§7. Арабський халіфат

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими є особливості способу життя кочових народів?

Кочові народи характеризуються наступними особливостями життя:

• Постійне переміщення з місця на місце у пошуках пасовищ для худоби.
• Відсутність постійного житла, використання переносних жител (юрти, намети).
• Спрощений побут, мінімум матеріальних цінностей.
• Основне багатство – худоба, яка є джерелом їжі, одягу та інших необхідних речей.
• Зневажливе ставлення до землеробства та осілого способу життя.
• Пріоритет надається простору, руху, військовій звитязі.
• Залежність від природних умов (погода, наявність пасовищ).
• Збереження архаїчних родових відносин через спільне кочування.

2. Коли араби намагалися захопити Франкську державу й чим завершилася ця спроба?

Араби намагалися захопити Франкську державу на початку VIII століття. Ключовою подією стала битва при Пуатьє у 732 році між франкським військом під командуванням Карла Мартелла та армією Омейядського халіфату. Ця битва завершилася рішучою перемогою франків, що зупинило просування ісламу в Європу.

Проте спроби арабів не припинилися одразу:

• У 735 році новий правитель Андалусії Укба ібн аль-Хаджадж знову вторгся в Галлію, намагаючись помститися за поразку при Пуатьє.
• Він захопив і пограбував місто Арль, але подальше просування було зупинено.

Таким чином, спроба арабів захопити Франкську державу зазнала невдачі, що мало вирішальне значення для подальшої історії Європи.

3. Працюємо в парах. Обговоріть, що вам відомо з інших навчальних предметів про досягнення арабської культури, якими ми користуємося зараз.

Арабська культура зробила значний внесок у розвиток світової цивілізації:

• Математика: арабські цифри, алгебра, тригонометрія.
• Астрономія: удосконалення астрономічних приладів, каталоги зірок.
• Медицина: розвиток хірургії, фармакології, офтальмології.
• Хімія: алхімія як попередниця сучасної хімії, дистиляція.
• Географія: точні карти, описи земель.
• Філософія: збереження і розвиток античної філософської думки.
• Архітектура: арки, куполи, мозаїки.
• Література: “Тисяча і одна ніч”, поезія.
• Музика: вплив на розвиток європейських музичних інструментів.

Арабська культура відіграла ключову роль у збереженні та передачі античних знань європейській цивілізації, що сприяло розвитку науки та мистецтва в епоху Відродження і в подальші періоди.

1. Аравійський півострів та його населення

Визначте характерні риси природно-географічних умов Аравійського півострова та способу життя його населення.

Природно-географічні умови:

1. Аравійський півострів має велику площу – близько 3 млн км², що становить приблизно чверть території Європи.
2. Більшу частину півострова займають пустелі та напівпустелі. На півночі розташована кам’янисто-піщана пустеля Великий Нефуд, на південному сході – піщана пустеля Руб-ель-Халі.
3. Клімат переважно тропічний, дуже спекотний та посушливий.
4. Рослинність бідна, представлена в основному пустельними та напівпустельними видами – грубими травами, напівкущами та кущами.
5. Родючі землі та оази зустрічаються лише в окремих районах, наприклад, в Ємені на південному заході.

Спосіб життя населення:

1. Більшість населення історично вели кочовий спосіб життя, займаючись скотарством (розведенням кіз, овець, верблюдів).
2. Осіле населення зосереджувалося в оазах та прибережних районах, де займалося землеробством та торгівлею.
3. Важливу роль відігравала караванна торгівля, що проходила через півострів.
4. Населення об’єднувалося в племена, які часто ворогували між собою.
5. З появою ісламу відбулося об’єднання арабських племен та формування єдиної арабо-мусульманської культури.
6. Іслам значно вплинув на спосіб життя, зокрема покращив становище жінок порівняно з доісламським періодом.
7. Розвивалися наука, освіта, мистецтво, що призвело до значних культурних досягнень в період розквіту Арабського халіфату.

Таким чином, суворі природні умови Аравійського півострова сформували специфічний кочовий спосіб життя більшості населення, а поява ісламу стала потужним об’єднуючим та культуротворчим фактором для арабських племен.

2. Виникнення ісламу та об’єднання арабів

Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела. Як ви вважаєте, чи можна на підставі тексту Корану скласти уявлення про суспільні відносини в арабському суспільстві до VII ст.? Дайте обґрунтовану відповідь.

На підставі наведеного уривку з Корану можна скласти певне уявлення про суспільні відносини в арабському суспільстві до VII століття, але це уявлення буде обмеженим і неповним. Ось кілька міркувань з цього приводу:

1. Військова організація: Текст згадує про військові походи та здобич, що вказує на важливість військової справи в суспільстві. Це відповідає історичним даним про войовничість арабських племен до появи ісламу.
2. Соціальна ієрархія: Згадка про “підносимо одних над іншими в ступенях” та “невільників” свідчить про наявність соціальної нерівності та рабства, що було характерним для арабського суспільства того часу.
3. Релігійний вплив: Текст відображає зростаючу роль релігії в регулюванні суспільних відносин, що було новим явищем для доісламської Аравії.
4. Економічні відносини: Згадка про розподіл здобичі та “життєві потреби” вказує на певні економічні принципи, але не дає повного уявлення про економічну систему.
5. Племінна структура: Згадка про “коліна” відображає племінний устрій арабського суспільства.

Однак, важливо зазначити, що:

1. Коран був створений вже після початку ісламської ери, тому він відображає не лише доісламські реалії, а й нові ісламські принципи.
2. Текст не дає повної картини всіх аспектів суспільного життя (наприклад, культури, побуту, торгівлі).
3. Коран має релігійний характер, тому його опис суспільних відносин може бути ідеалізованим або спрямованим на встановлення нових норм.

Отже, хоча цей уривок з Корану дає певне уявлення про деякі аспекти суспільних відносин в арабському суспільстві до VII ст., для повного й об’єктивного розуміння необхідно залучати додаткові історичні джерела та археологічні дані.

3. Завоювання арабів та халіфати

Як відбувалися арабські завоювання та якими стали їхні результати?

Арабські завоювання відбувалися в VII-VIII століттях і мали значні наслідки для світової історії:

Перебіг завоювань:

• Розпочалися за правління перших халіфів після смерті пророка Мухаммада в 632 році.
• Найбільші загарбання здійснено за другого халіфа Омара.
• Араби завоювали величезні території: Сирію, Палестину, Єгипет, Лівію, частину Ірану, Закавказзя.
• До кінця VII ст. підкорили частину Вірменії, Південний Азербайджан і Північну Африку.
• У 711 р. розпочали завоювання Піренейського півострова (Іспанії).
• На сході просунулися в Середню Азію, Афганістан і північно-західну частину Індії.

Результати завоювань:

• Виникнення величезної держави – Арабського халіфату, що простягався від Атлантичного океану до Китаю та Індії.
• Поширення ісламу на завойованих територіях.
• Формування єдиної арабо-мусульманської культури.
• Арабська мова стала офіційною мовою діловодства, науки і культури.
• Розвиток торгівлі між різними регіонами халіфату.
• Збереження і поширення античних знань через переклади на арабську мову.
• Значні досягнення в науці, особливо в математиці, астрономії, медицині.
• Розвиток мистецтва, архітектури, літератури.

Вплив на світову цивілізацію:

• Поширення наукових і технологічних досягнень.
• Вплив на розвиток європейської науки й культури в епоху Відродження.
• Формування унікальної ісламської цивілізації, що вплинула на світову культуру.

Таким чином, арабські завоювання призвели до створення величезної імперії, поширення ісламу та арабської мови, а також сприяли розвитку науки, культури й торгівлі, що мало довготривалий вплив на світову цивілізацію.

4. Організація влади в Арабському халіфаті

Якою стала організація влади в Арабському халіфаті?

Форма правління: теократична монархія на чолі з халіфом.

Статус халіфа:

• Верховний правитель держави
• Духовний лідер мусульман
• Вважався “заступником пророка” і представником Аллаха на землі
• Зосереджував у своїх руках законодавчу, виконавчу і судову владу

Центральне управління:

• При Аббасидах з’явилася посада візира, який керував адміністративно-фінансовим апаратом і військом
• Існував розгалужений бюрократичний апарат

Місцеве управління:

• Халіфат поділявся на намісництва (емірати)
• Намісники (еміри) мали широкі повноваження на місцях
• Посади намісників часто передавалися у спадок

Судова система базувалася на ісламському праві (шаріаті)

Армія відігравала важливу роль у підтримці влади халіфа

З часом відбувалося ослаблення центральної влади халіфів і посилення самостійності місцевих правителів, що призвело до поступового розпаду єдиної держави.

Таким чином, Арабський халіфат являв собою централізовану теократичну монархію з елементами східної деспотії, де вся повнота влади належала халіфу, але з розвиненою системою місцевого управління через намісників.

5. Становище жінки в мусульманському суспільстві

Порівняйте становище жінки в мусульманському, скандинавському і візантійському суспільствах.

Мусульманське суспільство

До прийняття ісламу:

• Жінки мали дуже обмежені права і часто розглядалися як власність чоловіків.
• Вони не мали права на спадщину чи власність.
• Практикувалися дитячі шлюби, і жінки могли бути продані в рабство або використані як військова здобич.

Після прийняття ісламу:

• Іслам визнав повноцінність особистості жінки, що сприяло поліпшенню її становища.
• Жінки отримали право на власність і спадщину, право на освіту та право ініціювати розлучення.
• Жінки могли працювати, укладати угоди, виступати свідками в суді та займатися торгівлею.

Скандинавське суспільство

Вікінгська епоха:

• Жінки мали більше прав і свобод порівняно з іншими європейськими суспільствами того часу.
• Вони могли вибирати собі чоловіків і ініціювати розлучення.
• Жінки могли володіти власністю, займатися ремеслами та торгівлею.
• Проте, вони не могли виступати в суді або отримувати частку спадщини чоловіка.

Візантійське суспільство

• Візантійське суспільство було патріархальним, і жінки мали обмежені права.
• Жінки з вищих класів часто ізолювалися в гінекеях (жіночих частинах будинку).
• Вони мали обмежений доступ до освіти, яка здебільшого зводилася до вивчення релігійних текстів та домашніх обов’язків.
• Жінки зазвичай виходили заміж у віці 14 років, і шлюб вважався ідеальним станом для жінки.
• Вони мали право на розлучення, але їхні свідчення в суді не мали такої ж ваги, як чоловічі.
• Жінки могли володіти власністю, але їхні права на спадщину були обмежені

Загалом, можна сказати, що становище жінок у скандинавському суспільстві було найбільш вільним, у мусульманському – покращилося порівняно з доісламським періодом, але зберігало значні обмеження, а у візантійському – поступово еволюціонувало під впливом християнства, але залишалося досить обмеженим порівняно з чоловіками.

6. Розвиток арабо-мусульманської культури

Визначте досягнення тогочасної арабо-мусульманської культури.

Медицина:

• Ібн Сіна (Авіценна) написав “Канон лікарської науки”, який протягом століть був основним підручником з медицини в Європі.
• Відкриття інфекційних хвороб, анестезії, зв’язку між психічним і фізичним станами людини.

Математика:

• Мухаммад аль-Хорезмі запровадив десяткову систему лічби, дроби, тригонометричні функції. Його ім’я дало назву терміну “алгоритм”, а від частини назви його праці походить слово “алгебра”.

Астрономія:

• Арабські астрономи відкрили багато зірок, склали карти зоряного неба, визначили довжину кола Землі. Шарафуд-дін ат-Тусі та Ібн аш-Шатір висловилися про можливість обертання Землі навколо своєї осі, що згодом підтвердив Коперник[4].

Філософія та Література:

• Переклади праць Арістотеля, Гіппократа, Евкліда, Птоломея на арабську мову, що зберегли і передали античні знання Європі.
• Відомі літературні твори, такі як “Тисяча і одна ніч”, епос “Шах-наме” Фірдоусі.

Архітектура:

• Будівництво величних мечетей, палаців, мавзолеїв, фортець. Наприклад, у Кордові до X ст. налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек.
• Використання арабесок та каліграфії, що замінили ікони через заборону зображати живі істоти.

Музика та Поезія:

• Розвиток різноманітних жанрів поезії, зокрема, поезії Фірдоусі.
• Музичні традиції, включаючи обрядові, побутові, військові та караванні пісні.

Промисловість:

• Винаходи мила, годинників, скла, парфумів, озброєння, розвиток кораблебудування, килимарства. Використання сил вітру та води для механізації виробництва.

Географія та Навігація:

• Арабські мандрівники, такі як Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте, залишили унікальні описи життя слов’ян та інших народів.
• Створення зручного і надійного корабля — дау, що сприяло морським мандрівкам.

Вплив на Європу

Арабо-мусульманська культура мала значний вплив на Західну Європу, зокрема через Іспанію, де європейці-християни навчалися в Кордові і привозили до Європи перекладені арабською мовою античні тексти та оригінальні праці арабських учених.

Таким чином, арабо-мусульманська культура зробила вагомий внесок у розвиток світової науки, мистецтва та технологій, зберігши і передавши античні знання, а також створивши власні унікальні досягнення.

Чому в мечетях відсутні зображення людей і тварин? Висловіть свою точку зору.

Відсутність зображень людей і тварин у мечетях пов’язана з особливостями ісламського віровчення та історією розвитку цієї релігії. На мою думку, основними причинами цього є:

1. Боротьба з ідолопоклонством. Іслам виник і поширювався на територіях, де було розповсюджене багатобожжя та поклоніння ідолам. Заборона на зображення живих істот мала на меті відмежувати іслам від політеїстичних вірувань і утвердити віру в єдиного Бога.
2. Уникнення спокуси поклоніння зображенням. Мухаммед та ісламські богослови побоювалися, що наявність зображень може спонукати людей молитися їм, а не Аллаху. Адже Бог в ісламі є трансцендентним і Його неможливо зобразити.
3. Слідування настановам хадисів. Хоча Коран прямо не забороняє зображення, у хадисах (переказах про вчинки і висловлювання Мухаммеда) є чимало згадок про несхвалення пророком образотворчого мистецтва.
4. Акцент на інших видах мистецтва. Замість живопису в ісламі розвинулися інші мистецькі форми – каліграфія, орнаменти, архітектура мечетей. Вони дозволяли прикрашати святині, не порушуючи релігійних заборон.

Водночас варто зазначити, що ставлення до зображень в ісламі не було однозначним. Існують приклади ісламського живопису, особливо мініатюр у книгах. Але в цілому, на відміну від християнства з його розвиненою іконописною традицією, в ісламі утвердився більш стриманий підхід до образотворчого мистецтва, що знайшло відображення і в оформленні мечетей.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Найзначніші загарбання арабські завойовники здійснили за правління халіфа

В Омара

2. Коли Мухаммад проголосив вчення ісламу?

Мухаммад проголосив вчення ісламу у 610 році після видіння йому про всесвітній суд, що наближається, і вчення про Аллаха, творця і суддю.

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає?

Слово, утворене з літер ‘р’, ‘к’, ‘о’, ‘п’, ‘о’, ‘р’ – це “пророк”. У контексті ісламу пророком називають Мухаммада, засновника цієї релігії, який, за віруваннями мусульман, отримав одкровення від Аллаха і передав його людям у вигляді Корану.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Розкрийте зв’язок між природно-географічними умовами Аравійського півострова і способом життя його населення.

Природно-географічні умови Аравійського півострова, а саме переважання пустель і напівпустель, нестача води і родючих земель, значною мірою визначили спосіб життя арабів. Більшість населення вело кочовий спосіб життя, займаючись скотарством (розведенням верблюдів, овець, кіз). Лише в оазах та прибережних районах частина населення жила осіло, займаючись землеробством і торгівлею. Важливу роль відігравала караванна торгівля, що проходила через півострів.

5. Якою була роль ісламу для арабської спільноти? Дайте обґрунтовану відповідь.

Іслам відіграв надзвичайно важливу роль в об’єднанні розрізнених арабських племен в єдину релігійно-політичну спільноту. Новий світогляд, що ґрунтувався на ідеї єдинобожжя та рівності всіх мусульман перед Аллахом, дозволив подолати міжплемінну ворожнечу. Релігійні настанови Корану та особистий приклад пророка Мухаммада стали основою нової суспільної моралі та права. Ідея священної війни проти невірних (джихад) надихала арабів на завоювання, а приналежність до ісламу виправдовувала їхнє панування над іншими народами.

6. Порівняйте організацію влади у Візантійській імперії та Арабському халіфаті.

Візантійська імперія і Арабський халіфат мали певні спільні риси в організації влади (самодержавство правителя, розвинений бюрократичний апарат, опора на військо), але й суттєві відмінності:

Отже, попри зовнішню схожість, Арабський халіфат, на відміну від Візантії, був теократичною державою, в якій вся повнота влади належала халіфу як духовному лідеру мусульман.

7. Як арабські завоювання вплинули на регіон, де вони відбувалися? Поясніть свою відповідь.

Арабські завоювання мали значний і суперечливий вплив на регіони, де вони відбувалися:

• Поширення ісламу: завоювання призвели до прийняття ісламу значною частиною населення завойованих територій, що докорінно змінило їхнє релігійне і культурне життя.
• Інтеграція регіонів: завоювання сприяли економічній і культурній інтеграції величезних територій від Іспанії до Індії в рамках Арабського халіфату.
• Руйнування старих культур: чимало культурних здобутків завойованих народів були знищені, а завойовники часом виявляли нетерпимість до чужих релігійних традицій.
• Культурні імпульси: попри руйнування, арабське панування дало значні культурні імпульси, сприяючи розвитку науки, філософії, літератури в завойованих країнах.
• Зміна етнічного складу: масове розселення арабів змінило етнічний склад багатьох регіонів, особливо Близького Сходу і Північної Африки.

Отже, арабські завоювання докорінно змінили політичну карту, релігійне і культурне життя величезного регіону від Атлантики до Індії, мали як руйнівні, так і творчі наслідки.

8. Які здобутки тогочасної арабо-мусульманської культури ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою думку.

На мою думку, найважливішими здобутками арабо-мусульманської культури були:

• Збереження античної спадщини: араби зберегли і творчо розвинули здобутки античної науки і філософії, які в Європі були значною мірою втрачені після падіння Риму.
• Досягнення в точних і природничих науках: арабські вчені зробили видатний внесок у розвиток математики (алгебра, тригонометрія), астрономії, медицини, географії, хімії.
• Розвиток освіти: створення мережі початкових шкіл і вищих навчальних закладів (медресе), бібліотек, обсерваторій.
• Література і поезія: створення шедеврів художньої літератури (“Тисяча і одна ніч”) і поезії, розвиток різноманітних поетичних жанрів.
• Архітектура: будівництво величних мечетей, палаців, розвиток унікальних архітектурних форм і декору.
• Філософія: розвиток оригінальних філософських вчень, синтез античної і мусульманської думки.

Ці досягнення не лише збагатили власне арабо-мусульманську цивілізацію, але й справили величезний вплив на культурний розвиток середньовічної Європи і всього світу. Саме через арабів європейці змогли познайомитися з багатьма здобутками античності і розвинути на цій основі власну науку і культуру.

Застосовуємо і творимо

9. Простежте за картою (форзац 2), як змінювалася територія Арабського халіфату, і поясніть, чим обумовлювалися ці зміни.

• У 632-661 роках під час правління перших чотирьох халіфів араби завоювали величезні території: Сирію, Палестину, Єгипет, Лівію, частину Ірану, Закавказзя.
• У 661-750 роках за династії Омеядів халіфат досяг найбільших розмірів. До кінця VII ст. араби підкорили частину Вірменії, Південний Азербайджан, Північну Африку. У 711 р. розпочали завоювання Іспанії. На сході просунулися в Середню Азію, Афганістан і північно-західну Індію.
• Після 750 року за Аббасидів почався поступовий розпад єдиної держави. У IX ст. від халіфату відокремилися Північна Африка та Іспанія. У X-XI ст. фактично незалежними стали володіння Буїдів в Ірані та Фатімідів в Єгипті.

Зміни території були обумовлені спочатку успішними завоюваннями під гаслами джихаду, а потім ослабленням центральної влади халіфів і посиленням відцентрових тенденцій в різних частинах величезної держави.

10. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Обчисліть, скільки років проіснував Арабський халіфат. Визначте, який період його історії став найдовшим.

Арабський халіфат проіснував з 632 по 1258 рік, тобто 626 років. Найдовшим періодом був Аббасидський халіфат, який тривав з 750 по 1258 рік – 508 років.

2) На які періоди існування Арабського халіфату припадають такі події: а) Карл Мартелл завдав поразки арабським завойовникам у битві під Пуатьє; 6) проголошення Франкської імперії; в) перший напад норманів на монастир північно-східного узбережжя Англії.

а) Битва під Пуатьє відбулася в 732 році, тобто в період Омеядського халіфату (661-750).

б) Франкська імперія була проголошена в 800 році, за часів Аббасидського халіфату (750-1258).

в) Перший напад норманів на монастир північно-східного узбережжя Англії стався в 793 році

, також в період Аббасидського халіфату.

11. Працюємо разом. Метод «Прес». Американський дослідник Говард Тернер писав: «Мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

Я погоджуюся з думкою американського дослідника Говарда Тернера про те, що мусульманські художники, вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка мала прямий і непрямий вплив на всі континенти. Ось кілька аргументів на підтримку цієї тези:

• Арабо-мусульманська культура зберегла і творчо розвинула багато досягнень античної науки і філософії, які в Європі були значною мірою втрачені після падіння Риму. Завдяки арабським перекладам праць Арістотеля, Евкліда, Птолемея європейці змогли познайомитися з цією спадщиною.
• Видатні арабські вчені, такі як Ібн Сіна (Авіценна), аль-Хорезмі, Ібн аль-Хайсам, зробили фундаментальний внесок у розвиток медицини, математики, астрономії, оптики. Їхні праці справили величезний вплив на подальший розвиток цих наук у всьому світі.
• Художні досягнення ісламської цивілізації, зокрема архітектура мечетей, палаців, медресе, мистецтво орнаменту, каліграфії, мініатюри, стали надбанням світової культури і надихали митців різних країн.
• Завдяки розвиненій торгівлі і географічним відкриттям арабських мандрівників відбувався взаємовплив ісламського світу з культурами Африки, Індії, Китаю, що сприяло культурному обміну між цивілізаціями.

Отже, культура Арабського халіфату не лише ввібрала в себе найкращі досягнення завойованих народів, але й збагатила їх власними здобутками, ставши важливим чинником культурного прогресу всього людства.

12. 3а рекомендованими вчителем (вчителькою) додатковими джерелами підготуйте і представте класу повідомлення на тему «Мухаммад — творець нової релігії».

Мухаммад (570-632) – засновник ісламу, одної з трьох світових релігій поряд з буддизмом і християнством.

Народився в Мецці, походив з роду Хашим племені курайшитів. Рано осиротів, займався торгівлею. У 610 р. під час молитви на горі Хіра йому з’явився архангел Джабраїл (Гавриїл), який закликав Мухаммада проповідувати іслам – віру в єдиного Бога (Аллаха).

Спочатку новий проповідник зіткнувся з опором мекканських багатобожників і був змушений тікати в 622 р. до Медини. Ця подія – хіджра – стала точкою відліку мусульманського календаря.

У Медині Мухаммад створив першу мусульманську громаду – умму, об’єднав арабські племена і почав збройну боротьбу з Меккою, яка завершилася в 630 р. підкоренням міста. Мекка була оголошена священним містом мусульман, а Кааба – головною святинею ісламу. Мухаммад став політичним і духовним лідером більшості арабських племен.

Одкровення, які він проголошував від імені Аллаха, були записані його послідовниками і склали священну книгу мусульман – Коран. У ньому викладені головні догмати ісламу: віра в єдиного Бога, пророчу місію Мухаммада, священну війну проти невірних (джихад), п’ять обов’язків мусульманина (стовпи віри).

Мухаммад заклав основи ісламської держави – Арабського халіфату, хоча і не назвав наступника (халіфа). Тому після його смерті в 632 р. почалася боротьба за владу, яка призвела до розколу мусульман на сунітів і шиїтів. Попри це, іслам продовжував поширюватися і згодом став світовою релігією. Нині його сповідують понад 1,5 млрд людей. Мухаммад шанується мусульманами як останній пророк і посланець Аллаха, досконала людина, приклад для наслідування.

13. Візуальний образ, що відображає місце Арабського халіфату в історії середньовіччя:

Уявімо собі Арабський халіфат як величезне дерево, що виросло серед пустелі. Його коріння – це іслам і арабська культура, які дали життя цій цивілізації. Могутній стовбур символізує політичну і військову міць халіфату, його експансію від Індії до Іспанії. Гілки дерева – це різні династії (Омеяди, Аббасиди) і провінції, на які розпався первісно єдиний халіфат. Листя і квіти уособлюють розквіт науки, освіти, мистецтва, літератури за часів Аббасидів. Плоди, які дозрівають на дереві і розносяться далеко вітром – це ті знання і культурні досягнення мусульманського світу, що справили величезний вплив на сусідні цивілізації, особливо на середньовічну Європу. Так само, як дерево змінює пустельний ландшафт навколо себе, Арабський халіфат змінив хід світової історії, ставши містком між стародавніми цивілізаціями і новими культурами середньовіччя.

Сформулюйте судження про:

Щодо значення об’єднання арабів і створення внаслідок арабських завоювань величезної держави:

Об’єднання арабів та створення Арабського халіфату мало величезне історичне значення:

• Воно дозволило консолідувати розрізнені арабські племена в єдину потужну силу.
• Завдяки завоюванням була створена величезна імперія, що простягалася від Атлантичного океану до Індії, що сприяло культурному та економічному обміну між різними регіонами.
• Це призвело до поширення ісламу на величезних територіях, що суттєво змінило релігійну карту світу.
• Виникнення єдиної держави сприяло розвитку науки, культури, торгівлі в масштабах, недосяжних для окремих племен.

Щодо відмінності державного устрою Арабського халіфату від державних утворень Європи цієї доби:

Арабський халіфат суттєво відрізнявся від європейських держав того часу:

• Халіфат був теократичною монархією, де халіф поєднував світську і духовну владу, тоді як у Європі церква і держава були більш розділені.
• В основі державного устрою лежав іслам, а не феодальні відносини, як у Європі.
• Халіфат мав більш централізовану систему управління, ніж роздроблені європейські королівства.
• У халіфаті існувала розвинена бюрократична система, заснована на меритократії, а не на спадкових привілеях, як у Європі.

Щодо ролі спільного мусульманського культурного простору і досягнень мусульманських вчених для тогочасного культурного поступу людства:

Спільний мусульмансьий культурний простір і досягнення мусульманських вчених відіграли колосальну роль у культурному поступі людства:

• Арабська мова стала мовою науки і культури, що сприяло обміну знаннями між різними регіонами.
• Мусульманські вчені зробили значний внесок у розвиток математики, астрономії, медицини, хімії, географії та інших наук.
• Вони зберегли і розвинули античну спадщину, яка була частково втрачена в Європі.
• Досягнення арабо-мусульманської культури згодом стали основою для європейського Відродження.
• Створення великих бібліотек і освітніх центрів сприяло поширенню знань.

Таким чином, Арабський халіфат та створена ним культура стали важливим етапом у розвитку світової цивілізації, з’єднавши античну спадщину з досягненнями середньовіччя та заклавши основи для подальшого наукового і культурного прогресу.