§3. Воєнні дії на території України в 1914-1917 роках

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

Визначте причини Першої світової (Великої) війни?

Причини Першої світової війни були складними і багатогранними, включаючи національні суперечності, імперіалізм, мілітаризм і систему союзів між європейськими державами. Основними факторами були:

• Національні суперечності: Конфлікти між національними групами, особливо на Балканах.
• Імперіалізм: Змагання за колоніальні території й ресурси.
• Мілітаризм: Збільшення військових потенціалів і підготовка до війни.
• Система союзів: Союзні відносини між великими державами, які створили дві великі військові блоки: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) і Троїстий договір (Франція, Росія, Велика Британія).

У чому сутність «українського питання» напередодні Першої світової війни?

“Українське питання” полягало у прагненні українців до національного самовизначення. Українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, що ускладнювало процес національного об’єднання.

Яке національне формування було створено на західноукраїнських землях?

На західноукраїнських землях було створено національне військове формування — легіон Українських січових стрільців (УСС). Цей легіон був частиною австро-угорської армії і складався з близько 2 тисяч осіб. УСС брали участь у кількох важливих битвах.

1. Початок воєнних дій на Східному фронті. Галицька битва

1. Стисло охарактеризуйте передумови й перебіг Галицької битви.

Галицька битва відбулася у серпні-вересні 1914 року на початку Першої світової війни. Передумовою стало зосередження понад 100 дивізій з боку Росії та Австро-Угорщини на Південно-Західному фронті. Австро-угорські війська розпочали наступ, але діяли невдало. Російські війська захопили Львів, витіснили противника за річку Сян, вийшли до Карпатських перевалів і оточили фортецю Перемишль.

2. Якими були наслідки Галицької битви?

Внаслідок Галицької битви російські війська оволоділи Східною Галичиною та Північною Буковиною. Австро-угорська армія зазнала значних втрат – близько 400 тисяч осіб, з яких 100 тисяч потрапили в полон. Росіяни розцінили це як завершення “справи великого князя Івана Калити” з підкорення земель колишньої Київської Русі.

3. Охарактеризуйте військові події, які відбулися восени 1914 році на Чорному морі

Восени 1914 року, після вступу Османської імперії у війну на боці Центральних держав, Чорне море стало театром військових дій. Німецькі крейсери “Гебен” і “Бреслау”, передані Османській імперії, разом з османським флотом обстріляли Одесу, Феодосію та Севастополь в ніч з 15 на 16 жовтня. У листопаді відбувся бій біля мису Сарич між російським лінкором “Євстафій” та німецьким крейсером “Гебен”. Обидва кораблі зазнали пошкоджень, але німецькі крейсери змогли відірватися від переслідування.

2. Військові операції у 1915-1917 роках

1. Які зміни відбулися на Східному фронті у 1915 році?

У 1915 році Східний фронт став головною ареною бойових дій. Німці та австрійці, перекинувши частину боєздатних військ, прорвали російську оборону біля міста Горлице у травні 1915 року. Вони розпочали наступ на всій ділянці Східного фронту, захопивши Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву, частину Латвії та Білорусі.

2. Стисло охарактеризуйте перебіг та наслідки Брусиловського прориву.

Брусиловський прорив розпочався в червні 1916 року під керівництвом генерала Олексія Брусилова. Російські війська прорвали оборону австро-угорської армії на фронті шириною 340 км, зайнявши частину Волині, Буковину та частину Східної Галичини. Наступ було зупинено німецькими військами у вересні 1916 року. Втрати австро-угорської армії становили 1,5 мільйона осіб, російської – близько 500 тисяч.

3. Як розгорталися події на Південно-Західному фронті російських військ у 1917 році?

У червні 1917 року Тимчасовий уряд Росії розпочав стратегічний наступ російських армій у Галичині, відомий як Червневий наступ. Однак російські війська зіткнулися з потужною обороною німецьких і австрійських сил, внаслідок чого наступ було зупинено, а згодом російські армії відступили.

3. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці

1. Підготуйте коротку довідку «Українці в лавах російської й австро-угорської армій».

До російської та австро-угорської армій було мобілізовано 4,7 мільйона українців. У російських військах українці становили 25-30% особового складу, в австро-угорських – близько 13%. У російській армії не було створено жодного українського національного формування. Серед офіцерів російської армії українці становили 20-25%, деякі з них обіймали ключові посади в штабі верховного головнокомандування. В австро-угорській армії воювало національне військове формування – легіон Українських січових стрільців (УСС), який налічував близько 2 тисяч осіб.

2. У яких битвах брали участь Українські січові стрільці в 1914-1915 роках?

У вересні 1914 року під час Галицької битви січові стрільці захищали Верецький та Ужоцький перевали.

У квітні-травні 1915 року УСС відзначилися в бою за гору Маківка поблизу Славська на Львівщині.

Особливо відзначився у цьому бою курінь під командуванням Григорія Коссака, який був нагороджений австрійським хрестом “За військові заслуги” 3-го ступеня.

3. Яким був бойовий шлях легіону Українських січових стрільців у 1916-1917 роках?

У вересні 1916 року УСС брали участь у битві біля гори Лисоня на Тернопіллі, де стримували наступ російських військ на місто Бережани під час Брусиловського прориву. Після цього їх перевели на Волинь для допомоги австро-угорській окупаційній владі. У лютому 1917 року стрільці повернулися на фронт під місто Бережани. Під час російського наступу того ж року УСС діяли на півдні Тернопільщини в напрямку до Хотина.

Від чого залежало ставлення австрійського командування до січових стрільців?

Ставлення австрійського командування до Українських січових стрільців (УСС) залежало від їхньої бойової ефективності. Під час активних бойових дій, коли УСС демонстрували хоробрість і досягали успіхів, австрійці їх хвалили. Однак у періоди затишшя на фронті ставлення різко змінювалося на негативне, і стрільців називали “рутенськими зрадниками”. Це свідчить про упереджене ставлення австрійського командування до українських підрозділів, яке цінувало їх лише як гарматне м’ясо, але не довіряло їм як представникам національного руху.

Висловіть обґрунтоване судження. Російське військове командування хвалило чи ганило УСС?

У секретній директиві УСС характеризувалися як “відбірні війська”, що прагнуть відновлення самостійної України. Хоча росіяни визнавали високий рівень бойової підготовки УСС, вони одночасно називали їх зрадниками “великої спільної справи визволення пригноблених слов’ян”. Таке ставлення пояснюється тим, що російське командування розглядало УСС як загрозу імперським інтересам Росії та її претензіям на українські землі. Визнання бойових якостей УСС поєднувалося з політичним засудженням їхніх національних прагнень.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: національне військове формування, позиційна війна.

Національне військове формування – це військовий підрозділ, створений за національною ознакою, як-от легіон Українських січових стрільців в австро-угорській армії.

Позиційна війна – форма ведення бойових дій, коли противники займають укріплені позиції і ведуть тривалі бої без значних територіальних змін, що було характерно для Першої світової війни після 1915 року.

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Українські січові стрільці — патріоти, воїни, просвітники».

Українські січові стрільці (УСС) були національним військовим формуванням у складі австро-угорської армії під час Першої світової війни. Вони проявили себе як:

Патріоти: УСС боролися за українську національну ідею, прагнучи відновлення української державності.

Воїни: Стрільці брали участь у важливих битвах, зокрема:

• Захист Верецького та Ужоцького перевалів (вересень 1914)
• Бій за гору Маківка (квітень-травень 1915)
• Бій біля гори Лисоня (вересень 1916)

Просвітники: На Волині УСС проводили освітню та громадську роботу:

• Організовували школи
• Працювали вчителями
• Надавали місцевим жителям правничу допомогу

УСС сприяли відродженню українських військових традицій, створенню військового фольклору та пісень, утвердженню форми українського однострою (мазепинки).

4. Заповніть таблицю.