ГДЗ Історія України 7 клас Власов
Що в матеріалах уроку вважаєте найцікавішим для себе? Чому від часів, про які йшлося, залишилося найменше свідчень? Чи важливо реконструювати переддержавний розвиток племен – предків українців? Чому?
На мою думку, найцікавішими аспектами матеріалів уроку є:
- Розповідь про різноманітні народи, які проживали на території України в давні часи – від трипільців до слов’ян. Це демонструє багату та складну історію нашої землі.
- Інформація про контакти слов’ян з сусідніми народами, особливо з Візантією, аварами, хозарами та варягами. Це показує, як формувалася культура та державність наших предків через взаємодію з іншими.
- Приклади мовних запозичень, які залишилися в українській мові від давніх сусідів. Це наочно ілюструє тривалість і глибину міжкультурних контактів.
Від часів, про які йшлося, залишилося найменше свідчень з кількох причин:
- Відсутність писемності у більшості народів того періоду.
- Природне руйнування артефактів з часом.
- Кочовий спосіб життя багатьох народів, що залишав мало матеріальних слідів.
Реконструювати переддержавний розвиток племен – предків українців важливо, тому що:
- Це допомагає зрозуміти витоки української культури та державності.
- Дозволяє простежити неперервність історичного розвитку на українських землях.
- Сприяє розумінню процесів формування українського етносу.
- Допомагає спростувати міфи про “відсутність історії” в українців до Київської Русі.
Така реконструкція є важливою частиною національної самоідентифікації та розуміння місця України в світовій історії.
1. Витлумачте поняття: Велике розселення слов’ян, східнослов’янські союзи племен, городище, князь, дружина.
Велике розселення слов’ян – це процес масового переміщення слов’янських племен, що відбувався в Європі в другій половині V – VII ст. під час Великого переселення народів. Слов’яни розселилися в Подунав’ї, на Балканському півострові, дійшли до Ельби та Балтійського узбережжя, а також заселили верхів’я Дону й Волги.
Східнослов’янські союзи племен – це об’єднання східнослов’янських племен, які існували на території України у VIII-IX ст. До них належали поляни, деревляни, дуліби (волиняни, бужани), хорвати, уличі, тиверці та сіверяни.
Городище – це укріплене поселення-фортеця, яке слугувало центром племінного об’єднання. У городищах оселялися князі та їхні дружинники.
Князь – військовий вождь, який очолював племінне об’єднання. Князі мали значний вплив, особливо в умовах постійних нападів зі Степу.
Дружина – це віддане оточення князя, що складалося з воїнів. Дружинники становили основу війська, їхнім головним заняттям була військова служба, за яку вони отримували винагороду.
2. Коли відбувалося Велике розселення слов’ян? Якого часу стосується утворення дулібського міжплемінного союзу?
Велике розселення слов’ян відбувалося в другій половині V – VII ст. під час Великого переселення народів.
Утворення дулібського міжплемінного союзу стосується VII ст.
3. Які східнослов’янські племінні союзи вважають предками українців? Що характерне для суспільного та господарського життя східних слов’ян на території України у VIII-IX ст.?
Предками українців вважають такі східнослов’янські племінні союзи: поляни, деревляни, дуліби (волиняни, бужани), хорвати, уличі, тиверці та сіверяни.
Для суспільного та господарського життя східних слов’ян на території України у VIII-IX ст. характерно:
- Формування племінної верхівки – військової знаті (князі, дружинники), яка тримала владу.
- Князі передавали владу своїм нащадкам, створюючи місцеві династії.
- Основним заняттям дружинників була військова служба.
- Князі та дружинники оселялися у великих племінних центрах – городищах.
- Розвивалося землеробство (вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі) та скотарство (розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней, волів і коней).
- Досягли успіхів у ремеслах, зокрема у ливарній справі та ковальстві.
- Слов’яни були язичниками: обожнювали сили природи, вірили в духів і богів.