§3. Візантійська імперія

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Хто й коли заснував місто Константинополь?

Константинополь був заснований імператором Константином I Великим у період з 324 по 330 рік на місці давньогрецької колонії Візантія. Спочатку місто називалося Новий Рим (Nova Roma), але згодом було перейменоване на честь свого засновника. Масштабна розбудова нової столиці велася за зразком Давнього Риму.

2. Як і коли відбувся поділ Римської імперії на Східну й Західну?

Поділ Римської імперії на Східну та Західну відбувся в 395 році після смерті імператора Феодосія I. Його сини Гонорій і Аркадій стали правителями відповідно Західної та Східної частин імперії, зі столицями в Римі та Константинополі. Попри поділ, обидві частини імперії продовжували становити єдину Римську імперію в розумінні тогочасного суспільства до падіння Західної імперії. Деякі історики вважають, що більш правильно говорити про поділ імператорського правління, а не про розподіл держави як такої.

3. Працюємо в парах. Обговоріть, як здійснювалася влада у Франкській імперії.

У Франкській імперії влада здійснювалася королем, який зосередив у своїх руках усі функції державного управління. Центром управління став королівський двір. Графства, які були більшими територіальними одиницями, управлялися королівськими посадовими особами — графами, які виконували судові та адміністративні функції на користь короля. Початок феодалізації франкського суспільства супроводжувався зародженням ранньофеодальної держави. Після смерті Карла Великого імперія фактично розпалася на три королівства.

1. Візантійська імперія на початку середньовіччя. Правління Юстиніана І

Що було характерним для розвитку Візантійської імперії в період правління Юстиніана І?

Для розвитку Візантійської імперії в період правління Юстиніана І було характерно наступне:

1. Візантія досягла вершини своєї могутності за правління Юстиніана І.
2. У 529-534 рр. за наказом Юстиніана було видано “Кодекс Юстиніана” у 12 томах, який став основою імперського права і державного устрою Візантії до її падіння.
3. Перетворення Юстиніана вимагали значних коштів, що призвело до повстання “Ніка” в Константинополі в 532 р. через підвищення податків і зловживання чиновників. Повстання було жорстоко придушене.
4. Юстиніан намагався відновити Римську імперію в колишніх кордонах. Візантійська армія захопила Північну Африку, Сицилію, частину Апеннінського півострова.
5. Хоча Юстиніану не вдалося повністю відновити кордони Римської імперії, він збільшив територію Візантії майже вдвічі порівняно з початком свого правління.

Отже, доба Юстиніана І відзначалася територіальною експансією, кодифікацією права, але й значним податковим тиском на населення, що викликало невдоволення.

Працюємо в парах. Обговоріть і виконайте завдання.

1. Яке враження справив Константинополь на короля Атанаріха? На підставі чого у вас склалася така думка?

1. Атанаріх сам зізнається, що раніше чув про славу цього міста, але не вірив почутому, поки не побачив Константинополь на власні очі. Тобто реальність перевершила його очікування.
2. Король “то захоплювався містом, то дивувався караванові кораблів, то дивився на знамениті стіни”. Тобто різні аспекти Константинополя – архітектура, порт, укріплення – викликали у нього захват.
3. Атанаріха вразила кількість людей різних народностей, що прибували до міста. Він порівнює цей людський потік з “військом у бойовому порядку” і “річкою, що стікається з різних боків”. Це свідчить про космополітизм і жвавість життя у візантійській столиці.

Підготуйте повідомлення «Собор Святої Софії в Константинополі: історія виникнення і сучасність»

Собор Святої Софії в Константинополі, відомий також як Ая-Софія, є однією з найвеличніших архітектурних пам’яток візантійської архітектури, яка збереглася до наших днів. Цей собор є символом “золотої доби” Візантійської імперії та одним із символів сучасного Стамбула.

Споруджений у 537 році поруч із Великим імператорським палацом, Софійський собор був задуманий імператором Юстініаном І як найбільший християнський храм у світі, головний собор Візантійської імперії. Роботи над собором були доручені видатним зодчим того часу — Анфімію з Трал та Ісидору з Мілета. Урочисте закладення собору відбулося 24 лютого 532 року, а освячення — 27 грудня 537 року.

Протягом понад тисячі років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі до будівництва Собору святого Петра в Римі. Його висота становить 55 метрів, а діаметр бані — 31 метр. Після завоювання Константинополя османами у 1453 році собор був перетворений на мечеть.

Внутрішній простір Софії здається більшим, ніж він є насправді, завдяки тонко розробленій системі масштабних співвідношень. Собор побудований на найвищому місці пагорба, де в античні часи стояв акрополь давньогрецького міста Візантії.

У 1934 році собор було перетворено на музей, і з того часу він став доступний для відвідування всіма бажаючими. Собор реставрують, відчищають стародавню візантійську мозаїку.

У 1985 році храм був занесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Однак у 2020 році було прийнято рішення передати собор у власність Управління релігійних справ Туреччини, що викликало міжнародні дискусії та занепокоєння з приводу збереження культурної спадщини.

2. Візантія та арабське завоювання. Правління Лева III Ісавра. Іконоборство

Як відбувалася боротьба Візантії з арабською навалою?

1. У першій половині VII ст. арабські завойовники почали підкорювати східні провінції Візантії. Протягом 634-642 рр. Візантія втратила Сирію, Палестину, Верхню Месопотамію, а через півстоліття – Північну Африку. Територія імперії зменшилася втричі порівняно з добою Юстиніана І.
2. Араби створили могутній флот і відібрали у Візантії острови Крит, Сицилію та території на узбережжі Балканського півострова. З 672 р. арабські загони кілька разів намагалися захопити Константинополь, але візантійці відбивали їх, знищуючи арабський флот “грецьким вогнем”.
3. У 717 р. араби вдруге розпочали штурм Константинополя, маючи 200 тис. воїнів та флот із 1800 кораблів. Але завдяки рішучим діям імператора Лева III Ісавра арабське військо було зупинене й відкинуте від міста. Успішна оборона Константинополя зупинила арабську навалу на землі Візантії.

Яку перевагу в бою давав «грецький вогонь» візантійському флоту?

Щодо “грецького вогню”, то він давав візантійському флоту значну перевагу в морських битвах. Це була запалювальна суміш, яку під тиском викидали через спеціальні труби, підпалюючи ворожі кораблі. Точний склад “грецького вогню” тримався в суворій таємниці. Завдяки йому візантійці могли ефективно знищувати арабський флот під час облог Константинополя.

Яку інформацію про візантійських іконоборців надає картина?

Ця картина, схоже, зображує сцену, пов’язану з періодом іконоборства у Візантійській імперії у 8-9 століттях. На картині зображені кілька фігур, включно з чоловіком у червоному одязі, який, імовірно, є релігійним або політичним лідером того часу. Інші персонажі перебувають у різних позах і одязі.

Хоча я не можу ідентифікувати конкретних осіб, картина, здається, відображає напружену ситуацію та суперечки навколо використання релігійних ікон під час іконоборського руху у Візантії. Деталі та композиція твору дають уявлення про історичний контекст і ключові елементи візантійського іконоборства.

Іконоборці виступали проти використання релігійних зображень, вважаючи їх ідолопоклонством, тоді як іконошанувальники відстоювали легітимність ікон як засобу зв’язку з божественним. Картина демонструє напруженість цього протистояння у візантійському суспільстві того періоду

3. Доба правління Македонської династії

Що було характерно для розвитку Візантійської імперії за правління Македонської династії?

1. Цей період вважається часом розквіту Візантії.
2. Наприкінці IX ст. Візантія розпочала активну діяльність із християнізації сусідніх земель – сербів, болгар, моравів у Східній, Центральній і Південній Європі. Проповідники Кирило і Мефодій створили слов’янську абетку й переклали Біблію церковнослов’янською мовою.
3. У другій половині IX ст. Візантія розпочала війни за повернення втрачених територій. Найбільших успіхів у цьому досяг імператор Василій II Болгаробійця, який зробив Візантію наймогутнішою державою тогочасної Європи.
4. Однак завойовницька політика Василія II спричинила наступний занепад імперії, оскільки на це витрачалися всі її сили й ресурси.

4. Культура Візантії

Які факти характеризують культурний розвиток Візантії в цей період?

1. В основу культури Візантії було покладено давньоримські традиції.
2. Візантія мала розвинену мережу безкоштовних і платних шкіл, завдяки чому за кількістю освічених людей набагато перевершувала країни Західної Європи.
3. Школа мала два ступені – початковий (“тривіум” – граматика, діалектика, риторика) і середній (“квадривіум” – арифметика, геометрія, астрономія, музика).
4. У першій половині IX ст. при імператорському дворі відкрили вищу школу для юнаків із сімей знаті, де викладали духовні і світські науки. У 1054 р. в Константинополі з’явився заклад вищої освіти для заможних верств.
5. Найвідомішими вченими були богослов Іоанн Дамаскін, історик і математик Михаїл Пселл, математик Лев Математик.
6. Візантія мала високий рівень розвитку будівельної техніки (кам’яні храми, палаци тощо).
7. В архітектурі широко використовувався живопис – фрески, мозаїки. Визначні зразки – мозаїки храму Святої Софії в Константинополі.
8. Високого рівня досягло мистецтво ікони – живописні зображення на дерев’яних дошках, які прикрашали храми і оселі.

Підготуйте повідомлення або презентацію за темою «Собор Святої Софії в Константинополі: історія виникнення і сучасність».

Історія виникнення

Собор Святої Софії, також відомий як Ая-Софія, був збудований у Константинополі (сучасний Стамбул) і є однією з найвеличніших архітектурних пам’яток візантійської архітектури. Його будівництво розпочалося за імператора Юстиніана I у 532 році і завершилося в 537 році. Собор став символом “золотої доби” Візантійської імперії і служив кафедральним храмом Константинопольського Вселенського патріархату, а також місцем коронації візантійських імператорів.

Архітектурні особливості

Собор Святої Софії відомий своєю унікальною архітектурою. Він має величезний купол, який візантійці вважали підвішеним до небес золотим ланцюгом. Купол і внутрішній простір собору створюють враження величі та світла, що підкреслює духовну атмосферу будівлі. Внутрішні мозаїки собору, зокрема мозаїка південного вестибюля, є одними з найцінніших зразків візантійського мистецтва.

Сучасність

У 1453 році, після завоювання Константинополя османами, собор був перетворений на мечеть. У 1935 році, за рішенням Мустафи Кемаля Ататюрка, Ая-Софія стала музеєм, що підкреслило її значення як культурного та історичного об’єкта. У 2020 році турецька влада знову перетворила будівлю на мечеть, що викликало міжнародний резонанс.Сьогодні Ая-Софія є однією з головних туристичних атракцій Стамбула, символом багатої історії та культурної спадщини міста. Вона залишається важливим об’єктом для вивчення візантійської архітектури та мистецтва, а також місцем, яке продовжує привертати увагу відвідувачів з усього світу.

Сформулюйте судження про

Місце і роль Візантійської імперії в історії середньовіччя:

• Візантія була прямою спадкоємицею Римської імперії і зберігала її традиції протягом всього середньовіччя.
• Імперія була центром православного християнства і відігравала ключову роль у його поширенні серед сусідніх народів.
• Візантія була найрозвиненішою і наймогутнішою державою середньовічної Європи, особливо в період розквіту за Македонської династії.
• Культура Візантії мала визначальний вплив на культурний розвиток багатьох країн середньовічної Європи.

Вплив боротьби Візантії з арабами на неї та Західну Європу:

• Візантія втратила значні території на сході, але змогла зупинити арабську експансію в Європу, захистивши Константинополь.
• Боротьба з арабами спонукала до військових реформ у Візантії, зокрема створення важкої кінноти.
• Іконоборство, підтримане імператорами заради збільшення земель для роздачі воїнам, призвело до знищення багатьох творів мистецтва.
• Протистояння Візантії з арабами відволікло їхні сили від Західної Європи, даючи їй змогу розвиватися.

Значення доби Македонської династії для Візантії:

• Це був період найвищого розквіту і могутності імперії.
• Візантія повернула частину втрачених територій, особливо за Василія II Болгаробійці.
• Активно відбувалася християнізація сусідніх народів, зокрема слов’ян.
• Але завойовницька політика виснажила імперію і заклала основи для її занепаду.

Рівень розвитку візантійської культури та її вплив:

• Візантія була найосвіченішою країною Європи з розвиненою системою шкіл.
• Візантійська архітектура, живопис (фрески, мозаїки, ікони) були неперевершеними.
• Візантійська культура, особливо релігійна, справила визначальний вплив на культуру багатьох народів, які прийняли від неї християнство.

Запитання і завдання

Знаємо

1. За правління якого візантійського імператора в Константинополі відбулося повстання «Ніка»?

А Юстиніан І

2. Коли у Візантії відбулася боротьба між прибічниками і противниками шанування ікон?

В VII—IX ст.

3. Прочитайте назву терміна, переставивши правильно сукупності літер. Поясніть його значення.

Термін “ВАСИЛЕВС” означає імператор у Візантійській імперії. Це грецька назва імператора, який вважався “нижчим від Бога і наступним після Бога”

Аналізуємо і пояснюємо

4. Визначте причини, зміст, результати та наслідки протистояння Візантії та арабської спільноти

• Причини протистояння: експансія арабських завойовників на візантійські території у VII ст.. Релігійні протиріччя між православною Візантією та ісламським Арабським халіфатом.
• Зміст: серія арабо-візантійських воєн у 629-1050 рр., під час яких араби захопили Сирію, Палестину, Єгипет, Північну Африку, Крит, Сицилію.
• Результати: Візантія втратила значні території, але зуміла зупинити арабську навалу і зберегти свою державність і зупинити просування арабів до Європи..
• Наслідки: тривала боротьба виснажувала Візантію. Втрата східних провінцій позбавила Візантію важливих торгових шляхів та доходів. Протистояння з Візантією відволікало сили арабів від експансії в Західну Європу, даючи їй змогу розвиватися.

5. Яка імперія — Візантійська чи імперія Карла Великого — успадкувала більше від Римської імперії? Поясніть свою думку

Візантійська імперія успадкувала більше від Римської імперії, ніж імперія Карла Великого. Візантія була прямою спадкоємницею Римської імперії, зберігши її державний устрій, право, культуру. Імперія Карла Великого була новоствореною державою на території колишніх римських провінцій.

6. Яке місце належало добі правління Македонської династії в історії Візантії? Дайте аргументовану відповідь.

Доба правління Македонської династії (867-1081 рр.) займає особливе місце в історії Візантії і вважається часом її найвищого розквіту і могутності. Ось основні аргументи на користь цього твердження:

1. Територіальна експансія. За правління імператорів Македонської династії, особливо Василія II Болгаробійці, Візантія значно розширила свої володіння. Були повернуті території, втрачені раніше внаслідок арабських завоювань. Приєднання Болгарії зробило Візантію наймогутнішою державою тогочасної Європи.
2. Християнізація сусідніх народів. Наприкінці IX ст. Візантія активно поширювала християнство серед сербів, болгар, моравів. Місія Кирила і Мефодія, створення ними слов’янської абетки мали величезне значення для залучення слов’янських народів до християнської цивілізації.
3. Культурний розквіт. Візантія в цей період мала високий рівень освіти завдяки розгалуженій системі шкіл. З’явилися вищі школи в Константинополі. Процвітали наука (Лев Математик, Михаїл Пселл), архітектура, живопис (фрески, мозаїки, іконопис). Візантійська культура справляла величезний вплив на сусідні народи.
4. Кодифікація права. “Василіки” – 60-томний звід законів, створений за Македонської династії, – став основою візантійського права. Це сприяло зміцненню державного ладу імперії.
5. Розвиток торгівлі. Вигідне географічне положення Константинополя на перетині торгових шляхів сприяло розквіту торгівлі. Візантія була посередником у торгівлі між Сходом і Заходом, що давало величезні прибутки.

Отже, доба Македонської династії стала вершиною політичної могутності, культурного розквіту і міжнародного впливу Візантії. Хоча завойовницька політика Василія II, зрештою, виснажила імперію і заклала підвалини для її занепаду, досягнення цього періоду увійшли до скарбниці світової цивілізації.

7. На думку деяких вчених, за часів Раннього середньовіччя Візантія стала «золотим містком», завдяки якому сусідні народи запозичили досягнення античної культури та ідеали християнства. Висловіть власне ставлення до цієї думки.

По-перше, Візантія, на відміну від Західної Римської імперії, зуміла зберегти державність, уникнувши руйнації під час Великого переселення народів. Завдяки цьому вона змогла зберегти і розвинути багато надбань античної культури – філософію, літературу, право, науку, мистецтво. Про високий рівень освіченості візантійців свідчить розгалужена мережа шкіл та поява вищих навчальних закладів.

По-друге, Візантія активно поширювала християнство серед сусідніх народів – сербів, болгар, моравів, русів. Місіонерська діяльність Кирила і Мефодія, створення ними слов’янської абетки і переклад Біблії церковнослов’янською мовою мали величезне значення для християнізації слов’ян.

По-третє, культурний вплив Візантії на сусідів був надзвичайно потужним. Вони запозичували з Візантії не лише християнство, а й систему права, політичні інститути, архітектурні стилі, іконопис тощо. Багато народів, зокрема слов’янські, саме через Візантію долучилися до античної спадщини.

Отже, я цілком погоджуюся з думкою, що Візантія відіграла унікальну роль “золотого містка” між античністю і середньовіччям, між язичництвом і християнством, між греко-римською цивілізацією та молодими народами, що творили нову середньовічну цивілізацію. Саме завдяки Візантії не перервалася культурна тяглість і було збережено безцінний культурний спадок давнини.

8. Охарактеризуйте розвиток візантійської культури в цей період.

У цей період спостерігався розквіт візантійської культури. Розвивалися освіта, література, архітектура, живопис (фрески, мозаїки, іконопис). Відбувався “Македонський ренесанс” – відродження інтересу до античної спадщини

Застосовуємо і творимо

9. Простежте за картою (форзац 1), які зовнішні вторгнення до Візантії відбувалися в Ранньому середньовіччі.

На форзаці 1 карти видно, що у Ранньому середньовіччі на Візантійську імперію здійснювали вторгнення араби, слов’яни, болгари, сельджуки

10. Працюємо в парах.

1) Розв’яжіть візантійську шкільну задачу з математики. Курка коштує 40 аспрів (дрібна монета). Щодня вона відкладає одне яйце. Яйця продають на ринку по 40 штук за 1 аспр. Визначте, за який час курка виправдає свою вартість.

Курка коштує 40 аспрів. Щодня вона відкладає 1 яйце. 40 яєць продають за 1 аспр. Отже, за 40 днів курка “відпрацює” свою вартість, відкладаючи 40 яєць, які продадуть за 1 аспр.

2) Розв’яжіть хронологічну задачу. Укажіть дати існування Римської і Візантійської імперій. Порівняйте тривалість їх існування

Римська імперія існувала у 27 р. до н.е. – 476 р. н.е. (близько 500 років). Візантійська імперія існувала у 395-1453 рр. (понад 1000 років)

11. Працюємо разом. Метод «Дебати». Чому після правління Юстиніана І територія Візантії почала стрімко зменшуватися?

1. Завойовницька політика Юстиніана І виснажила ресурси імперії. Намагаючись відновити Римську імперію в колишніх кордонах, Юстиніан вів тривалі й виснажливі війни на Заході, які забирали значні кошти і людські ресурси. Це послабило Візантію.
2. Візантія зазнала нападів з боку слов’янських племен і Перської держави. Ці вороги скористалися тим, що основні сили імперії були задіяні в завоюваннях на Заході. Напади завдали значних територіальних втрат.
3. У першій половині VII ст. розпочалася арабська навала. Протягом 634-642 рр. Візантія втратила Сирію, Палестину, Верхню Месопотамію, а через півстоліття – Північну Африку. Порівняно з добою Юстиніана територія імперії зменшилася втричі.
4. Араби створили потужний флот і відібрали у Візантії острови Крит, Сицилію, території на узбережжі Балкан. З 672 р. вони неодноразово намагалися захопити Константинополь. Хоча це не вдалося, але боротьба виснажувала імперію.
5. Юстиніан проводив активну внутрішню політику (кодифікація права, масштабне будівництво), яка вимагала великих коштів. Це призвело до підвищення податків, зловживань чиновників і невдоволення населення, яке вилилося у повстання “Ніка”.

Отже, саме політика Юстиніана І, попри зовнішні успіхи, заклала підвалини для майбутнього ослаблення Візантії, яка після його правління зазнала територіальних втрат і виснаження в боротьбі з численними ворогами.

12. Складіть характеристику одного з візантійських імператорів: Юстиніана І, Лева III Ісавра або Ва-силія II Болгаробійці (на вибір).

Я обираю для характеристики імператора Василія II Болгаробійцю.

Василій II Болгаробійця (958-1025) – один з найвидатніших імператорів Візантії періоду правління Македонської династії. Він зійшов на престол у 976 році й правив майже 50 років.

Головним досягненням Василія II стало значне розширення території Візантійської імперії та перетворення її на наймогутнішу державу Європи того часу. Він успішно воював з арабами на сході, повернувши під владу Візантії Північну Сирію. Але найбільше уславився війнами проти Болгарського царства на Балканах.

У вирішальній битві 1014 року Василій II розгромив болгарську армію, полонивши 15 тисяч воїнів. За його наказом усім полоненим болгарам виколювали очі, залишаючи одне око лише кожному сотому, щоб він міг привести інших додому. Побачивши своє сліпе військо, болгарський цар Самуїл помер від потрясіння. Після цього Болгарія втратила незалежність і була приєднана до Візантії. За цю жорстокість імператор і отримав прізвисько “Болгаробійця”.

Однак загарбницькі війни Василія II, попри зовнішні успіхи, виснажили імперію. На них витрачалися всі її сили і ресурси. Це, зрештою, підірвало могутність Візантії і після смерті Василія II призвело до занепаду держави.

Отже, Василій II Болгаробійця був талановитим полководцем і правителем, який зробив Візантію наймогутнішою державою Європи початку XI ст. Але його завойовницька політика, що не рахувалася з жертвами і витратами, заклала підвалини для майбутнього ослаблення імперії.

13. 2) Підготуйте повідомлення для соціальної мережі за темами: «Візантійська культура Раннього середньовіччя»; «Візантія та Русь» (на вибір).

Повідомлення для соціальної мережі на тему «Візантійська культура Раннього середньовіччя»:

🏛️ Культура Візантії в добу Раннього середньовіччя вражає своїм розмаїттям і високим рівнем розвитку! 📜🎨

Візантія успадкувала давньоримські традиції, але розвинула їх на новому рівні. Завдяки розгалуженій мережі безкоштовних і платних шкіл, Візантія мала набагато більше освічених людей, ніж країни Західної Європи. 🎓📚

Школи поділялися на початкові (“тривіум” – граматика, діалектика, риторика) і середні (“квадривіум” – арифметика, геометрія, астрономія, музика). А в IX ст. відкрилися вищі школи для знаті та заможних верств. 🏫

Серед видатних учених – богослов Іоанн Дамаскін, історик і математик Михаїл Пселл, засновник алгебри Лев Математик. ✍️🔢

Візантія мала неперевершену будівельну техніку – кам’яні храми, палаци. А візантійські мозаїки, фрески, ікони вражають своєю майстерністю і красою до сьогодні! 🏰🖌️

Культура Візантії мала величезний вплив на сусідні народи, особливо через поширення християнства. Тож недарма цю імперію називають колискою середньовічної цивілізації! 🌍🕊️

#ВізантійськаКультура #РаннєСередньовіччя #ІсторіяКультури

13. Працюємо в малих групах. Проведіть конкурс добірок експонатів для віртуального музею «Візантійська імперія» за вивченим матеріалом. Обґрунтуйте свій вибір.

Добірка експонатів для віртуального музею “Візантійська імперія” може включати: зразки візантійської мозаїки та фресок, ікони, архітектурні споруди (храм Святої Софії), карти території імперії у різні періоди, зброю та обладунки візантійських воїнів, твори візантійських істориків та письменників тощо.