Головна сторінка цього ГДЗ (Зміст)
Час як предмет інтересу істориків
Історичний час – це час, щодо якого маємо археологічні знахідки або писемні згадки, представлений в історичних пам’ятках і пам’яті людства. Історія зазвичай не зазирає так далеко в минуле, але ми рахуємо час у роках, днях, годинах, хвилинах і секундах. Історики приділяють менше уваги першим мільярдам років існування Землі, але в минулому люди уявляли час як циклічний. Важливими в історії були події, які відбувалися в певні періоди, існували різні календарі, а сучасний семиденний тиждень має свої коріння в давніх віруваннях і астрономічних спостереженнях.
Які системи літочислення створили люди
Історичний час визначається різними системами літочислення, включаючи багато років до нашої ери. Наприклад, в стародавньому Китаї використовувалися цикли з 12-ма роками, а деякі народи ведуть літочислення від народження Ісуса Христа. Зараз більшість народів використовує нашу еру як точку відліку. Також наведено таблицю, яка допомагає обчислити роки за різними системами літочислення.
Підсумкові запитання і завдання
1. Що таке історичний час? Чому, на твій погляд, для вивчення минулого дослідникам потрібно встановити точні дати тих чи інших подій?
Історичний час – це час, щодо якого маємо археологічні знахідки або писемні згадки, представлені в історичних пам’ятках і пам’яті людства. Для вивчення минулого дослідникам потрібно встановити точні дати тих чи інших подій, оскільки це дозволяє нам зрозуміти послідовність та зв’язок між подіями. Встановлення точних дат полегшує аналіз та порівняння подій, розвиток теорій та гіпотез, а також дає змогу отримати більш об’єктивне уявлення про минуле. Без встановлення точних дат можуть виникнути непорозуміння, помилки та неточності в інтерпретації історичних фактів.
2. Чому календарі важливі?
Календарі є важливими, оскільки вони допомагають нам відстежувати та організовувати час. Вони надають нам систему вимірювання часу, де ми можемо фіксувати події та орієнтуватися у минулому, сучасному та майбутньому. Календарі допомагають нам планувати події, визначати вік, розуміти послідовність подій і встановлювати дати для історичних фактів. Важливою є також універсальність календаря, яка дозволяє нам спілкуватися, зрозуміти та зіставляти часові рамки з іншими людьми та культурами.
3. Сформулюй визначення важливого для історії поняття “хронологія”. Як це поняття пов’язане з легендою про Хроноса?
Хронологія – це наука, що вивчає послідовність подій у часі. Вона описує та систематизує події відповідно до їхнього хронологічного порядку, тобто впорядковує їх за датами або періодами. Поняття “хронологія” пов’язане з легендою про Хроноса – титана з давньогрецької міфології, якому приписувалося володіння часом. Хронос вважався батьком часу та був персоніфікацією його потоку. Таким чином, хронологія як наука про послідовність подій у часі отримала свою назву від цієї легенди про Хроноса.
4. Чим зумовлена поява різних систем літочислення?
Поява різних систем літочислення зумовлена культурними, релігійними та історичними факторами. Кожна культура та цивілізація має свої власні традиції та способи вимірювання часу, які відображають їхні уявлення про світ та космос.
Наприклад, деякі системи літочислення пов’язані з астрономією та природними явищами, такими як сонце, місяць або планети. Інші системи можуть бути пов’язані з релігійними подіями або історичними подіями, що мають велике значення для даної культури.
Також вплив на появу різних систем літочислення має взаємодія між різними цивілізаціями та культурами. Обмін ідеями та знаннями може призвести до прийняття нових систем літочислення або зміни вже існуючих.
Отже, поява різних систем літочислення зумовлена складними взаємозв’язками між культурою, релігією, астрономією та історичними подіями.
Домашнє завдання
За допомогою пошукових систем чи довідників дізнайся, які ще є системи літочислення. Які з них здаються тобі зрозумілими, а які химерними? Підготуй усну розповідь про систему літочислення, яка тебе зацікавила.
- Вірменський календар – місячний календар, рік складався з 12 місяців по 30 днів і додаткових 5 днів наприкінці року. Здається досить логічним, але є “блукаючим” календарем, оскільки тривалість року не збігається з астрономічним роком.
- Мусульманський календар – чисто місячний календар, де тривалість місяця визначається фазами Місяця. Це досить зручна та логічна система, але з часом початок року зсувається щодо сонячного року.
- Юдейський календар – також досить логічний, але з дуже віддаленою датою початку літочислення – створенням світу у 3761 році до н.е. Це здається доволі умовним та суто релігійним вибором початкової дати.
- Індійський календар – початок літочислення у 3102 році до н.е., що відповідає початку Калі-юґи в індуїстській міфології. Тут поєднано міфологію та астрономію в зручну систему літочислення.
Мені сподобався Індійський календар, який поєднує релігійну традицію та астрономічні цикли. Цікавою є також згадка у тексті про Республіканський календар Французької революції, про який я б хотіла дізнатися більше.