§45. Початок німецько-радянської війни

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Політичне та соціально-економічне становище в Україні у 1939-1941 роках

1. Як радянська влада розв’язувала проблеми промисловості?

Радянська влада намагалася розв’язати проблеми промисловості в УРСР такими способами:

• Запровадження соціалістичного змагання, присвоєння звань Героя Соціалістичної Праці та медалей для стимулювання зростання виробництва.
• Збільшення тривалості робочого тижня до 7 днів, жорстоке покарання робітників за запізнення чи самовільне залишення робочого місця.
• Залучення селян до колгоспів, хоча вони не були зацікавлені в результатах своєї праці.

2. Наведіть два-три приклади мілітаризації економіки УРСР

1. Розвиток промисловості в 1939-1941 рр. був спрямований на задоволення військових потреб, видатки на цю сферу з бюджету зросли вдвічі.
2. На заводах виготовляли військове спорядження, зброю, військові кораблі. Було запущено виробництво танків Т-34 та реактивних систем залпового вогню “Катюша”.
3. Українські науковці працювали над військовими розробками, зокрема відкрили новий спосіб швидкісного автоматичного зварювання металів.

3. Які заходи з підготовки до війни здійснювали в соціальній сфері?

• На території УРСР діяли військові школи та училища для підготовки військових кадрів.
• Проводили навчання з цивільної оборони, організовані професійними спілками, комсомолом та іншими організаціями.
• Серед трудових колективів організовували змагання за кращу організацію оборонно-масової роботи.
• Населення поступово звикало до ідеї невідворотності війни через пропаганду, хоча згідно з нею війну мали вести на території противника

2. Бойові дії в 1941-1942 роках. Відступ Червоної армії

1. У чому полягав план «Барбаросса»? Що таке бліцкриг?

План “Барбаросса” був планом нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Його метою було швидке завоювання СРСР за допомогою стратегії блискавичної війни (бліцкригу). Бліцкриг передбачав раптовий удар з концентрацією великих сил на вузьких ділянках фронту, прорив оборони противника, оточення його військ та швидке просування вглиб території. Гітлер сподівався встановити контроль над Україною за кілька тижнів, а над усім СРСР – за кілька місяців.

2. Коли розпочалася німецько-радянська війна?

Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року раптовим нападом німецької авіації та бомбардуванням стратегічних об’єктів на території СРСР.

3. Назвіть тривалість оборони Києва, Одеси, Севастополя.

• Оборона Києва тривала від 7 липня до 19 вересня 1941 року.
• Бої за Одесу точилися від 5 серпня до 16 жовтня 1941 року.
• Севастополь оборонявся найдовше – від 30 жовтня 1941 року до 4 липня 1942 року.

Мовою джерела. Військовий кореспондент Євген Петров про оборону Севастополя:

1. Продовжте речення. Бути патріотом — це… .

Бути патріотом – це захищати свою Батьківщину з честю і гідністю, як це робили захисники Севастополя, про яких згадує військовий кореспондент Євген Петров. Незважаючи на руйнування міста, його оборонці продемонстрували неймовірну хоробрість і самовідданість, ставши справжніми героями. Патріотизм проявляється у готовності віддати все для захисту рідної землі, цінуючи її понад усе, навіть ціною власного життя.

Цитата Євгена Петрова яскраво змальовує трагедію війни, але водночас підкреслює незламний дух захисників Севастополя, які, попри знищення міста, залишилися вірними своєму обов’язку і боролися до кінця як справжні патріоти. Їхній героїзм став уособленням патріотизму в його найвищому прояві.

3. Мобілізаційні заходи. Злочини комуністичного тоталітарного режиму

1. Які мобілізаційні заходи здійснила радянська влада?

• Створення Державного комітету оборони (ДКО) з повною владою в СРСР для використання всіх ресурсів країни для перемоги над ворогом.
• Активізація мобілізації людських і матеріально-технічних ресурсів, переведення всіх галузей народного господарства на воєнний стан.
• Збільшення призову військовозобов’язаних у діючу армію та формування народного ополчення з громадян, які не могли воювати в регулярній армії.
• Будівництво оборонних споруд, охорона стратегічних об’єктів, участь у бойових діях.
• Перебудова промислових підприємств на випуск військової техніки і зброї, залучення до виробництва пенсіонерів, жінок і дітей.

2. З якою метою проводили евакуацію? Чому застосовували «тактику спаленої землі»?

Евакуація – вивезення населення, підприємств, установ вглиб СРСР – проводилася з метою врятувати людські та матеріальні ресурси від захоплення ворогом на територіях, що опинялися під загрозою окупації.

“Тактика спаленої землі” застосовувалася для знищення всього, що не вдавалося евакуювати, аби це не дісталося ворогу. Руйнували підприємства, шляхи, запаси продовольства, затоплювали шахти.

3. Хто насамперед став жертвою сталінського тоталітарного режиму під час війни?

Насамперед жертвами сталінського тоталітарного режиму під час війни стали політичні в’язні, українські громадські діячі, активісти ОУН, священники, інтелігенція. Їх звинувачували в антирадянській націоналістичній діяльності та етапували за межі України або розстрілювали. Органи НКВС знищили тисячі українських в’язнів, котрих утримували у тюрмах, особливо у прифронтовій зоні, використовуючи масові розстріли як засіб позбавлення від “проблеми”.

Мовою джерела. Зі спогадів Миколи Куделі, який вижив під час розстрілів у Луцькій тюрмі:

1. Чому НКВС розстрілювала політичних в’язнів?

Радянська влада звинувачувала їх в “антирадянській націоналістичній діяльності” та вважала потенційною загрозою режиму. Масові розстріли в’язнів у тюрмах західноукраїнських міст на початку німецько-радянської війни були одним з найбільших злочинів комуністичного тоталітарного режиму проти людяності.

2. Які почуття у вас викликають спогади?

Спогади Миколи Куделі про розстріли в Луцькій тюрмі викликають жах, біль і обурення проти такої жорстокості. Його слова змальовують трагедію невинних людей, які опинилися під градом куль, поваленими трупами одне на одного. Ці спогади нагадують про безмежну цінність людського життя і гідності, які були так нелюдськи зневажені радянською владою. Вони закарбовують в пам’яті весь жах тоталітарного режиму і спонукають ніколи не допустити повторення подібних злочинів.

1. Який прийом застосувала відступаюча Червона армія?

Відступаюча Червона армія застосувала тактику “випаленої землі” – знищення стратегічно важливих об’єктів, щоб вони не дісталися ворогу. У даному випадку чекісти 157 полку НКВС підірвали Дніпровську гідроелектростанцію, спричинивши масштабні руйнування та людські жертви.

2. Чи є, на вашу думку, підрив Дніпровської ГЕС воєнним злочином?

Так, підрив Дніпровської ГЕС у 1941 році можна розцінювати як воєнний злочин радянської влади. Знищення цивільної інфраструктури з такими катастрофічними наслідками для мирного населення та своїх же військових є грубим порушенням законів і звичаїв війни. Загибель десятків тисяч людей через підрив ГЕС без належного попередження є неприпустимою і не може бути виправдана жодними військовими міркуваннями. Це був акт зловмисного нехтування життями цивільних громадян та військових, що кваліфікується як воєнний злочин проти людяності.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: мобілізація, евакуація, план «Барбаросса», бліцкриг, воєнний злочин, «тактика випаленої землі»

Мобілізація – комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду. Під час війни це передбачає призов військовозобов’язаних до лав Збройних Сил та переведення промисловості на випуск військової продукції.

Евакуація – це процес переміщення цивільного населення, матеріальних цінностей, промислових підприємств із зони бойових дій або з територій, що знаходяться під загрозою окупації, в безпечніші регіони

План “Барбаросса” – кодова назва плану нападу нацистської Німеччини на СРСР у 1941 році. Метою було швидке завоювання СРСР за допомогою тактики блицкригу (блискавичної війни).

Бліцкриг – стратегія ведення війни, що передбачала раптовий удар з концентрацією великих сил на вузьких ділянках фронту, прорив оборони противника, оточення його військ та швидке просування вглиб території.

Воєнний злочин – порушення законів і звичаїв війни, що включає вбивства або жорстоке поводження з військовополоненими, цивільним населенням, навмисне знищення майна, яке не є військовою метою, та інші дії, заборонені міжнародними конвенціями.

“Тактика випаленої землі” – військова доктрина, що передбачає знищення всього, що може бути використане ворогом під час відступу. Застосовувалася СРСР шляхом руйнування промислових об’єктів, шляхів сполучення, запасів продовольства тощо.

3. Підготуйте повідомлення «Героїчна оборона України під час німецько-радянської війни»

Під час німецько-радянської війни Україна стала ареною запеклих боїв та героїчної оборони. Оборона Києва, яка тривала з 7 липня до 19 вересня 1941 року, бої за Одесу від 5 серпня до 16 жовтня 1941 року, та героїчна оборона Севастополя від 30 жовтня 1941 року до 4 липня 1942 року, стали символами незламності та відваги. Незважаючи на значні втрати та труднощі, українські захисники продемонстрували неймовірну хоробрість, захищаючи кожен клаптик своєї землі.

4. Підберіть докази того, що СРСР/СССР готувався до наступальної війни, а не до оборонної.

Незважаючи на офіційну пропаганду про оборонний характер, низка фактів свідчить про підготовку СРСР до наступальної війни:

1. Розбудова нових укріплень на західному кордоні у 1940-1941 рр. та роззброєння старих укріплень на колишньому кордоні.
2. Мілітаризація економіки УРСР у 1939-1941 рр., спрямування промисловості на випуск військової продукції, зростання видатків на військову сферу вдвічі.
3. Розробка нових зразків озброєння наступального характеру, як-от танк Т-34 та реактивні системи залпового вогню “Катюша”.
4. Масштабна підготовка військових кадрів у військових школах та училищах на території УРСР.
5. Проведення навчань з цивільної оборони та оборонно-масової роботи серед населення під гаслом “війну мати вести на території противника”.
6. Напередодні війни СРСР окупував Прибалтику та розпочав війну проти Фінляндії, що свідчить про наступальні плани.

Отже, незважаючи на офіційну риторику, СРСР активно готувався до ведення наступальної війни, розраховуючи на швидку перемогу. Однак напад Німеччини випередив радянські плани.