§6. Священна римська імперія. Угорське королівство. Виникнення Слов’янських держав

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Щупак 2024

Пригадайте як держави історики називають імперіями? Які середньовічні імперії ви вже знаєте?

Історики зазвичай називають імперіями держави, які мають наступні характеристики:

1. Велика територія: Імперії контролюють значні географічні простори.
2. Різноманітність народів: До складу імперій входять різні народи та культури.
3. Централізована влада: Імперією керує єдиний правитель або центральний уряд.
4. Експансія: Імперії часто розширюють свої території через завоювання.

Відомі середньовічні імперії

• Візантійська імперія
• Арабський халіфат
• Франкська імперія
• Священна Римська імперія

Читаємо й розуміємо

Дізнайтеся історію створення Священної Римської імперії, Угорського королівства та слов’янських держав. Визначте, що впливало на державотворчі процеси, що в історії становлення держав було спільного, а що — відмінного.

Священна Римська імперія

• Необхідність об’єднання зусиль німецьких герцогств для протистояння зовнішнім загрозам (нормани, угорці).
• Прагнення німецьких королів (зокрема Оттона I) здобути імператорський титул та розширити володіння за рахунок італійських земель.

Угорське королівство

• Осідання угорських племен на чолі з Арпадом після міграції зі сходу.
• Необхідність створення централізованої держави та прийняття християнства для закріплення угорців у Європі після поразок від німців.

Слов’янські держави

• Потреба слов’янських племен в об’єднанні для захисту від зовнішніх ворогів – аварів, франків (держава Само, Велика Моравія).
• Зростання могутності окремих племінних князівств, які стали центрами формування держав (Чехія, Польща).
• Вплив сусідніх імперій – Франкської, Священної Римської, Візантійської, прийняття від них християнства.

Спільними рисами державотворення були: об’єднання навколо сильних правителів, необхідність захисту від зовнішніх ворогів, прийняття християнства. Відмінності полягали в етнічному складі держав, різних зовнішніх впливах і взірцях (німецькому, візантійському).

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Оттонівське відродження

1. З яким ранньосередньовічним культурним відродженням схоже піднесення культури за часів правління Оттона?

Оттонівське відродження в Німецькій імперії наприкінці X – початку XI ст. схоже на Каролінгське відродження, яке відбувалося за часів правління Карла Великого у Франкській державі в кінці VIII – на початку IX ст. Обидва культурні відродження характеризувалися піднесенням освіти, літератури, мистецтва при імператорському дворі та в монастирях. Це свідчить про схожість культурної політики, спрямованої на розвиток освіченості та залучення освічених людей до управління державою.

2. За малюнком визначте, що спілього у вивчені математики в давні часи з сучасністю

Судячи з малюнка, спільним у вивченні математики в давні часи та сучасності є використання наочних засобів та інструментів для обчислень і геометричних побудов.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Порівняйте діяльність Оттона І з Діяльністю Карла Великого. Чим на вішу думку, зумовлена схожість у політиці двох правителів?

Спільні риси в діяльності Оттона I та Карла Великого:

• Обидва правителі здійснювали військові завоювання для розширення своїх володінь (Оттон I підкорив Північну та частково Середню Італію, Карл Великий завоював Ломбардію, Саксонію, Баварію тощо).
• Вони використовували християнство для зміцнення своєї влади, підтримували церкву та сприяли поширенню християнства.
• І Оттон I, і Карл Великий були короновані імператорами Папою Римським, що символізувало їхні претензії на відновлення Римської імперії.
• Обидва ініціювали культурне відродження – Каролінгське (Карл Великий) та Оттонівське (Оттон I), що характеризувалося розвитком освіти, літератури, мистецтва.

Відмінні риси:

• Імперія Карла Великого була більшою за розмірами, охоплюючи Західну та Центральну Європу, тоді як володіння Оттона I обмежувалися переважно Німеччиною та Північною Італією.
• Карл Великий створив централізовану бюрократію на основі графств, а Оттон I більше спирався на церковну ієрархію в управлінні державою.

Схожість у політиці двох правителів зумовлена їхнім прагненням відновити Римську імперію, зміцнити особисту владу через підтримку церкви та поширення християнства, а також сприяти культурному розвитку своїх держав.

Історичні подробиці

Знайдіть на картині елементи, які вказують на те, що перехід угорців через Карпати поєднував ознаки воєнного походу та міграції.

На картині перехід угорців через Карпати зображено як поєднання воєнного походу та міграції. Ось деякі елементи, що це підкреслюють:

1. Військовий аспект:
   • Вершники в обладунках, що символізують готовність до бою.
   • Прапори, які вказують на організованість та військову дисципліну.
2. Міграційний аспект:
   • Воли з возами, що вказують на перевезення майна та людей.
   • Велика кількість людей, що свідчить про масове переселення.

Ці елементи разом демонструють, що перехід угорців був не лише військовою експедицією, але й масштабним переміщенням народу.

3. ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ У СЛОВ’ЯН

Пригадайте, яким періодом датуються перші згадки про слов’ян. Де знаходилася ймовірна батьківщина слов’ян? Покажіть на карті (с. 17) території, які заселили слов’яни за Великого переселення народів.

Перші згадки про слов’ян датуються VI століттям. Ймовірна батьківщина слов’ян розташовувалася між ріками Вісла, Дніпро і Карпати. Під час Великого переселення народів вони заселили території Центральної, Південної та Східної Європи.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Про які факти свідчить документ?

• Венеди (слов’яни) здійснювали грабіжницькі напади на землі Тюрингії та Франкського королівства.
• Дерван, герцог сорбів слов’янського походження, який раніше підпорядковувався франкам, перейшов під владу Само разом зі своїми людьми.

Чому Дереван перейшов під владу Само?

Дерван перейшов під владу Само, ймовірно, з таких причин:

• Само очолював потужне об’єднання слов’янських племен, яке успішно протистояло аварам та франкам. Перехід під його владу давав Дервану та сорбам захист і можливість позбутися залежності від франків.
• Дерван і сорби, будучи слов’янами, могли вбачати в Само природного союзника та лідера в боротьбі проти іноземного панування. Етнічна та культурна близькість робила союз із Само привабливим.

ЗАГАДКА В ІСТОРІЇ

Дізнайтеся, йому в сучасній Чехії день пам’яті цих святих (Кирила та Мефодія) є державним святом, а на вулицях їм встановлюють пам’ятники.

5 липня в Чехії відзначають День Кирила і Мефодія. Це державне свято, яке вшановує пам’ять двох братів-просвітителів, які принесли християнську віру до Моравії та заклали основи майбутньої чеської держави.

Кирило і Мефодій залишили глибокий слід в історії слов’янських народів, зокрема чехів. Їхній внесок у розвиток писемності, культури та християнства є неоціненним. Тому в Чехії 5 липня відзначають День Кирила і Мефодія як державне свято, а на вулицях встановлюють пам’ятники на їхню честь. Це свідчить про велику повагу та вдячність чеського народу до цих видатних просвітителів.

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Які ще легенди про походження народів, заснування міст, держав вам відомі?

• Легенда про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю.
• Легенда про заснування Риму братами Ромулом і Ремом.
• Легенда про походження угорців від гунів і їхній великий похід у Карпати під проводом князя Арпада.
• Легенда про заснування Праги чеським князем Кроком і його дочками.

ПОМІРКУЙМО!

1. Як автор мініатюри зобразив болгарського правителя?

Судячи з опису, болгарський правитель зображений у пишному, багатому одязі, що підкреслює його високий статус і владу. Він сидить на троні в оточенні придворних, що вказує на його центральну роль як правителя.

2. Які елементи одягу зближують його з візантійським імператором?

Елементи одягу, які зближують болгарського князя з візантійським імператором – це, ймовірно, пурпурові шати, корона. Пурпуровий колір і корона були атрибутами імператорської влади у Візантії. Запозичення цих елементів болгарським правителем символізувало його претензії на рівний статус з візантійським імператором.

3. Чому слов’янські правителі запозичували візантійські традиції та елементи культури

• Візантія була найрозвиненішою і наймогутнішою державою регіону, тому наслідування її традицій підвищувало престиж слов’янських правителів.
• Прийняття християнства з Візантії часто супроводжувалося запозиченням візантійських культурних моделей – в освіті, мистецтві, придворному церемоніалі тощо.
• Використання візантійських атрибутів влади легітимізувало правителів в очах підданих і сусідів.
• Візантія була для слов’ян джерелом передових на той час знань, технологій, предметів розкоші. Запозичення сприяло розвитку слов’янських держав.

Отже, наслідування Візантії було для слов’янських еліт способом утвердження власного статусу, розвитку держави та входження до кола цивілізованих народів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Можу назвати час виникнення Священної Римської імперії, Угорського, Польського та Чеського королівств. Можу скласти синхронізовану таблицю виникнення держав раннього Середньовіччя

Можу розповісти про зв’язки Русі-України з Німецькою імперією, слов’янськими державами.

Зв’язки Русі-України з Німецькою імперією та слов’янськими державами були різноманітними:

З Німецькою імперією

• Дипломатичні відносини: Існували спроби поширення християнства на Русь. Наприклад, місія єпископа Адальберта за часів Оттона I.
• Культурний обмін: Русь мала контакти з імперією, що сприяло культурному розвитку.

Зі слов’янськими державами

• Династичні шлюби: Важливу роль відігравали династичні союзи, як-от шлюб сестри Ярослава Мудрого з польським князем Казимиром I. Між Руссю-Україною і Польщею встановилися дружні взаємини.
• Військові та політичні союзи: Русь співпрацювала з різними слов’янськими державами для захисту від зовнішніх загроз.
• З Болгарським царством воював київський князь Святослав Ігорьович (964-972 рр.), який прагнув розширення володінь Русі в цьому регіоні.

Можу пояснити роль християнства у становленні держав у Німеччині, Угорщині, Польщі та Чехії

Християнство відігравало значну роль у становленні держав Центральної Європи:

1. Об’єднуючий фактор: Християнство служило ідеологічною основою для об’єднання різних племен і народів.
2. Легітимізація влади: Королі отримували свою владу “від Бога”, що зміцнювало їхній авторитет.
3. Культурний вплив: Християнство сприяло розвитку писемності, освіти та мистецтва.

Можу систематизувати інформацію про зв’язки Священної Римської імперії з Угорським королівством та слов’янами

Священна Римська імперія мала тісні зв’язки з Угорським королівством та слов’янськими державами.

Угорщина часто взаємодіяла з імперією, особливо після поразки угорців у битві під Аугсбургом у 955 році, що змусило їх прийняти християнство та створити централізовану державу.

Чеське королівство також мало тісні зв’язки з імперією, оскільки було частиною її складу. Чеські правителі часто отримували підтримку від імператорів, що сприяло зміцненню їхньої влади.

Польща, хоча і мала певні конфлікти з імперією, також взаємодіяла з нею, особливо в контексті християнізації та політичних союзів.

Християнство відігравало важливу роль у зв’язках. Імперія активно сприяла християнізації слов’янських народів, що допомагало зміцнювати політичні та культурні зв’язки.

2. Упорядкуйте лінію часу: розташуйте події в хронологічній послідовності.

• 843 р. – Верденський поділ Франкської імперії
• 895 р. – Прихід угорців у Європу
• 936-973 рр. – Правління Оттона І в Німеччині
• 992-1025 рр. – Правління в Польщі Болеслава І Хороброго
• 995 р. – Завершення об’єднання чеських племен

Обговорюємо в групі

3. Систематизуйте інформацію параграфа про зв’язки Русі-України зі Священною Римською імперією, Угорщиною та слов’янськими державами у вигляді схеми. Схарактеризуйте ці відносини.

Ось схема зв’язків Русі-України з іншими державами на основі інформації з параграфа:

Русь-Україна
|
|-- Священна Римська імперія
|   |-- Місія єпископа Адальберта до Києва за часів княгині Ольги
|
|-- Угорщина
|   |-- Анастасія, дочка Ярослава Мудрого, стала королевою Угорщини 
|
|-- Слов'янські держави
    |
    |-- Польща
    |   |-- Підтримка Болеславом І Святополка проти Ярослава Мудрого
    |   |-- Напружені відносини між Болеславом І та Ярославом Мудрим
    |   |-- Дружні взаємини за Казимира І Відновителя
    |   |-- Династичні шлюби:
    |       |-- Казимир І + Доброніга (сестра Ярослава Мудрого)
    |       |-- Ізяслав (син Ярослава) + Гертруда (сестра Казимира І)
    |
    |-- Болгарія
        |-- Військові походи Святослава Ігоровича

Загалом, відносини Русі-України з сусідніми державами були різноманітними і змінювалися з часом, включаючи релігійні, політичні, військові та династичні аспекти. Це свідчить про активну участь Русі-України в міжнародних відносинах раннього середньовіччя.

Мислю творчо

4. На основі знань про діяльність засновників ранньосередньовічних держав у Німеччині. Угорщині, Польщі, Чехії напишіть есе “Влада правителя — розкіш чи важка праця”.

Аналізуючи діяльність засновників ранньосередньовічних держав у Німеччині, Угорщині, Польщі та Чехії, стає очевидним, що влада правителя була передусім важкою працею, а не розкішшю.

Розглянемо, наприклад, діяльність Оттона І в Німеччині. Він мусив об’єднувати розрізнені землі, протистояти зовнішнім загрозам, вести військові кампанії в Італії. Крім того, Оттон І займався розвитком культури та освіти, що вимагало значних зусиль та далекоглядності.

В Угорщині Іштван І мав колосальне завдання — перетворити кочове суспільство на осіле, християнське, європейського типу. Це вимагало не лише адміністративних реформ, але й глибоких культурних змін, що не могло бути легким процесом.

Болеслав І Хоробрий у Польщі та чеські князі з роду Пржемисловичів також стикалися з викликами об’єднання племен, захисту кордонів, впровадження християнства та розбудови державних інституцій.

Ці правителі мали приймати складні рішення, часто ризикуючи власним життям у військових кампаніях. Вони мусили бути і політиками, і дипломатами, і полководцями, і законодавцями.

Звісно, влада давала їм певні привілеї та розкіш. Але ця розкіш була лише зовнішнім атрибутом, за яким ховалася щоденна напружена праця з управління державою, вирішення конфліктів, планування майбутнього.

Отже, влада середньовічного правителя була насамперед важкою працею, що вимагала мудрості, сили волі та самопожертви. Розкіш була радше компенсацією за тягар відповідальності, який лежав на плечах монархів. Успішні правителі були тими, хто зміг збалансувати ці аспекти влади, використовуючи її привілеї для ефективного виконання своїх обов’язків перед державою та народом.

5. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, як у сучасних Німеччині, Угорщині, Польщі, Чехії вшановують пам’ять про засновників держав. Підготуйте віртуальну галерею за результатами дослідження.

Німеччина

Оттон I: У Німеччині пам’ять про Оттона I вшановується через численні пам’ятники та музеї. Наприклад, у Магдебурзі встановлено пам’ятник Оттону I, а також проводяться історичні фестивалі.

Угорщина

Іштван I: В Угорщині Іштван I вшановується як національний герой. У Будапешті встановлено пам’ятник Іштвану I, а також проводяться святкові заходи на його честь, зокрема День Святого Іштвана 20 серпня.

Польща

Мешко I та Болеслав I Хоробрий: У Польщі пам’ять про Мешка I та Болеслава I Хороброго вшановується через численні пам’ятники та музеї. Наприклад, у Познані встановлено пам’ятник Мешку I, а в Гнєзно — Болеславу I.

Чехія

Пржемисл Отакар I: У Чехії пам’ять про Пржемисла Отакара I вшановується через численні пам’ятники та музеї. Наприклад, у Празі встановлено пам’ятник Пржемислу Отакару I, а також проводяться історичні фестивалі.

Віртуальна галерея

Для створення віртуальної галереї можна використати наступні зображення та інформацію:

Оттон I (Німеччина):

• Пам’ятник Оттону I у Магдебурзі.
• Історичні фестивалі на честь Оттона I.

Іштван I (Угорщина):

• Пам’ятник Іштвану I у Будапешті.
• Святкові заходи на День Святого Іштвана.

Мешко I та Болеслав I Хоробрий (Польща):

• Пам’ятник Мешку I у Познані.
• Пам’ятник Болеславу I у Гнєзно.

Пржемисл Отакар I (Чехія):

• Пам’ятник Пржемислу Отакару I у Празі.
• Історичні фестивалі на честь Пржемисла Отакара I.

Порівняйте становлення держави в Німеччині, Угорщині та слов’янських державах. Визначте спільні й відмінні риси в процесах державотворення

Становлення державності в Німеччині, Угорщині та слов’янських державах відбувалося в ранньому Середньовіччі (IX-XI ст.). Цей процес був складним і багатогранним, включаючи політичні, соціальні та культурні аспекти. У цьому дослідженні ми розглянемо спільні та відмінні риси в процесах державотворення цих регіонів.

Спільні риси

1. Формування державності в ранньому Середньовіччі: Всі ці держави формувалися протягом раннього Середньовіччя, приблизно в IX-XI століттях. Це був період значних змін і трансформацій у Європі, коли багато племен і народів почали об’єднуватися в більш стабільні політичні утворення.
2. Прийняття християнства: Прийняття християнства відігравало важливу роль у процесі державотворення. Це сприяло не лише релігійному, але й культурному та політичному об’єднанню народів. Християнство стало основою для створення єдиної ідеології та правової системи.
3. Консолідація племен навколо сильних лідерів: Консолідація племен навколо сильних лідерів або династій була ключовим фактором у процесі державотворення. Сильні лідери змогли об’єднати розрізнені племена та створити централізовані держави.
4. Зовнішні загрози: Зовнішні загрози, такі як набіги кочовиків та тиск сусідніх держав, стимулювали об’єднавчі процеси. Необхідність захисту від зовнішніх ворогів змушувала племена об’єднуватися та створювати більш організовані політичні структури.

Відмінні риси

Німеччина

1. Виникнення на основі Східно-Франкського королівства: Німеччина виникла на основі Східно-Франкського королівства, що дало їй певну політичну та культурну спадщину.
2. Збереження сильних племінних герцогств: Німеччина зберігала сильні племінні герцогства, що впливало на її політичну структуру та процеси централізації.
3. Прагнення відновити Римську імперію: Німеччина прагнула відновити Римську імперію, що призвело до створення Священної Римської імперії. Це прагнення мало значний вплив на її політичний розвиток та міжнародні відносини.

Угорщина

1. Заснування кочовими племенами: Угорщина була заснована кочовими племенами, що прийшли з-за Уралу. Це вплинуло на її початкову соціальну та економічну структуру.
2. Швидкий перехід до осілого способу життя: Угорщина швидко перейшла від кочового до осілого способу життя, що сприяло її інтеграції в європейську спільноту та прийняттю західного християнства.
3. Прийняття західного християнства: Прийняття західного християнства було важливим кроком для інтеграції Угорщини в європейську спільноту та зміцнення її державності.

Слов’янські держави

1. Формування на основі місцевих племен: Слов’янські держави формувалися на основі місцевих племен, що впливало на їхню політичну та соціальну структуру.
2. Різні моделі державності: Слов’янські держави мали різні моделі державності, такі як Велика Моравія, Польща та Чехія. Це свідчить про різноманітність підходів до державотворення серед слов’янських народів.
3. Орієнтація на Візантію: Балканські слов’янські держави орієнтувалися на Візантію, що вплинуло на їхню культурну та релігійну спадщину.

Становлення державності в Німеччині, Угорщині та слов’янських державах мало як спільні, так і відмінні риси. Спільними були період формування, прийняття християнства, консолідація племен навколо сильних лідерів та зовнішні загрози. Відмінності ж полягали в історичних передумовах, соціально-економічних структурах та культурних орієнтаціях кожної з держав. Ці фактори визначили унікальний шлях розвитку кожної з них.