Пригадайте, які зміни відбулися в житті людства за доби Стародавнього світу. Складіть речення зі словами історичної хмаринки «Античність».
У Стародавньому світі відбулося багато важливих змін у житті людей. Люди почали будувати великі міста і створювати перші держави. Вони винайшли письмо, почали займатися землеробством і скотарством. З’явились перші закони, монети для торгівлі. Люди будували величезні споруди, як-от піраміди в Єгипті. Розвивались наука, мистецтво та релігія.
Скіфи займали великі території на півдні сучасної України.
Сармати були кочовим народом, який змінив скіфів у наших степах.
Херсонес — давньогрецьке місто-держава в Криму, де жили греки.
Піраміди будували в Єгипті як гробниці для фараонів.
Сфінкс — велика статуя з тілом лева і головою людини, яка охороняла піраміди.
Амазонки, за легендами, були жінками-воїнами, які добре їздили на конях.
Венеди — середньовічна німецька збірна назва всіх сусідніх німцям слов’ян.
⏳ Поміркуймо
Ми продовжуємо мандрівку історичними епохами розвитку людства. Підчас подорожі ми будемо удосконалювати вміння складати мапу думок. Назва нашого нинішнього проекту «Досягнення Середніх віків».
📖 Читаємо й розуміємо
«Відвідайте» середньовічне європейське місто Берген. Висловіть судження, чи зручним було місто для проживання людей.
Берген у середні віки був важливим портовим і торговим містом. У ньому розташовувався один із чотирьох Ганзейських конторів (торгових представництв). Місто активно розвивалось завдяки морській торгівлі — звідси відправляли товари в різні частини Європи.
Життя в Бергені мало свої переваги і недоліки. З одного боку, як торговий центр, місто давало багато можливостей для заробітку. Тут розвивалися ремесла, велася активна торгівля різними товарами, включаючи керамічні вироби та пекарські камені.
З іншого боку, умови життя були складними. Дерев’яні будинки часто горіли, вулиці були тісними, проблеми з каналізацією та сміттям створювали антисанітарію. Житлові приміщення переважно були малими, а взимку було холодно.
Як і в більшості середньовічних міст, у Бергені існувала значна соціальна нерівність — купці жили значно краще, ніж прості робітники.
Загалом, Берген був відносно зручним для проживання порівняно з іншими середньовічними поселеннями завдяки своєму статусу і багатству, але за сучасними мірками умови життя там були важкими.
🐈 Історичні подробиці
1. Уважно розгляньте фотографії і поміркуйте: собор є пам’яткою чи пам’ятником історії.
Софійський собор є пам’яткою історії. Це справжня будівля, яка збереглася з часів Київської Русі. Собор був збудований за наказом князя Ярослава Мудрого в 11 столітті. Він не просто нагадує про якусь подію, а сам є свідком історії, тому це пам’ятка, а не пам’ятник.
2. На підставі ілюстрацій з’ясуйте, яку інформацію про добу Русі-України можна дізнатися з них як з історичних джерел.
З фресок і архітектури Софійського собору можна дізнатися:
- Як виглядали люди в ті часи, який одяг носили князі та прості люди
- Які релігійні обряди проводили
- Який рівень будівельної майстерності був у Київській Русі
- Які мистецькі традиції існували (техніка малювання фресок)
- Як виглядала княжа родина
- Які предмети побуту використовували
- Що цінували і чому поклонялися люди того часу
Фрески собору показують події з життя Ісуса Христа, зображення святих, а також сцени з життя князівської родини. Це допомагає зрозуміти, якою важливою була християнська віра для людей Київської Русі.
📜 Діємо: практичні завдання
1. Розгляньте колекцію марок і монет (с. 134-135) і визначте за допомогою текстової інформації на них та підписів час, коли відбулися важливі історичні події княжої доби.
На основі інформації з поштових марок і монет можна визначити такі дати:
- Хрещення Русі-України: марка випущена до 1025-річчя події у 2013 році, отже подія сталася у 988 році (2013 – 1025 = 988).
- Початок князювання Ярослава Мудрого: монета випущена на честь 1000-ліття події у 2019 році, тому князювання почалося у 1019 році (2019 – 1000 = 1019).
- Заснування Львова: марка випущена до 750-річчя події у 2006 році, тому місто засноване у 1256 році (2006 – 750 = 1256).
- Король Данило Галицький: правління припадає на 1201-1264
2. Уявно розташуйте ілюстрації в хронологічній послідовності.
- Поштова марка України до 1025-річчя Хрещення Русі-України (подія 988 року)
- Пам’ятна монета на честь 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого (подія 1019 року)
- Настільна медаль «Король Данило Галицький» та поштова марка «750 років з часу заснування Львова» (події середини XIII століття, близько 1256 року)
🔍 Факт чи фейк?
Королівська корона Данила Романовича — правителя Королівства Руського — стала легендою так само як і її власник. Чи насправді існувала корона, чи це міф? Перегляньте відео «Король Данило Галицький і його корона». Визначте, якої версії дотримуються автори фільму брати Капранови. Запишіть докази, які вони використовують для доведення своєї позиції.
Брати Капранови дотримуються версії, що корона Данила Романовича реально існувала і мала тривалу історію. Для доведення своєї позиції вони наводять такі докази:
- Папа Римський Інокентій IV через свого представника коронував Данила Романовича як короля Русі між кінцем 1253 та початком 1254 років
- Після смерті Данила корона переходила у спадок до його нащадків: спочатку до брата Василька, потім до синів, внуків і правнуків
- Коли закінчилася чоловіча гілка Романовичів, корона переходила через династичні шлюби до різних правителів: П’ястів, Гедиминовичів, Ягелонів
- У 1772 році Габсбурги, отримавши Галичину, створили у складі своєї імперії Королівство Галичини і Володимирії, яке проіснувало до 1918 року
- Габсбурги провели ретельне дослідження родоводу руської корони, підтвердивши її легітимність
Щодо долі самої корони, брати Капранови визнають, що її місцезнаходження невідоме. Вони наводять версію, що корона могла бути “перероблена і врешті перетворилася на митру перемишельського митрополита”, яка зникла під час Другої світової війни.
Запитання і завдання
Знаю й систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання.
Якими були особливості розвитку суспільства за доби Середніх віків?
У Середні віки утворилися держави, які існують і зараз: Англія, Франція, Іспанія. У цей час з’явилися перші парламенти і люди почали розуміти цінність своїх прав. Винахід книгодрукування Йоганном Гутенбергом допоміг поширювати знання. Тоді виникли перші університети. Люди будували величні християнські храми, бо віра в Бога була дуже важливою частиною життя. На Сході з’явилася нова релігія — іслам. У містах розвивалися ремесла і торгівля.
Які пам’ятки Середньовіччя збереглися до наших днів?
До наших днів збереглися старовинні замки, храми, фортеці. В Україні найвідомішою пам’яткою є Софійський собор у Києві. Він був не тільки церквою, а й місцем, де працювала школа і зберігалася бібліотека Ярослава Мудрого. У різних країнах Європи збереглися середньовічні церкви, монастирі та старовинні надгробки. Багато міст, заснованих у Середньовіччі, існують і сьогодні.
Чому ІХ-ХІІІ ст. в історії України називають княжою добою?
ІХ-ХІІІ століття називають княжою добою, тому що тоді на наших землях існувала Київська держава, якою правили князі. Відомими князями були княгиня Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Вони керували державою, вирішували важливі питання, видавали закони й вели війни.
Які визначні події княжої доби в Україні ви можете назвати?
Найвизначнішими подіями княжої доби були:
- Прийняття християнства князем Володимиром у 988 році
- Створення першого збірника законів “Руська правда” Ярославом Мудрим
- Коронація Данила Романовича як короля Русі у 1253 році
- Заснування міста Львова Данилом Галицьким
2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся і позначте на лінії часу періоди правління князів/княгинь Русі-України та Королівства Руського.
Для створення лінії часу потрібно знайти і позначити такі періоди правління:
Русь-Україна (IX-XIII ст.):
- Княгиня Ольга (945-964)
- Князь Святослав Хоробрий (964-972)
- Князь Ярополк Святославович (972 – 978)
- Князь Володимир Великий (980-1015)
- Князь Святополк Окаянний (1015-1019)
- Князь Ярослав Мудрий (1019-1054)
- Князь Володимир Мономах (1113-1125)
- Князь Мстислав Великий (1125-1132)
Королівство Руське (XIII ст.):
- Король Данило Галицький (1238-1264)
- Князь Лев Данилович (1264-1301)
- Король Юрій І Львович (1301-1308)
- Андрій та Лев ІІ (1308-1323)
- Юрій ІІ Болеслав (1325-1340)
Обговоріть у групі
1. Обговоріть у класі роботу зі складання мапи думок за текстом параграфа. Зіставте нинішній досвід із досвідом попереднього уроку. Зробіть висновок, чи вдосконалили ви своє вміння працювати з мапою думок.
Під час обговорення я помітив, що цього разу мені було легше знаходити головні думки в тексті. Спочатку це здавалося складним, але потім я зрозумів, що така робота допомагає краще запам’ятати інформацію.
Порівняно з минулим уроком, я навчився:
- Краще групувати інформацію за темами
- Виділяти справді важливі факти
- Додавати цікаві малюнки, які допомагають запам’ятати матеріал
Моє вміння працювати з мапою думок покращилось, бо тепер я можу створити її навіть без підказок у тексті.
2. Подискутуйте у класі: «Середні віки: “темні часи” чи доба прогресу?».
На мою думку, Середні віки були добою прогресу, бо:
- З’явились перші університети
- Винайшли книгодрукування
- Утворились сучасні держави, як-от Англія, Франція, Іспанія
- Побудували величні собори, замки, фортеці
- Створили перші парламенти
- Почали користуватися дзеркалами, окулярами, механічними годинниками
- Розвивалися міста, ремесла і торгівля
Хоча були й негативні сторони: війни, хвороби, нерівність між людьми, але досягнень і важливих винаходів було більше. Тому Середньовіччя – це скоріше епоха великого прогресу, ніж “темні часи”.
Мислю творчо
Дослідіть зображену монету як джерело історичної інформації. Вивчіть біографію зображеної на монеті діячки і напишіть сенкан про роль цієї жінки в історії.
- Фото пам’ятки: На зображенні представлена срібна пам’ятна монета з портретом жінки в королівському вбранні.
- Назва пам’ятки: Пам’ятна монета «Анна Ярославна» номіналом 2 гривні.
- Місце розташування: Випущена Національним банком України.
- Час, яким датується пам’ятка: Монета випущена у 2014 році на честь доньки Ярослава Мудрого, яка жила в XI столітті.
- Що «розповідає» пам’ятка про минуле: Монета розповідає про Анну Ярославну, доньку князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. На аверсі монети зображено портрет Анни та силует Софійського собору, що підкреслює її київське походження. На реверсі вказано «XI ст.» і «Королева Франції», що відображає її статус. Ця пам’ятка свідчить про міжнародні зв’язки Русі-України з європейськими державами, показує високий статус київських князів, адже їхні діти одружувалися з правителями інших країн. Монета підкреслює роль Анни в історії обох держав – України та Франції.
Сенкан про Анну Ярославну:
Анна
Мудра, впливова
Правила, будувала, навчала
Символ зв’язку Русі й Франції.
Королева.