ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Чому Іспанія, маючи величезні володіння на інших материках, прагнула захопити владу й над значними територіями в Європі?
Іспанія прагнула захопити владу над значними територіями в Європі з кількох причин. По-перше, це було пов’язано з амбіціями династії Габсбургів, яка правила в Іспанії. Вони хотіли об’єднати християнські народи для захисту католицької віри, зокрема від османів та поширення Реформації. По-друге, європейські володіння були надзвичайно прибутковими. Наприклад, Нідерланди приносили в іспанську скарбницю удвічі більше золота, ніж колонії в Америці.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому і як відбувся розпад династії Габсбургів на дві гілки?
Розпад династії Габсбургів на дві гілки стався через рішення імператора Карла V розділити свої величезні володіння між своїми наступниками. У 1555 році він передав неавстрійські території, включно з Нідерландами, своєму синові Філіппу II, а наступного року віддав йому й іспанську корону. Так утворилася іспанська гілка Габсбургів. Водночас австрійські володіння та титул імператора Священної Римської імперії перейшли до брата Карла V — Фердинанда І, що започаткувало австрійську гілку династії. Основною причиною такого поділу було те, що керувати такою великою та розрізненою територією, що охоплювала землі в Європі та колонії, було надзвичайно складно для одного правителя.
ДОСЛІДІТЬ
1. Про які особливості своєї політики згадував імператор? Чому?
У своїй промові Карл V згадував, що головною метою його політики було об’єднання християнських народів для захисту католицької віри від османів. Він прагнув миру між християнами та хотів працювати на благо своїх володінь. Імператор також зазначив, що досягти цих цілей йому завадили постійні війни з Францією та німецькими князями.
Він говорив про це, бо виступав із промовою під час свого зречення від влади. Карл V хотів пояснити та виправдати свої дії, показати, що мав шляхетні наміри. Він визнавав свої помилки, які пояснював недосвідченістю та людськими слабкостями, щоб залишити по собі образ справедливого, хоч і неідеального, правителя.
2. Розгляньте карту. Визначте, якими територіями в Європі володіли Габсбурги. Покажіть землі, які Карл V передав Філіппові ІІ.
Згідно з картою, Габсбурги у XVI столітті володіли значними територіями в Європі. До їхніх володінь належали Іспанія, Нідерланди, землі в Італії (Неаполітанське королівство, Сардинія, Сицилія), Австрія, Чехія та частина Угорщини.
Карл V передав своєму сину Філіппу ІІ володіння іспанських Габсбургів, які на карті позначені помаранчевим кольором. Це були Іспанія, Нідерланди, південна частина Італії та острови Сицилія і Сардинія.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрети Карла V та Філіппа II. Якими засобами Тіціан та Софонісба Ангвіссола зобразили могутність правителів? Які емоції у вас викликають ці портрети? Чому?
Тіціан та Софонісба Ангвіссола зобразили могутність правителів різними засобами. Тіціан на своєму портреті показав Карла V як могутнього воїна-імператора. Він одягнений у лицарські обладунки, що символізує його військову силу та роль захисника імперії. У руці він тримає жезл полководця, що підкреслює його владу. Софонісба Ангвіссола зобразила Філіппа II в строгому чорному одязі. Це показує його як побожного католицького монарха та суворого, абсолютного правителя. Його владу підкреслюють стриманий, але впевнений погляд та дорогий одяг.
Ці портрети викликають різні емоції. Портрет Карла V викликає почуття поваги до його сили та впевненості. Він виглядає як лідер, готовий вести за собою армію. Портрет Філіппа II, навпаки, створює відчуття холодності, суворості та неприступності. Це пов’язано з його образом деспотичного правителя та ревного католика, який боровся з єретиками.
ДОСЛІДІТЬ
Визначте основні відмінності між політикою іспанських та австрійських Габсбургів.
Політика іспанської та австрійської гілок династії Габсбургів суттєво відрізнялася.
- Іспанські Габсбурги, представником яких був Філіпп II, вели жорстку внутрішню політику, активно боролися з Реформацією та підтримували інквізицію. Їхнє правління характеризується як деспотичне, що призвело до загострення економічної кризи та визвольних війн, як-от у Нідерландах.
- Австрійські Габсбурги, зокрема Фердинанд I та Максиміліан II, були набагато поміркованішими. Вони зосереджувалися на створенні централізованого уряду, були гнучкими та толерантними у релігійних питаннях і намагалися підтримувати добрі стосунки з місцевою аристократією, що дозволяло уникати тривалих конфліктів.
ПОМІРКУЙТЕ
XVII ст. називають золотою добою Нідерландів, під час якої збагатилася як держава, так і її громадяни. Але цьому піднесенню передували 80 років боротьби за свої права. Які чинники, на вашу думку, допомогли нідерландцям перемогти у протистоянні з могутньою іспанською імперією? Порівняйте свої міркування з текстом параграфа.
Перемогти у протистоянні з Іспанією нідерландцям допомогли їхній економічний розвиток, що давав ресурси для війни, та активна партизанська боротьба «морських» і «лісових гезів». Велике значення мало політичне об’єднання північних провінцій завдяки Утрехтській унії та лідерство принца Вільгельма Оранського, який очолив визвольний рух. Водночас сама Іспанія була ослаблена економічною кризою та численними війнами, а повстанці на початковому етапі отримували підтримку від інших країн, зокрема Англії та Франції.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте схему й поміркуйте, завдяки чому економіка Нідерландів невпинно розвивалася.
Економіка Нідерландів невпинно розвивалася завдяки тому, що вона спиралася на кілька потужних галузей. Важливу роль відігравали розвинене сільське господарство, мануфактурне виробництво текстилю, а також риболовля та експорт оселедців. Крім того, Нідерланди були важливим торговим центром, де переробляли цукор і тютюн, що надходили з колоній.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте схему. Яку причину розгортання національно-визвольної війни варто до неї додати? Як ви оцінюєте важливість цього чинника?
До схеми варто додати таку причину, як релігійні утиски та діяльність інквізиції. Цей чинник був надзвичайно важливим, оскільки жорстоке переслідування протестантів (єретиків) іспанським королем Філіппом ІІ викликало масове невдоволення серед населення. Саме повстання іконоборців у 1566 році, спрямоване проти католицької церкви, стало приводом для введення іспанських військ і розгортання терору, що й призвело до початку війни.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте портрет Вільгельма Оранського. Чим його зображення відрізняється від зображень Карла та ФіліппаІІ? Поміркуйте, чому принца називали «батьком Вітчизни» і національний гімн «Wilhelmus» Нідерландів був створений на його честь.
Зображення Вільгельма Оранського відрізняється від портретів Карла V та Філіппа ІІ. На відміну від Карла V в лицарських обладунках чи Філіппа ІІ у строгому королівському вбранні, Вільгельма зображено як заможного дворянина, а не як монарха чи воїна. Його вигляд більш стриманий і свідчить про роль лідера-політика, а не абсолютного правителя.
Принца називали «батьком Вітчизни», бо він очолив боротьбу нідерландців за незалежність від іспанського панування. Національний гімн «Wilhelmus» створений на його честь, оскільки в ньому від першої особи розповідається про боротьбу Вільгельма та його головну мету — служити Богові та своєму народу, не зраджуючи совісті. Це підкреслює його ключову роль у заснуванні незалежної держави.
Розгляньте карту і за її допомогою стисло схарактеризуйте перебіг основ них подій національно-визвольної війни в Нідерландах.
Національно-визвольна війна в Нідерландах почалася з повстання іконоборців у 1566 році. У відповідь, іспанський герцог Альба у 1567–1573 роках ввів війська з півдня, що призвело до спустошення багатьох міст. Важливим етапом війни стала діяльність «морських» та «лісових гезів», а переломним моментом — захоплення «морськими гезами» міста Бріль 1 квітня 1572 року, що дало початок масовому повстанню в північних містах. Боротьба призвела до поділу країни: у 1579 році північні провінції об’єдналися в Утрехтську унію, заклавши основу незалежної держави, тоді як південні території залишилися під владою Іспанії.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Визнач основні риси формування абсолютизму в Іспанії.
Формування абсолютизму в Іспанії пов’язане з правлінням Карла V, який зміцнював свою владу, жорстко придушуючи повстання, як-от виступи міст Кастилії (1520–1522) та Гента (1539–1540). Його син Філіпп II продовжив цю політику, а його правління деякі історики вважають часом найбільшого деспотизму.
2. Назви причини та хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах.
Національно-визвольна війна в Нідерландах тривала з 1568 по 1648 рік. Її причинами були національне гноблення з боку іспанців, усунення місцевої знаті від влади, релігійні утиски та діяльність інквізиції, а також економічна політика Іспанії, яка шкодила інтересам Нідерландів.
3. Назви дату та основні положення Утрехтської унії.
Утрехтську унію уклали 23 січня 1579 року. Це був військово-політичний союз північних провінцій Нідерландів, спрямований проти Іспанії. Унія заклала основу нової незалежної держави — Республіки Об’єднаних провінцій, верховною владою в якій проголошувалися Генеральні штати.
4. Якою була політика Габсбургів до і після зречення Карлом V імператорської влади? У чому полягала різниця між діями іспанських та австрійських Габсбургів?
До зречення Карла V політика Габсбургів була спрямована на об’єднання християнських народів для боротьби з османами та зміцнення католицької віри. Після його зречення династія розділилася, і політика гілок стала різною. Іспанські Габсбурги, зокрема Філіпп ІІ, проводили жорстку політику, підтримували інквізицію та вели численні війни. Натомість австрійські Габсбурги, як-от Фердинанд I та Максиміліан II, були більш поміркованими, толерантними в релігійних питаннях і зосереджувалися на розбудові централізованого уряду, намагаючись уникати конфліктів.
5. Чому в традиційній іспанській та католицькій історіографіях Філіпп II постає як мудрий правитель, національний герой, а у протестантській — як деспот?
В іспанській та католицькій історіографії Філіппа II вважають мудрим правителем, бо він захищав католицьку віру, розгромив османський флот у битві під Лепанто (1571) і приєднав Португалію. За його правління процвітала іспанська культура. У протестантській історіографії його вважають деспотом через жорстоке переслідування єретиків за допомогою інквізиції та криваве придушення повстань, зокрема в Нідерландах.
6. Як, на твою думку, перемога Нідерландів вплинула на ситуацію в Європі загалом?
Перемога Нідерландів поклала край пануванню Іспанії в Європі та показала її ослаблення. У центрі Європи виникла нова незалежна держава — Голландська республіка, яка швидко стала однією з провідних торговельних та морських держав. Цей успіх протестантської країни у боротьбі проти могутньої католицької імперії надихнув інші народи та вплинув на релігійний і політичний баланс сил у Європі.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Напиши есе на тему «Чому історики вважають XVII ст. золотою добою Нідерландів?».
XVII століття історики недарма називають «золотою добою» Нідерландів. Це був час, коли маленька країна, щойно виборовши незалежність у довготривалій війні, раптом перетворилася на одного зі світових лідерів. Але як їй це вдалося? У цьому есе я спробую розібратися, які чинники допомогли Нідерландам досягти такого неймовірного розквіту.
Все почалося з перемоги у Вісімдесятирічній війні проти могутньої Іспанії. Іспанське панування душило країну: високі податки, заборона торгівлі, релігійні переслідування. Скинувши ці кайдани і створивши у 1579 році власну незалежну державу — Республіку Об’єднаних провінцій — нідерландці отримали найголовніше: свободу. Свободу вести справи, вільно мислити та розвивати свою країну на власний розсуд, а не за вказівками з Мадрида.
Отримавши свободу, Нідерланди швидко стали найбагатшою країною Європи. Їхній успіх тримався на кількох китах. По-перше, це світова торгівля. Голландська Ост-Індська компанія контролювала морські шляхи та привозила екзотичні товари з усього світу, наприклад, японський лак, що став символом розкоші. По-друге, це інновації. Голландці будували найкращі на той час кораблі, які були меншими, але більш ефективними. Вони стали експертами в інженерії, осушуючи землі та будуючи великі споруди на болотистих місцевостях. А ще вони винайшли акціонерні товариства, що дозволяло збирати великі гроші для ризикованих морських експедицій і започаткувало першу сучасну економіку в Європі.
Багатство та свобода створили ідеальні умови для розквіту культури та науки. Саме в цей час творили видатні художники, такі як Рембрандт і Вермеєр. Їхні картини купували не тільки багаті аристократи, а й звичайні бюргери, що свідчило про загальний добробут та високий попит на мистецтво. Наука також переживала піднесення. Голландські вчені робили важливі відкриття в медицині, біології та інших галузях, адже країна була відкрита до нових ідей та знань з усього світу.
Отже, «золота доба» Нідерландів не була випадковістю. Це був прямий результат здобуття незалежності. Політична свобода відкрила шлях до економічного процвітання через торгівлю та інновації. А економічний добробут, у свою чергу, став підґрунтям для неймовірного культурного та наукового злету. Історія Нідерландів XVII століття — це яскравий приклад того, як волелюбний народ, звільнившись від гніту, може досягти неймовірних висот.