§2. Велике розселення слов’ян. Господарство та суспільство слов’ян

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте з курсу історії 6 класу, що вам відомо про слов’ян. Як історія Давн давніх слов’ян пов’язана з теренами України? Під якими іменами вони згадувалися у працях давніх істориків?

Прабатьківщина слов’ян розташовувалася між річками Дніпро, Вісла та Дунай. Це територія сучасної України, Польщі, Чехії, Словаччини.

Давні історики згадували слов’ян під різними іменами:

• Венеди – так називали слов’ян римські історики Пліній Старший і Тацит у I-II ст. н.е.
• Анти й склавини – під цими іменами слов’яни згадуються у працях готського історика Йордана у VI ст.
• Дуліби, Поляни, Уличі, Древляни – одні з найдавніших слов’янських племен, яке згадує літописець Нестор

Отже, слов’яни здавна населяли великі території Центрально-Східної Європи й були відомі античним та середньовічним авторам, хоча й під різними назвами. Їхня прабатьківщина, ймовірно, розташовувалася між Дніпром, Віслою і Дунаєм.

1. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНІВ ЗА ДОБИ ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

Читаємо й розуміємо

Працюючи з текстом підручника, дізнайтеся історію розвитку слов’янських спільнот на українських землях за доби Великого розселення слов’ян. Структуруйте інформацію в карту пам’яті за планом:

1. Назви слов’янських племен:

• Поляни
• Сіверяни
• Деревляни
• Уличі
• Тиверці
• Дуліби
• Білі хорвати
• Волиняни

2. Сусіди слов’ян:

• Візантійська імперія
• Аварський каганат
• Хозарський каганат
• Болгарське царство
• Угорські племена
• Балтські племена
• Фінно-угорські племена

3. Характеристики слов’янських спільнот:

Заняття:

• Землеробство
• Скотарство
• Ремесла (гончарство, ковальство, ткацтво)
• Торгівля

Суспільний устрій:

• Родоплемінні союзи
• Територіальні об’єднання
• Рада старійшин
• Народні збори (віче)
• Військові вожді (князі)

Вірування:

• Язичництво
• Поклоніння силам природи
• Головні боги: Перун, Дажбог, Велес, Сварог
• Культ предків
• Обряди та свята, пов’язані з сільськогосподарським календарем

Думки Істориків

Поміркуйте. які аргументи міг навести М. Грушевський для підтвердження своєї думки?

1. Анти були слов’янським племенем, яке проживало на території сучасної України в першій половині I тис. н.е. Після розпаду черняхівської культури вони почали заселяти Середню Наддніпрянщину.
2. Анти згадуються в історичних джерелах до початку VII ст. (остання згадка датується 602 р.). Це свідчить про тривале існування цього племінного об’єднання на українських землях.
3. Анти протистояли аварам у VI ст., але зрештою були підкорені ними. Проте навіть після занепаду антського союзу слов’янські племена продовжували населяти територію України.
4. Грушевський міг проводити паралелі між матеріальною культурою антів (відомою за археологічними даними) та пізніших слов’янських племен на українських землях, простежуючи спадковість і подібність.
5. Географічно терени розселення антів (Середня Наддніпрянщина, лісостепова зона) збігаються з територією формування українського етносу в ранньому середньовіччі.

2. ЗАСНУВАННЯ КИЄВА

Чигаємо й розуміємо

1. Дізнайтеся історію заснування м. Києва. Чому історики вважають уривок з літопису про заснування Києва легендою, а не доведеним фактом?

На основі археологічних даних вчені визнають, що на території сучасного Києва люди жили з давнини, постійні поселення з’явилися у VI ст.

Але точну дату заснування міста встановити неможливо. Перша підтверджена згадка Києва в руських джерелах належить до 862 р., у візантійських — близько 945 р.

Тобто легенда про заснування Києва Києм, Щеком, Хоривом і Либіддю не має достатніх археологічних та документальних підтверджень. Точний час заснування міста невідомий.

2. Дізнайтеся, за яким принципом встановлюється вік населених пунктів? Яких даних, на вашу думку, бракує для встановлення точного віку м. Києва?

Принцип встановлення віку населених пунктів:

• Вік населених пунктів встановлюється на основі археологічних знахідок, що свідчать про існування поселення в певний період.
• Також використовуються письмові згадки про населений пункт в історичних джерелах.

Яких даних бракує для встановлення точного віку Києва:

• Бракує точних археологічних даних про час виникнення перших постійних поселень на території Києва. Відомо лише, що вони з’явилися у VI ст.
• Немає письмових згадок про Київ, датованих раніше 862 р. в руських джерелах і 945 р. у візантійських.

Свідчать документи

1. Які версії щодо постаті Кия висловлює автор «Повісті минулих літ»?

Автор «Повісті минулих літ» наводить дві версії щодо постаті Кия:

1. Кий був одним із трьох братів (разом зі Щеком та Хоривом), які заснували місто Київ. Він був князем полян і жив на горі, де нині узвіз Боричів.
2. Деякі люди, не знаючи правди, говорили, що Кий був перевізником, оскільки тоді біля Києва був перевіз через Дніпро.

2. На вашу думку, прибічником якої з наведених версій є автор документа? Які докази він наводить на користь своєї думки?

На мою думку, автор «Повісті минулих літ» є прибічником першої версії, згідно з якою Кий був князем полян і одним із засновників Києва. На користь цієї версії він наводить такі докази:

1. Якби Кий був перевізником, то він не ходив би до Цесарограда (Константинополя).
2. Кий княжив у своєму роду і ходив до цесаря (візантійського імператора).
3. Кий прийняв велику честь від цесаря, що свідчить про його високий статус.

Автор спростовує версію про те, що Кий був перевізником, вказуючи на його княжий статус та дипломатичні відносини з Візантійською імперією. Хоча літописець зізнається, що не знає, до якого саме імператора ходив Кий, він підкреслює важливість цього факту як доказу на користь версії про Кия-князя.

3. РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Діємо: практичні завдання

Простежте за картою на с. 15 розселення східнослов’янських племінних союзів на території України. Співвіднесіть території розселення слов’янських племен і сучасні області України.

1. Поляни – жили в Середньому Подніпров’ї, на території сучасних Київської, Черкаської та частково Чернігівської областей.
2. Древляни – населяли територію Полісся, сучасні Житомирську, північну частину Київської та Рівненської областей.
3. Сіверяни – проживали на Лівобережжі Дніпра, на території сучасних Чернігівської, Сумської, східної частини Полтавської та північної частини Харківської областей.
4. Волиняни – жили на території Волині, сучасних Волинської, Рівненської, північної частини Тернопільської та Хмельницької областей.
5. Уличі – населяли Південне Побужжя, територію сучасних Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей.
6. Тиверці – проживали між Дністром і Прутом, на території сучасних Чернівецької, південної частини Вінницької та Одеської областей.
7. Білі хорвати – населяли Прикарпаття, територію сучасних Івано-Франківської, Львівської, більшої частини Закарпатської областей.

4. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ, ГОСПОДАРСТВО ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ СЛОВ’ЯН

Думки істориків

Визначте за документом, як впливали контакти слов’ян з сусідніми народами, зокрема ромеями, на їхній розвиток. Які факти змін у житті слов’ян наводить історик?

За словами історика Ярослава Володарця-Урбановича, контакти слов’ян з сусідніми народами, особливо з Візантією, мали значний вплив на їхній розвиток. Цей вплив проявлявся в таких аспектах:

1. Запозичення нових тенденцій та технологій, особливо в ювелірному мистецтві та обробці чорних металів.
2. Ознайомлення з візантійським орним землеробством, що призвело до усвідомлення важливості використання залізних деталей для обробки важких ґрунтів, зокрема чорноземів.
3. Розуміння необхідності розвитку та вдосконалення сільськогосподарських технологій для отримання кращих врожаїв.

Історик наводить такі факти змін у житті слов’ян:

1. Поступовий розвиток матеріальної культури слов’ян, який спочатку був на низькому рівні.
2. Запозичення нових технологій в ювелірному мистецтві та обробці чорних металів.
3. Перехід від обробки легких ґрунтів до використання залізних знарядь праці для обробки важких ґрунтів, зокрема чорноземів.
4. Усвідомлення необхідності розвитку та вдосконалення сільськогосподарських технологій для покращення врожайності.

Таким чином, контакти з розвиненими сусідніми народами, особливо з Візантією, стимулювали технологічний та економічний розвиток слов’ян, сприяючи вдосконаленню їхніх ремесел та сільськогосподарських практик.

Факт чи фейк?

Збруцький ідол – язичницький артефакт чи фальшивка?

1. Прочитайте фрагмент із статті та визначте, якими аргументами оперують учені, доводячи фейковість Збруцького ідола. Чи переконали вас ці аргументи?

Учені, які вважають Збруцького ідола фальшивкою, наводять такі аргументи:

1. Унікальність ідола. Нічого навіть віддалено подібного у східних слов’ян дослідникам невідомо. Зовсім незвичною для східних слов’ян є чотиригранна форма стовпа.
2. Версія про виготовлення ідола на початку XIX ст. на замовлення польського поета Тимона Заборовського, маєток якого розташовувався неподалік від місця знахідки.
3. Припущення, що Заборовський міг надихатися описами ідола Святовита з Аркони в історичних працях кінця XVIII ст.
4. Добрий стан збереження ідола. На ньому збереглися навіть сліди червоного пігменту, що свідчить про потрапляння у воду не за століття, а за лічені десятиліття чи роки до знахідки.

Ці аргументи викликають певні сумніви щодо автентичності Збруцького ідола, але не є однозначними доказами його фальшивості. Потрібні додаткові дослідження, щоб зробити остаточні висновки.

2. Які дослідження ви запропонували б провести з метою визначення точного часу виготовлення пам’ятки?

Для визначення точного часу виготовлення Збруцького ідола я б запропонував провести такі дослідження:

1. Геологічні дослідження каменю, з якого виготовлено ідола, для встановлення місця його походження та приблизного віку.
2. Спектральний та хімічний аналіз фарби, сліди якої збереглися на ідолі. Це дасть змогу порівняти її склад з фарбами X та XIX століть і зробити висновки про час нанесення.
3. Радіовуглецевий аналіз органічних решток (якщо такі будуть виявлені), що могли зберегтися в порах каменю або в залишках фарби.
4. Трасологічний аналіз слідів обробки каменю для визначення інструментів та технологій, які використовувалися при виготовленні ідола.
5. Пошук документальних свідчень про історію знахідки та перевезення ідола, що допоможе прояснити обставини його появи в XIX столітті.
6. Порівняльний стилістичний аналіз Збруцького ідола з іншими відомими кам’яними ідолами слов’ян та інших народів.

Лише комплексні сучасні дослідження із застосуванням різних методів можуть дати науково обґрунтовану відповідь на питання про час створення Збруцького ідола та його автентичність як пам’ятки слов’янського язичництва.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми »Велике розселення слов’ян Господарство та суспільство слов’ян».

Можу назвати народи, що населяли терени України за доби Великого переселення народів.

За доби Великого переселення народів на теренах України мешкали:

• Сармати, які у II ст. н.е. витіснили скіфів у пониззя Дніпра, Дунаю та на Кримський півострів
• Племена зарубинецької культури (II ст. до н.е. – II ст. н.е.), які займалися землеробством, скотарством, мисливством, ткацтвом, гончарством
• Племена черняхівської культури (III-V ст. н.е.), яка об’єднувала різні народи, зокрема і частину предків давніх слов’ян

Можу пояснити поняття «Велике розселення слов’ян», «племінний союз», «князь», «дружина».

• Велике розселення слов’ян – масове переселення слов’янських племен з їх прабатьківщини у V-VII ст., внаслідок якого вони зайняли значну частину Центральної, Південної та Східної Європи
• Племінний союз – об’єднання кількох племен, споріднених за мовою та культурою, для спільних воєнних походів та оборони
• Князь – воєначальник і правитель племені чи союзу племен у давніх слов’ян
• Дружина – загін професійних воїнів, який був опорою влади князя

Можу розповісти легенду про заснування Києва.

Згідно з літописною легендою, Київ заснували три брати – Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Кожен з братів оселився на окремій горі, яка потім отримала назву на його честь. Місто назвали на честь старшого брата Кия. Хоча деякі вважали Кия перевізником через Дніпро, літописець стверджує, що він був князем полян і навіть ходив з візитом до візантійського імператора.

Можу схарактеризувати суспільний устрій, господарство та вірування слов’ян.

Суспільний устрій давніх слов’ян:

• Родоплемінні союзи, які згодом переросли у територіальні об’єднання
• На чолі стояли князі, влада яких спиралася на дружину
• Важливі питання вирішували на народних зборах (вічах)

Господарство:

• Основою було орне землеробство, скотарство, ремесла, промисли, торгівля
• Жили у містах-городищах, укріплених частоколом, та селах

Вірування:

• Язичництво – поклоніння силам природи, культ предків
• Головні боги: Перун, Дажбог, Велес, Сварог
• Приносили жертви богам, влаштовували свята та обряди
• Вірили в потойбічне життя (рай, вирій, наві)

2. Виконайте тренувальну онлайн-вправу.

3. Уявіть себе дослідником/дослідницею археологічних памяток: розгляньте фото та визначте, які предмети на ньому зображено. Висловіть припущення, яку інформацію про життя слов’ян можна довідатися, досліджуючи ці пам’ятки.

Розглянувши фото археологічних знахідок, можна визначити наступні предмети:

1. Серпи (вигнуті знаряддя у верхній частині зображення)
2. Наконечник списа (трикутний предмет у центрі)
3. Сокири (предмети з характерною формою леза справа і зліва)
4. Долота або стамески (вузькі видовжені предмети)
5. Можливо, ножі або інші ріжучі інструменти

Досліджуючи ці пам’ятки, можна зробити наступні припущення про життя слов’ян райковецької культури:

1. Розвинене землеробство: наявність серпів свідчить про вирощування зернових культур та їх збирання.
2. Військова справа: наконечник списа вказує на розвиток військового ремесла та потребу в захисті або полюванні.
3. Деревообробка: сокири та долота говорять про розвиток теслярства, будівництва дерев’яних споруд та виготовлення різноманітних дерев’яних виробів.
4. Ковальське ремесло: всі предмети виготовлені з заліза, що свідчить про високий рівень металообробки та наявність професійних ковалів.
5. Господарська діяльність: різноманітність знарядь праці вказує на розвинене господарство з різними видами діяльності.
6. Торгівля або обмін: наявність спеціалізованих інструментів може свідчити про розвиток торгівлі або обміну між різними громадами.
7. Соціальна стратифікація: наявність зброї може вказувати на існування воїнів або знаті в суспільстві.

Ці археологічні знахідки дають цінну інформацію про матеріальну культуру, господарство, ремесла та соціальну організацію слов’ян періоду райковецької культури, демонструючи досить високий рівень їхнього розвитку.

Досліджую і аналізую

4. Розгляньте хмаринку слів. Яку інформацію в ній закодовано? Складіть із кожним словом хмаринки речення, що пояснюватиме зміст ключового слова.

Хмаринка слів містить інформацію про різні аспекти історії та культури давніх слов’ян, зокрема:

1. Назви слов’янських племен: Деревляни, Уличі, Поляни, Дуліби
2. Імена історичних та легендарних осіб: Кий, Щек, Хорив, Либідь, Нестор
3. Назви сусідніх народів: Авари, Варяги, Ромеї
4. Імена античних істориків: Пліній, Тацит, Йордан
5. Назви слов’янських божеств: Велес, Бож

Ось кілька прикладів речень з ключовими словами:

1. Деревляни: Деревляни були одним із східнослов’янських племен, що жили в лісовій місцевості на правобережжі Дніпра.
2. Кий: За легендою, Кий був засновником і першим князем міста Києва.
3. Варяги: Варяги були скандинавськими воїнами і купцями, які відігравали важливу роль у ранній історії Київської Русі.
4. Велес: Велес був одним з головних богів у слов’янському язичництві, покровителем худоби та багатства.
5. Нестор: Нестор Літописець вважається автором “Повісті минулих літ”, важливого джерела з історії Київської Русі.
6. Пліній: Античний історик Пліній Старший згадував про слов’ян у своїх працях, називаючи їх венедами.
7. Авари: Авари були кочовим народом, який мав значний вплив на слов’ян у VI-VII століттях.
8. Склавини: Склавинами візантійські автори називали одну з груп слов’янських племен.