§19. Перетворення історії на науку

Зміст ГДЗ 5 клас 2022 Хлібовська

Разом з Кліо прочитайте уважно назву параграфа і розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, що їх об’єднує

На ілюстрації зображено мікроскоп, модель ДНК, пробірку та колбу, а також написано “10 листопада Всесвітній день науки”. Це означає, що ілюстрація та назва параграфа об’єднані темою науки та її святкуванням. 10 листопада відзначається як Всесвітній день науки, що підкреслює важливість наукових досліджень та освіти. Мікроскоп символізує дослідження, ДНК – генетику, а пробірки та колби – хімічні експерименти. Все це разом підкреслює значення науки в нашому житті.

1. Як відбувалося становлення науки історія?

Розгляньте схему. Поміркуйте над її назвою. Поясніть, чому саме таку назву ви запропонували.

Схема, яку ви надіслали, виглядає як послідовність елементів, які можуть описувати процес або кроки дослідження історичної події. На схемі зображені такі поняття: “Місце події”, “Час події”, “Учасники події”, “Причина події”, “Результат події”. Ці елементи вказують на ключові аспекти, які історик або історикиня повинні визначити та проаналізувати при дослідженні історичної події.

Можлива назва для цієї схеми може бути “Елементи історичного дослідження” або “Структура історичного аналізу”. Ця назва відображає послідовність кроків, які дослідник виконує для збору інформації про історичну подію та її аналізу.

1. Чому XIX століття називають «віком історії»?

XIX століття називають “віком історії”, оскільки саме тоді погляд на історію як на науку сформувався остаточно. Історію почали вивчати у школах як окрему дисципліну, в університетах готували фахівців-істориків, які писали наукові праці та викладали предмет. Також зросла зацікавленість суспільства минулим своєї країни та відомими особистостями

2. Навіть основне правило історіописання

Основне правило історіописання: “Історія повинна розповісти так, як сталося насправді”.

3. Визначте алгоритм роботи історика чи історикині при написанні наукової праці.

Алгоритм роботи історика:

  • Ознайомлення з історичним джерелом, встановлення його достовірності та автора.
  • Опрацювання історичних фактів, відображених у джерелі.
  • З’ясування місця, часу та учасників події. Встановлення умов, за яких відбулася подія.
  • Пояснення причин події.
  • Згадування історичних діячів та національних героїв, які вплинули на перебіг подій.
  • Встановлення взаємозв’язку між подіями та складання історичної картини.
  • Посилання на джерела інформації та уникнення плагіату.

Барвограй ідей

Скористайтесь інтернет-джерелами і сформуйте словник, в якому запишіть, як ви розумієте такі поняття:

  1. Наука історія – галузь знань, що вивчає минуле людства.
  2. Досвід – знання або вміння, набуті в процесі роботи чи діяльності.
  3. Історик – фахівець у галузі історичної науки.
  4. Історичний факт – подія або явище минулого, що має документальне підтвердження.
  5. Історична подія – важлива подія в історії, що вплинула на її перебіг.
  6. Історичний діяч – особа, яка відіграла помітну роль в історичних подіях.
  7. Історичне явище – процес в історії суспільства, що триває певний час.

2. Що досліджують історики в наш час?

1. Хто стоїть у центрі історичних оповідей у XXI столітті?

У центрі історичних оповідей у XXI столітті стоїть Людина

2. Якими професійними якостями повинні володіти сучасні історик чи історикиня?

Сучасні історики повинні бути ерудованими дослідниками, володіти знаннями з історії та спеціальних історичних дисциплін, вміти застосовувати методи інших наук про людину, знати іноземні мови, мати критичне мислення, вміти послідовно і логічно висловлювати свої думки

3. Навіщо історики досліджують те, що створили люди?

Історики досліджують те, що створили люди, щоб зрозуміти й пояснити, як вони жили, мислили, чого досягли і що планували зробити. Це допомагає застосувати набутий досвід у сучасному житті та показує цілісність і неперервність історії

Барвограй ідей

У кожного з вас сформувалося власне уявлення про професію науковця-історика чи історикині. Попрацюйте у групах. Укладіть «Кодекс честі дослідника чи дослідниці минулого». Обговоріть його.

Поміркуйте над питаннями:

1. Навіщо вчені досліджують минуле усього того, що створили люди?

На мою думку, вчені досліджують минуле всього, що створили люди, щоб краще зрозуміти, як жили, думали й планували наші предки. Це допомагає пояснити багато процесів у сучасному суспільстві та передбачити можливі шляхи розвитку в майбутньому. Такі дослідження також сприяють збереженню культурної спадщини.

2. Чи можна стверджувати, що історія об’єднує минуле, сучасне і майбутнє?

Так, на мій погляд, можна стверджувати, що історія об’єднує минуле, сучасне і майбутнє. Адже сучасні процеси багато в чому зумовлені подіями минулого, а наше сьогодення, своєю чергою, визначатиме шляхи розвитку в майбутньому. Тому вивчення історії допомагає краще зрозуміти теперішнє і передбачити наслідки поточних подій та тенденцій. Отже, можна сказати, що між минулим, сучасним і майбутнім існує тісний нерозривний зв’язок.

3. Що таке історична школа?

1. Що таке історична школа?

Історична школа – це група істориків, які поділяють спільні погляди на методи та підходи до вивчення історії. Такі школи часто формуються навколо провідних вчених, які висувають нові ідеї та концепції щодо історичних досліджень

2. Прочитайте вислови Марка Блока і Люсьєна Февра. Як вони визначили зміст історичного дослідження?

На основі наведених цитат можна сказати, що Марк Блок та Люсьєн Февр по-різному визначали зміст історичного дослідження:

Марк Блок вважав, що історія – це наука про людей в часі. Тобто він робив акцент на вивченні людської діяльності в її історичному контексті.

Люсьєн Февр зазначав, що історія не гордує фактами. Це означає, що, на його думку, історичне дослідження має ґрунтуватися на фактах, документах, джерелах. Він підкреслював важливість емпіричної основи для історичних узагальнень.

Отже, Блок акцентував соціально-антропологічний аспект історії, а Февр – її джерелознавчу основу та фактологічність. Але обидва розглядали історію як науку, що вивчає минуле людства.

3. Чи повинні знати історик, чи історикиня те, що написали інші вчені?

Так, на мою думку, історик чи історикиня безумовно повинні знати праці інших науковців у своїй галузі. Ось кілька аргументів на користь цього:

  1. Щоб розуміти контекст своєї роботи. Історична наука розвивається поступово, кожне нове дослідження спирається на попередні напрацювання. Тому важливо орієнтуватися в тому, що вже зроблено іншими фахівцями.
  2. Для критичного аналізу та оцінки. Знайомлячись з працями колег, історик може критично проаналізувати їхні підходи, методи, висновки. Це допомагає уникнути помилок та вдосконалити власні дослідження.
  3. Щоб уникнути дублювання. Вивчення літератури дозволяє бачити вже досліджені аспекти проблеми й зосередитися на маловивчених питаннях.

Отже, знання праць інших учених є невід’ємною частиною роботи справжнього історика чи історикині. Це допомагає рухатися вперед у розумінні минулого.

Галявина творчості

«Європа. Історія» Нормана Девіса. Що вам найбільше запам’яталося?

Поділіться прочитаним зі своїми однокласниками / однокласницями.

Ознайомившись із назвами книг, які ви згадали, я хотів би звернути увагу на одну з них – “Європа. Історія” Нормана Девіса. Ця книга є цікавим джерелом для вивчення історії Європи, оскільки вона охоплює широкий спектр періодів та аспектів європейської історії. Мене найбільше запам’ятало те, як автор зобразив європейську історію як складний та багатогранний процес, де різні культури, політичні системи та соціальні структури взаємодіють і впливають одна на одну. Книга дозволяє глибше зрозуміти історичні події та процеси, які сформували сучасну Європу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *