§ 17. Московське царство в XVI — на початку XVIIІ ст. Утворення Російської імперії

Назад до змісту

17.1. Як розвивалася Московія на початку XVI ст.? Чому Іван IV Грозний запровадив опричнину?

1. Покажіть на мапі, як розширювалися території Великого князівства Московського.

Велике князівство Московське поступово розширювалося: у XVI ст. до нього приєднали Псков, Рязань, Смоленськ, а за Івана IV — Казанське й Астраханське ханства. На мапі ці території видно як прирощені до початкового ядра Московії.

2. Чому царя Івана IV прозвали Грозним? Чому, попри скликання Земського собору, Московське царство насправді не стало станово-представницькою монархією, як європейські країни в таких випадках?

Івана IV прозвали Грозним через його жорстокість, масові страти, опричнину (систему терору проти підозрюваних у зраді), а також безжальні розправи з супротивниками влади.

Московське царство не стало станово-представницькою монархією, бо Земський собор мав лише дорадчу роль і не обмежував владу царя. Вся влада залишалася в руках самодержця, а не розподілялася між станами, як у європейських країнах, де парламенти чи сейми реально впливали на політику.

3. Які спогади про московитів зафіксував Зигмунд Герберштейн?

Зигмунд Герберштейн писав, що московити дуже хитрі й лукаві, запам’ятовують усе сказане, наполягають на виконанні чужих обіцянок, але самі своїх не дотримуються.

17.2. Хто брав участь у подіях Смутного часу? Як цар Олексій Михайлович правив Московією?

1. Чому в історії Московії період 1598–1613 рр. називають Смутним часом?

Період 1598–1613 рр. називають Смутним часом, бо після смерті царя Федора І, останнього з династії Рюриковичів, у Московії почалася династична криза, боротьба за владу, втручання іноземців, голод, неврожаї, масові повстання та появи самозванців. Влада часто змінювалася, країна була розколота, а населення страждало від безладу і війни. Лише у 1613 р. Земський собор обрав нового царя — Михайла Романова, що поклало край Смути.

2. Покажіть на мапі територіальні здобутки та втрати Московії впродовж ХVІІ ст.

Упродовж XVII ст. Московія зазнала як втрат, так і здобутків. Війна 1617–1618 рр. з Річчю Посполитою завершилася Деулінським перемир’ям на користь Варшави, яка отримала українську Чернігово-Сіверщину1. Однак пізніше цар Олексій Михайлович завдав декількох ударів Речі Посполитій: у 1654 р. «прийняв» Військо Запорозьке під свій захист, а в 1667 р., уклавши Андрусівський договір, «забрав» українське Лівобережжя1. Також Московія уклала мир зі Швецією і повернула деякі північні володіння, але виходу до Балтійського моря не домоглася.

3. Згадайте, чи московитський цар дотримувався умов Березневих статей 1654 р.

Московитський цар не дотримувався умов Березневих статей 1654 р. — невдовзі після «прийняття» Війська Запорозького під свій захист, цар порушив домовленості й обдурив гетьмана Богдана Хмельницького. Московія поступово обмежувала права та автономію Гетьманщини, не виконуючи взятих на себе зобов’язань.

17.3. Якою була внутрішня та зовнішня політика Петра І?

1. Як розгорталася боротьба за владу в Московії після смерті Олексія Михайловича?

Після смерті Олексія Михайловича у 1676 р. владу мали успадкувати його сини — хворобливий Іван і молодший Петро. Фактично ж правила їхня сестра Софія, яка намагалася усунути Петра. Проте знать, військові та духівництво підтримали братів. У 1689 р. Софію відсторонили, і владу поділили між Іваном V та Петром І, але реально керував Петро І, бо Іван майже не брав участі в управлінні.

2. Чому після перемоги над Швецією Московське царство «перетворилося» в Російську імперію?

Після перемоги у Північній війні (1700–1721) Московія отримала вихід до Балтійського моря, збудувала нову столицю Санкт-Петербург і здобула статус великої європейської держави. У 1721 р., після укладення Ніштадтського миру, Петро І прийняв титул імператора, а Московське царство офіційно стало Російською імперією.

3. Які реформи Петра І сприяли «європеїзації» Росії? Як в імперії ставилися до неросійських народів, зокрема, українського?

Реформи Петра І, що сприяли «європеїзації»:

  • Створення Сенату як вищого органу влади
  • Запровадження колегій замість старих приказів
  • Введення «Табеля про ранги» (1722), що відкривав шлях до кар’єри через службу
  • Підпорядкування церкви державі, скасування патріаршества, створення Синоду
  • Адміністративний поділ на губернії
  • Розвиток промисловості, мануфактур, флоту, армії, освіти

Ставлення до неросійських народів, зокрема українців, було жорстким: їх використовували в інтересах імперії, жорстоко придушували спротив, знищували автономію (зруйновано Батурин, Чортомлицьку Січ, забороняли українську мову).

Перевірте себе!

1. Розташуйте на лінії / стрічці / шкалі часу події, що стосуються московитсько-російської історії в ХVІ – першій чверті XVIIІ ст.

  • 1533 — початок правління Івана IV Грозного
  • 1547 — Іван IV стає першим царем Московії
  • 1552 — приєднання Казанського ханства
  • 1556 — приєднання Астраханського ханства
  • 1565–1572 — опричнина
  • 1558–1583 — Лівонська війна
  • 1584 — смерть Івана IV
  • 1598 — династична криза, початок Смутного часу
  • 1605–1613 — боротьба за владу, Лжедмитрії, польська інтервенція
  • 1613 — обрання Михайла Романова царем, кінець Смутного часу
  • 1645–1676 — правління Олексія Михайловича
  • 1649 — введення кріпацтва
  • 1654 — Переяславська рада, «прийняття» Війська Запорозького
  • 1667 — Андрусівський договір
  • 1682–1725 — правління Петра І
  • 1700–1721 — Північна війна
  • 1709 — Полтавська битва
  • 1721 — проголошення Російської імперії
  • 1722 — «Табель про ранги»

2. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні надбання і втрати Московського царства / Російської імперії в ХVІ – першій чверті XVIIІ ст.

У XVI ст. Московія приєднала Казанське і Астраханське ханства, Псков, Рязань, Смоленськ. Під час Лівонської війни намагалася здобути землі Балтії, але зазнала поразки. На початку XVII ст. втратила Чернігово-Сіверщину (Деулінське перемир’я 1618 р.). У другій половині XVII ст. повернула частину північних земель від Швеції, здобула Лівобережну Україну (Андрусівський договір 1667 р.). На початку XVIII ст. після Північної війни отримала вихід до Балтійського моря, збудувала Санкт-Петербург. У 1696 р. московити захопили фортецю Азов і вперше отримали вихід до Чорного моря.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

  • Коли Іван IV став царем Московії?
  • Що таке опричнина?
  • Хто був першим імператором Російської імперії?
  • Де відбулася битва під Оршею?
  • Звідки ми можемо дізнатися про звичаї московитів у XVI ст.?
  • Чому період 1598–1613 рр. називають Смутним часом?
  • Як Петро І реформував армію?
  • Який результат мала Північна війна для Московії?

4. А. Із тексту параграфа виберіть поняття, що стосуються діяльності Петра І: Поясніть їхні значення. Із двома-трьома складіть речення в зошиті.

  • Сенат — вищий орган влади, створений Петром І для управління державою
  • Колегія — новий орган управління замість приказів, упорядкована система міністерств
  • Табель про ранги — документ, що визначав порядок просування по службі
  • Синод — орган, який керував церквою замість патріарха
  • Губернія — адміністративно-територіальна одиниця, на яку поділили країну
  • Мануфактури — промислові підприємства

Речення: Петро І створив Сенат і запровадив колегії, щоб зробити управління більш ефективним. За його наказом було видано «Табель про ранги», який відкривав шлях до кар’єри через службу.

Б. Назвіть причини і наслідки: Північної війни, російської експансії в Східній Європі.

Північна війна:

Причини — прагнення Московії отримати вихід до Балтійського моря (торгові шляхи), посилити вплив у Європі.

Наслідки — перемога над Швецією, здобуття нових територій, проголошення Російської імперії, побудова Санкт-Петербурга.

Російська експансія в Східній Європі:

Причини — бажання розширити територію, підкорити сусідні народи, зміцнити самодержавство.

Наслідки — приєднання нових земель, посилення кріпацтва, знищення автономії підкорених народів, зокрема українців.

5. А. Висловте своє ставлення до нововведень Івана IV Грозного та Олексія Михайловича.

Нововведення Івана IV Грозного, як-от опричнина, були дуже жорстокими: вони зміцнили владу царя, але призвели до масового терору, руйнування міст, знищення боярства та страху в суспільстві. Це негативно вплинуло на розвиток країни, бо посіяло недовіру й хаос. Олексій Михайлович запровадив кріпацтво, остаточно закріпачивши селян, що теж мало тяжкі наслідки для простого народу — обмеження свободи, зростання соціальної напруги. Обидва правителі більше дбали про зміцнення особистої влади, ніж про добробут людей.

Б. Відомо, що царя-імператора Петра І прозивали Великим, а ще — Божевільним. Як ви вважаєте, за які вчинки? Які прізвиська йому присвоїли б українці?

Петра І прозивали Великим за масштабні реформи, перемогу у Північній війні, перетворення Московії на імперію та «європеїзацію» держави. Божевільним — за надмірну жорстокість, фанатичне впровадження нових порядків, придушення будь-якого спротиву, зокрема знищення Батурина, Чортомлицької Січі, заборону української мови, переслідування українців.

Українці могли б дати Петру І такі прізвиська: «Каратель», «Гнобитель України», «Жорстокий цар», бо його дії асоціювалися з насильством, руйнуванням і знищенням української автономії.

6. Прочитайте поезії Тараса Шевченка «Сон», «Великий льох», «Іржавець». Як автор оцінював учинки Петра І та його ставлення до України? Відповідь доведіть цитатами.

Тарас Шевченко у поезіях «Сон», «Великий льох», «Іржавець» різко засуджує Петра І як тирана, що спричинив страждання й поневолення України.

У «Сон» Петро І постає як загарбник: «Той неситим оком / За край світа зазирає, / Чи нема країни, / Щоб загарбать…» «Кров, як воду, точить!..»

У «Великому льоху» дії Петра І — це братовбивство, знищення козацтва, жорстока розправа з народом: «…розправа Петра І з народом, який, за словами М. Гоголя, “хотів пожити своїм життям”». Шевченко підкреслює, що політика Петра І стала фатальною для України, призвела до втрати державності та національного поневолення.

В поемі «Іржавець» дає різко негативну оцінку Петру І та його політиці щодо України. Поет зображує царя як жорстокого ката українського народу: “Отак її воєводи, Петрові собаки, Рвали, гризли…”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *