24–25.1. Як Акбар І правив державою Великих Моголів?
1. Згадайте казки, що розповідають про «заморські царства». Якою в народній уяві поставала Індія?
В народній уяві Індія поставала як казково багата країна. Європейців дуже приваблювали її «східні багатства», тому в казках та розповідях її часто зображували як далеку землю, сповнену скарбів, прянощів та різних див.
2. Як Акбар І Великий зміцнював імперію? Підтвердьте свої міркування фактами.
Акбар І Великий зміцнював імперію Великих Моголів через:
- приєднання Північної й Центральної Індії та Афганістану;
- запровадження політики релігійної терпимості (скасував податки для немусульман, шанував різні релігії);
- збереження місцевої знаті та традицій підкорених народів;
- не передавав землю у спадок, що не дозволяло формувати сильну феодальну знать;
- сприяв розвитку культури, науки, поезії та архітектури
3. Чому Індію називали «перлиною» Британської корони?
Індію називали «перлиною» Британської корони, бо вона була найціннішою колонією Великої Британії: давала багато багатств (прянощі, коштовності, сировину, товари), її контроль забезпечував величезні прибутки для Британії.
24–25.2. Як розвивалася Персія в Ранньому Новому часі?
1. Згадайте, як розгорталися персько-скіфська та персько-грецькі війни.
Перська імперія воювала зі скіфами, але не змогла їх підкорити. З греками перси вели тривалі війни, але зазнали поразки в битвах при Марафоні, Саламіні та Платеях. Зрештою, Перська імперія була завойована Александром Македонським.
2. Чому шаха Аббаса І прозвали Великим? Назвіть європейських правителів, які були його сучасниками.
Шаха Аббаса І прозвали Великим, бо він створив велике постійне військо, використав вогнепальну зброю, переміг османів, приєднав нові території (частини Грузії, Вірменії, Іраку, Афганістану, Азербайджану, Пакистану), провів фінансову реформу, карбував власну монету, розвивав ремесла й торгівлю, вів дипломатію з Європою. Сучасниками Аббаса І були, наприклад, король Англії Яків І, французький король Генріх IV, іспанський король Філіп III, а також імператор Священної Римської імперії Рудольф II.
3. Як розвивалася Персія впродовж ХVІІІ ст.?
У XVIII ст. Персія спочатку втратила могутність після смерті Аббаса І, але династія Афшаридів відновила частину позицій, зокрема у 1739 році перси захопили Делі в Індії. Згодом владу отримала династія Зендів, яка правила частинами Ірану, Азербайджану, Вірменії та Грузії 44 роки. Проте загалом Персія поступово слабшала.
24–25.3. Як династія Цін утвердилася в Китаї?
1. Чому Китай називали Піднебесною? Назвіть причини і наслідки селянської війни в імперії.
Китай називали Піднебесною, бо вважали, що імператор є «Сином Неба», а його держава — центр світу, під владою якого перебувають усі піднебесні народи. Причинами селянської війни були соціальна несправедливість, злидні, стихійні лиха та зловживання чиновників. Наслідки: повалення династії Мін, захоплення влади маньчжурами та встановлення династії Цін.
2. Чому імператори династії Цін змусили китайців голити голови й заплітати волосся?
Імператори династії Цін змусили китайських чоловіків голити передню частину голови й заплітати волосся у косу як знак підкорення новій владі. Це було символом покори маньчжурським завойовникам.
3. Чому китайські правителі вирішили ізолюватися від світу? Які наслідки це мало для Китаю та європейських держав?
Китайські правителі вирішили ізолюватися, бо проникнення європейців сприйняли як небезпеку для традиційного устрою. У 1757 році богдихан заборонив приватну торгівлю з “варварськими” державами, дозволи отримували лише посольства з хабарями й товарами для обміну. Так відновилася довготривала самоізоляція Китаю “хайцзинь” (“закриті моря”). Наслідки: європейцям стало складніше торгувати з Китаєм, а самому Китаю це обмежило можливості розвитку через зменшення контактів із зовнішнім світом.
24–25.4. Як розвивалась Японія в Ранньомодернім періоді?
1. Чим японське суспільство відрізнялося від індійського, китайського, європейських, американського? Чому японці поважали самураїв?
Японське суспільство мало чітку соціальну ієрархію з чотирма верствами: воїни, селяни, ремісники, купці1. Змінювати соціальні ролі заборонялося. Окремо існували люди, пов’язані з культами та релігією, а також парії, які виконували “брудну” роботу. Самураї становили 10% населення і ставали воїнами за спадковим принципом. Японці поважали самураїв, бо вони дотримувалися спеціального кодексу честі, присягали до смерті служити сюзерену та державі, а в крайньому разі здійснювали ритуальне самогубство – сепуку (харакірі).
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте, чому Токуґава Ієясу лише два роки володів титулом сьоґуна? Чи опісля він утратив вплив?
Токуґава Ієясу володів титулом сьоґуна лише два роки (1603-1605), бо передав владу своєму синові Токуґава Хідетада, щоб забезпечити стабільність династії та показати, що влада переходить спадково. Після відставки він не втратив вплив – залишався фактичним правителем як “відставний сьоґун” до своєї смерті в 1616 році.
3. Назвіть спільності й відмінності японської «сакоку» та китайської «хайцзинь».
Спільності: обидві політики передбачали самоізоляцію від зовнішнього світу, обмеження приватної торгівлі з іноземцями, заборону на вільний в’їзд чужинців та виїзд власних громадян.
Відмінності: японська “сакоку” була спрямована проти християнства та католицьких держав, але дозволяла торгівлю з протестантськими Нідерландами. Китайська “хайцзинь” дозволяла лише посольства з хабарями й товарами для обміну, повністю заборонивши приватну торгівлю з “варварськими” державами.
24–25.5. Які культурні досягнення східних цивілізацій поповнили світову скарбницю?
1. Чим схожі й чим різняться західна та східна культури Ранньомодерної доби?
Схожості: обидві культури досягли значних успіхів у науках (математика, медицина, астрономія), мистецтві (архітектура, живопис, література), ремеслах (кераміка, тканини, вироби з металу). Спільними були релігійні впливи на культуру та розвиток палацових комплексів.
Відмінності: східна культура більше зосереджувалася на природних сюжетах у живописі, мала унікальні традиції (чайна церемонія в Японії, театр кабукі), використовувала орнаментальні мозаїки та фрески під впливом ісламу. Західна культура розвивала інші художні напрями та філософські течії.
2. У чому особливості культур індійців і персів? Про що свідчать китайська і японська традиції відображення у творах живопису здебільшого картин природи?
Індійська культура: неабиякі успіхи в математиці (винайдення цифр і нуля), медицині (хірургічні трактати використовували до XIX ст.), астрономії (кілька обсерваторій у XVI ст.), літературі перською мовою, архітектурі (мавзолей Тадж-Махал), прикладних мистецтвах.
Перська культура: розвивалася під впливом ісламу, відзначалася мозаїками, фресками, різьбленням з орнаментами, помпезними мечетями, розкішними виробами ремісників (зброя, кераміка, килими, тканини), поезією в літературі.
Китайська та японська традиції природи в живописі свідчать про глибоке розуміння гармонії з навколишнім світом, філософське сприйняття природи як джерела мудрості та краси, а також про вплив буддизму та конфуціанства на художнє мислення.
3. Зісканувавши QR-код на початку параграфа, дізнайтесь історію мавзолею Тадж-Махал. Розкажіть її вдома. Обміняйтеся враженнями з рідними.
Це завдання передбачає самостійну роботу з QR-кодом та обговорення з родиною, тому виконується індивідуально поза межами цієї відповіді.
Перевірте себе!
1. А. У зошиті позначте на лінії / стрічці / шкалі часу періоди держави Великих Моголів в Індії, сьоґунату Токуґави в Японії, династії Цін у Китаї. Зафіксуйте 3–4 події, що одночасно відбувалися в Європі та в Америці.
Періоди азійських держав:
- Держава Великих Моголів: 1526–1857 рр.
- Сьоґунат Токуґави (період Едо): 1603–1867 рр.
- Династія Цін у Китаї: 1636–1912 рр.
Одночасні події в Європі та Америці:
- 1618–1648 рр. — Тридцятилітня війна в Європі
- 1642–1651 рр. — Англійська громадянська війна
- Війна за незалежність США (1775–1783 рр.).
Б. В історії Японії усталилася своєрідна періодизація. Скажімо, періоду Едо передував період Муромачі. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, поясніть походження цих назв.
Назви періодів японської історії походять від місць розташування столиць або резиденцій правителів. Період Едо (1603–1867) названий на честь міста Едо (сучасне Токіо), куди Токуґава Ієясу переніс столицю. Період Муромачі (1336–1573) отримав назву від району Муромачі в Кіото, де розташовувалася резиденція сьоґунів роду Асікаґа.
2. А. Покажіть на мапі території держав Великих Моголів, Персії, Японії та Китаю в Ранньомодерний період.
Це завдання передбачає роботу з картою, тому виконується самостійно з використанням історичного атласу.
Б. Японія — держава на островах, яка могла легко самоізолюватися. Чи можливою була повна самоізоляція Китаю?
Ні, повна самоізоляція Китаю, на відміну від Японії, була неможливою. Японія є острівною державою, тому їй було значно легше контролювати морські контакти та реалізувати політику «сакоку» («країна в ланцюгах»). Китай же має величезні та протяжні сухопутні кордони з багатьма державами. Через це він був змушений вести війни та підтримувати відносини з сусідами, наприклад з Московським царством у XVII ст.. Тому китайська політика самоізоляції «хайцзинь» («закриті моря») стосувалася переважно морської торгівлі з європейцями, але не могла повністю відгородити країну від усього світу.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
Коли заснував Бабур імперію Великих Моголів?
Що означає японське слово “сакоку”?
Хто був засновником династії Цін у Китаї?
Де знаходилася столиця сьоґунату Токуґава?
Звідки ми можемо дізнатися про діяльність П’єтро делла Валле при дворі шаха Аббаса І?
Чому імператори династії Цін змусили китайців голити голови?
Як Акбар І Великий забезпечував мир у своїй імперії?
Який результат мала політика самоізоляції в Японії та Китаї?
4. А. Поясніть логіку підпорядкування понять «самурай» → «сьоґун» → «сьоґунат».
Самурай – це воїн, представник військової верстви японського суспільства. Сьоґун – це верховний командувач, який очолював самураїв. Сьоґунат – це форма правління в Японії, за якої виконавча влада належала військовим (самураям), що їх очолював сьоґун.
Б. Розкажіть про особливості внутрішньої і зовнішньої політики Токуґави Ієясу.
Внутрішня політика: переніс столицю в місто Едо, обмежив верховну владу імператора, запровадив сьоґунат, який діяв до 1867 року, видав розпорядження про заборону християнства в 1614 році.
Зовнішня політика: “закрив” кордони для іноземців, припинив зв’язки з католицькими державами (Іспанією та Португалією), віддав перевагу протестантським Нідерландам, запровадив політику самоізоляції “сакоку”.
В. Після смерті Токуґави Ієясу його назвали «великим богом-спасителем, який осяяв Схід». Поясніть причини появи та значення такого висловлювання-характеристики.
Таке висловлювання з’явилося, бо Токуґава Ієясу об’єднав роздроблену Японію, припинив усобиці між самураями, створив стабільну систему правління (сьоґунат), яка проіснувала понад 250 років. Японці вважали його рятівником країни від хаосу та внутрішніх воєн.
5. А. Чому європейські володарі уперто цікавилися країнами Сходу?
Європейських володарів вабили східні багатства: прянощі, коштовності, срібло, розкішні тканини, кераміка та інші цінні товари. Вони бажали поширити свої впливи на азійські терени та отримувати прибутки від торгівлі.
Б. Оцініть наслідки взаємодії Індії та Персії з державами Європи.
Для Індії наслідки були негативними. Ослабленням імперії Великих Моголів скористались європейці. Велика Британія поступово перетворила Індію на свою колонію — «перлину» на своїй короні, викачуючи з неї ресурси.
Для Персії взаємодія мала переважно дипломатичний та військово-стратегічний характер. Шах Аббас І вів переговори з європейцями та українськими козаками про створення союзу проти спільного ворога — Османської імперії. Це свідчить про спроби налагодити рівноправні відносини.
В. Зіставте і порівняйте заходи Акбара І Великого й Аббаса І Великого.
| Ознака | Акбар І Великий (Індія) | Аббас І Великий (Персія) |
|---|---|---|
| Політика | Толерантність до релігій, скасування податків для немусульман, збереження місцевих традицій | Жорстка централізація, військові реформи, підтримка землевласників |
| Військо | Не руйнував місцеву знать, залучав різні народи | Створив велике постійне військо, застосовував вогнепальну зброю |
| Культура | Розвиток мистецтв, літератури, науки | Розвиток ремесел, архітектури, торгівлі |
| Вплив на суспільство | Сприяв злагоді між народами | Зміцнив владу, але після смерті держава ослабла |
Г. Чому Японія і Китай вдалися до самоізоляції? Назвіть її позитивні й негативні наслідки.
Причини: страх перед іноземним впливом на традиційний устрій, небажання конфліктів з чужими країнами, боротьба з християнством (у Японії).
Позитивні наслідки: збереження традиційної культури, уникнення колонізації, внутрішня стабільність.
Негативні наслідки: обмеження торгівлі та економічного розвитку, ізоляція від світових досягнень науки і техніки, поступове відставання від європейських держав.
6. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, підготуйте колаж ілюстрацій, які відображали б культурні досягнення Індії та Персії, Китаю і Японії, що дійшли до наших днів, поповнивши світову скарбницю. Організуйте виставку колажів у класі.
Для колажу використайте зображення:
- Тадж-Махалу, мечеті Джаміаль Масджид (Індія);
- мечеті Імама, перських килимів, мініатюр (Персія);
- Забороненого міста, порцеляни, китайських трактатів (Китай);
- чайної церемонії, театру кабукі, нецке, японських гравюр (Японія)