Контрреформація — це переважно боротьба католицької церкви проти поширення протестантизму. Її заходи, як-от активізація інквізиції чи створення «Індексу заборонених книг», були спрямовані на придушення реформаційних ідей.
З іншого боку, термін «католицька Реформація» підкреслює внутрішні зміни в самій церкві. Наприклад, Тридентський собор ухвалив рішення для покращення освітнього рівня священників та посилення дисципліни. Створення освітніх орденів, як-от єзуїти, також було частиною цього внутрішнього оновлення.
Отже, Контрреформацію можна вважати частиною ширшого процесу католицького оновлення, але її основна мета була саме протидія Реформації.
📚 Свідчать документи
1. Як наведені правила характеризують моральні цінності єзуїтів?
Наведені правила свідчать, що для єзуїтів головними моральними цінностями були беззаперечна віра в Бога та абсолютна покора керівництву, зокрема Папі Римському. Вони вірили, що заради служіння Церкві можна було піти на будь-які жертви й навіть вчинити гріх, якщо цього вимагає настоятель.
2. Чи сприяли такі норми зміцненню католицької церкви в боротьбі з єрессю? Аргументуйте свою думку.
Так, такі норми дуже сприяли зміцненню католицької церкви. Завдяки принципу сліпої покори орден єзуїтів став дисциплінованою та ефективною силою в руках Папи. Єзуїти були готові виконувати будь-які накази для боротьби з протестантами, не маючи сумнівів у своїх діях. Це робило їх потужним інструментом Контрреформації для поширення католицизму та відновлення авторитету папської влади.
Український Всесвіт
1. У чому цінність цієї історичної пам’ятки?
Цінність Гарнізонної церкви у Львові полягає в тому, що це давня архітектурна споруда, збудована на початку XVII століття. Вона є важливим історичним свідченням діяльності ордену єзуїтів на українських землях та їхнього впливу на релігійне й освітнє життя того часу.
2. Дізнайтеся, яку роль у розвитку освіти на українських землях відіграли єзуїтські колегії.
Єзуїтські колегії відігравали провідну роль у розвитку освіти, оскільки їхня шкільна модель вважалася однією з найпрогресивніших у Європі. Вони запровадили на українських землях якісну освіту, де викладали «сім вільних наук», латинську та грецьку мови, а в повних колегіях також філософію й теологію.
💭 Поміркуймо!
Наскільки, на вашу думку, слова сучасного єзуїта співзвучні з діяльністю ордену в ХVI–XVII ст.?
Слова Папи Франциска частково співзвучні з діяльністю ордену в XVI-XVII ст. Єзуїти того часу справді жили серед вірян, переймалися їхніми повсякденними справами й турботами, а не відгороджувалися від світу в монастирях. Вони займалися освітньою діяльністю, створювали прогресивні колегії, що теж можна розглядати як служіння людям.
Але водночас єзуїти XVI-XVII ст. були насамперед зброєю Контрреформації з жорсткими принципами абсолютної покори Папі “навіть заради гріха”. Їхня головна мета була боротьба з єрессю та зміцнення папської влади, що не зовсім збігається з гуманістичним посланням сучасного Папи про щастя інших людей.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Поясніть поняття «Контрреформація».
Контрреформація — це церковно-політичний рух, організований католицькою церквою в XVI–XVII століттях. Його головною метою була боротьба проти ідей Реформації та зміцнення позицій католицизму в Європі.
Визначте причини, заходи та наслідки Контрреформації у Європі.
- Причини: Основною причиною було стрімке поширення протестантських ідей, через що католицька церква почала втрачати свій вплив на вірян.
- Заходи: Для протидії Реформації церква активізувала діяльність інквізиції, створила «Індекс заборонених книг», провела Тридентський собор для підтвердження католицьких догматів та заснувала орден єзуїтів для зміцнення влади Папи.
- Наслідки: Контрреформація призвела до тривалих релігійних війн у Європі. Водночас вона сприяла внутрішньому оновленню католицької церкви, зокрема покращенню рівня освіти священників.
Розкажіть, як релігійні війни вплинули на позиції протестантів і католиків у Європі.
Релігійні війни змусили обидві сторони йти на компроміси. У Німеччині було укладено Аугсбурзький мир (1555), який дозволяв князям самостійно обирати віру для своїх земель за принципом «Чия влада, того й віра». У Франції Нантський едикт (1598) гарантував права гугенотам (протестантам). У підсумку протестанти здобули офіційне визнання та юридичну рівність із католиками в багатьох країнах.
Порівняйте діяльність провідних діячів Реформації та Контрреформації.
Діячі Реформації (наприклад, Мартін Лютер чи Жан Кальвін) критикували католицьку церкву й Папу Римського та закликали до реформ, що призвело до розколу християнства. Натомість діячі Контрреформації, як-от засновник ордену єзуїтів Ігнатій Лойола, мали на меті захистити й зміцнити католицьку церкву. Лойола вимагав від своїх послідовників абсолютної покори Папі та використовував освіту як головний інструмент для боротьби з протестантськими ідеями.
Обговорюємо в групі
2. Шкільний статут ордену єзуїтів застерігав, що «жодному не може бути відмовлено в прийнятті до школи через його низьке походження або убогість». Як це положення характеризує можливість здобути освіту в єзуїтських навчальних закладах для різних соціальних груп?
Це положення свідчить, що єзуїтські навчальні заклади були відкритими для представників усіх соціальних груп, незалежно від їхнього походження чи матеріального становища. Таким чином, діти з бідних родин мали змогу отримати якісну освіту нарівні з дітьми із заможних сімей.
3. Ознайомтеся з сучасними поглядами на «чорну легенду» в історії інквізиції та поміркуйте, що сприяло її появі. Дайте оцінку інквізиції як методу утвердження авторитету католицької церкви.
Появі «чорної легенди» про надзвичайну жорстокість іспанської інквізиції сприяла цілеспрямована пропаганда з боку протестантів у XVI столітті. В умовах Реформації вони прагнули знеславити католицьку церкву, тому поширювали перебільшені відомості про кількість її жертв. Сучасні історики, дослідивши архівні документи, вважають, що кількість страчених була значно меншою, ніж розповідає легенда.
Інквізиція була ефективним, але жорстоким інструментом Контрреформації. Папська інквізиція мала право судити кожного, попри ранг і походження. Хоча вона сприяла збереженню католицького впливу та боротьбі з “єрессю”, її методи були неприйнятними з погляду гуманності. Церква формально не виносила смертних вироків, передаючи засуджених світській владі.
4. На основі здобутих знань з історії Реформації та Контрреформації поміркуйте, чи можна було уникнути релігійних воєн у Європі.
Уникнути релігійних воєн у Європі було майже неможливо. Реформація спричинила глибокий розкол не лише в релігії, а й у політиці, оскільки князі прагнули здобути незалежність від влади Папи та імператора. Обидві сторони — і католики, і протестанти — були переконані у власній правоті й не готові були йти на поступки у справах віри, що й призвело до тривалих збройних конфліктів.
Мислю творчо
5. Спираючись на матеріали параграфа, додаткові джерела, створіть творчий проєкт (презентацію, віртуальну мандрівку, інфографіку, лепбук тощо) «Роль єзуїтських шкіл в історії української освіти».
План проєкту «Роль єзуїтських шкіл в історії української освіти»
- Слайд 1: Вступ.
- Хто такі єзуїти: орден, заснований Ігнатієм Лойолою для зміцнення католицизму.
- Головний інструмент їхньої діяльності — якісна освіта.
- Слайд 2: Поява єзуїтських шкіл на українських землях.
- Єзуїтські колегії швидко поширюються в Речі Посполитій (Бранденбург, Вільно, Ярослав Галицький).
- Школи були популярними, до них віддавали своїх дітей навіть православні шляхтичі.
- Слайд 3: Якість освіти.
- Шкільна модель єзуїтів була однією з найпрогресивніших у Європі.
- Вивчали «сім вільних наук», латинську, грецьку мови, філософію, теологію.
- Завдяки високій якості освіти з ними було важко конкурувати.
- Слайд 4: Вплив на релігійне життя.
- Поширення якісної католицької освіти допомогло підготувати ґрунт для укладення Берестейської унії 1596 року.
- Слайд 5: Вплив на православну освіту.
- Щоб протистояти єзуїтам, православні братства (Львівське, Київське) почали створювати власні школи.
- Митрополит Петро Могила запозичив освітню модель єзуїтів для створення Києво-Могилянської колегії, яка стала головним центром православної освіти.
- Слайд 6: Занепад єзуїтської системи.
- Після входження українських земель до складу Російської імперії єзуїтські школи не вписувалися в нову освітню систему.
- У 1815 році указом царя Олександра І орден єзуїтів було заборонено, а їхні школи закриті.
- Слайд 7: Висновок.
- Єзуїтські школи принесли на українські землі передову європейську освіту, змусили православних реформувати власну освітню систему та залишили помітний слід в історії та культурі України.
6. Уявіть себе співробітником туристичної фірми. Розробіть маршрут (прокладіть на карті) та рекламну продукцію для подорожі «Реформація і Контрреформація на карті Європи». Включіть до маршруту й розташовані в Україні об’єкти.
Туристична подорож «Слідами великого розколу: від Лютера до Лойоли»
Рекламний слоган: Відчуй епоху, що назавжди змінила Європу!
Маршрут подорожі:
- Віттенберг (Німеччина) — тут усе почалося. Відвідаємо Замкову церкву, до дверей якої Мартін Лютер прибив свої «95 тез».
- Женева (Швейцарія) — «протестантський Рим» Жана Кальвіна. Побачимо собор Святого Петра, де проповідував реформатор.
- Рим (Італія) — центр католицького світу і Контрреформації. Оглянемо Собор Святого Петра та церкву Іль-Джезу — головний храм ордену єзуїтів.
- Аугсбург (Німеччина) — місце підписання релігійного миру в 1555 році, де було визнано принцип «Чия влада, того й віра».
- Львів (Україна) — місто релігійного різноманіття.
- Відвідаємо Гарнізонну церкву — колишній костел єзуїтів, що є яскравим символом Контрреформації на українських землях.
- Оглянемо Успенську церкву — центр православного братства, яке протистояло католицькому впливу.
- Париж (Франція) — місто, що пам’ятає релігійні війни. Згадаємо про Варфоломіївську ніч та Нантський едикт, який надав свободу віросповідання гугенотам.
Рекламна продукція:
Створимо яскраву брошуру з картою маршруту. На ній будуть фотографії ключових місць (двері церкви у Віттенберзі, Гарнізонна церква у Львові) та короткі розповіді про значення кожного міста в історії Реформації та Контрреформації.