18.1. Чому Просвітництво називають «добою розуму»?
1. Об’єднавшись у пари, поміркуйте, чому Просвітництво називають «добою розуму».
Просвітництво називають «добою розуму», бо в цей період у Європі утвердилися ідеали розуму, освіти, свободи, рівності, віротерпимості та вільнодумства. Люди почали вірити, що саме розум і знання можуть змінити суспільство на краще, подолати несправедливість і поневолення. Просвітники вважали, що причина всіх проблем — у неякісній освіті, тому прагнули впорядкувати наукові знання й поширити їх серед людей.
2. Чи можна енциклопедистів уважати «універсальними» людьми Нового часу?
Енциклопедистів можна вважати «універсальними» людьми Нового часу, бо вони володіли глибокими різнобічними знаннями з багатьох наук, мистецтв і ремесел. Вони не лише створювали багатотомну «Енциклопедію», а й прагнули систематизувати всі знання людства, щоб зробити їх доступними для кожного. Такі люди були символом ідеалу освіченої, всебічно розвиненої особистості епохи Просвітництва.
3. Використовуючи пошукову систему «Гугл», дізнайтеся про існування масонських лож в Україні.
Масонські ложі існували в Україні ще з XVIII століття. За однією з версій, першу масонську ложу на українських землях у 1742 році заснував польський шляхтич Ян-Кароль Мнішек у містечку Вишнівець (тепер Тернопільська область). Масонство поширювалося в різних регіонах України, і серед його членів були відомі українці, наприклад, Іван Котляревський.
18.2. Як «освічений абсолютизм» утверджувався в Європі?
1. Розгляньте картину. Який спосіб поширення просвітницьких ідей відобразив художник? Поміркуйте, чи міг абсолютизм співіснувати з ідеалами Просвітництва. Доведіть фактами.
На картині «Читання трагедії Вольтера “Китайський сирота” в салоні мадам Жоффрін» художник показав поширення просвітницьких ідей через зібрання, де люди обговорювали книжки, ідеї, слухали музику, дискутували про майбутнє суспільства. Саме такі салони стали одним із головних способів поширення ідей Просвітництва серед освічених верств населення.
Абсолютизм міг певний час співіснувати з ідеалами Просвітництва у вигляді «освіченого абсолютизму». Деякі монархи (Фрідріх ІІ у Пруссії, Марія-Терезія та Йосиф ІІ в Австрії) впроваджували реформи: оновлювали законодавство, скасовували катування, проголошували свободу віри, покращували освіту. Проте всі рішення приймалися без участі народу — влада залишалася абсолютною. Тому це співіснування було тимчасовим: ідеї свободи, рівності та гідності поступово підривали основи абсолютизму, і з часом він зник.
2. Чому в державах, звідки ширилося «освічене правління», зберігались абсолютистські порядки?
Абсолютистські порядки зберігались, бо навіть «освічені» монархи не хотіли втрачати свою владу. Вони впроваджували реформи лише для зміцнення держави та власного становища, а не для справжнього залучення народу до управління. Тому, попри певні зміни, головна влада залишалася у руках монарха, а піддані не брали участі в ухваленні рішень.
3. Складіть перелік особистих якостей «освіченого монарха».
- Освіченість
- Відкритість до нових ідей
- Справедливість
- Турбота про благо підданих
- Реформаторські погляди
- Віротерпимість
- Практичність
- Вміння слухати поради вчених і мислителів
- Прагнення до оновлення законів і суспільного устрою
18.3. Що «перевернув» промисловий переворот?
1. Чому зміни, що відбувалися в англійській промисловості, називають революційними?
Зміни в англійській промисловості називають революційними, бо відбувся перехід від ручної праці до машинної, від ремісничо-мануфактурного виробництва до фабрично-заводського. З’явилися нові машини (прядка «Дженні», механічний ткацький верстат, парова машина), що докорінно змінили спосіб виробництва, прискорили розвиток промисловості й підняли Англію на новий рівень розвитку.
2. Обміркуйте, чому з винайденням технічних пристроїв становище робітництва погіршувалося.
Становище робітництва погіршувалося, бо машини замінювали людей, через що зростала конкуренція за робочі місця. Робітників легко звільняли, а на їхнє місце брали інших. Зарплати були низькими, умови праці — важкими, а діти й жінки працювали нарівні з чоловіками, але отримували менше. Багато сімей жили в тісноті та бідності, тому робітники часто вважали машини причиною своїх проблем і навіть нищили їх.
3. Як пов’язано зародження науки економіки з поширенням ідей Просвітництва? Чому, на думку Адама Сміта, люди, працюючи для своєї вигоди, служать таким чином інтересам суспільства?
Зародження економіки як науки пов’язане з поширенням ідей Просвітництва, бо в цей час люди почали раціонально досліджувати, як працює господарство, і шукати закони, що керують виробництвом і торгівлею. Адам Сміт вважав, що якщо людина шукає вигоду для себе, вона, сама того не бажаючи, сприяє розвитку суспільства, бо обирає найкориснішу для всіх справу. Це неминуче веде до зростання добробуту всього суспільства.
Перевірте себе!
1. Назвіть часові межі Просвітництва та відомі події, що відбулися у державах Європи в цей період. У зошиті розпочніть укладання відповідної синхроністичної таблиці.
Часові межі Просвітництва — друга половина XVII – XVIII століття.
Відомі події:
- Створення «Енциклопедії» у Франції (1751–1772).
- у 1765 р. Джеймс Харгрівз створив прядку «Дженні»
- Початок промислового перевороту в Англії (друга половина XVIII ст.).
- У 1769 р. Джеймс Ватт розробив паровий двигун; у 1774 р. налагодили масове виготовлення парових машин;
- у 1776 р. Адам Сміт опублікував книжку «Дослідження природи і причин багатства націй»
- Ліквідація української держави — Війська Запорозького Російською імперією (друга половина XVIII ст.).
2. Покажіть на мапі держави, де утверджувався «освічений абсолютизм».
«Освічений абсолютизм» утверджувався у Пруссії, Австрії, Росії, Іспанії, Португалії, Данії, Швеції, Священній Римській імперії.
Не зазнали «освіченого абсолютизму»: Франція, Англія та Річ Посполита
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли почалося Просвітництво в Європі?
- Що таке «освічений абсолютизм»?
- Хто був головним редактором «Енциклопедії»?
- Де виникло масонство?
- Звідки ми можемо дізнатися про діяльність енциклопедистів?
- Чому промисловий переворот почався саме в Англії?
- Як вплинуло Просвітництво на розвиток науки?
- Який результат мали реформи Марії-Терезії в Австрії?
4. А. Із понять: «енциклопедисти», «індустріальна (промислова) революція», «класицизм», «масонство», «освічений абсолютизм», «Просвітництво» утворіть логічні пари на свій розсуд.
- «Просвітництво» + «енциклопедисти» (просвітництво – це інтелектуальний рух XVIII ст., який пропагував розум, науку та освіту. Енциклопедисти, такі як Дідро та д’Аламбер, були ключовими постатями цього руху, створюючи «Енциклопедію», що узагальнювала знання епохи.)
- «освічений абсолютизм» + «Просвітництво» (Освічений абсолютизм був формою правління, що намагалася поєднати ідеї Просвітництва (реформи, освіта, прогрес) з монархічною владою)
- «індустріальна (промислова) революція» + «Просвітництво» (просвітництво створило інтелектуальне підґрунтя для індустріальної революції, сприяючи розвитку науки, техніки та раціонального мислення, що призвело до технологічних проривів.)
- «класицизм» + «Просвітництво» (Класицизм, як мистецький напрям, відображав ідеали Просвітництва – гармонію, порядок, раціоналізм, звернення до античних зразків.)
- «масонство» + «Просвітництво» (Масонство в XVIII ст. було тісно пов’язане з ідеями Просвітництва, такими як свобода думки, толерантність і братерство, залучаючи багатьох інтелектуалів епохи)
Б. Підготуйте медіатекст на тему (на вибір): «Технічні винаходи та індустріальна революція», «Промисловий переворот та його вплив на довкілля».
Промислова революція розпочалася в Англії завдяки ключовим винаходам: прядці «Дженні» Джеймса Харгрівза (1765 р.), механічному ткацькому верстату Едмунда Картрайта, паровій машині Джеймса Ватта (1769 р.)1. Ці технічні пристрої замінили ручну працю машинною, створили машинобудівну галузь та запустили видобувну й металургійну промисловість. Англія перетворилася з імпортера заліза на його експортера.
5. Оцініть, як вплинули ідеї Просвітництва, промислова революція на становище монархів, підприємців, землевласників, робітників, містян, селян.
- Монархи: Ідеї Просвітництва змусили монархів впроваджувати реформи, обмежувати свавілля, оновлювати закони, але їхня влада поступово слабшала, бо зростала роль підприємців і містян. Після промислової революції монархи втрачали вплив на економіку, оскільки основна сила переходила до буржуазії.
- Підприємці: Просвітництво підкреслювало цінність розуму, освіти, підприємливості. Промислова революція дала підприємцям можливість розбагатіти, їхній вплив зріс, вони зрівнялися з монархами за впливовістю, стали новою елітою суспільства.
- Землевласники: Їхнє становище поступово погіршувалося, бо основою багатства ставала не земля, а промисловість і торгівля. Вони втрачали частину впливу на користь підприємців.
- Робітники: Становище погіршилося — працювали багато, отримували низьку платню, часто жили в поганих умовах. Жінки та діти працювали нарівні з чоловіками, але за меншу платню. З’явилися перші робітничі рухи.
- Містяни (заможні): повсякдення ставало комфортнішим – з’явилися зручніші меблі, одяг, покращилися умови життя. У салонах обговорювали просвітницькі ідеї, читали книжки, слухали музику.
- Селяни: у результаті обгороджування втратили засоби для існування та були змушені працювати за будь-яку платню на фабриках. В Австрії за «освіченого абсолютизму» ліквідували особисту залежність селян.
6. До 30 вересня 2022 р. в Англії перебували в обігу банкноти номіналами 20 фунтів із портретом Адама Сміта та 50 фунтів із портретами Метью Бултона і Джеймса Ватта. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, розгляньте купюри. Чому саме цих діячів було зображено на реверсах банкнот? Кого зображено на аверсах?
На реверсі банкноти 20 фунтів зображено Адама Сміта, тому що він — засновник сучасної економічної науки, автор праці «Дослідження про природу і причини багатства народів», яка вплинула на розвиток ринкової економіки. На реверсі 50-фунтової купюри зображені Метью Бултон і Джеймс Ватт — видатні діячі промислової революції: Ватт удосконалив парову машину, а Бултон організував її масове виробництво, що дало поштовх розвитку фабрично-заводської промисловості.
На аверсах обох купюр зображено портрет королеви Єлизавети II, як і на всіх сучасних британських банкнотах.