§5. Повсякденне життя на фронті та в тилу

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Людина на фронті: «будні» окопної війни

1. Як пересічні українці ставилися до Великої війни? Чому її так називають?

• На початку війни в обох імперіях (Російській та Австро-Угорській) панувало патріотичне піднесення.
• Українські солдати й офіцери обох імперій виконували свій військовий обов’язок і воювали в арміях тих держав, де вони народились і жили.
• Однак коли війна розпочалася, вона виявилася відмінною від того, що уявляло про неї цивільне населення та військові.
• Згодом солдати проклинали війну і тих, хто її почав.

Війну називали Великою, бо вона:

• Стала тривалою, смертоносною, тотальною
• Мобілізувала не лише військових, а й цивільне населення, чоловіків та жінок

2. Розкажіть, як війна впливала на долі та світогляд людей.

• Людське життя на фронті знецінилося
• Відбулася зміна моральних і релігійних засад: від християнського принципу “не убий” до воєнного імперативу “убий ворога”
• Люди наважувалися робити те, що раніше вважали неможливим з етичних та релігійних міркувань
• Солдати страждали від фізичних та психологічних травм
• У тилу люди зіткнулися з економічними труднощами, нестачею продовольства
• Змінився статус жінок у суспільстві – вони почали виконувати традиційно “чоловічі” роботи

3. Наведіть приклади того, як затяжна війна позначилася на боєздатності армій.

• Перехід до “сидячої”, “окопної війни” з припиненням масштабних військових дій
• У вологих окопах більше солдатів помирало від хвороб, ніж від куль противника
• Посилення антивоєнних і антиурядових настроїв у солдатському середовищі
• Втрата боєздатності армії на останньому етапі війни
• Відмови солдатів виконувати команди керівництва
• Поширення братання на фронті між солдатами воюючих сторін як вияв стихійного протесту проти продовження війни

Мовою джерела. Лист українця, солдата Андрія Рубльова з Південно-Західного фронту (російська армія, 29 травня 1916 рік):

1. Висновки з цитати А. Рубльова:

• Війна викликає сильне моральне та психологічне відторгнення у солдатів. Рубльов називає її “огидною справою”.
• Солдати стикаються з жахливою реальністю вбивства інших людей, що суперечить нормальним людським цінностям.
• Війна призводить до емоційного отупіння та знецінення людського життя. Рубльов порівнює вбивство людини з ударом “у подушку”.
• Солдати часто не розуміють сенсу своїх дій та мети війни, що видно з риторичного запитання Рубльова “а за що все це?”.

2. Вплив травмування на війні на долю солдата:

• Фізичні травми могли призвести до інвалідності, обмеження працездатності та труднощів з адаптацією до мирного життя.
• Психологічні травми (як-от посттравматичний стресовий розлад) могли спричинити тривалі проблеми з психічним здоров’ям, депресію, тривожність.
• Травматичний досвід міг змінити світогляд солдата, його цінності та ставлення до життя, політики, суспільства.
• Складнощі з реінтеграцією в мирне життя могли призвести до соціальної ізоляції, проблем з працевлаштуванням, алкоголізму.

Мовою джерела. Із показів І. Вербила та Р. Черепахи — військовополонених, котрі втекли (1915 рік):

З’ясуйте, яку пряму та опосередковану інформацію можна отримати з документа.

Пряма інформація:

1. Полонених змушували рити окопи
2. Конвоїри били й ображали полонених
3. Дуже погане харчування: ячмінний суп без м’яса, поганий хліб, чай
4. Німецькі солдати іноді безкоштовно давали їжу полоненим
5. Австрійці намагалися продавати їжу за високими цінами

Опосередкована інформація:

1. Порушення правил поводження з військовополоненими
2. Різниця у ставленні німецьких та австрійських солдатів
3. Складна економічна ситуація
4. Голод серед полонених
5. Поширення інформації про умови полону могло впливати на моральний стан військ

2. Влада і організація життя в тилу

Представників якої статі більше серед працівників госпіталю. Чому?

Серед працівників госпіталю більше жінок. Це пов’язано з тим, що чоловіки були мобілізовані на фронт, а жінки взяли на себе роль медсестер і санітарок.

1. Наведіть приклади того, як війна позначилася на економіці.

• Припинили роботу 1400 підприємств у Наддніпрянщині.
• Економіку західноукраїнських земель зруйновано через проходження лінії фронту.
• Запроваджено жорстке державне регулювання економіки.
• Зросли ціни на товари й послуги.

2. Доведіть, що війна мала неоднозначний вплив на сільське господарство.

• Негативний: зменшення працездатних чоловіків на 60%, конфіскації на потреби війська.
• Позитивний: можливість продавати продукцію за вигіднішими цінами, отримання допомоги родинам мобілізованих.

3. Поясніть, чому війна призвела до наростання соціальної напруги. лаконічно реченнями

• Погіршення умов праці та життя.
• Зростання цін на товари першої потреби.
• Нестача продовольства у містах.
• Використання праці жінок та підлітків на важких роботах.
• Активізація соціальних протестів робітників.

Мовою джерела. Член Державної ради Олександр Кривошеїн:

1. Висловіть припущення. Який «порив перших днів» мав на увазі О. Кривошеїн?

О. Кривошеїн, ймовірно, мав на увазі початкове патріотичне піднесення та ентузіазм населення на початку війни, коли люди ще не усвідомлювали її тривалості та жорстокості.

Мовою джерела. Організатор і опікун сиротинця у Львові митрополит Андрей Шептицький:

1. Про яку форму благочинної діяльності йдеться в історичному джерелі?

Форма благочинної діяльності у джерелі митрополита Андрея Шептицького — це організація сиротинців для допомоги дітям, які втратили свої сім’ї або знаходяться в складних умовах через війну.

3. Зміна статусу жінки

1. Чого очікували від жінок в країнах, що брали участь у війні?

У країнах, що брали участь у війні, від жінок очікували патріотизму, жертовності, милосердя, а також підтримки сімей та участі в економічній діяльності на заміну чоловікам, які пішли на фронт.

2. Як під час війни почала стиратися межа між поняттями «жіноча» і «нежіноча» робота?

Під час війни жінки почали виконувати роботи, які раніше вважалися суто чоловічими, такі як робота на заводах, шахтах, у сільському господарстві, а також у військовій промисловості, що призвело до стирання меж між «жіночою» і «нежіночою» роботою.

3. У яких сферах військового життя брали участь жінки?

Жінки брали участь у військовому житті як медсестри, санітарки, а також у добровільних жіночих військових підрозділах.

Мовою джерела. Австрійський часопис «Neue Freie Presse» (10 липня 1915 рік):

1. Дайте обґрунтовану відповідь. Наявність якого стереотипу підтверджує документ?

Документ підтверджує стереотип про те, що жінки не можуть бути небезпечними ворогами в бойових умовах. Російський офіцер був здивований і збентежений тим, що його захопила жінка, що свідчить про існування гендерних упереджень щодо ролі жінок у військових діях.

Підсумуйте свої знання

1. Якими були втрати українців у Першій світовій війні?

Українці, які воювали в арміях обох імперій, зазнали значних втрат. Вони гинули в боях, страждали від ран і хвороб, що призводило до величезних людських втрат, а також до моральних та фізичних страждань на фронті.

Втрати українців у Першій світовій війні були значними. З російського боку фронту:

• Загинуло військових — 600 000
• Поранено військових — 1 000 000
• Загинуло цивільних — 200 000

З австро-угорського боку фронту:

• Загинуло військових — 120 000
• Поранено військових — 270 000
• Загинуло цивільних — 250 000

Загалом, до 1,3 мільйона українців втратили життя під час Першої світової війни.

2. Підготуйте приклади різних видів діяльності жінок під час Першої світової війни.

• Робота на заводах і в шахтах.
• Військова служба в добровільних жіночих підрозділах.
• Медсестринство і догляд за пораненими.
• Управління сімейними господарствами та виконання сільськогосподарських робіт.
• Організація благодійної допомоги, зокрема облаштування лазаретів і допомога сиротам

3. Займіть обґрунтовану позицію: війна вплинула на економіку позитивно чи негативно?

Війна негативно вплинула на економіку, призвівши до порушення усталених економічних зв’язків, зростання цін, погіршення умов праці та загального зниження рівня життя населення. Хоча деякі підприємці отримували прибутки, загальний вплив був руйнівним для економіки.

4. Підтвердьте або спростуйте думку: «Надійні тили — запорука успіхів на фронтах».

Твердження «Надійні тили — запорука успіхів на фронтах» можна підтвердити, оскільки тилові райони забезпечували постачання армії, розміщення біженців, і їхня ефективність прямо впливала на боєздатність фронту. Відсутність стабільного тилу призводила до кризи на фронтах і загального погіршення військової ситуації.