Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чи можна вважати Трипільську культуру “східним форпостом цивілізованого життя на теренах Старої Європи”?
Трипільська культура, яка існувала приблизно в IV–III тисячоліттях до н.е., дійсно мала значний вплив на розвиток цивілізації в регіоні, що нині є частиною України.
Трипільці займалися землеробством, зокрема вирощували пшеницю, ячмінь, овес і горох, а також розвивали скотарство.
Трипільська культура відзначалася високим рівнем розвитку в багатьох сферах. Її поселення, часто названі “протомістами”, мали складну структуру з будинками, розташованими концентричними колами навколо центрального майдану. Це свідчить про певний рівень соціальної організації та самоврядності.
Культура також славилася своєю керамікою, яка була не лише функціональною, але й естетичною, з багатими орнаментами.
Вплив Трипільської культури простягався на значні території, включаючи сучасні Україну, Молдову та Румунію. Це підтверджується численними археологічними знахідками, які демонструють поширення трипільських традицій на північ, південь та схід.
Отже, можна стверджувати, що Трипільська культура дійсно була важливим елементом цивілізаційного розвитку в Старій Європі, і її вплив відчувався на великих територіях. Це підтверджує думку Михайла Відейка про значення Трипілля як східного форпосту цивілізованого життя.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте історичний комікс.
Які проблеми дослідження походження слов’ян на коміксі зображені?
Комікс ілюструє складність визначення походження слов’ян, показуючи різні назви, які використовувалися для позначення слов’янських племен: анти, венеди, склавини. Це відображає проблему ідентифікації та класифікації слов’ян у стародавніх джерелах.
Аргументи на користь однієї з теорій походження слов’ян:
Я схиляюся до Вісло-Дніпровської теорії, яка стверджує, що прабатьківщина слов’ян розташовувалася між річками Вісла та Дніпро. Ця теорія підтримується археологічними та лінгвістичними даними, які вказують на те, що слов’яни формувалися в цій області. Лінгвістичні дослідження показують, що слов’янська мова виникла в рівнинних листяних лісах, що відповідає цій території. Також, аналіз запозичень у слов’янській мові свідчить про сусідство з германцями, балтами та іншими народами, які жили в цьому регіоні.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення понять: «археологічна культура», «протомісто».
- Археологічна культура — це сукупність матеріальних залишків, таких як знаряддя праці, кераміка, житла, які належать до певного періоду та регіону, і мають спільні риси.
- Протомісто — це велике поселення з ознаками міської інфраструктури, що передувало появі справжніх міст. Воно мало складну соціальну структуру та планування.
2. Де і в який період існували трипільська та середньостогівська археологічні культури?
- Трипільська культура існувала в VI–III тисячоліттях до н.е. на території сучасної України, зокрема на Правобережжі, а також у частинах Молдови та Румунії.
- Середньостогівська культура існувала в IV – середині III тисячоліття до н.е. в степовій зоні між річками Дніпро і Дон.
3. Які теорії походження слов’ян ви знаєте?
- Дунайська теорія: Прабатьківщина слов’ян у басейні річки Дунай.
- Вісло-Дніпровська теорія: Прабатьківщина слов’ян між річками Вісла та Дніпро.
- Вісло-Одерська теорія: Прабатьківщина слов’ян у міжріччі Вісла та Одер.
- Балтійська теорія: Прабатьківщина слов’ян у Південній Балтії.
Обговоріть у групі
Об’єднайтеся у групи. За матеріалами параграфа та додаткових джерел інформації, заповніть порівняльну таблицю трипільської і середньостогівської культури за зразком.
| Археологічна культура | Хронологічні межі | Територія поширення | Особливості побуту і господарства | Кераміка |
|---|---|---|---|---|
| Трипільська | VI–III тисячоліття до н.е. | Правобережна Україна, Молдова, Румунія | Осіле мотичне та орне землеробство, домашнє тваринництво, будівництво протоміст | Мальована кераміка, ручного ліплення, розфарбована червоним, білим і чорним кольорами |
| Середньостогівська | IV – середина III тисячоліття до н.е. | Степова зона між Дніпром і Доном | Відгінне скотарство, розведення овець, кіз, корів, коней, життя в напівземлянках | Гостродонна кераміка, менш яскраво декорована |
Мислю творчо
Уявіть себе дослідником / дослідницею історії давніх слов’ян. Доберіть по 5 аргументів на користь кожної теорії походження слов’ян. Займіть власну позицію
Дунайська теорія:
- Згадки про слов’ян на Дунаї у “Повісті временних літ” Нестора.
- Наявність слов’янських топонімів у Подунав’ї.
- Археологічні знахідки слов’янських поселень вздовж Дунаю.
- Важлива роль Дунаю в слов’янському фольклорі.
- Історичні свідчення про міграції слов’ян з Подунав’я.
Вісло-Одерська теорія:
- Археологічні дані про ранні слов’янські культури між Віслою та Одером.
- Лінгвістичні дослідження, що вказують на цей регіон.
- Згадки античних авторів про венедів у цьому регіоні.
- Географічна близькість до інших індоєвропейських народів.
- Наявність природних ресурсів, сприятливих для розвитку ранніх землеробських спільнот.
Вісло-Дніпровська теорія:
- Археологічні знахідки слов’янських культур у цьому регіоні.
- Лінгвістичні дані про формування праслов’янської мови.
- Географічне розташування між балтійськими та іранськими племенами.
- Наявність річкових систем, зручних для розселення.
- Відповідність регіону даним про природне середовище формування слов’ян.
Балтійська
- Лінгвістичні дані свідчать про тісну спорідненість балтійських і слов’янських мов
- Античні автори локалізували венедів, яких часто ототожнюють з ранніми слов’янами, на південному узбережжі Балтійського моря.
- Археологічні знахідки в Південній Балтії демонструють культурну спадкоємність, яку деякі дослідники пов’язують з формуванням слов’янської спільноти.
- Географічне розташування цього регіону сприяло контактам з іншими індоєвропейськими народами, що могло вплинути на формування слов’янської мови та культури.
- Деякі дослідники вважають, що саме з цього регіону почалося розселення слов’ян на південь та схід у першій половині I тисячоліття нашої ери.
На мою думку, найбільш обґрунтованою є Вісло-Дніпровська теорія. Вона враховує широкий спектр археологічних, лінгвістичних та історичних даних, а також пояснює подальше розселення слов’ян у різних напрямках. Ця теорія також узгоджується з сучасними уявленнями про етногенез та міграційні процеси давніх народів.