ГДЗ Історія України 7 клас Пометун
1. Прочитайте два тексти. Спробуйте визначити, який з них написаний науковцем, а який — згенерований ШІ. Визначте ті характеристики тексту, які дали вам змогу зробити певний висновок.
Перший текст, швидше за все, написаний науковцем (істориком). Ознаки цього:
- Більш складна структура речень та академічний стиль викладу.
- Використання прямих цитат з історичних джерел (літопису Нестора).
- Точні дати та імена історичних осіб (860 рік, імператор Михаїл).
- Використання специфічної термінології (“Царгород”, “літописання”).
Другий текст, ймовірно, згенерований ШІ. Ознаки:
- Більш проста структура речень та узагальнений виклад інформації.
- Відсутність посилань на конкретні історичні джерела.
- Надання точних дат життя (830-ті — 882 рр.), що є нетиповим для напівлегендарних постатей.
- Використання сучасної термінології (“Русь-Україна”), що не відповідає історичному контексту.
- Спрощене подання історичних подій без критичного аналізу.
Обидва тексти містять фактичну інформацію, але перший демонструє більш науковий підхід до її викладу, тоді як другий виглядає як узагальнення для широкої аудиторії.
2. Штучний інтелект може згенерувати зображення за описом. Але отримати якісний портрет чи ілюстрацію, наприклад про життя середньовічного суспільства, дуже непросто. Необхідно детально й достовірно описати те, що ви хочете побачити. Розгляньте зображення. Одне з них — це робота художника, його авторське уявлення про князя Святослава Ігоровича. Інше — продукт роботи ШІ. Визначте, яке з них кому належить. Чому ви так думаєте?
Перше:
- Надмірно ідеалізовані риси обличчя.
- Дещо неприродне освітлення, яке створює майже скульптурний ефект.
- Занадто “чисте” і симетричне обличчя для середньовічного воїна.
- Одяг та прикраси, хоча й виглядають історично, мають дещо узагальнений характер.
- Погляд персонажа, хоч і виразний, але може здатися дещо “порожнім” при ближчому розгляді.
Друге зображення (праворуч, створене художником):
- Має більш “живий” і динамічний характер.
- Деталі обладунків, зброї та одягу виглядають більш автентично і функціонально.
- Поза і вираз обличчя передають більше характеру та емоцій.
- Загальна композиція та взаємодія з фоном створюють відчуття реальної сцени.
- Присутні дрібні недосконалості та асиметрії, які характерні для ручної роботи художника.
3. Об’єднайтесь у групи. Оберіть правителя чи правительку Русі-України ІХ—Х ст., підготуйте власний короткий текст із посиланнями на джерела та згенеруйте текст про обраного вами діяча чи діячку в безкоштовній версії ШІ (наприклад, Chat GPT, Perplexity AI, Bard)
ChatGPT:
Володимир Великий (бл. 958–1015) був Великим князем Київським з 980 по 1015 рік. Він відомий своєю рішучістю в об’єднанні земель Київської Русі та запровадженні християнства як офіційної релігії держави. Під час його правління Київська Русь стала потужним державним утворенням зі значним культурним та економічним розвитком. Володимир відомий своєю реформаторською діяльністю, зокрема у сфері законодавства та соціальної політики, а також своєю зовнішньою політикою, що сприяла укріпленню зв’язків із сусідніми державами. Його рішення про хрещення Русі у 988 році стало важливим поворотним моментом в історії українського народу, забезпечивши культурну та духовну спадщину, яка зберігається до сьогодні.
Мій текст:
Володимир Святославич, відомий як Володимир Великий, був видатним правителем Київської Русі наприкінці 10 – початку 11 століття. Він народився близько 960 року і правив з 980 по 1015 рік [1].
Володимир значно розширив територію держави, приєднавши землі в’ятичів, радимичів та інших племен [1]. Він провів важливу релігійну реформу, прийнявши християнство як державну релігію Русі у 988 році [2]. Це мало величезний вплив на подальший культурний та політичний розвиток країни.
За Володимира розпочалося активне будівництво церков, зокрема знаменитої Десятинної церкви у Києві [3]. Він також сприяв розвитку освіти та писемності.
Володимир карбував перші руські золоті та срібні монети [1]. На них був зображений тризуб – символ, який згодом став гербом України.
Після смерті в 1015 році Володимир був канонізований як святий [2]. Його вшановують як хрестителя Русі та одного з найвидатніших правителів в історії України.
Джерела: [1] Повість врем’яних літ [2] Іларіон Київський. Слово про закон і благодать [3] Літопис Руський
5. Обговоріть, скориставшись цими прикладами, чому важливо перевіряти на достовірність історичні матеріали, поширені в соцмережах та масмедіа.
Справді, порівняння текстів, створених людиною та штучним інтелектом, наочно демонструє важливість критичного підходу до історичних матеріалів, особливо тих, що поширюються в соціальних мережах та ЗМІ. Ось кілька ключових моментів, чому це так важливо:
- Точність фактів: Людський текст містить конкретні дати та посилання на першоджерела, тоді як текст ШІ подає інформацію більш узагальнено. Це показує, наскільки важливо перевіряти конкретні факти.
- Джерела інформації: У людському тексті чітко вказані джерела, що дозволяє перевірити інформацію. ШІ не надає таких посилань, що ускладнює верифікацію.
- Деталізація: Людський текст містить більше специфічних деталей (наприклад, про монети з тризубом), які можуть бути критично важливими для розуміння історичного контексту.
- Контекстуалізація: ШІ дає більш загальну картину, тоді як людський текст краще вписує події в історичний контекст (наприклад, згадка про вплив християнізації на подальший розвиток).
- Суб’єктивність інтерпретації: Обидва тексти містять елементи інтерпретації, але важливо розуміти, що навіть людські інтерпретації можуть різнитися, а ШІ може відтворювати поширені, але не завжди точні трактування.
- Актуальність інформації: ШІ може використовувати застарілі дані, тоді як людина може включити найновіші дослідження.
- Культурний контекст: Людський текст краще відображає національний контекст (наприклад, згадка про тризуб як символ сучасної України), що важливо для розуміння історичної спадщини.
Отже, ці приклади показують, що для отримання достовірної історичної інформації важливо:
- Перевіряти факти у кількох надійних джерелах
- Звертати увагу на наявність та якість посилань
- Критично оцінювати контекст та інтерпретацію подій
- Враховувати можливу упередженість чи обмеженість джерел, включаючи ШІ
- Бути обережним з узагальненнями та спрощеннями складних історичних процесів
Це особливо актуально в епоху соціальних мереж та швидкого поширення інформації, де історичні факти часто подаються спрощено або викривлено.