Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
Завдання 1
Проаналізуйте Акт відновлення Української Держави. Дайте письмові відповіді на запитання після історичного джерела.
1. Що проголошує Акт від 30 червня 1941 року?
Акт від 30 червня 1941 року проголошує відновлення Української Держави Організацією Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери.
2. Чому, на вашу думку, цей Акт було прийнято саме у Львові?
Акт було прийнято у Львові, оскільки:
- Львів був одним з найбільших міст Західної України, яке щойно було звільнене від радянської окупації
- У Львові знаходилося керівництво ОУН(б) на чолі з Ярославом Стецьком, яке ініціювало проголошення Акту
- Львів мав символічне значення як історичний центр українського національного руху.
3. Проти якого ворога закликають боротися співтворці Акта?
Акт закликає до продовження боротьби проти “московсько-большевицького поневолення”, тобто проти СРСР, до створення Української Суверенної Держави на всіх українських землях
4. На які території поширювалася Українська Влада?
Згідно з Актом, на західних землях України творилася Українська Влада, яка мала підпорядковуватися майбутньому Українському Національному Уряду в Києві.
5. Яке місто визначалося столицею?
Столицею відновленої Української Держави визначався Київ.
6. Кого ОУН (б) визначало союзником у боротьбі? Чому?
ОУН(б) розглядала нацистську Німеччину на чолі з Адольфом Гітлером як союзника у боротьбі проти СРСР. Акт декларував, що відновлена Українська Держава буде “тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною”.
Очевидно, ОУН(б) сподівалася на підтримку Німеччини у створенні незалежної України, недооцінюючи справжні плани нацистів щодо України. Як показали подальші події, німецька влада не визнала Акт 30 червня і придушила спроби українських націоналістів утвердити свою державність
Завдання 2
Опрацюйте звернення митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького та луцького єпископа Української автокефальної православної церкви Полікарпа. Дайте письмові відповіді на запитання до документів.
1. Яким було ставлення очільників українських церков до Акта відновлення Української Держави? Про що це свідчить?
З наведених витягів видно, що митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький та луцький єпископ Української автокефальної православної церкви Полікарп позитивно сприйняли проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Шептицький називає це “історичною подією” та “новою епохою” в житті “Державної Соборної Самостійної України”. Він закликає український народ виявити “почуття авторитету й життєвої сили”, щоб заслужити на гідне місце серед європейських народів.
Єпископ Полікарп також радісно вітає проголошення “Самостійної Української Держави”, називаючи це “сповненням відвічної мрії” українців. Він благословляє український народ і новий уряд на “будування Самостійної Української Держави”.
Таке схвалення з боку провідників двох найбільших українських церков свідчить про широку підтримку ідеї української державності в різних середовищах та легітимізацію Акту 30 червня 1941 року.
2. Яка ідея об’єднує ці документи?
Обидва документи об’єднує ідея єдності та консолідації всього українського народу навколо новоствореної Української Держави.
Шептицький закликає до “карності, солідарності, совісного сповнення обов’язків”, щоб довести здатність українців до державного життя.
Полікарп наголошує: “В цей великий час всі українці мусять об’єднатись, всі мусять працювати спільно, бо в єдності сила”. Він застерігає від партійної боротьби та закликає об’єднатися “при нашій Церкві, при нашому Урядові, при нашому Національному Проводі”.
Отже, ключовою об’єднуючою ідеєю є консолідація всіх верств українського суспільства задля розбудови та зміцнення відновленої Української Держави.
Завдання 3
Проаналізуйте витяги з протоколу допиту учасників ОУН (б) німецькою адміністрацією та наказу Поліції безпеки і Служби безпеки Німеччини щодо ОУН (б). Дайте письмові відповіді до документів.
1. Як поставилася німецька адміністрація Генерал-губернаторства до Акта відновлення Української Держави? Про що це свідчить?
З наведеного протоколу допиту видно, що німецька адміністрація Генерал-губернаторства різко негативно поставилася до проголошення Акта 30 червня 1941 року. Вона розцінила це як спробу українських націоналістів створити власні збройні сили та незалежну державу.
Німецька сторона заперечує будь-яку можливість союзницьких відносин з українцями, наголошуючи: “Єдина людина, котра веде боротьбу, – це фюрер, а українських союзників не існує”. Німці відверто називають себе “завойовниками совєтсько-російської території”.
Таке різке несприйняття Акта 30 червня свідчить про небажання нацистського керівництва допустити створення незалежної Української держави, попри попередні контакти з ОУН. Для Гітлера Україна розглядалася виключно як окупована територія.
2. Чому було видано наказ про арешт учасників ОУН (б)? Під яким приводом їх мали заарештувати?
Наказ від 25 листопада 1941 року про арешт функціонерів ОУН(б) був виданий через те, що німецька влада “незаперечно встановила”, що ця організація готує повстання на окупованих територіях з метою створити незалежну Україну.
Офіційним приводом для арештів став той факт, що учасників ОУН(б) нацисти розцінювали як “грабіжників”, тобто озброєних бунтівників, які загрожують окупаційній владі.
3. Чи можна стверджувати, що ОУН (б) та німецька адміністрація співпрацювали? Відповідь аргументуйте.
На основі наведених документів не можна стверджувати, що ОУН(б) та німецька окупаційна адміністрація співпрацювали. Навпаки, ці джерела свідчать про діаметрально протилежні цілі та жорстке протистояння між ними.
ОУН(б) прагнула відновити незалежну Українську державу, в той час, як нацисти розглядали Україну виключно як окуповану територію Рейху. Саме через спробу проголосити незалежність німці розцінили ОУН(б) як ворожу силу, видали наказ про арешти її членів та придушили цей рух.
Отже, замість співпраці ми бачимо відкритий конфлікт між українськими націоналістами та окупаційним режимом, який жорстоко розправлявся з прагненнями до української державності.
Завдання 4
Проаналізуйте думки істориків Петра Мірчука та Станіслава Кульчицького. Висловте власне міркування щодо значення прийняття Акта про відновлення Української Держави. Обговоріть результати роботи в загальному колі.
Петро Мірчук та Станіслав Кульчицький висвітлюють різні аспекти значення Акта відновлення Української Держави, але обидва підкреслюють його важливість для українського національного руху.
Мірчук акцентує на тому, що Акт 30 червня 1941 року став виразом волі українського народу до самовизначення та боротьби за власну державність незалежно від зовнішніх загроз. Він вбачає в цьому документі маніфестацію бажання українців керувати власною долею та захищати своє право на незалежність.
Кульчицький, зі свого боку, вказує на історичне значення Акта як на фактор, що вплинув на хід подій під час Другої світової війни. Він зазначає, що проголошення незалежності змусило нацистів розкрити свої колонізаційні наміри щодо Східної Європи, що допомогло розвіяти ілюзії про можливу співпрацю з Німеччиною. Крім того, Кульчицький підкреслює, що Акт дав ОУН(Б) морально-політичну перевагу в очах українського народу та сприяв консолідації національного руху опору.
Обидва історики погоджуються, що Акт відновлення Української Держави мав велике символічне та політичне значення. Він не лише відображав прагнення українців до незалежності, але й став важливим кроком у формуванні національної самосвідомості та активізації боротьби за власну державність.
На мою думку, Акт про відновлення Української Держави мав велике значення для українського національного руху, оскільки він став виразом непохитної волі до незалежності та самовизначення. Цей документ засвідчив готовність українців боротися за свої права та свободи, попри зовнішні обставини та загрози. Він також сприяв мобілізації українського суспільства та зміцненню національної ідентичності, що мало далекосяжні наслідки для подальшого розвитку української державності.