Практична робота: “Середньовічні міста на українських землях”

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

У зошиті укладіть і розв’яжіть, записуючи послідовності обчислень, хронологічні задачі (рівняння). Намалюйте лінію часу та позначте на ній необхідні роки з дотриманням співвідношень відстаней між ними.

Уперше місто Львів назвав автор «Галицько-Волинського літопису», описуючи пожежу в місті Холм у 1256 р. А в 1356 р. польський король Казимир ІІІ надав і встановив «цьому місту на вічні часи німецьке право, яке звичайно називається магдебурзьким».

А. Через скільки років після першої писемної згадки Львову надано магдебурзьке право.

Перша письмова згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі датована 1256 роком.

Львів отримав магдебурзьке право 17 червня 1356 року

Різниця між 1356 і 1256 роками становить 100 років.

Б. Коли відзначатиметься 770-ліття «літописної» дати заснування Львова?

Перша письмова згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі датована 1256 роком.

Додамо 770 років до 1256 року: 1256 + 770 = 2026.

Розгляньте мапу. У зошиті виконайте завдання.

А. Випишіть назви міст, що були центрами удільних князівств (земель) у межах сучасної України.

  1. Київ
  2. Чернігів
  3. Переяслав
  4. Турів
  5. Смоленськ
  6. Полоцьк
  7. Володимир
  8. Галич
  9. Рязань

Б. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте дати їх заснування.

  1. Київ – 482 рік
  2. Чернігів – 907 рік
  3. Переяслав – 907 рік
  4. Турів – 980 рік
  5. Смоленськ – 863 рік
  6. Полоцьк – 862 рік
  7. Володимир – 988 рік
  8. Галич – 898 рік
  9. Рязань – 1095 рік

В. На лінії часу розташуйте назви міст у послідовності їх заснування: від давніших до пізніших. Запишіть відповідні дати.

  1. Київ – 482 рік
  2. Полоцьк – 862 рік
  3. Смоленськ – 863 рік
  4. Галич – 898 рік
  5. Чернігів – 907 рік
  6. Переяслав – 907 рік
  7. Турів – 980 рік
  8. Володимир – 988 рік
  9. Рязань – 1095 рік

Г. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте походження назв цих міст. Перекажіть у класі відповідні легенди чи версії.

  1. Київ – Назва походить від імені старшого з трьох братів-засновників міста, Кия.
  2. Чернігів – Назва походить від слова “чорний” або від імені князя Чорного.
  3. Переяслав – Назва означає “перейняти славу”.
  4. Турів – Назва походить від слова “тур” (дикий бик).
  5. Смоленськ – Назва походить від слова “смола”.
  6. Полоцьк – Назва походить від річки Полота.
  7. Володимир – Назва походить від імені князя Володимира Великого.
  8. Галич – Назва походить від слова “галка” (птах).
  9. Рязань – Назва походить від слова “рязь” (болото).

Ґ. Увідповідніть назви сучасних областей України та міст, про які ви досліджували. Відповідності запишіть.

  1. Київ – Київська область
  2. Чернігів – Чернігівська область
  3. Переяслав – Київська область
  4. Турів – Гомельська область (Білорусь)
  5. Смоленськ – Смоленська область (Росія)
  6. Полоцьк – Вітебська область (Білорусь)
  7. Володимир – Волинська область
  8. Галич – Івано-Франківська область
  9. Рязань – Рязанська область (Росія)

Розгляньте макет міста Київ періоду князювання Ярослава Володимировича (Мудрого). У зошиті увідповідніть цифри та літери, що позначають елементи укріплень, частини території, споруди-пам’ятки столиці Русі-України.

  1. В. Поділ
  2. Ж. Собор Святої Софії
  3. Є. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинна церква)
  4. Г. «Місто» князя Володимира
  5. Ґ. «Місто» князя Ярослава
  6. Б. Дерев’яні захисні стіни
  7. Е. Княжий палац на новому дворі
  8. Д. Золоті ворота
  9. А. Земляний вал

Прочитайте» схему. Виберіть звідти слова й словосполучення і впишіть їх у відповідні пропуски в тексті, переписавши його в зошит.

Із середини ХІV ст. польські королі «дарували» деяким українським містам магдебурзьке право, таким чином «звільняючи» їх від підлеглості державним чи приватним власникам. Для належного здійснення самоуправління містяни обирали магістрат. У її складі виокремлювали Райці і Лавники. Райці керували буденними справами й розглядали цивільні суперечки, їх очолював бургомістр. Лавники судили за кримінальні злочини, їх очолював війт. Будівлю, де засідали урядники, як правило, споруджували в центрі ринкової площі й називали ратушею. Часто в її підземеллях облаштовували в’язницю, в якій тримали зловмисників.

Прочитайте уривок із грамоти польського короля Казимира ІІІ про надання магдебурзького права місту Львів та в парах обміркуйте відповіді на запитання.

А. Чому магдебурзьке право названо німецьким? Чому його львів’янам надав польський король Казимир ІІІ?

Магдебурзьке право названо німецьким через місто Магдебург у Німеччині, де воно було вперше застосоване. Це право стало зразком для інших міст, які прагнули отримати подібні привілеї. Польський король Казимир ІІІ надав магдебурзьке право Львову для звільнення містян від підлеглості державним чи приватним власникам, що сприяло розвитку міського самоврядування та економічного зростання.

Б. Від чиєї влади король звільнив містян та кому їм належало підпорядковуватися?

Король Казимир ІІІ звільнив львів’ян від підпорядкування державним чи приватним власникам, а також від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників. Містяни мали підпорядковуватися міській раді (магістрату), яка обиралася заможними міщанами.

В. Кому підпорядковувався війт? Якими повноваженнями магдебурзьке право наділяло війта?

Війт підпорядковувався міській раді (магістрату). Магдебурзьке право наділяло війта повноваженнями управління містом, включаючи судові та адміністративні функції, керування міським ремісничим населенням та участь в охороні міста

Г. Які наслідки мало магдебурзьке право для розвитку українських міст?

Магдебурзьке право сприяло пожвавленню господарського і культурного життя міста, звільнило міста від управління феодалів, створило міське самоврядування та розвиток українських міст. Воно також встановлювало правові норми, контроль над торгівлею та ремеслами, а також боротьбу проти зловживань міських рад.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *