23.1. Які війни розгорталися в Західній Європі впродовж ХVІІІ ст.?
1. Згадайте умови Вестфальського миру. Чому він виявився не надто тривким?
Вестфальський мир (1648) завершив Тридцятилітню війну. Його основні умови: визнання незалежності Швейцарії та Нідерландів, закріплення принципу рівності католицьких і протестантських держав, підтвердження територіальних надбань Франції та Швеції, а також право кожного князя Священної Римської імперії самостійно визначати релігію своїх підданих. Мир виявився не надто тривким, бо розподіл сил у Європі швидко змінювався: старі держави слабшали, з’являлися нові сильніші гравці, виникали нові династичні конфлікти, що призводило до нових війн.
2. Як ви розумієте значення словосполучень «баланс сил», «європейська рівновага»? Поясніть.
«Баланс сил» — це стан, коли жодна країна або коаліція не має явної переваги над іншими, і всі змушені рахуватися з інтересами сусідів. «Європейська рівновага» — це система міжнародних відносин, за якої країни стримують одна одну, не допускаючи домінування когось одного на континенті. Це забезпечує відносну стабільність і зменшує ризик великих війн.
3. Чи можна стверджувати, що після Семилітньої війни встановився баланс сил у Європі?
Після Семилітньої війни (1756–1763) певний баланс сил у Європі справді встановився: Велика Британія стала головною морською державою, Франція втратила частину своїх позицій, а Пруссія, Австрія та Росія зміцнили свої впливи. Однак жодна країна не отримала абсолютної першості, тому європейська рівновага зберігалася, але залишалася нестійкою через постійні суперечності між провідними державами.
23.2. Як «розшматовували» Річ Посполиту?
1. Як ви вважаєте, у чому полягали причини занепаду Речі Посполитої?
Причини занепаду Речі Посполитої:
- Внутрішній безлад через постійні сварки між магнатами та шляхтою, які зривали засідання сейму й блокували реформи.
- Відсутність сильної централізованої влади та міцної армії.
- Втручання сусідніх держав (Пруссії, Австрії, Росії), які скористалися слабкістю Речі Посполитої для поділів її територій.
2. Чому Конституція 1791 р. не врятувала Річ Посполиту?
Конституція 1791 р. не врятувала Річ Посполиту, бо її нові порядки (особисті свободи, збільшення армії, обмеження влади магнатів) не сподобались старій знаті, а ідея звільнення селян налякала багатьох. Внутрішній опір і втручання сусідів призвели до другого і третього поділів держави.
3. Чому правителі Пруссії, Австрії та Росії вирішили «ніколи не вводити до своїх титулів … вказівку на назву Польського королівства»?
Вони хотіли повністю стерти пам’ять про існування Польщі як незалежної держави, щоб не допустити відродження польської ідеї державності та уникнути майбутніх претензій на відновлення Польського королівства.
23.3. Як Османська імперія втрачала могутність?
1. Назвіть внутрішні та зовнішні причини ослаблення Османської імперії. Яку роль у цьому відігравала Росія? Поясніть на прикладі карикатури.
Внутрішні причини ослаблення Османської імперії полягали у втраті підтримки союзників та зростанні визвольних рухів підкорених християнських народів, особливо на Балканах. Зовнішніми причинами були поразка у битві під Віднем у 1683 році, що зупинила наступ на Європу, та тиск сусідніх держав, які змушували султанів укладати невигідні мирні угоди. Росія відігравала ключову роль у цьому процесі, ведучи успішні війни проти імперії. Вона захопила Північне Причорномор’я, анексувала Кримське ханство та отримала вихід до Дунаю, підтримуючи при цьому визвольні рухи слов’ян. На карикатурі «Мрії імператриці Катерини ІІ» зображено загарбницькі плани російської правительки, яка мріяла про підкорення османських земель і встановлення контролю над Константинополем (Стамбулом).
2. Як розвивалися відносини Османської імперії з християнськими країнами?
Після поразки під Віднем у 1683 році відносини кардинально змінилися. Якщо раніше Османська імперія наступала на Європу, то тепер християнські країни, такі як Австрія, Річ Посполита, Венеція та Росія, самі перейшли в наступ. Вони почали відвойовувати свої землі та захоплювати османські території, змушуючи імперію підписувати невигідні договори, як-от Карловицький, Кючук-Кайнарджійський та Ясський.
3. Перегляньте попередні параграфи і назвіть характерні риси європейських країн наприкінці ХVІІІ ст.
- Початок промислової революції в Англії
- Ідеї просвітництва
- Проведення реформ для покращення життя підданих в Австрії
- Зміцнення позицій Пруссії в німецьких землях
- Розбудова незалежної держави у США
- Росія вибирає шлях насильства та експансії
- Зростання ролі буржуазії, розвиток міжнародної торгівлі, формування світового ринку.
Перевірте себе!
1. Розкажіть, послуговуючись політичною мапою світу або тими, що на сс. 150, 155, про територіальні зміни впродовж ХVІІІ ст. Назвіть держави, які зайняли лідерські позиції, та ті, які опинилися перед загрозою існування.
У XVIII ст. відбулися значні територіальні зміни:
- Велика Британія стала головною морською державою, захопила Канаду, Індію, інші колонії.
- Пруссія, Австрія та Росія посилили свої позиції в Європі, особливо після поділів Речі Посполитої.
- Франція втратила частину колоній, її роль у Європі ослабла.
- Річ Посполита (Польща) втратила незалежність унаслідок трьох поділів між Пруссією, Австрією та Росією.
- Османська імперія втратила частину Балкан, Крим, території на півночі Чорного моря, її вплив значно зменшився.
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли відбувся перший поділ Речі Посполитої?
- Що стало причиною війни за іспанську спадщину?
- Хто очолив повстання у Речі Посполитій у 1794 році?
- Де була підписана Утрехтська мирна угода?
- Звідки ми можемо дізнатися про територіальні зміни в Європі XVIII ст.?
- Чому Османська імперія втратила Крим?
- Як змінилася роль Франції після Семилітньої війни?
- Який результат мала дипломатична революція в середині XVIII ст.?
3. З’ясуйте та поясніть значення понять «війна за спадщину», «розшматування польського “пирога”», «конституція», «конвенція».
- Війна за спадщину — це війна між державами чи династіями за право володіти територіями або престолом після смерті монарха без прямих спадкоємців (наприклад, війна за іспанську чи австрійську спадщину).
- Розшматування польського “пирога” — образний вислів, що означає поділ території Речі Посполитої між сусідніми державами (Пруссією, Австрією, Росією) у 1772, 1793 і 1795 роках.
- Конституція — основний закон держави, який визначає її устрій, права і свободи громадян, порядок влади (наприклад, Конституція Речі Посполитої 1791 р.).
- Конвенція — міжнародна угода або договір між державами з певного питання (наприклад, конвенція про третій поділ Речі Посполитої).
4. Заповніть таблицю «Європейські війни ХVІІІ ст.»
| Назва війни | Причини | Перебіг подій | Наслідки |
|---|---|---|---|
| Війна за «іспанську спадщину» | Смерть останнього іспанського Габсбурга, боротьба за трон між Бурбонами та Габсбургами | 1701–1714 рр. Франція та Іспанія (Бурбони) проти Австрії, Англії, Нідерландів. Помітна битва — біля Бленгайму. | Утрехтський мир: Бурбони залишилися на іспанському троні, Франція втратила роль лідера, зміна балансу сил. |
| Війна за «австрійську спадщину» | Смерть Карла VI, передача влади Марії-Терезії, небажання монархів визнавати жінку-правительку | 1740–1748 рр. Пруссія напала на Австрію, Марія-Терезія отримала підтримку Росії, Англії, Нідерландів, Саксонії | Австрія зберегла більшість територій, втратила Сілезію, Пруссія посилилася, Марія-Терезія зберегла трон. |
| Семилітня війна | Боротьба за колонії, новий баланс сил після «дипломатичної революції» | 1756–1763 рр. Бої в Європі, Америці, Індії, Африці. Англія проти Франції, Пруссія проти Австрії, Росії, Франції | Англія стала морською державою, Франція втратила колонії, Пруссія зберегла позиції, баланс сил змінився. |
5. Стіннівка про Тадеуша Костюшка (коротко для ідеї):
- Тадеуш Костюшко — керівник польського визвольного повстання 1794 р., народився на Берестейщині, походив зі спольщеної руської шляхти.
- Учасник війни за незалежність США, талановитий інженер та артилерист.
- Виступав за свободу, рівність, права людини, був прихильником ідей Просвітництва, захищав селян та виступав проти кріпацтва.
- Після поразки повстання потрапив у полон, але залишився символом боротьби за свободу.
- Його ім’я стало символом патріотизму та прагнення до незалежності.