§3. Людина в суспільстві. Особистість

Назад до змісту

3.1. Людина — індивід — особистість

⚡ Міркуємо і діємо

1. Обговоріть у групах чи парах, чому людина, яка виросла в ізоляції від суспільства, не здатна стати особистістю.

Людина, яка виросла в ізоляції, не здатна стати особистістю, бо не засвоює мову, цінності, норми та зразки поведінки суспільства. Без соціалізації вона не може навчитися мислити, спілкуватися й діяти як член суспільства. Приклад дівчинки Камали, яка виросла серед вовків, показує, що без контакту з людьми навіть біологічна людина не стає особистістю.

2. Які головні ознаки відрізняють людину від тварин і з чим вони пов’язані?

Людину від тварин відрізняють мислення, мова та вміння користуватися знаряддями праці. Ці ознаки пов’язані не з біологією, а з культурою, тобто їх потрібно засвоїти через спілкування з іншими людьми.

3. Порівняйте інстинкти тварини та культурну передачу знань і цінностей в людини.

Тварини діють переважно за інстинктами, які передаються генетично. Людина ж засвоює знання, цінності й норми через культуру, тобто через навчання, мову та спілкування з іншими людьми. Передача знань у людини відбувається через виховання і соціалізацію.

4. Яка різниця між поняттями «людина», «індивід» та «особистість»?

• Людина – це біологічний вид homo sapiens.
• Індивід – окремий представник людського виду.
• Особистість – це людина, яка засвоїла культуру суспільства, вихована суспільством і здатна діяти як його член.

5. Напишіть короткий есей (100-150 слів) про те, як культура впливає на становлення особистості. Використайте приклад Камали та інші, відомі вам схожі ситуації, для пояснення своєї точки зору.

Культура має вирішальне значення для становлення особистості. Людина народжується індивідом, але стає особистістю лише тоді, коли засвоює мову, цінності та норми суспільства. Приклад Камали, дівчинки, яка виросла серед вовків, доводить, що без спілкування з людьми навіть біологічна людина не здатна навчитися говорити, мислити й поводитися як особистість. Подібні випадки траплялися і в інших країнах, коли діти, ізольовані від суспільства, не могли адаптуватися до людського життя. Це показує, що саме культура, а не лише біологічна природа, формує людину як особистість. Соціалізація через сім’ю, школу, друзів і різні групи допомагає кожному з нас стати повноцінним членом суспільства.

3.2. Соціалізація особистості

⚡ Міркуємо і діємо

1. а) Чому процес соціалізації є постійним і триває протягом усього життя людини?

Соціалізація триває все життя, тому що людина постійно змінює соціальні групи (сім’я, школа, робота, друзі, суспільство) і кожна з них має свої норми, цінності та правила. Щоб пристосуватися до нових умов, людина мусить знову й знову засвоювати нові зразки поведінки, мову, цінності та навички. Тому соціалізація не закінчується з дитинством, а триває до глибокої старості.

б) Чому соціалізація є необхідним процесом для становлення особистості?

Без соціалізації людина не може засвоїти культуру суспільства, не навчиться спілкуватися, мислити, діяти як член суспільства. Саме завдяки соціалізації індивід стає особистістю – людиною, яка розуміє й дотримується норм, цінностей і зразків поведінки, прийнятих у суспільстві.

2. Порівняйте роль сім’ї та закладу освіти як інститутів соціалізації. Як вони взаємодіють у процесі формування особистості?

Сім’я – це первинний інститут соціалізації. У сім’ї дитина вперше засвоює мову, основні цінності, норми поведінки, отримує перший досвід спілкування та формує свою ідентичність (стать, національність, релігія).

Заклад освіти – це вторинний інститут соціалізації. У школі дитина вчиться жити серед «чужих», засвоює нові знання, цінності й навички, які потрібні для життя в суспільстві. Тут соціалізація відбувається за певним планом, а оцінювання є формалізованим (оцінки, табелі).

Сім’я і школа взаємодіють: сім’я закладає основи характеру й цінностей, а школа розширює світогляд, навчає жити в колективі, дотримуватися правил, спілкуватися з різними людьми. Разом ці інститути формують повноцінну особистість, здатну адаптуватися до різних соціальних ситуацій.

🤝 Працюємо разом

Б. Сформулюйте для однокласників / однокласниць запитання, які допоможуть їм описати, які аспекти їхнього життя були б іншими, якщо б вони жили в іншому часі або в іншому місці. Проведіть опитування. Систематизуйте результати і презентуйте їх у класі.

Приклади запитань:

• Як би змінилося твоє навчання, якби ти жив/жила сто років тому?
• Які речі були б для тебе недоступними, якби ти жив/жила в іншій країні?
• Які традиції чи свята ти святкував/святкувала б, якби виріс/виросла в іншій культурі?
• Як би змінилися твої стосунки з батьками та друзями, якби ти жив/жила в іншому суспільстві?
• Які мови ти б вивчав/вивчала, якби народився/народилася в іншій країні?
• Які професії були б для тебе доступними чи недоступними в іншому часі або місці?

Після опитування результати можна подати у вигляді таблиці або діаграми, підсумувавши, що більшість вважає:

• змінились би звички, стиль життя, освіта, мова спілкування, доступ до технологій;
• з’явилися б інші цінності, традиції, мрії;
• інакше формувалися б стосунки з родиною, друзями, суспільством.

В. Оберіть одного з агентів соціалізації (первинних чи вторинних). Обміркуйте: а) які цінності і норми передаються через цього агента; б) як цей агент сприяє або підтримує соціальну нерівність; в) як цей агент впливає на формування поглядів індивіда?

Візьмемо як приклад заклад освіти (школа) – вторинний агент соціалізації:

а) Через школу передаються такі цінності й норми:

• знання, повага до науки та освіти;
• дисципліна, відповідальність, працьовитість;
• правила поведінки в колективі, повага до інших;
• громадянські цінності (патріотизм, толерантність).

б) Школа може підтримувати соціальну нерівність, якщо:

• учні з різних сімей мають різний доступ до якісної освіти;
• існує нерівність у ставленні до учнів з різним соціальним статусом, національністю чи фізичними можливостями;
• успішність часто залежить від додаткових ресурсів (репетитори, гуртки), які не всім доступні.

в) Школа формує погляди індивіда через:

• навчальні програми, які закладають певний світогляд;
• спілкування з учителями та однокласниками, що впливає на думки та переконання;
• участь у колективних заходах, які формують громадянську позицію та соціальні навички.

3.3. Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури

⚡ Міркуємо і діємо

1. Обміркуйте в парах чи групах, з якими труднощами може зіткнутися індивід у процесі соціалізації через молодіжні субкультури.

Індивід може зіткнутися з такими труднощами:

• Неприйняття з боку дорослих або інших соціальних груп через відмінні цінності, зовнішній вигляд чи поведінку.
• Конфлікти з сім’єю та школою, якщо норми субкультури суперечать загальноприйнятим.
• Відчуття ізоляції або нерозуміння, якщо інтереси субкультури не поділяють інші.
• Тиск з боку самої субкультури дотримуватися певних правил, навіть якщо вони не завжди відповідають особистим переконанням.

2. Спробуйте виявити схожість і різницю між формальними та неформальними групами, у яких ви взаємодієте.

Схожість:

• Обидва типи груп впливають на соціалізацію, формують навички спілкування, цінності та норми.
• У кожній групі існують свої правила, статуси та ролі.

Різниця:

• Формальні групи (школа, гуртки) мають чітку структуру, підпорядкування, діють за планом і під контролем дорослих.
• Неформальні групи (друзі, компанії) створюються на основі симпатій і спільних інтересів, не мають формального керівництва, правила виникають стихійно.

3. Яким є вплив ровесників у процесі соціалізації?

Ровесники допомагають здобути навички спілкування, відстоювати свою думку, набувати статусу в групі, пробувати нові моделі поведінки. Вони можуть впливати як позитивно (розвиток комунікації, підтримка), так і негативно (тиск, нав’язування шкідливих звичок).

4. Як молодіжні субкультури впливають на ідентичність особистості?

Молодіжні субкультури дають можливість для самовираження, формування власних цінностей, норм і стилю життя. Вони допомагають знайти однодумців, відчути себе частиною групи, але можуть і віддаляти від домінантної культури. Вплив може бути як позитивним (розвиток творчості, активності), так і негативним (конфлікти з суспільством).

🤝 Працюємо разом

А. Опишіть одну з молодіжних субкультур, зазначених у тексті, або іншу.

Я обираю субкультуру готів. Готи відомі своїм захопленням готичною музикою (готику, дарквейв, постпанк), темним і виразним стилем одягу (чорний колір, шкіра, мереживо, срібні аксесуари), блідим макіяжем, специфічною зачіскою. Вони використовують власний сленг, часто цитують поезію або філософські вислови, цікавляться мистецтвом, літературою, історією середньовіччя й містикою.

Б. Розкажіть про мотивації та цінності, що притаманні цій субкультурі.

Готи цінують індивідуальність, самовираження, емоційну глибину, свободу від стереотипів. Для них важливі ідеї пошуку сенсу життя, прийняття власної унікальності, толерантність до «інакшості». Молоді люди обирають цю субкультуру, щоб знайти однодумців, відчути себе частиною групи, яка приймає їх такими, як вони є, і дозволяє відкрито проявляти свої емоції та інтереси.

В. Порівняйте вплив молодіжних субкультур на соціалізацію з впливом інших форм соціалізації, таких як сім’я та школа.

Сім’я та школа передають загальноприйняті цінності, готують до життя в суспільстві за встановленими правилами. Молодіжна субкультура, навпаки, дає простір для самовираження, формує альтернативні цінності, допомагає знайти своє місце серед ровесників. Плюси субкультури: розвиток творчості, підтримка у складний період, формування власної ідентичності. Мінуси: можливість конфліктів із дорослими, ризик девіантної поведінки, ізоляція від більшості.

Г. Поділіться своїми особистими враженнями щодо молодіжних субкультур.

Я знайомий з людьми, які належать до різних субкультур, зокрема готів та ґеймерів. Вони цікаві, мають власний стиль і цінності, часто дуже творчі й відкриті до спілкування. Я сприймаю їхню культурну ідентичність як спосіб самовираження та пошуку свого місця у світі. Субкультури допомагають молоді не загубитися в суспільстві, знайти підтримку й розвивати себе.

Для завершення теми

1. Що означає термін «соціалізація» і чому процес соціалізації важливий для становлення особистості?

Соціалізація – це процес, під час якого людина засвоює мову, цінності, норми та зразки поведінки свого суспільства, щоб стати повноцінним його членом. Без соціалізації людина не може стати особистістю, бо не навчиться спілкуватися, співпрацювати, розуміти інших і жити за правилами суспільства.

2. Які соціальні навички найбільш необхідні для успішної соціалізації в сучасному суспільстві? Якою є роль школи, медіа та інших інститутів у формуванні соціальних навичок та цінностей?

Найнеобхідніші соціальні навички: спілкування, співпраця, вміння вирішувати конфлікти, критичне мислення, відповідальність, дотримання норм і правил, адаптація до нових умов.

Школа формує знання, навички співіснування в колективі, громадянську відповідальність, дисципліну. Медіа впливають на формування світогляду, цінностей, способу мислення, а також навчають орієнтуватися в інформаційному просторі. Інші інститути (гуртки, церква, спортивні секції) розвивають додаткові навички – творчість, лідерство, командну роботу.

3. Які агенти соціалізації впливають на формування особистості? Які вони виконують функції у вашому житті і як це впливає на ваші стосунки зі світом навколо?

Агенти соціалізації – це люди або групи, які допомагають засвоїти культуру. Первинні агенти: сім’я, друзі. Вони вчать основам спілкування, навичкам, цінностям. Вторинні агенти: школа, учителі, медіа, церква. Вони дають знання, формують світогляд, знайомлять з новими правилами. Завдяки цим агентам я можу спілкуватися, розуміти інших, працювати в команді, дотримуватися правил у різних ситуаціях.

4. Наведіть приклади первинних та вторинних агентів соціалізації. Якою є роль сім’ї як первинного агента соціалізації?

Первинні агенти: сім’я, друзі, близькі родичі. Вторинні агенти: школа, учителі, адміністрація, медіа, церква, спортивні секції.

Сім’я – найважливіший первинний агент, бо саме в сім’ї я вчуся говорити, поводитися, засвоюю перші цінності, правила, традиції. Сім’я формує мою ідентичність, дає відчуття безпеки і підтримки

5. Порівняйте вплив агентів соціалізації на формування особистості.

• Первинні агенти (сім’я, друзі) мають найбільший вплив у ранньому віці, формують базові цінності, емоційну сферу, звички.
• Вторинні агенти (школа, медіа) впливають на інтелектуальний, професійний, громадянський розвиток, розширюють світогляд, навчають жити в суспільстві за його законами.

6. Дослідіть вплив інститутів соціалізації (наприклад, школа, медіа, релігійні установи). Які цінності та навички вони сприймають як важливі для формування особистості? Як ці інститути допомагають адаптуватися до вимог сучасного суспільства? Як вони сприяють вашому розвитку як особистості? Чи є у них обмеження або недоліки в процесі соціалізації?

• Школа вчить знанням, правилам поведінки, відповідальності, роботі в команді.
• Медіа показують різні точки зору, знайомлять із сучасними подіями, формують критичне мислення, але можуть впливати і негативно (наприклад, поширювати фейки, пропаганду).
• Релігійні установи навчають моральності, співчуттю, підтримці інших.

Ці інститути допомагають пристосуватися до сучасного життя, розвивати навички спілкування, критичне мислення, толерантність. Але іноді вони можуть нав’язувати стереотипи, бути занадто суворими або не враховувати індивідуальні особливості

Оформлення :