§26. Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави

Назад до змісту

Пригадайте, на які політичні угруповання поділилася козацька старшина після смерті Б. Хмельницького.

Після смерті Богдана Хмельницького козацька старшина не змогла дійти згоди щодо влади та зовнішньополітичної орієнтації, через що розкололася на два основні табори. Одне угруповання було промосковським і виступало за союз із Московським царством, а інше — пропольським, яке прагнуло союзу з Річчю Посполитою.

Які загрози, на вашу думку, несла внутрішня боротьба для існування Української козацької держави?

Постійні суперечки за владу призводили до частої зміни гетьманів, а іноді в різних частинах держави діяло кілька гетьманів одночасно, які ворогували між собою.

Ослабленням держави через внутрішні конфлікти скористалися сусідні країни. Вони втручалися у внутрішні справи Гетьманщини, що призводило до втрати її самостійності.

📝 Діємо: практичні завдання

Започаткуйте укладення в зошиті таблиці «Військово-політичні події в Україні за доби Руїни». Роботу продовжуйте протягом вивчення теми.

Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про обставини підписання Переяславських статей

1. Чому Ю. Хмельницький поставив свій підпис під невигідними умовами Переяславських статей? Чи був у нього вибір?

Юрій Хмельницький підписав невигідні статті, тому що на нього чинили величезний тиск. Рада, на якій його обрали, була оточена 40-тисячним московським військом. Це означає, що вибору в нього практично не було.

2. Якою була роль частини козацької верхівки у подіях підписання угоди? Спрогнозуйте наслідки Переяславської угоди на розвиток подій в Українській козацькій державі.

Частина козацької верхівки, яка мала промосковські погляди, фактично допомогла московському воєводі Трубецькому організувати цю раду. Вони підтримали його, що свідчить про глибокий розкол усередині старшини.

Наслідки Переяславської угоди 1659 року були дуже важкими для України :

• Втрата самостійності: Гетьманщина втратила право вести власну зовнішню політику, а гетьмана мав затверджувати цар.
• Військова присутність: Московські війська розміщувалися в ключових українських містах.
• Розкол держави: Ця угода поглибила розкол між старшиною, що врешті призвело до поділу Української козацької держави на Правобережну та Лівобережну гетьманщини.
• Посилення Руїни: Угода стала одним із кроків, що втягнув Україну в ще глибшу кризу та громадянську війну.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Події гетьманства Юрія Хмельницького.

За часів гетьманства Юрія Хмельницького відбулися такі ключові події:

• Підписання Переяславських статей у 1659 році, які сильно обмежили самостійність Гетьманщини.
• Участь у Чуднівській кампанії 1660 року на боці Московії, що завершилася поразкою.
• Підписання Слободищенського трактату з Річчю Посполитою у 1660 році, що скасувало угоду з Москвою.
• Невдалий похід на Лівобережжя з метою відновити єдність козацької держави.
• Зречення гетьманської булави в січні 1663 року, після чого він постригся в ченці.

Чинники, що впливали на державницькі рішення Ю. Хмельницького.

На рішення Юрія Хмельницького впливали сильний тиск як зсередини держави, так і ззовні. По-перше, всередині козацької старшини не було єдності, вона розділилася на угруповання, що підтримували то Москву, то Річ Посполиту. По-друге, сусідні держави, особливо Московське царство, чинили прямий військовий тиск, як це було під час підписання Переяславських статей, коли рада була оточена 40-тисячним військом. Через це гетьману доводилося ухвалювати невигідні для України рішення.

Доказ поглиблення розколу в середовищі козацтва на початку 1660-х років.

На початку 1660-х років розкол у козацтві став дуже глибоким. Коли Юрій Хмельницький після поразки під Чудновом у 1660 році підписав Слободищенський трактат і розірвав союз із Москвою, частина лівобережного козацтва на чолі з Якимом Сомком не визнала цього. Вони знову присягнули московському цареві, а Сомка проголосили наказним гетьманом на Лівобережжі. Так Українська козацька держава фактично розкололася на дві частини — Правобережну і Лівобережну, кожна зі своїм гетьманом.

Вплив зовнішніх чинників на настання Руїни в Гетьманщині.

Зовнішні чинники відіграли ключову роль у настанні Руїни. Сусідні держави — Московія, Річ Посполита, Османська імперія та Кримське ханство — втручалися у внутрішні справи Гетьманщини. Вони підтримували різні козацькі угруповання, щоб поглибити розкол і ослабити Україну. Українські землі стали полем бою для іноземних армій, що призвело до величезних руйнувань, занепаду господарства і загибелі людей. Кожна військова поразка змушувала гетьманів підписувати все менш вигідні договори, що поступово позбавляло Гетьманщину самостійності.

Обговорюємо в групі

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність:

1. Смерть Богдана Хмельницького (серпень 1657 р.)
   • Причина: смерть через хворобу.
   • Наслідки: початок боротьби за владу між козацькою старшиною, загострення суперечностей щодо зовнішньополітичного курсу.
   • Подія в Європі: В Англії Олівер Кромвель відмовляється від королівського титулу, залишаючись лордом-протектором. Дансько-шведська війна 1657–1658.
2. Обрання гетьманом Івана Виговського (серпень-вересень 1657 р.)
   • Причина: необхідність обрати нового лідера після смерті Б. Хмельницького.
   • Наслідки: Виговський взяв курс на зближення з Річчю Посполитою, що викликало невдоволення промосковськи налаштованої старшини та Запорозької Січі.
3. Гадяцька угода з Річчю Посполитою (вересень 1658 р.)
   • Причина: намагання І. Виговського зберегти незалежність Гетьманщини шляхом створення федерації трьох рівних держав — Польщі, Литви та Великого князівства Руського.
   • Наслідки: угода не була повністю виконана, але стала причиною відкритої війни з Московським царством.
   • Подія в Європі: Помер Олівер Кромвель, лордом-протектором Англії стає його син Річард.
4. Переяславські статті Юрія Хмельницького з Московією (17 жовтня 1659 р.)
   • Причина: військовий тиск з боку 40-тисячної московської армії та змова промосковської старшини.
   • Наслідки: значне обмеження автономії Гетьманщини, розміщення московських військ в українських містах, заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику.
5. Чуднівсько-Слободищенська кампанія (серпень-жовтень 1660 р.)
   • Причина: спроба московсько-козацьких військ розгромити Річ Посполиту на Правобережжі.
   • Наслідки: поразка московсько-козацького війська, що змусило Ю. Хмельницького розірвати союз із Москвою.
6. Слободищенський трактат з Річчю Посполитою (жовтень 1660 р.)
   • Причина: поразка Ю. Хмельницького в Чуднівській кампанії та тиск пропольськи налаштованої старшини.
   • Наслідки: скасування союзу з Москвою, повернення до умов Гадяцької угоди (але без створення Великого князівства Руського), остаточний розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну.
   • Подія в Європі: В Англії відбувається реставрація монархії, королем стає Карл II Стюарт.

3. Обговоріть події Руїни.

Внутрішні причини Руїни

• Загострення суперечок у середовищі козацької старшини щодо влади й зовнішньополітичної орієнтації. Це видно на прикладі того, як після смерті Богдана Хмельницького старшина розкололася на прихильників Москви та Польщі. Через змову промосковської старшини Юрій Хмельницький був змушений підписати невигідні Переяславські статті 1659 року.
• Загострення протистояння між козацькою старшиною і козацькою «черню». Хоча у тексті немає прямих прикладів, ця суперечність полягала в тому, що старшина хотіла більше влади та привілеїв, а прості козаки вимагали рівності, що послаблювало державу зсередини.

Зовнішні причини Руїни

• Втручання у внутрішні справи і пряма агресія проти Гетьманщини сусідніх держав. Яскравий приклад — події 1659 року, коли московський воєвода Трубецькой оточив раду 40-тисячним військом і змусив Юрія Хмельницького підписати фальсифікований варіант угоди. Також під час Чуднівської кампанії 1660 року на українських землях воювали війська Речі Посполитої, Московії та татарські загони, що руйнувало країну.

Мислю творчо

Канадський історик Орест Субтельний зазначав:

«Окупована польськими і російськими військами, розірвана на шматки соціальними конфліктами і чварами між політичними фракціями, Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі з власним гетьманом. Доба Руїни тепер сягнула свого апогею».

Чому саме поділ козацької України на дві частини дослідник вважав апогеєм Руїни?

Історик Орест Субтельний вважав поділ козацької України на дві частини апогеєм Руїни, тому що це був момент, коли внутрішній розкол став офіційним і фактично закріпленим. Після підписання Слободищенського трактату у 1660 році й відмови частини лівобережного козацтва визнати його, утворилося два окремі політичні центри: один на Правобережжі, що орієнтувався на Річ Посполиту, й інший на Лівобережжі, що залишався вірним московському царю. Кожна частина мала свого гетьмана, свою адміністрацію і своє військо.

Це означало, що громадянська війна перейшла на новий рівень: українці почали воювати з українцями за підтримки іноземних армій. Держава остаточно втратила єдність, а її частини ставали все більш залежними від сусідніх держав — Речі Посполитої та Московії. Таким чином, поділ був найвищою точкою розпаду, після якої ідея єдиної та незалежної козацької держави була майже втрачена.

Поміркуйте, чи можна було уникнути розколу Гетьманщини в тих історичних умовах? Свою думку обґрунтуйте.

Уникнути розколу Гетьманщини в тих історичних умовах було майже неможливо. Для цього існувало кілька вагомих причин.

• Глибокі внутрішні суперечності. Козацька старшина була розділена на два ворогуючі табори з різними поглядами на майбутнє держави: одні хотіли союзу з Москвою, інші — з Річчю Посполитою.
• Постійне втручання сусідніх держав. І Московія, і Річ Посполита були зацікавлені в ослабленні Гетьманщини і використовували внутрішній конфлікт у своїх інтересах. Вони підтримували своїх кандидатів на гетьманство, надавали їм військову допомогу.
• Відсутність сильного лідера. Після смерті Богдана Хмельницького не було постаті, яка б мала достатньо авторитету, щоб об’єднати всі угруповання.

Отже, поєднання слабкої центральної влади, глибокого внутрішнього розколу та агресивної політики сусідів створило умови, в яких розпад держави став практично неминучим.