§7. Взаємозв’язок людини і природи. Рух середньовічного населення

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як природа впливала на життя людей у давнину? Чи здійснювала людина вплив на природу? Поясніть на прикладах.

Різні природні чинники суттєво впливали на життя людей у середні віки:

• Клімат і погодні умови визначали, які сільськогосподарські культури можна було вирощувати в тому чи іншому регіоні. Від цього залежало харчування і добробут населення.
• Рельєф місцевості впливав на розташування поселень, прокладання шляхів сполучення, розвиток ремесел. Наприклад, у гірських районах активно розвивалося гірництво.
• Водні ресурси – річки, озера, моря – були важливими для риболовлі, судноплавства, зрошення полів, роботи млинів тощо.
• Корисні копалини і руди визначали, які ремесла і промисли розвивалися в певній місцевості – металургія, ковальство, гончарство і т.д.
• Ліси були джерелом деревини для будівництва, опалення, виготовлення знарядь праці, а також місцем полювання.

Господарська діяльність людини у середньовіччі часто негативно позначалася на природному середовищі:

• Вирубування лісів під сільгоспугіддя, на дрова та будівельні матеріали призводило до зменшення лісових масивів.
• Випасання худоби, особливо кіз, на схилах гір спричиняло ерозію ґрунтів.
• Викиди від плавлення руди, гончарного і інших виробництв забруднювали повітря і воду.
• Полювання призводило до зменшення чисельності і навіть зникнення деяких видів тварин.

Такий вплив міг мати довгострокові негативні наслідки – зміни клімату, деградацію ґрунтів, збіднення біорізноманіття. Проте масштаби впливу людини на природу у середньовіччі були значно меншими, ніж у пізніші часи.

ДОСЛІДІТЬ

1. Визначте, як різні природні чинники впливали на людей у середньовіччі. Схарактеризуйте детально вплив кожного з них на різні сфери життя людини.

1. Клімат

• Житло та поселення: Кліматичні умови визначали типи житла та розташування поселень. У регіонах з холодним кліматом будували більш утеплені будинки, тоді як у теплих регіонах житло було легшим і менш захищеним від холоду.
• Сільське господарство: Клімат впливав на вирощування рослин і тварин. У теплих регіонах можна було вирощувати більше різноманітних культур, тоді як у холодних регіонах сільське господарство було обмежене.
• Торгівля: Кліматичні умови впливали на розвиток торгівлі. Наприклад, суворі зими могли ускладнювати транспортні шляхи, що впливало на торгівлю між регіонами.

2. Вода і ґрунти

1. Сільське господарство: Якість ґрунтів і доступність води були ключовими для сільського господарства. Родючі ґрунти і наявність водних ресурсів сприяли розвитку землеробства і тваринництва.
2. Міста: Вода була важливою для розвитку міст. Наявність річок і озер сприяла розвитку міст, забезпечуючи їх водою для пиття, зрошення і санітарії.
3. Транспорт: Водні шляхи були важливими транспортними артеріями, що сприяло розвитку торгівлі і комунікацій між регіонами.

3. Ландшафт

• Типи поселень: Ландшафт визначав розташування поселень. Гірські райони були менш заселені через складні умови для землеробства і транспорту, тоді як рівнини і долини були більш придатними для життя.
• Ресурси: Ландшафт впливав на доступність природних ресурсів, таких як ліс, камінь і метали, що використовувалися для будівництва і виробництва.

4. Ліс, степ, пустеля

• Ліси: забезпечували деревину для будівництва, паливо для обігріву та приготування їжі, а також матеріали для інструментів і зброї. Вони також були джерелом їжі через полювання та збирання. Ліси були важливими для економіки, забезпечуючи ресурси для торгівлі та будівництва. Вони також слугували бар’єрами, впливаючи на розташування поселень і стратегії оборони.
• Степи: великі рівнини були ідеальними для племен, що вели кочовий спосіб життя, зосереджений на випасі тварин. Степи сприяли розвитку торгових шляхів, таких як Шовковий шлях, і були домом для кочових племен, які часто взаємодіяли з осілими племенами, іноді призводячи до конфліктів.
• Пустелі: пустелі були складними середовищами з обмеженою кількістю води та земель придатних для землеробства. Проте через них були торгові шляхи, йшли каравани. Пустелі впливали на розташування поселень, часто призводячи до розвитку оазисних міст. Вони також слугували природними бар’єрами, впливаючи на торгівлю та військові кампанії.

2. Поміркуйте, як діяльність людини у середні віки позначалася на довкіллі. До яких наслідків це могло призвести у майбутньому?

Діяльність людини у середні віки мала довготривалі наслідки для довкілля:

• Деградація земель: Інтенсивне землеробство і вирубування лісів призводили до деградації земель.
• Зміна клімату: Зміни у використанні земель і вирубування лісів могли впливати на місцевий клімат.
• Забруднення: Забруднення водних ресурсів і ґрунтів могло мати негативний вплив на здоров’я людей і екосистеми.

1. У чому полягав зв’язок людини і природи в середні віки

ПОМІРКУЙТЕ

Порівняйте ваші припущення з текстом. Знайдіть нові для вас думки. Чи погоджуєтеся ви з ними?

Порівнюючи мої припущення з текстом, я знайшов кілька нових і цікавих думок:

1. Клімат у середньовіччі кілька разів змінювався, поки не встановився сучасний. Це впливало на життя людей того часу.
2. Географічні умови визначали не лише тип житла, одягу, їжі, а й впливали на розвиток міст, торгівлі, політичне і духовне життя. Це показує, наскільки сильно природа визначала всі сфери життя середньовічної людини.
3. Взаємодія з природою, фантастичні істоти були важливою частиною фольклору і традицій. Тобто природа впливала і на культуру та світогляд людей.
4. На Сході ставлення до природи було гармонійнішим завдяки східним релігіям, які вважали людину частиною природи. Це цікавий приклад того, як релігійні погляди визначали взаємодію з довкіллям.
5. Бездумне нищення природи призводило до негативних наслідків – зменшення родючості ґрунтів, обміління водойм, збіднення флори й фауни. Тобто вже тоді діяльність людини мала згубний вплив на екологію.

Загалом я погоджуюся з цими думками. Текст добре ілюструє тісний взаємозв’язок людини й природи у середньовіччі, коли від природних умов критично залежало виживання і добробут. Водночас він показує, що вже тоді людська діяльність часто мала негативні екологічні наслідки, хоча і в менших масштабах, ніж зараз.

1. Які думки тексту пояснюють зображення?

Зображення родини біля каміну ілюструє такі думки з тексту:

1. В епоху середньовіччя життя людей залежало від природно-кліматичних чинників. Каміни були необхідні для обігріву житла, особливо в холодну пору року.
2. Географічні умови визначали тип житла, одяг та їжу. Каміни були типовим елементом середньовічних будинків, а теплий одяг був необхідний через прохолодний клімат.
3. Ліс постачав будівельний матеріал — деревину. Дрова, які родина використовує для розпалювання каміну, були важливим ресурсом, що його давав ліс.

Зображення Кам’янець-Подільської фортеці ілюструє такі думки:

1. Пагорби використовували для зведення оборонних споруд. Фортеця побудована на скелястому виступі, що робило її неприступною.
2. Взаємодія людини й природи була важливою частиною середньовічного життя. Фортеця органічно вписана в природний ландшафт, використовуючи особливості рельєфу для захисту.

Отже, обидва зображення добре ілюструють тісний зв’язок середньовічної людини з природним середовищем, яке визначало всі аспекти її життя – від побуту до військової справи.

2. Як на мініатюрах із середньовічного календаря — «Розкішного часослова герцога Беррійського» (XV ст.) — зображено взаємодію людини та природи?

На мініатюрах із “Розкішного часослова герцога Беррійського” взаємодія людини і природи зображена через сільськогосподарські роботи, характерні для кожного місяця:

Лютий:

• Люди гріються біля вогню в приміщенні, що вказує на холодну пору року.
• За вікном видно засніжений пейзаж, що підкреслює зимовий період.
• Це ілюструє вплив сезонних змін у природі на життя людей – взимку основні роботи відбуваються в приміщенні.

Березень:

• Селяни працюють на винограднику, обрізаючи лозу після зимового періоду спокою.
• Видно оранку поля
• Це показує початок весняних сільськогосподарських робіт, які відновлюються з потеплінням.

Загалом, мініатюри демонструють тісний зв’язок сільського господарства з природними циклами у середньовіччі. Зміна пір року диктувала ритм життя і чергування робіт – взимку активність зосереджувалась у приміщенні, а з приходом весни відновлювались польові роботи. Це підкреслює залежність середньовічної людини від природи й необхідність жити у гармонії з її циклами для забезпечення свого добробуту.

2. Чому і як відбувався рух населення в середньовіччі

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа поясніть, як і чому відбувався рух населення в середньовіччі.

Міграції народів – у середні віки відбулося кілька великих хвиль міграцій, зокрема Велике переселення народів у IV-VII ст., розселення слов’ян, арабів, угрів, вікінгів у V-X ст., монгольська навала та хрестові походи у XI-XIII ст. Ці міграції призвели до розселення народів на тих територіях Європи, де вони живуть і зараз.

Ці міграції призвели до розселення народів на тих територіях Європи, де вони живуть і зараз.

1. Подорожі з різною метою – люди подорожували до святих місць, у пошуках освіти (школярі, студенти), з політичних причин (королі, придворні), заради проповідування (монахи).
2. Пошук кращих умов життя – селяни, ремісники, купці переселялися в пошуках нових земель, ринків, можливостей. Великі землевласники заохочували освоєння нових територій, надаючи пільги поселенцям.
3. Втеча від лихоліть – епідемії, голод, війни змушували людей залишати насиджені місця й освоювати нові землі.
4. Колонізація – освоєння нових територій відбувалося як мирним шляхом (внутрішня і зовнішня колонізація), так і силою зброї під час завоювань (воєнна колонізація, наприклад, хрестові походи).

Отже, рух населення був викликаний як добровільними причинами (пошук кращої долі), так і вимушеними обставинами (втеча від небезпек). Він сприяв освоєнню нових земель, розвитку міст і сіл, поширенню культурних впливів.

Способи руху населення:

1. Мирна колонізація – освоєння нових земель поселенцями, яким часто надавалися пільги. Це сприяло розвитку нових міст і сіл.
2. Воєнна колонізація – захоплення нових територій силою зброї, як у випадку хрестових походів.
3. Кочовий спосіб життя деяких народів.
4. Морські подорожі вікінгів та інших мореплавців.

Отже, попри труднощі і небезпеки далеких мандрівок у ті часи, рух населення в середні віки був досить інтенсивним і відігравав важливу роль у освоєнні нових територій, розвитку торгівлі, поширенні культурних і релігійних впливів.

ДОСЛІДІТЬ

1. Визначте, до якого періоду середньовіччя належать три хвилі масових міграцій населення.

1. Велике переселення народів (IV-VII ст.) – раннє середньовіччя.
2. Розселення територією Європи слов’ян, арабів, угрів, вікінгів (V-Х ст.) – раннє і частково високе середньовіччя.
3. Монгольська навала (XIII ст.) і хрестові походи (ХІ-ХІІІ ст.) – високе і частково пізнє середньовіччя.

2. Хто брав участь у міграціях? Чому до воїнів приєднувалося й мирне населення? Які транспортні засоби використовували в той час?

У середньовіччі міграції охоплювали різні групи населення:

• Воїни: Вони часто брали участь у військових походах, таких як хрестові походи та монгольські навали.
• Мирне населення: До воїнів приєднувалися селяни, ремісники, купці, монахи, студенти та паломники. Причини їхніх міграцій включали пошук нових земель, кращих ринків, а також релігійні подорожі до святих місць.

Основні причини міграцій у середньовіччі були:

• Економічні: Пошук кращих умов життя, нових земель для землеробства та ринків для торгівлі.
• Політичні та військові: Війни, зміна державних кордонів, хрестові походи.
• Соціальні та релігійні: Паломництва до святих місць, освітні подорожі студентів і вчителів.
• Природні катастрофи: Епідемії, голод, природні катаклізми

Основними транспортними засобами в той час були коні, воли з возами для сухопутних подорожей і кораблі для морських. Також використовувалися вози, запряжені волами чи кіньми.

ДОСЛІДІТЬ

У середньовіччі говорили: «Куди б ви не збиралися, подорож за межі вашого міста чи села завжди буде пригодою». Чому?

У середньовіччі подорожі за межі рідного міста чи села вважалися пригодою з кількох причин:

1. Тривалість і небезпека подорожей. Транспортні засоби були примітивними (коні, вози, кораблі), дороги – поганими і небезпечними. Подорожі займали багато часу і були сповнені ризиків – від нападів розбійників до хвороб і нещасних випадків.
2. Невідомість. Для більшості людей світ за межами рідних місць був невідомою територією. Не було точних мап, путівників. Подорожуючи в незнайомі краї, мандрівники стикалися з невідомістю, яка сприймалася як пригода.
3. Зустрічі з іншими культурами. Під час подорожей люди знайомилися з новими народами, їхніми звичаями, мовами, що сильно відрізнялися від звичного. Це сприймалося як захоплива пригода.
4. Випробування. Долаючи труднощі і небезпеки далекої дороги, мандрівники випробовували себе, загартовували характер. Це робило подорож своєрідною пригодою-випробуванням.
5. Розповіді та легенди. Про далекі краї ходило багато неймовірних історій, легенд, чуток. Вони розпалювали цікавість і змушували сприймати подорож як захопливу пригоду в екзотичні землі.

Отже, через труднощі, ризики, невідомість, зустрічі з незвичним та випробування себе подорожі за межі рідних місць у середньовіччі сприймалися як небезпечні, але захопливі пригоди.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Яку середньовіччі люди впливали на природу?

• Осушення боліт і зрошення земель, що змінювало природні ландшафти і екосистеми
• Інтенсивне землеробство, що призводило до ерозії ґрунтів
• Масове вирубування лісів для сільського господарства і будівництва, що знижувало біорізноманіття
• Видобування корисних копалин, що забруднювало водойми і ґрунти

2. Хто брав участь у міграційних процесах?

У міграційних процесах брали участь різні верстви населення: королі з придворними, рицарі, монахи-проповідники, школярі, студенти, паломники, селяни, ремісники, купці. Люди мігрували в пошуках нових земель, ринків, освіти, святих місць, а також рятуючись від епідемій, голоду, війн.

3. Що таке внутрішня і зовнішня колонізація?

Внутрішня колонізація – це освоєння нових земель в межах певної країни.

Зовнішня колонізація – освоєння територій за межами країни.

Колонізація могла відбуватися мирно, коли поселенцям надавали пільги, або силою зброї (воєнна колонізація, як хрестові походи).

4. Уяви себе журналістом/журналісткою, блогером чи блогеркою і сформулюй кілька запитань до середньовічних мандрівників. Попередньо визнач, до представників якої групи населення ти звертаєшся.

Запитання до середньовічних купців-мандрівників:

• Які товари ви возите і де їх закуповуєте?
• Які труднощі і небезпеки трапляються у ваших подорожах?
• Як ви захищаєте свій крам у дорозі?
• Які міста чи країни вам найбільше подобається відвідувати і чому?
• Чи доводилося вам бувати в екзотичних східних країнах? Що там вразило найбільше?

5. Чому, на твою думку, кількість міграцій населення із часом зростала?

Кількість міграцій з часом зростала через збільшення населення, розвиток торгівлі і ремесел (потрібні нові ринки і ресурси), поширення освіти (подорожі за знаннями), релігійні причини (паломництво, місіонерство). Також люди частіше мігрували через війни, епідемії, голод, шукаючи кращої долі.

6. Як ти вважаєш, чи була середньовічна людина більш залежною від природи, ніж сучасна? Обґрунтуй свою думку

• Сільське господарство сильно залежало від погодних умов, родючості ґрунтів, наявності води. Неврожаї призводили до голоду.
• Стихійні лиха, як повені чи посухи, завдавали великих збитків і страждань.
• Медицина була безсила проти багатьох хвороб, епідемії забирали багато життів.
• Люди сприймали природу як вищу силу, яку не можна контролювати, а лише підкорятися їй.
• Не було сучасних технологій, щоб захищатися від примх природи чи використовувати її ресурси ефективно.

Сучасна людина, маючи розвинуті науку і технології, менше залежить від примх природи, хоча екологічні проблеми ставлять нові виклики.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Визнач, як людина впливала на природу і як природа впливала на життя людей у середньовіччі. Запиши свої міркування в таблицю в зошиті. Поясни висновки.

Вплив людини на природу:

1. Осушення боліт і зрошення земель змінювали природні ландшафти, що могло призвести до втрати біорізноманіття і змін у місцевих екосистемах.
2. Інтенсивне землеробство могло спричинити ерозію ґрунтів, що знижувало їх родючість.
3. Вирубування лісів для сільського господарства і будівництва призводило до зниження біорізноманіття і втрати середовищ існування для багатьох видів.
4. Масове вирубування лісів могло впливати на місцевий клімат, знижуючи кількість опадів і змінюючи температурні режими.
5. Видобування корисних копалин могло призводити до забруднення водних ресурсів і ґрунтів, змінювало природні ландшафти.

Вплив природи на життя людини:

1. Кліматичні умови визначали типи житла, розташування поселень, вирощування рослин і тварин, розвиток торгівлі.
2. Якість ґрунтів і доступність води були ключовими для розвитку землеробства і тваринництва.
3. Наявність річок і озер сприяла розвитку міст, забезпечуючи їх водою, а водні шляхи були важливими транспортними артеріями.
4. Ландшафт визначав розташування поселень і доступність природних ресурсів.
5. Природні катастрофи, такі як Великий голод і Чорна смерть у 14 ст.

Висновки:

Людина середньовіччя активно втручалася в природу, змінюючи ландшафти, ґрунти, ліси, водойми. Це мало як позитивні (розвиток сільського господарства і міст), так і негативні (ерозія ґрунтів, зниження біорізноманіття) наслідки.

Водночас природні умови значною мірою визначали спосіб життя і господарювання людей. Природні катаклізми 14 ст. спонукали до переосмислення ставлення людини до природи.

Отже, взаємодія людини і природи в середні віки була тісною і взаємозалежною. Людина використовувала природні ресурси для свого розвитку, але й сама залежала від природних умов і явищ.