ГДЗ Історія України 7 клас Пометун
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Що ми називаємо суспільним устроєм держави? Які питання варто розглядати щодо суспільного устрою Русі-України за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого? Що ви вже знаєте про розвиток тогочасного господарства?
Суспільний устрій
- Русь-Україна була монархією на чолі з великим князем київським.
- Суспільство поділялося на привілейовані та непривілейовані верстви:
Привілейовані верстви:
- Князі
- Бояри
- Дружинники
- Духовенство
Непривілейовані верстви:
- Вільне міське населення (ремісники, купці)
- Вільні селяни (смерди)
- Напіввільні (закупи, рядовичі)
- Невільні (холопи, челядь)
Суспільний устрій Русі-України за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого включав такі основні питання:
- Структура суспільства – поділ на різні верстви й групи населення.
- Права й обов’язки представників різних суспільних груп.
- Роль і місце князівської влади в суспільстві.
- Система управління державою.
Господарське життя
- Розвивалося сільське господарство (землеробство, скотарство)
- Поширювалися нові знаряддя праці (плуг з лемешем)
- Розвивалися ремесла (понад 60 спеціальностей)
- Активізувалася внутрішня та зовнішня торгівля
- Київ став важливим центром міжнародної торгівлі
ДОСЛІДІТЬ
Представників яких суспільних груп Русі-України зображено нижче? Чим, на вашу думку, відрізнялося життя представників різних верств населення? Чому ви так думаєте? Які висновки можна зробити щодо суспільного устрою й суспільних відносин Русі Х-ХІ ст.?
На зображеннях представлені різні верстви давньоруського суспільства:
- Князь і княгиня – правляча верхівка, зосереджували в своїх руках верховну владу.
- Бояри – знать, великі землевласники, обіймали вищі державні посади.
- Дружинники – професійні воїни, найближче оточення князя.
- Священнослужителі – представники духовенства, церковної ієрархії.
- Ремісники і селяни – основна маса населення, яка забезпечувала матеріальне виробництво.
Життя представників різних верств суттєво відрізнялося. Князі, бояри, дружинники мали привілейоване становище, володіли землями, були звільнені від податків. Духовенство також мало пільги й вплив. А ремісники й селяни були економічно залежними, сплачували данину, виконували повинності на користь князя і знаті.
1. Як розвивалися суспільні відносини та яку роль відіграла «Руська правда»
ПОМІРКУЙТЕ
Якими були суспільство і влада за часів Русі? Які верстви населення існували? Чим вони відрізнялися? Чому виникла потреба в писаних законах?
Населення Русі поділялося на такі основні верстви:
- Привілейовані групи:
- Князі – правляча верхівка, зосереджували верховну владу
- Бояри – знать, великі землевласники, обіймали вищі посади
- Дружинники – професійні воїни, найближче оточення князя
- Духівництво – представники церковної ієрархії, мали пільги і вплив
- Непривілейоване населення:
- Міщани – жителі міст, ремісники, купці
- Смерди – вільні селяни, поступово потрапляли в залежність від землевласників
- Закупи й рядовичі – напіввільні люди, працювали за борги чи угодою
- Холопи й челядь – невільні люди, слуги
Представники привілейованих груп мали юридичні і майнові переваги над рештою населення. Селяни і міщани були економічно залежними, сплачували податки і виконували повинності.
Політичний устрій
Київська Русь була ранньофеодальною монархією на чолі з великим князем київським. Йому підпорядковувалися удільні князі, які правили окремими землями. Влада князя спиралася на дружину і боярство.
Існували також такі владні інститути:
- Боярська рада – дорадчий орган при князі
- Віче – народні збори в містах, вирішували важливі питання
Потреба в писаних законах
З розвитком держави й ускладненням суспільних відносин виникла необхідність впорядкувати правові норми, чітко визначити права й обов’язки різних верств. Звичаєве право вже не могло ефективно регулювати відносини.
Тому за Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – “Руську правду”. Вона закріпила станову структуру суспільства, впорядкувала судочинство, визначила покарання за різні злочини залежно від соціального статусу.
“Руська правда” стала правовою основою Київської Русі.
Дослідіть
Як би ви назвали таку схему? Які верстви населення на ній відображено? Хто становив найчисленнішу групу? Яку роль у суспільстві відігравали князі? Яка роль відводилася дружинникам? А яка духівництву?
Цю схему можна назвати соціальною ієрархією Київської Русі. Вона відображає різні верстви населення:
- Князі – правляча верхівка, зосереджували всю верховну владу.
- Бояри, дружинники, духівництво – привілейовані групи, які мали значний вплив і владу.
- Міська заможна верхівка: купці та ремісники – заможні жителі міст, які займалися торгівлею та ремеслом.
- Населення міст: міщани – звичайні жителі міст.
- Смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи, ізгої – найчисленніша група, яка складалася з вільних і напіввільних селян, а також невільних людей.
Ролі в суспільстві
- Князі відігравали ключову роль у політичному житті, керували державою, приймали важливі рішення.
- Дружинники були військовою опорою князя, виконували його розпорядження, захищали державу.
- Духівництво мало значний духовний і культурний вплив, підтримувало княжу владу, займалося освітою і літописанням.
Ця структура відображає складну ієрархію суспільства Київської Русі, де кожна верства мала свої функції та обов’язки.
ДОСЛІДІТЬ
Про які зміни в давньоруському суспільстві в порівнянні з родоплемінними відносинами слов’ян свідчать наведені статті? Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів? Обґрунтуйте свою думку, спираючись на статті «Руської правди».
Наведені статті “Руської правди” свідчать про такі важливі зміни в давньоруському суспільстві порівняно з родоплемінними відносинами слов’ян:
- Обмеження кровної помсти. Стаття 1 регламентує, хто саме може мстити за вбитого родича, а також вводить можливість грошової компенсації замість помсти. Це вказує на спробу держави обмежити самосуд і регулювати конфлікти правовим шляхом.
- Чітка соціальна стратифікація суспільства. Статті 11-15 встановлюють різну “вартість” життя представників різних соціальних груп, що відображає складну ієрархічну структуру суспільства.
- Захист княжої власності та слуг. Високі штрафи за вбивство княжих служителів та пошкодження княжого майна свідчать про зміцнення княжої влади.
- Поява нових соціальних груп, таких як ремісники, що вказує на розвиток міського життя та ремесел.
- Юридичне закріплення нерівності. Різниця в штрафах за вбивство представників різних верств демонструє законодавче оформлення соціальної нерівності.
Необхідність прийняття такого збірника законів постала з кількох причин:
- Ускладнення суспільних відносин та соціальної структури вимагало більш чіткого правового регулювання.
- Потреба обмежити кровну помсту та самосуд, замінивши їх державним судочинством.
- Необхідність юридично закріпити нову соціальну ієрархію та захистити інтереси панівних верств.
- Прагнення князівської влади централізувати управління та зміцнити свої позиції через встановлення єдиних правових норм.
- Розвиток економічних відносин, ремесел і торгівлі вимагав правового регулювання нових сфер життя.
Таким чином, “Руська правда” відображає перехід від родоплемінного ладу до ранньофеодального суспільства з чіткою соціальною стратифікацією та сильною княжою владою, а її прийняття було важливим кроком у розвитку давньоруської державності та права.
2. Як розвивалися сільське господарство, ремесла й торгівля
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть план «Розвиток сільського господарства, ремесел і торгівлі в Русі в Х-ХІ ст.».
Ось орієнтовний план “Розвиток сільського господарства, ремесел і торгівлі в Русі в Х-ХІ ст.”:
I. Сільське господарство
- Поширення прогресивних систем землеробства
- Двопільна система
- Трипільна система
- Основні сільськогосподарські культури
- Пшениця, жито, овес, ячмінь, просо, льон
- Розвиток тваринництва
- Розведення великої рогатої худоби, коней, свиней, овець
- Птахівництво (гуси, кури, голуби)
- Вдосконалення знарядь праці
- Використання залізного лемеша
- Застосування плуга з лемешем та волів для оранки
II. Ремесла
- Розвиток ремісничих спеціальностей (понад 60 видів)
- Основні галузі ремесла:
- Обробка дерева
- Металообробка (виготовлення знарядь праці та зброї)
- Гончарство
- Ювелірна справа
- Ткацтво
- Будівництво (виробництво плінфи)
III. Торгівля
- Внутрішня торгівля
- Розвиток місцевих ринків
- Формування торгових центрів у великих містах
- Зовнішня торгівля
- Основні торгові партнери: Візантія, Скандинавія, Середня Азія, арабські країни
- Торгові шляхи: “із варяг у греки”, Дунайський шлях
- Експортні товари: хутра, віск, мед, льон, шкіри, ювелірні вироби, зброя
- Імпортні товари: предмети розкоші (шовкові тканини, парча, оксамит), зброя, спеції
IV. Економічні наслідки розвитку господарства
- Підвищення продуктивності праці
- Зростання обсягів виробництва
- Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі
- Формування торгово-ремісничої верстви населення
Цей план охоплює основні аспекти розвитку господарства Русі-України в Х-ХІ століттях, відображаючи прогрес у сільському господарстві, ремеслах та торгівлі.
Дослідіть
На основі інфографіки опишіть: 1) які нові явища спостерігаємо в сільському господарстві в ІХ — першій половині ХІ ст. і якими були їх наслідки; 2) які ремесла розвивалися в Русі-Україні та який висновок можна зробити про господарювання в цей період.
На основі наданої інфографіки можна виділити такі ключові аспекти розвитку сільського господарства та ремесел у Русі-України в IX – першій половині XI століття:
Нові явища в сільському господарстві:
- Поширення плуга з лемешем, що перегортав землю, та використання волів для оранки. Це значно підвищило ефективність обробки землі.
- Впровадження двопільної та трипільної систем землеробства. Це дозволило раціональніше використовувати земельні ресурси та підвищити врожайність.
- Розвиток городництва та садівництва, що урізноманітнило раціон населення.
- Вирощування різноманітних культур: пшениці, жита, проса, вівса, льону. Це забезпечило населення основними продуктами харчування та сировиною для ремесел.
Наслідки цих змін: підвищення продуктивності праці, збільшення врожайності, розширення асортименту сільськогосподарської продукції.
Розвиток ремесел:
- Існувало понад 60 ремісничих спеціальностей, що свідчить про високий рівень розвитку ремісничого виробництва.
- Основні галузі ремесла включали:
- Обробку дерева (виготовлення різноманітних дерев’яних виробів)
- Металообробку (виробництво знарядь праці та зброї)
- Гончарство (виготовлення посуду)
- Ювелірну справу (створення прикрас)
- Ткацтво (виробництво тканин)
- Будівництво (виготовлення плінфи – цегли)
Висновок про господарювання:
Розвиток сільського господарства та ремесел у Русі-Україні в IX – першій половині XI століття свідчить про значний економічний прогрес. Впровадження нових технологій у землеробстві, різноманітність сільськогосподарських культур та широкий спектр ремісничих спеціальностей вказують на формування розвиненої економічної системи. Це створювало основу для зростання міст, розвитку торгівлі та загального підвищення рівня життя населення Київської Русі.
Дослідіть
Складіть кластер «Торгівля в Русі-Україні», враховуючи складники, як-от: внутрішня торгівля, міжнародна торгівля, торговельні шляхи, товари, які ввозили та вивозили.
Торгівля в Русі-Україні
Внутрішня торгівля
- Місцеві ринки
- Торги у великих містах (наприклад, 8 “торгів” у Києві)
- Обмін товарами між різними регіонами
Міжнародна торгівля
- Торгові партнери:
- Візантія
- Скандинавія
- Середня Азія
- Арабські країни
- Європейські країни (Чехія, Німеччина)
Торговельні шляхи
- “Із варяг у греки”
- Дунайський шлях
- Сухопутні шляхи до Середньої Азії та арабських країн
Експортні товари
- Хутра
- Віск
- Мед
- Льон
- Шкіри
- Ювелірні вироби
- Зброя (панцирі)
Імпортні товари
- Предмети розкоші:
- Шовкові тканини
- Парча
- Оксамит
- Зброя
- Спеції
- Вишуканий посуд (керамічний з Чехії та Німеччини, скляний з Візантії)
Центри торгівлі
- Київ як головний центр транзитної торгівлі
- Інші великі міста (Новгород, Чернігів, Галич)
Цей кластер відображає основні аспекти торгівлі в Русі-Україні, включаючи внутрішню та міжнародну торгівлю, основні торговельні шляхи, а також товари, які експортувалися та імпортувалися.
3. Яким було повсякдення в місті та селі
ПОМІРКУЙТЕ
Що було характерним для міського й сільського життя в Русі?
Міське життя:
- Щільніша забудова території порівняно з селом.
- Наявність розкішних хором князів і бояр, що вирізнялися серед інших будівель.
- Більше різноманіття в побуті – деякі міщани мали скляні вікна, дорогий імпортний посуд.
- Розвинена торгівля – наявність кількох “торгів” у великих містах.
- Більше можливостей для розваг – гуляння на міських майданах за участю музикантів і скоморохів.
- Різноманітніші ремесла та професії.
Сільське життя:
- Менш щільна забудова, простіші житла.
- Більша однорідність побуту – переважно використовували місцеві матеріали та вироби.
- Основне заняття – сільське господарство (землеробство, тваринництво).
- Простіший одяг та взуття, часто власного виробництва.
- Менше можливостей для розваг, відпочинок переважно під час релігійних свят.
Спільні риси:
- Важлива роль печі в оселі.
- Використання схожих меблів (лави, полиці, скрині).
- Релігійність – наявність ікон в оселях.
- Ручне виготовлення багатьох предметів побуту.
Загалом, міське життя характеризувалося більшим різноманіттям, доступом до імпортних товарів та розваг, тоді як сільське життя було більш однорідним і зосередженим на сільськогосподарській діяльності.
Дослідіть
Опишіть за малюнком облаштування давньоруського міського будинку.
На основі малюнка можна описати такі особливості облаштування давньоруського міського будинку:
- Двоповерхова дерев’яна конструкція з двосхилим дахом.
- Перший поверх, ймовірно, використовувався для господарських потреб або як майстерня.
- Другий поверх – житлове приміщення з вікнами.
- Зовнішні сходи, що ведуть на другий поверх.
- Балкон або галерея на другому поверсі.
- Невеликі вікна
- Дах, вкритий дерев’яним гонтом.
- Проста архітектура без надмірних прикрас, що характерно для міських будинків того часу.
Така конструкція була типовою для міських будинків заможних ремісників або купців у Київській Русі, поєднуючи житлові та робочі приміщення в одній будівлі.
Дослідіть
Визначте, яким верствам населення належали зображені головні убори та взуття.
На основі зображень можна зробити такі висновки щодо приналежності головних уборів та взуття різним верствам населення Київської Русі:
Головні убори (зображення 3):
- Верхній ряд:
- Зліва: ймовірно, княгиня або представниця знаті (складний головний убір з прикрасами)
- Посередині: князь або високопоставлений боярин (шапка з хутряною опушкою)
- Справа: представниця заможного міського населення або боярства (складний головний убір)
- Нижній ряд:
- Зліва: простолюдин або ремісник (проста шапка)
- Посередині: жіночий головний убор
- Справа: представник духовенства або чернець (клобук)
Взуття (зображення 2):
- Різноманітні види взуття вказують на різні соціальні верстви:
- Прості черевики могли належати міщанам або селянам
- Більш складні та оздоблені види взуття, ймовірно, належали представникам заможних верств – купцям, боярам, князівській родині
Тканина (зображення 1):
- Залишки тканини з складним візерунком свідчать про її приналежність до одягу вищих верств суспільства – князів, бояр або багатих купців.
Отже, зображення демонструють соціальну стратифікацію давньоруського суспільства, де одяг, головні убори та взуття були важливими маркерами соціального статусу та приналежності до певної верстви населення.
Дослідіть
Складіть стислу розповідь за сюжетом малюнка.
На малюнку зображена сцена давньоруських розваг, реконструйована художницею З. Васіною. Ми бачимо групу людей, одягнених у яскравий традиційний одяг, що беруть участь у святковому дійстві.
У центрі композиції – музикант, який грає на духовому інструменті, схожому на сопілку. Поруч з ним танцює жінка у білому вбранні, можливо, виконуючи обрядовий танець. Інші учасники сцени також одягнені у барвисті костюми з характерними елементами давньоруського одягу – довгі сорочки, спідниці, головні убори.
Загальна атмосфера малюнка передає радість, веселощі та єднання громади під час свята. Це дає нам уявлення про те, як могли виглядати народні гуляння та розваги в часи Київської Русі, демонструючи багатство культурних традицій та соціальне життя того періоду.
Перевір себе
1. Якою була роль великого князя в житті Київської держави?
Роль великого князя в житті Київської держави:
- Великий князь був верховним правителем держави
- Він здійснював законодавчу діяльність (наприклад, Ярослав Мудрий уклав “Руську правду”)
- Князь очолював військо і керував зовнішньою політикою
- Він був верховним суддею
2. З яких верств складалося суспільство?
На основі наданої інформації, суспільство Київської Русі складалося з таких основних верств:
Привілейовані верстви:
- Князі та їхні родини – вища знать, правляча верхівка.
- Бояри – велика знать, землевласники.
- Дружинники – військова еліта.
- Духовенство – представники церкви.
Непривілейовані верстви:
- Купці та заможні ремісники – міська верхівка.
- Вільні селяни (смерди) та міщани – основна маса вільного населення.
- Залежні селяни (закупи, рядовичі) – напіввільне населення.
- Холопи – невільне населення.
Окрему групу вільних становили ізгої — люди, які вибули з однієї соціальної верстви, але не потрапили до іншої.
Це відображає складну соціальну структуру давньоруського суспільства з чітким поділом на привілейовані та непривілейовані верстви.
3. Що таке «Руська правда» та яке її значення в урегулюванні суспільних відносин?
- Це перший писаний звід законів Київської Русі, укладений за Ярослава Мудрого близько 1016 року
- Регулювала суспільні відносини в державі
- Закріплювала правовий статус різних верств населення
- Встановлювала покарання за різні злочини
- Регулювала майнові відносини
- Сприяла централізації влади та зміцненню державності
- Відображала високий рівень правової культури Київської Русі
- Стала основою для подальшого розвитку правової системи
4. Чим відрізнявся спосіб життя мешканців міста й села?
- Міське життя характеризувалося більшим різноманіттям занять (ремесла, торгівля), щільнішою забудовою, наявністю укріплень, більшим доступом до імпортних товарів та розваг.
- Сільське життя зосереджувалося навколо сільськогосподарської діяльності, мало простіший побут, менш розвинену інфраструктуру.
5. Схарактеризуй становище різних верств населення Русі.
- Князі та бояри мали привілейоване становище, володіли землею та владою.
- Дружинники користувалися повагою як військова еліта.
- Духовенство мало значний вплив та пільги.
- Купці та заможні ремісники складали середній клас міст.
- Вільні селяни (смерди) та міщани були основною виробничою силою.
- Залежні селяни та холопи перебували на нижчих щаблях суспільства.
6. Якими були особливості тогочасного розвитку господарства й торгівлі?
- Розвиток землеробства (двопільна та трипільна системи)
- Поширення нових сільськогосподарських знарядь (плуг з лемешем)
- Розвиток ремесел (понад 60 спеціальностей)
- Активна внутрішня та зовнішня торгівля
- Важливість торгових шляхів (“із варяг у греки”)
7. Чи можна назвати, на твою думку, Русь-Україну імперією? Чому?
Русь-Україну складно назвати імперією в класичному розумінні, оскільки вона не мала колоній та не проводила активної експансіоністської політики. Це була радше федерація князівств під владою київського князя.
8. Чи можна, на твою думку, порівняти значення для Русі таких подій, як прийняття християнства та запровадження «Руської правди»?
- Християнізація вплинула на духовне та культурне життя, зміцнила міжнародні зв’язки.
- “Руська правда” стала основою правової системи, регулювала суспільні відносини.
Обидві події сприяли централізації влади та розвитку державності, тому їх значення можна порівняти, хоча вони діяли в різних сферах життя суспільства.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Порівняй соціальний устрій давньоруського та європейського суспільств за категоріями: склад населення, органи влади, відносини між групами населення. Чи існували спільні риси в повсякденному житті мешканців міст Русі-України та Європи Х-ХІ ст.?
Порівняння соціального устрою давньоруського та європейського суспільств X-XI ст.:
Склад населення:
- Спільні риси:
- Поділ на привілейовані (знать, духовенство) та непривілейовані верстви (селяни, ремісники)
- Наявність залежного селянства та рабів
- Відмінності:
- На Русі більша роль князівської влади та дружини
- В Європі сильніша феодальна ієрархія (васальна система)
Органи влади:
- Спільні риси:
- Монархічна форма правління
- Наявність дорадчих органів при правителі
- Відмінності:
- На Русі – князь і боярська рада, в Європі – король і феодальні збори
- На Русі зберігалось віче, в Європі – менша роль народних зборів
Відносини між групами населення:
- Спільні риси:
- Ієрархічність суспільства
- Залежність нижчих верств від вищих
- Відмінності:
- На Русі менш жорстка феодальна залежність селян
- В Європі більш розвинена система васальних відносин
Спільні риси в повсякденному житті міст:
- Розвиток ремесел і торгівлі
- Наявність укріплень і оборонних споруд
- Важлива роль церкви в міському житті
- Подібність в архітектурі та плануванні міст
- Проведення ярмарків і торгів
- Розвиток міського самоврядування (хоча на Русі менш виражене)
Отже, незважаючи на певні відмінності, соціальний устрій та міське життя Русі-України та Європи X-XI ст. мали багато спільних рис, що свідчить про схожі процеси суспільного розвитку.
Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до §8
1. Заповни пропуски у схемі. Поміркуй, чому одні суспільні групи (стани) мали привілеї, а інші — ні.
Удільні князі
Бояри
Дружинники
2. Розглянь малюнок-реконструкцію Зінаїди Васіної. Представників і представниць якого стану зобразила художниця? Аргументуй свої міркування на основі деталей зображення.
Князі та бояри: Це видно з розкішного одягу та головних уборів, які свідчать про високий соціальний статус. Вбрання прикрашене вишивкою та коштовностями.
Дружинники: Їхній одяг також багатий, але менш розкішний, ніж у князів. Це вказує на їхню роль як військової еліти, близької до князя.
3. Прочитай уривок із літопису «Повість минулих літ». Які відомості про взаємини між князем і дружинниками, побутове життя, розвиток ремесел та торгівлі можна дізнатися з тексту?
- Про взаємини князя і дружинників:
- Князь влаштовував регулярні бенкети для дружини.
- Дружинники могли відкрито висловлювати невдоволення князю.
- Князь цінував дружину і прислухався до їхніх побажань.
- Про побутове життя:
- Наявність розкішних бенкетів з великою кількістю м’яса.
- Використання дерев’яного та срібного посуду.
- Про розвиток ремесел та торгівлі:
- Згадка про виготовлення срібних ложок вказує на розвиток ювелірного ремесла.
- Наявність золота і срібла свідчить про розвинену торгівлю.
Три запитання до уривка стосовно господарства Русі-України:
- Які види ремесел, окрім ювелірного, були розвинені в Київській Русі?
- Які основні торгові партнери були у Русі-України для отримання золота і срібла?
- Яку роль відігравало сільське господарство в економіці Київської Русі, враховуючи згадку про велику кількість м’яса на бенкетах?
4. Розглянь зображення. Пригадай, як називають майстрів, які виготовляють такі предмети. Стисло схарактеризуй розвиток різних ремесел у Русі-Україні на основі зображених виробів.
Майстрів, які виготовляють такі предмети, називають ювелірами (для золотих прикрас, як-от колти) та гончарами (для глиняного посуду).
Розвиток ремесел у Русі-Україні
Ювелірне ремесло:
- Високий рівень майстерності у виготовленні прикрас зі золота та інших дорогоцінних металів.
- Колти свідчать про розвиток складних технік обробки металів, таких як карбування та інкрустація.
Гончарство:
- Виготовлення різноманітного глиняного посуду для побутових потреб.
- Використання гончарного кола для створення якісних і симетричних виробів.
Ці ремесла свідчать про високий рівень розвитку матеріальної культури та ремісничої справи в Київській Русі. Ремесла були важливими для економіки та торгівлі, забезпечуючи внутрішній ринок та експорт.