19.1. Як Австрія розвивалася після Тридцятилітньої війни?
1. Знайдіть додаткову інформацію (окрім тієї, що у вступі та в § 16) про роль українців в обороні міста Відень у 1683 р.
У Віденській битві 1683 року українські козаки брали участь у складі польської армії Яна III Собеського. На момент самої битви під Віднем було лише близько 150 козаків під командуванням полковника Петра Апостола-Щуровського, які входили до підрозділів волинського воєводи Я. Стадніцького. Основні сили козаків не встигли прибути до Відня вчасно, хоча їх набір і фінансування організовувався заздалегідь. Після битви до польської армії приєдналися ще кілька козацьких полків, і вже в наступних боях проти турків (наприклад, при облозі Остригома, битвах під Парканами та Сечанами) козаки проявили себе дуже відважно — штурмували укріплення, першими заходили у фортеці, затикали свої прапори з хрестами на брамі, за що отримали велику славу. Загалом у кампанії 1683 року брали участь до 3700–5000 українських козаків, але більшість із них діяли вже після самої оборони Відня, у подальших боях проти османів.
2. Згадайте випадки, коли внаслідок згасання династичних чоловічих ліній владу успадковували представниці жіночої статі.
Яскравий приклад — Марія-Терезія, яка стала правителькою Габсбурзької монархії після смерті батька Карла VI, бо чоловічих спадкоємців не залишилося. Для цього була прийнята Прагматична санкція, яка дозволяла жінкам успадковувати трон у разі відсутності чоловіків. Ще один приклад — англійська королева Єлизавета I, яка стала монархом після згасання чоловічої лінії Тюдорів.
3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про дитинство Марії-Терезії
Марія-Терезія народилася 13 травня 1717 року у Відні в родині імператора Карла VI та Єлизавети-Христини. З дитинства отримала чудову освіту. Її улюбленими заняттями були співи та стрільба з лука. Батько залучав її до державних справ, дозволяв відвідувати засідання ради. З підліткового віку Марію-Терезію готували до можливої ролі правительки, адже не було спадкоємця-чоловіка. Вона виросла в атмосфері суворої дисципліни, але водночас у родині, де цінували сімейні зв’язки та освіту.
19.2. Як Марія-Терезія та Йосиф ІІ утілювали політику «освіченого абсолютизму»?
1. Згадайте перелік особистих якостей «освіченого монарха». Чи притаманні такі якості Марії-Терезії та Йосифові ІІ?
До особистих якостей «освіченого монарха» належать: освіченість, прагнення до реформ, турбота про підданих, толерантність, відкритість до ідей Просвітництва, бажання модернізувати державу, справедливість, активність у впровадженні нововведень, підтримка науки, освіти й культури. Марія-Терезія та Йосиф ІІ дійсно мали ці риси: Марія-Терезія отримала чудову освіту, впроваджувала масштабні реформи у війську, судочинстві, освіті, економіці, турбувалась про селян і містян, а Йосиф ІІ проводив ще радикальніші реформи, скасував особисту залежність селян, запровадив релігійну толерантність, підтримував мистецтва й освіту.
2. Чи відповідали реформи австрійських правителів ідеям Просвітництва?
Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ відповідали ідеям Просвітництва. Вони прагнули модернізувати державу, підвищити рівень освіти, забезпечити рівність підданих перед законом, обмежити вплив церкви на освіту, скасувати особисту залежність селян, запровадити релігійну толерантність, розвивати ремесла й торгівлю, підтримувати науку й мистецтво. Це були ключові ідеї Просвітництва, які вони активно втілювали у своїй політиці.
3. Розгляньте гравюру. Чи насправді Йосиф ІІ займався сільським господарюванням? Чому в деяких тогочасних європейських державах з’являлися схожі мистецькі сюжети з правителями? Поясніть ймовірні символічні значення цих зображень.
Йосиф ІІ насправді не займався сільським господарством як основною діяльністю. Гравюра, де він оре поле, є символічною. Такі сюжети були поширені в мистецтві тієї доби, щоб показати близькість монарха до простого народу, його турботу про селян, а також підкреслити ідеї «освіченого абсолютизму» — правитель як «перший слуга держави». Це мало створити позитивний образ монарха-реформатора, який не цурається праці й дбає про добробут країни.
19.3. Чи відповідала австрійська зовнішня політика ознакам «освіченого абсолютизму»?
1. У чому сутність війни за «австрійську спадщину»?
Війна за «австрійську спадщину» (1740–1748) виникла після смерті імператора Карла VI, коли його донька Марія-Терезія стала спадкоємицею Габсбурзьких володінь згідно з Прагматичною санкцією. Однак низка європейських держав (Пруссія, Франція, Іспанія та інші) не визнали її права на трон і висунули власні претензії, що призвело до війни. На боці Марії-Терезії виступила Англія. Війна завершилася Ахенським миром 1748 року, який підтвердив спадкові права Марії-Терезії, але Австрія втратила Сілезію.
2. Прочитайте опис «картопляної» війни. Згадайте інші дивні назви воєн, що відбувалися в попередні історичні періоди.
«Картопляна» війна (1777–1779) між Австрією та Пруссією отримала таку назву через пасивність бойових дій: солдати більше займалися поїданням картоплі із запасів, ніж воювали. Інші дивні назви воєн:
- «Війна через вухо Дженкінса» — між Великою Британією та Іспанією (1739–1748), названа через інцидент із капітаном Дженкінсом.
- «Війна віскі» — конфлікт отримав свою назву через те, що замість справжніх військових дій, данські та канадські військові по черзі відвідували безлюдний острів площею 1,2 км² у протоці Кеннеді, змінювали прапори один одного та залишали пляшки національних алкогольних напоїв – канадці залишали віскі, а данці шнапс, разом із записками “Ласкаво просимо до Канади” та “Ласкаво просимо на данський острів” відповідно.
3. Чому австрійські правителі намагалися підтримувати дружні відносини з Росією? Назвіть приклади їхніх спільних дій.
Австрійські правителі прагнули дружби з Росією, щоб разом протистояти Османській імперії та впливати на поділи Польщі. Приклади спільних дій:
- Участь обох держав у поділах Речі Посполитої (1772 рік — перший поділ, Австрія отримала Галичину й частину Волині).
- Союз у російсько-турецькій війні 1787–1791 рр., коли Йосиф ІІ особисто командував австрійською армією на боці Росії.
Перевірте себе!
1. Назвіть хронологічні межі Просвітництва і найвідоміші події, що відбулися в Австрії в цей період.
Хронологічні межі Просвітництва: середина XVII — кінець XVIII століття.
В Австрії цей період охоплює правління Марії-Терезії (1740–1780) та Йосифа ІІ (1780–1790). Найвідоміші події:
- Війна за «австрійську спадщину» (1740-1748)
- Перший поділ Речі Посполитої (1772) — приєднання Галичини та частини Волині до Австрії.
- Впровадження загальної початкової освіти (з 1774 р. для дітей 6–12 років).
- «Картопляна» війна з Пруссією (1777-1779)
- Скасування особистої залежності селян (1781–1785).
- Участь у російсько-турецькій війні (1787-1791)
- Патент про віротерпимість (1781), релігійна рівність.
2. Відстежте територіальні зміни Австрійської держави впродовж другої половини XVII – кінця XVIII ст.
- 1699 р. (Карловицький мир): до Австрії відійшли Угорщина, Трансильванія, частина Славонії.
- Після війни за іспанську спадщину (1714): Австрія отримала Південні Нідерланди, Неаполь, Сардинію, Мілан, Ломбардію.
- 1772 р.: унаслідок першого поділу Речі Посполитої — приєднання Галичини та частини Волині.
- 1777–1779 рр. (після «картопляної війни»): незначне розширення за рахунок Баварії.
- Кінець XVIII ст.: часткові втрати в Італії, але збереження основних центральноєвропейських земель.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
Коли правила Марія-Терезія? Що таке Прагматична санкція? Хто був чоловіком Марії-Терезії? Де відбувалася «картопляна» війна? Звідки ми можемо дізнатися про реформи Йосифа ІІ? Чому війну 1777-1779 рр. назвали «картопляною»? Як Марія-Терезія реформувала армію? Який результат мав Патент про толерантність 1781 року?
4. А. Як ви розумієте твердження: «Політика “освіченого абсолютизму” Марії-Терезії та Йосифа ІІ підірвала усталені середньовічні порядки в Австрії»?
Реформи ліквідували старі феодальні порядки: скасували особисту залежність селян, запровадили рівність перед законом, обмежили привілеї дворянства (всі мали платити податки), звільнили університети від впливу єзуїтів, запровадили релігійну толерантність. Це руйнувало традиційну середньовічну ієрархію суспільства.
Б. Чому, незважаючи на доволі прогресивні реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ, в Австрії не відбулася промислова революція?
В Австрії не відбулася промислова революція через збереження сильної влади аристократії, недостатній розвиток міст і підприємництва, слабку підтримку приватної ініціативи, а також через багатонаціональний склад держави, що ускладнював модернізацію та впровадження нових економічних відносин.
5. А. Оцініть наслідки реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ, зокрема для підавстрійських українців. Яким було їхнє становище порівняно зі співвітчизниками, що проживали на підросійських теренах?
Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ покращили становище підавстрійських українців. Вони отримали доступ до освіти (запровадження початкової освіти, відкриття університету у Львові з інститутом для українців), полегшення становища селян (скасування особистої залежності), рівність перед законом, можливість для розвитку ремесел і торгівлі. Порівняно з українцями під владою Росії, які у другій половині XVIII ст. були остаточно закріпачені, австрійські українці мали більше можливостей для культурного розвитку, освіти, збереження мови та релігії.
Б. Які з реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ зміцнили позиції Української греко-католицької церкви в Галичині?
Позиції Української греко-католицької церкви зміцнили такі реформи:
- Заснування у 1774 р. «Королівської греко-католицької генеральної семінарії у Відні» («Барбареум»), яка стала прикладом для Львова.
- Відкриття у 1784 р. університету у Львові з «Провізоричним науковим інститутом в руській мові» для українських студентів. Інститут був призначений для підготовки кандидатів на посади греко-католицьких священиків.
- Патент про толерантність 1781 р., що урівняв права різних віросповідань і послабив тиск католицької церкви латинського обряду.
В. Прусський король Фрідріх ІІ, який повсякчас ворогував із Марією-Терезією, визнав, що вона «робить честь як своїй статі, так і престолові». Поясніть, що означав вислів прусського монарха.
Вислів Фрідріха ІІ означає, що навіть політичний противник визнавав високі особисті якості Марії-Терезії: її розум, силу характеру, здатність керувати державою, мужність та гідність. Вона показала, що жінка може бути не менш гідним і ефективним монархом, ніж чоловіки, і прославила як жіноцтво, так і монархічну владу.
6. А. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, виготовте постери-історичні портрети Марії-Терезії і Йосифа ІІ.
(Завдання для групової роботи: зібрати ілюстрації, короткі біографії, основні реформи, цитати, цікаві факти про Марію-Терезію та Йосифа ІІ; оформити це у вигляді постера.)
Б. Використовуючи текст, ілюстрації параграфа, укладіть три тестові завдання для перевірки знань про Австрійську державу.
- Коли було скасовано особисту залежність селян у Австрійській державі?
- А) 1748 р.
- Б) 1781–1785 рр.
- В) 1772 р.
- Г) 1790 р.
- Який університет було відкрито для українських студентів?
- А) Віденський
- Б) Львівський
- В) Краківський
- Г) Будапештський
- Який документ дозволив жінкам успадковувати трон у разі відсутності чоловічих спадкоємців?
- А) Прагматична санкція
- Б) Патент про толерантність
- В) Ахенський мир
- Г) Карловицький мир
Відповіді: 1 – Б, 2 – Б, 3 – А.