§10. Життя і традиції рицарів і селян

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

З яких верств складалося середньовічне населення Європи? Чим відрізнялося становище в суспільстві рицарів і селян?

Середньовічне суспільство Європи поділялося на три основні верстви:

1. Духовенство – ті, хто молиться. Це були священнослужителі та монахи.
2. Рицарі – ті, хто воює. Це були феодали-землевласники та лицарі.
3. Селяни – ті, хто працює. Це були кріпаки та вільні селяни, які обробляли землю.

Духовенство та рицарі становили привілейовані верстви, тоді як селяни були найнижчою та найчисленнішою верствою, що становила близько 90-95% населення.

Рицарі та селяни мали дуже різне становище в середньовічному суспільстві:

• Рицарі були привілейованою верствою. Вони володіли землею, мали політичну владу, звільнялися від податків. Рицарі були військовою елітою, професійними воїнами. Вони жили за рахунок праці селян.
• Селяни були найнижчою верствою. Вони не мали власної землі, а працювали на феодалів. Більшість селян були кріпаками, прикріпленими до землі свого пана. Вони сплачували феодалам податки, відробляли повинності. Селяни не мали політичних прав і свобод.

Отже, середньовічне суспільство було дуже ієрархічним і нерівноправним. Рицарі користувалися привілеями та владою, тоді як селяни були пригнобленою та безправною верствою. Між ними існувала величезна соціальна прірва.

1. Які були традиції рицарів і селян

ДОСЛІДІТЬ

1. Кого називали рицарями?

Спочатку німецьке слово “рицар” (нім. Ritter) означало просто “вершник”. Так називали воїна-феодала, який ніс військову, зазвичай кінну, службу для свого сеньйора.

Пізніше, у XI-XII ст., термін “рицар” набув ширшого значення. Він став синонімом знатності й шляхетності. Рицар мав боротися за християнську віру, захищати слабших, дотримуватися свого слова, бути вірним сеньйору, вміти постояти за себе.

2. Як ставали рицарями?

Посвята в рицарі відбувалася дуже урочисто:

1. Кандидат проводив ніч у молитві.
2. Одягався в білий і червоний одяг, що символізувало готовність пролити кров за віру.
3. Після богослужіння старший рицар тричі вдаряв його мечем по плечу зі словами: “Висвячую тебе на рицаря в ім’я Бога, Св. Михаїла, Св. Георгія”.
4. У Франції молодий рицар вскакував на коня, об’їжджав подвір’я і списом бив манекен.

3. Прочитайте уривки з творів. Про які деталі життя рицарства ви дізналися? Що об’єднує ці твори?

З уривків можна дізнатися такі деталі про життя рицарів:

1. Рицарські турніри були важливою частиною життя рицарів. На них рицарі демонстрували свою майстерність володіння зброєю, силу і спритність. Турніри були видовищними змаганнями, які збирали багато глядачів.
2. Геральдика відігравала велику роль. У рицарів були власні герби на щитах, які символізували їхній рід, звання, девізи. Наприклад, у маркіза Морелли на червоному щиті був зображений орел з короною і девіз “Те, що я беру, я знищую”.
3. Кодекс честі був основою рицарства. Рицарі мали дотримуватися певних моральних принципів – боротися за любов і честь, захищати слабших, бути вірними сеньйору. Честь цінувалася вище за життя.
4. Любов до Прекрасної Дами була невід’ємною частиною рицарського етосу. Дами дарували рицарям свою прихильність, надихали їх на подвиги. Символом цього був жест дарування троянди рицарю дамою.

Що об’єднує ці твори

Обидва уривки оспівують рицарський дух і кодекс честі. Вони зображують рицарство як благородне і піднесене явище.

У них підкреслюється, що для рицарів любов і честь були найвищими цінностями, заради яких варто було жити й померти. Рицарі постають як ідеальні, шляхетні чоловіки, сповнені доблесті й відваги.

Отже, ці твори об’єднує романтизація і героїзація рицарства, зображення його як втілення кращих людських чеснот. Вони створюють привабливий образ рицаря як благородного лицаря і захисника.

4. Яку нову для вас інформацію містять ілюстрації? Поясніть зображені сюжети і дайте назву кожному з них.

Ці три ілюстрації є середньовічними мініатюрами, що зображують різні сцени з життя того часу. Розглянемо кожну з них:

• Перша мініатюра зображує сцену полювання. На ній ми бачимо групу людей, які переслідують оленів у лісі. Ця ілюстрація дає уявлення про популярність полювання як розваги серед знаті в середньовічну епоху.
• Друга мініатюра зображує групу музикантів, які грають на різних інструментах перед публікою. Ця сцена ілюструє важливість музики та розваг при дворах середньовічних правителів.
• Озброєння лицаря. Остання мініатюра зображує сцену, де жінка допомагає лицареві вдягнути обладунки. Це дає уявлення про процес озброєння лицарів перед битвою чи турніром, а також про роль жінок у цьому процесі.

Загалом, ці мініатюри є цінним джерелом інформації про різні аспекти середньовічного життя, включаючи розваги, культуру та військову справу.

2. Який вигляд мав рицарський замок

ДОСЛІДІТЬ

1. На основі тексту й ілюстрацій опишіть замок (або проведіть ним уявну екскурсію), використовуючи слова: рів, звідний міст, мури, вежі, донжон, підземелля, підземний хід.

Ось моя спроба описати середньовічний замок, використовуючи задані слова:

Навколо замку був викопаний глибокий рів, заповнений водою. Він слугував першою лінією оборони і перешкоджав ворогам підійти впритул до мурів. Через рів був перекинутий звідний міст, який у разі небезпеки швидко піднімали на ланцюгах.

Замок оточували високі кам’яні мури з зубцями і бійницями. Вони надійно захищали від ворожих атак. По кутах мурів здіймалися міцні вежі, з яких лучники могли вести обстріл. Головна вежа замку називалася донжон. Це була найукріпленіша частина фортеці, останній оплот оборони.

Під замком розташовувалися підземелля – там зберігали запаси продовольства на випадок облоги. Існували також таємні підземні ходи, які вели за межі замку і дозволяли непомітно вийти з оточення.

При вході до замку знаходилася надбрамна вежа, звідки вартові постійно оглядали околиці. Помітивши ворога, вони сурмили на сполох, і захисники займали свої місця на мурах і вежах.

У центрі замку був внутрішній двір. Навколо нього розташовувалися господарські будівлі, житлові приміщення феодала і його родини, капела для молитов.

Отже, замок був складною фортифікаційною спорудою, розрахованою на тривалу оборону. Рів, мури, вежі, донжон, підземелля робили його практично неприступним. Водночас замок слугував резиденцією феодала, центром політичного і господарського життя.

2. Розгляньте загальний вигляд замків, які збереглися дотепер у Німеччині, Польщі та Україні. Що об’єднує всі ці споруди? Поясніть, чому замки є важливими історико-культурними пам’ятниками середньовіччя.

Розглянувши фото замків Ельц (Німеччина), Марієнбург (Польща) та Любарта (Україна), можна виділити такі спільні риси:

1. Усі замки мають масивні кам’яні мури й вежі, які слугували для оборони. Це відображає головну функцію середньовічних замків – бути фортецями.
2. Замки розташовані на узвишші, часто на скелях або пагорбах. Таке розташування давало стратегічну перевагу, ускладнювало штурм ворогами.
3. Архітектура замків поєднує романський і готичний стилі, типові для середньовіччя. Характерними є вузькі вікна-бійниці, зубці на мурах, шпилі веж.
4. Замки мають складну планувальну структуру з внутрішніми дворами, житловими і господарськими будівлями, капелою. Це відображає те, що замок був не лише фортецею, а й резиденцією феодала.

Значення замків як історико-культурних пам’яток

Середньовічні замки, що збереглися до нашого часу, є важливими історико-культурними пам’ятками з таких причин:

1. Вони є унікальними зразками середньовічної архітектури і фортифікації. Замки демонструють високий рівень інженерного мистецтва, будівельних технологій свого часу. Їхня архітектура відображає естетичні смаки епохи.
2. Замки – це свідки історичних подій і процесів середньовіччя. Кожен замок має свою історію, пов’язану з життям феодалів, війнами, облогами. Дослідження замків дозволяє краще зрозуміти політичне, військове, господарське життя тієї епохи.
3. Замки втілюють дух рицарської культури. Вони нерозривно пов’язані з такими явищами, як рицарство, васалітет. Романтичний образ середньовіччя значною мірою сформувався довкола замків.
4. Замки мають велике культурне і мистецьке значення. Вони часто згадуються в літературних творах, легендах, переказах. Замки надихали художників, поетів, композиторів. Вони є частиною культурного спадку європейських народів.

3. Яким було життя селян

ДОСЛІДІТЬ

Поєднуючи інформацію з тексту й ілюстрації, поясніть, що таке натуральне господарство. Складіть схему «Завдання середньовічної сільської общини».

Натуральне господарство – це такий тип господарювання, при якому все необхідне для життя (продукти харчування, ремісничі вироби тощо) виробляється в самому господарстві для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Як зазначено в тексті, господарство селян і феодалів у середньовіччі мало саме натуральний характер. Майже все вироблялося в межах маєтку. Лише за деякими товарами, як метали чи сіль, доводилося вирушати в інші місця і виміняти їх на продукти своєї праці. Грошові відносини були слабо розвинуті.

Отже, основними рисами натурального господарства є:

• Виробництво продуктів для власного споживання, а не для ринку
• Універсальність, самодостатність господарства
• Слабкий розвиток торгівлі й товарно-грошових відносин

Схема “Завдання середньовічної сільської общини”

Завдання середньовічної сільської общини (громади):

Регулювання земельних відносин:

• Розподіл землі між членами громади
• Визначення порядку сівозміни (трипілля)
• Встановлення меж земельних наділів

Регламентація господарської діяльності:

• Визначення часу і місць риболовлі, сінокосу, випасу худоби
• Встановлення правил користування лісами, пасовищами

Соціальний захист і взаємодопомога:

• Надання допомоги бідним, удовам, сиротам
• Організація спільних робіт (толока)

Підтримка інфраструктури:

• Ремонт доріг, мостів
• Будівництво і утримання церкви або каплиці
• Забезпечення діяльності священика

Збереження культурних традицій:

• Організація і фінансування сільських свят
• Підтримка народних звичаїв і обрядів

Здійснення самоврядування:

• Ухвалення рішень на зібраннях громади
• Забезпечення дотримання встановлених правил усіма жителями села

Отже, сільська община відігравала надзвичайно важливу роль у житті середньовічного села. Вона регулювала всі сфери життя селян – господарську, соціальну, культурну, релігійну. Громада була інструментом самоорганізації селянства.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Кого називали рицарями?

Рицарями називали воїнів-феодалів, які несли військову, зазвичай кінну, службу своєму сеньйору. Пізніше це слово стало також означати знатність і шляхетність. Рицарі мали дотримуватися кодексу честі – боротися за віру, захищати слабших, бути вірними сеньйору.

2. Які були особливості побудови середньовічного замку?

Середньовічні замки будувалися як укріплені резиденції феодалів. Вони мали складну систему оборонних споруд:

• Навколо замку був рів, через який вів перекидний міст
• Масивні кам’яні мури і вежі з бійницями
• Головна вежа-донжон, останній оплот оборони
• Надбрамна вежа, звідки вартові оглядали околиці
• У центрі замку був внутрішній двір, навколо якого розташовувалися господарські будівлі, житлові приміщення феодала, капела.

3. Якими були заняття і становище селян?

Селяни становили основну масу середньовічного населення. Вони жили общинами (громадами), займалися сільським господарством. Селяни обробляли свої наділи і відробляли повинності на землях феодала. Їхнє господарство мало натуральний характер – майже все необхідне вироблялося для власних потреб. Становище селян було тяжким, більшість з них були кріпаками, залежними від феодала.

4. Які були особливості способу життя рицарів? З чим був пов’язаний такий спосіб життя?

Спосіб життя рицарів був пов’язаний з війною і служінням сеньйору. Головними заняттями рицарів були військова справа, полювання, турніри. Вони жили за кодексом честі, в основі якого були відданість, хоробрість, благородство. Важливу роль відігравало служіння Прекрасній Дамі. Такий спосіб життя був зумовлений місцем рицарства у феодальній системі як військової еліти.

5. Чому така будівля, як замок, з’являється й існує лише у середні віки?

Головною причиною будівництва замків була необхідність захисту від ворожих нападів і війн. У той неспокійний період феодальних міжусобиць замки слугували фортецями, які забезпечували безпеку правителям і їхнім підданим. Крім захисту, замки також символізували владу і багатство феодалів. Розкішні замки з вежами, залами та каплицями демонстрували могутність і статус їхніх власників. Замки часто слугували адміністративними центрами, де феодали керували своїми землями, збирали податки та здійснювали судочинство. Вони були осередками феодальної системи управління.

6. Чому, на твою думку, селяни об’єднувались у громаду і підкорялись її рішенням?

Гадаю, селяни об’єднувалися в громади для взаємодопомоги і регулювання спільного життя. Громада давала їм захист і підтримку, регулювала земельні відносини, організовувала спільні роботи. В умовах натурального господарства селянам було важко вижити поодинці. Підкорення рішенням громади було необхідним для підтримання порядку і забезпечення виживання села як цілого.

З розвитком централізованих держав і вогнепальної зброї замки втрачають своє значення.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Знайди в інтернеті інформацію щодо життя рицарів, наприклад, про озброєння чи проведення турнірів, побудову замків тощо. Підготуй коротке усне повідомлення для однокласників/однокласниць.

Озброєння лицарів Середньовіччя

Лицарі Середньовіччя були елітними воїнами, які складали важку кінноту. Їхнє озброєння та обладунки були важливими атрибутами, що визначали їхню роль на полі бою та соціальний статус.

Основне озброєння

1. Меч: Меч був основною зброєю лицаря. Він мав широке, важке лезо і був символом шляхетності. Мечі були дорогими і часто передавалися у спадок. Вони використовувалися для рукопашного бою і були найціннішою зброєю лицарів.
2. Спис: Спис був основною зброєю для атаки з коня. Він використовувався для першого удару під час кавалерійської атаки. Спис мав довге дерев’яне древко і металевий наконечник.
3. Булава та молот: Ці види зброї використовувалися для пробивання важких обладунків. Вони були популярні серед церковників і ченців, оскільки не мали гострих лез.
4. Сокира та ланцюг: Сокири та ланцюги також використовувалися лицарями, особливо для бою на близькій відстані. Вони були ефективними проти важко озброєних супротивників.

Обладунки

1. Кольчуга: Кольчуга складалася з тисяч маленьких металевих кілець, з’єднаних між собою. Вона забезпечувала гнучкість і захист від ударів.
2. Лати: Лати були важкими металевими пластинами, що покривали тіло лицаря. Вони важили до 60-80 кг і забезпечували високий рівень захисту. Лати почали втрачати свою роль з винаходом вогнепальної зброї.
3. Шолом: Шолом захищав голову лицаря. Він мав різні форми, включаючи закриті шоломи з забралом, що захищали обличчя.
4. Щит: Щит використовувався для захисту від ударів і стріл. На ньому часто зображували герб лицаря, що символізував його шляхетне походження.

Додаткове спорядження

1. Кінська упряж: Лицарі використовували спеціально обладнаних коней, які також мали захисні обладунки. Кінська упряж була справжнім витвором мистецтва і забезпечувала захист коня.
2. Шпори: Шпори були символом лицарської гідності і використовувалися для керування конем.

Висновок

Озброєння лицарів Середньовіччя було складним і дорогим. Воно включало різні види зброї та важкі обладунки, що забезпечували високий рівень захисту і ефективності на полі бою. Лицарі були не лише воїнами, але й символами шляхетності та честі, що відображалося у їхньому озброєнні та спорядженні.