Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Політика імперських урядів на українських землях у 1914-1917 роках
1. Поясніть поняття «режим окупації» та «військове генерал-губернаторство».
Режим окупації — це форма управління територіями, які були захоплені однією державою у іншої під час військових дій, без визнання суверенних прав на ці території. Військове генерал-губернаторство — це адміністративна структура, створена для управління окупованими територіями. Наприклад, у 1914 році Російська імперія створила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство для управління захопленими землями Галичини та Буковини, яке очолив генерал-лейтенант Георгій Бобринський.
2. Стисло охарактеризуйте діяльність російського окупаційного режиму в Галичині.
Російський окупаційний режим в Галичині проводив антиукраїнську політику, спрямовану на русифікацію регіону. Було закрито українські школи, журнали та газети, заборонено діяльність українських політичних партій і громадських організацій. Відбувалися масові депортації місцевих жителів, а українських діячів арештовували й вивозили до Сибіру. Митрополита Андрея Шептицького та інших греко-католицьких священнослужителів було вислано з Галичини.
3. Як події на фронті впливали на політику імперій щодо українців? Наведіть приклади.
Події на фронті змушували імперії змінювати свою політику щодо українців. Російська імперія, відступаючи, примушувала до переселення жителів Холмщини, Підляшшя, Волині та Поділля, що призводило до голоду та епідемій. Австро-Угорська влада, повертаючись, здійснювала репресії проти українців, звинувачуючи їх у зраді. Водночас український національний рух активізувався, що призвело до створення Загальної української ради (ЗУР) у 1915 році, яка вимагала автономії для українських земель у складі Австро-Угорщини.
Мовою джерела
1. Висловіть обґрунтоване припущення. Які саме «усі можливі способи» мав на увазі автор тексту?
Автор телеграми, Олександр Забєлін, під “усіма можливими способами” мав на увазі застосування різноманітних методів для евакуації населення та ресурсів з територій, що відступають. Це могло включати:
- Організацію примусового переселення: накази населенню евакуюватися разом із військами, щоб уникнути потрапляння в руки ворога.
- Вивезення матеріальних ресурсів: евакуація худоби, коней, мідних речей, дзвонів та інших цінностей, які могли б бути використані ворогом.
- Знищення або вивезення сільськогосподарських знарядь: щоб запобігти їх використанню ворогом для власних потреб.
- Руйнування інфраструктури: наприклад, мостів, залізниць, адміністративних споруд, щоб ускладнити просування та постачання ворога.
2. Український національний рух під час війни
1. Як Перша світова війна вплинула на розвиток українського національного руху?
Перша світова війна значно активізувала український національний рух. Війна сприяла формуванню національної свідомості серед українців, які служили в арміях різних імперій. Це відбувалося через безпосередні контакти з українцями з інших регіонів, що прискорювало усвідомлення спільної національної ідентичності. Війна також спричинила погіршення економічної ситуації, що підштовхнуло українців до активізації політичної діяльності та вимог національних прав.
2. Яких заходів вживали ГУР, СВУ та ЗУР під час війни?
Головна Українська Рада (ГУР), Союз Визволення України (СВУ) та Загальна Українська Рада (ЗУР) вживали різноманітні заходи для підтримки українського національного руху під час війни.
ГУР закликала українців підтримувати Австро-Угорщину у війні, виступала за державну самостійність України та формування національного війська.
СВУ вела інформаційну роботу, видавала українські книги та вісники, організовувала спеціальні табори для українських військовополонених.
ЗУР, утворена на основі ГУР та СВУ, вимагала об’єднання українських земель та надання їм автономії в межах Австро-Угорщини.
3. Визначте програмні цілі «Юнацької спілки».
Програмні цілі «Юнацької спілки» включали автономію України, аграрну реформу та запровадження 8-годинного робочого дня. Організація також прагнула до політичної активності, що призвело до її розколу під час другого з’їзду через перехід до партійної роботи.
Мовою джерела
1. Чим аргументувала ЗУР вимогу створення української автономії у складі Австро-Угорщини?
Загальна українська рада (ЗУР) аргументувала вимогу створення української автономії тим, що український народ поніс великі жертви під час війни, і його землі стали захисним бар’єром для Австрії. Враховуючи ці обставини, ЗУР вважала, що український народ має право на територіально-національну автономію в межах Австро-Угорщини, яка б об’єднала українські області в одну автономну територію, засновану на принципах свободи й демократії.
3. Доброчинний рух в Україні у добу Великої війни
1. Як українська громадськість допомагала постраждалим під час війни?
Українська громадськість активно допомагала постраждалим під час війни, організовуючи благодійні товариства і комітети для збору пожертвувань. На зібрані кошти створювали лазарети, притулки, санітарні поїзди, виготовляли ліки та медичне обладнання. Громадяни, особливо молодь, безкоштовно працювали в лікувальних і благодійних закладах. Ті, хто не міг допомогти грошима, жертвували харчі, одяг, взуття та товари першої необхідності.
2. Наведіть приклади доброчинної діяльності українських підприємців та інтелігенції.
Українські підприємці та інтелігенція також брали активну участь у доброчинній діяльності. Наприклад, родина Терещенків утримувала в Києві шість лазаретів власним коштом. Комітет Союзу міст Південно-Західного фронту, очолюваний Федором Штейнгелем, керував 36 госпіталями та лікарнями, військово-санітарними поїздами, епідемічними загонами, дитячими притулками та іншими закладами на фронті й у тилу. Також українські інтелігенти організовували навчання дітей українською мовою при дитячих притулках, які згодом стали початковими школами.
3. Назвіть особливості благочинного руху на західноукраїнських землях.
Особливістю благочинного руху на західноукраїнських землях було те, що він отримав підтримку від австрійського уряду. Наприклад, «Український комітет допомоги», очолюваний Юліаном Романчуком, був визнаний державною структурою і отримав фінансову підтримку. Також було створено кілька українських благодійних організацій, фінансованих з державного бюджету, таких як «Комітет піклування над біженцями з Буковини» та «Український крайовий комітет допомоги біженцям».
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: ЗУР, режим окупації, військова адміністрація, біженці.
ЗУР (Загальна українська рада): Це представницький орган українців в Австро-Угорщині, утворений у 1915 році на основі Головної Української Ради (ГУР) та Союзу Визволення України (СВУ). ЗУР виступала за об’єднання українських земель і надання їм національно-територіальної автономії в межах Австро-Угорщини.
Режим окупації: Це форма управління територіями, які були захоплені однією державою в іншої під час військових дій, без визнання суверенних прав на ці території. Такий режим часто супроводжується репресивними заходами та примусовими змінами в адміністративному устрої, як це було на українських землях під час Першої світової війни.
Військова адміністрація: Це тимчасова адміністративна структура, створена для управління окупованими територіями під час війни. Наприклад, Російська імперія створила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на захоплених землях Галичини та Буковини.
Біженці: Це люди, які змушені залишити свої домівки через війну, переслідування або стихійні лиха. Під час Першої світової війни багато українців стали біженцями, втікаючи від бойових дій і репресій.
3. Складіть тези «Політика імперських урядів на українських землях у 1914-1917 роках».
- Обидві імперії, Російська та Австро-Угорська, проводили жорстку політику на українських землях, використовуючи репресії для контролю населення.
- Російська імперія утворила Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, де проводила політику русифікації, закриваючи українські школи та забороняючи українські організації.
- Австро-Угорська влада, підозрюючи українців у зраді, здійснювала репресії, арешти та депортації, особливо під час відступу російських військ.
- Обидві імперії використовували українські землі як стратегічні території, що призвело до значних людських і матеріальних втрат серед місцевого населення.
4. Наведіть аргументи на підтвердження або заперечення думки: «У ході війни в обох імперіях активізувався український національний рух».
Підтвердження:
- Війна прискорила формування національної свідомості серед українців, які служили в арміях різних імперій, через безпосередні контакти з українцями з інших регіонів.
- Утворення Загальної української ради (ЗУР) у 1915 році стало важливим кроком у консолідації українського національного руху в Австро-Угорщині.
- Союз Визволення України (СВУ) активно працював над поширенням інформації про українську історію та вимоги українських партій, що сприяло зростанню національної свідомості.
Заперечення:
- Попри активізацію національного руху, імперські уряди продовжували репресивну політику, що ускладнювало організаційні зусилля українців.
- Австрійська влада більше орієнтувалася на поляків, що обмежувало можливості для реалізації українських національних прагнень.