§13. Європейське середньовічне місто

Наприклад, стародавні міста, такі як Ур у Месопотамії або Єрусалим, були центрами влади, релігії та економіки, що відрізняло їх від звичайних сільських поселень.

2. Як виникали міста в Стародавньому світі?

Міста у Стародавньому світі виникали з кількох причин:

У місцях, сприятливих для землеробства (долини річок Тигр, Євфрат, Ніл)
Як центри торгівлі на перетині торгових шляхів
Внаслідок об’єднання менших поселень
Як колонії (наприклад, грецькі міста-колонії на північному Причорномор’ї)

Часто міста виникали в стратегічно важливих місцях, де можна було забезпечити захист від нападів кочівників та контроль над навколишніми територіями.

3. Яким був склад населення міст Стародавнього світу? Чим воно займалося?

Склад населення стародавніх міст був досить різноманітним:

Громадяни (повноправні жителі міста)
Раби
Вільні, залежні або напівзалежні люди
Іноземці та переселенці

Основні заняття населення включали:

Сільське господарство (близько 80% населення)
Ремесла (гончарство, ковальство, ювелірна справа тощо)
Торгівля (особливо в портових містах)
Державна служба (чиновники, магістрати)
Військова справа
Релігійна діяльність (жерці, храмові служителі)

У містах-державах існувала складна система управління з різними колегіями та магістратурами, які займалися фінансовими, військовими, торговельними та іншими справами.

1. Виникнення середньовічних міст

Якими стали основні шляхи виникнення міст у середньовічній Європі?

Основні шляхи виникнення міст у середньовічній Європі були такими:

Відродження деяких старих античних міст, життя в яких занепало після падіння Західної Римської імперії. У X-XI ст. почалося їх відновлення.
Виникнення нових міст, зумовлене економічними процесами, зокрема розвитком сільського господарства. У селян з’являвся надлишок продуктів для обміну на ремісничі вироби.
Формування постійних поселень ремісників у безпечних і вигідних місцях:
- На перехресті важливих торгових шляхів
- На річкових переправах
- Під стінами замків
Поступове розростання таких поселень ремісників, до яких приєднувалися торговці та представники інших потрібних професій.
Виникнення міст як центрів ремісничого виробництва і торгівлі.

Обов’язковими складовими середньовічного міста ставали кам’яні захисні стіни, собор і ринкова площа. Міста розбудовувалися концентричними колами від центру – фортеці або ринкової площі.

Таким чином, економічний розвиток, відокремлення ремесла від сільського господарства та потреба в безпечних центрах торгівлі стали основними факторами виникнення середньовічних міст у Європі.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, як у джерелі описано процес виникнення середньовічного європейського міста.

Згідно з “Фландрською хронікою”, процес виникнення середньовічного європейського міста Брюгге описано наступним чином:

Спочатку був збудований укріплений замок з підйомним мостом графом Фландрії.
Біля воріт замку почали збиратися торговці та продавці цінних товарів для задоволення потреб жителів замку.
Згодом до них приєдналися крамарі та власники заїжджих дворів, щоб обслуговувати тих, хто вів торгівлю.
Навколо замку почали зводити будинки і готелі для розміщення людей, які не могли жити всередині замку.
Поселення біля мосту стало настільки популярним, що люди казали “Ідемо до мосту”.
З часом поселення розрослося і перетворилося на велике місто.
Назва міста “Брюгге” походить від слова “міст” на місцевому діалекті, що відображає його походження.

Цей опис демонструє типовий процес виникнення середньовічного міста в Європі:

Початок з укріпленого замку або фортеці
Поступове формування торгового поселення навколо нього
Розвиток інфраструктури для обслуговування торговців і відвідувачів
Органічне зростання поселення до розмірів міста
Збереження назви, пов’язаної з початковим призначенням місця (у цьому випадку – міст)

Хто належав до зазначених верств населення міст?

У середньовічних європейських містах населення поділялося на кілька основних верств. Розглянемо, хто належав до кожної з них:

Патриціат:

Найбагатші та найвпливовіші жителі міста
Великі купці та банкіри
Власники великих майстерень
Члени міської ради та інші високопоставлені чиновники
Часто походили з давніх міських родин

Бюргерство:

Середній клас міста
Ремісники-майстри
Дрібні та середні торговці
Власники невеликих майстерень
Члени цехів та гільдій

Плебс:

Найбідніші верстви міського населення
Підмайстри та учні в ремісничих майстернях
Некваліфіковані робітники
Дрібні торговці та вуличні продавці
Жебраки та безробітні

Маргінали:

Люди, що знаходилися на межі або поза суспільством
Злочинці
Повії
Бродяги
Люди без певного заняття або місця проживання

Важливо зазначити, що:

Соціальна мобільність між цими верствами була обмеженою, але можливою
Патриціат зазвичай контролював міське управління та економіку
Бюргерство становило основу економічного життя міста
Плебс та маргінали часто були джерелом соціальної напруги та конфліктів у містах

Така стратифікація була характерною для більшості середньовічних європейських міст, хоча конкретні назви та деталі могли відрізнятися залежно від регіону та періоду.

2. Населення міст

Які групи населення мешкали в середньовічному європейському місті?

У середньовічному європейському місті мешкали такі основні групи населення:

Патриціат: найбагатші та найвпливовіші жителі, великі купці, банкіри, власники великих майстерень та високопоставлені чиновники.
Бюргерство: середній клас, що включав ремісників-майстрів, дрібних і середніх торговців, членів цехів та гільдій.
Плебс: найбідніші верстви, включаючи підмайстрів, учнів, некваліфікованих робітників, дрібних торговців та безробітних.
Духовенство: священники, монахи та інші церковні служителі.
Маргінали: злочинці, жебраки, бродяги та інші соціально виключені групи.
Іноземці: купці з інших міст або країн, які часто формували окремі громади.

Кожна з цих груп мала свої права, обов’язки та роль у міському житті, формуючи складну соціальну структуру середньовічного міста.

3. Цехи. Майстерня ремісника

Як розвивалося ремесло в середньовічному місті?

Розвиток ремесла в середньовічному місті характеризувався такими особливостями:

Організація цехів: ремісники об’єднувалися в професійні спілки – цехи, які регулювали виробництво та захищали інтереси своїх членів.
Ієрархічна структура: в ремісничих майстернях існувала чітка ієрархія – майстер, підмайстер, учень.
Стандартизація якості: цехи встановлювали суворі стандарти якості продукції та контролювали їх дотримання.
Обмеження конкуренції: цехи регулювали ціни, обсяги виробництва та кількість майстрів у місті.
Спеціалізація: кожен цех зазвичай спеціалізувався на виробництві певного виду товарів.
Навчання та передача навичок: система учнівства забезпечувала передачу професійних знань та навичок наступним поколінням.
Технологічний розвиток: поступово вдосконалювалися інструменти та техніки виробництва.
Розширення асортименту: з розвитком торгівлі та зростанням попиту розширювався асортимент ремісничих виробів.

Ремісничі майстерні зазвичай розташовувалися на перших поверхах будинків, де жили майстри зі своїми сім’ями. Вони були центрами виробництва та навчання, відіграючи ключову роль в економічному житті середньовічного міста.

4. Торгівля. Лихварі та банкіри

Що відрізняло середньовічну торгівлю від попередніх часів?

Середньовічна торгівля мала ряд особливостей, які відрізняли її від торгівлі в попередні часи:

Розвиток ярмарків:

У середньовіччі з’явилися великі регулярні ярмарки, які стали центрами міжнародної торгівлі
Найвідоміші ярмарки проводилися в Шампані (Франція), Фландрії, та інших регіонах Європи

Формування торгових шляхів:

Розвинулися стабільні сухопутні та морські торгові маршрути
Важливу роль відігравали Ганзейський союз на півночі Європи та італійські міста-держави на півдні

Поява нових фінансових інструментів:

Розвиток банківської справи
Впровадження векселів та кредитних операцій
Створення перших страхових компаній

Спеціалізація торговців:

Виникнення гільдій купців, які спеціалізувалися на певних видах товарів або напрямках торгівлі

Розширення асортименту товарів:

Збільшення обсягів торгівлі предметами розкоші (шовк, прянощі)
Поява нових товарів з Азії та Африки

Регулювання торгівлі:

Встановлення правил торгівлі міськими та феодальними властями
Впровадження стандартів якості та мір ваги

Зміна характеру міжнародної торгівлі:

Зростання ролі європейських купців у міжнародній торгівлі
Поступове витіснення арабських посередників у торгівлі зі Сходом

Вплив Хрестових походів:

Відкриття нових торгових шляхів
Знайомство з новими товарами та технологіями

Розвиток морської торгівлі:

Удосконалення суднобудування та навігації
Зростання ролі портових міст

Ці особливості сприяли значному розвитку торгівлі в середньовічній Європі, створюючи основу для подальшого економічного зростання та формування ранньокапіталістичних відносин.

5. Міське самоврядування. Міста-комуни. Городянин — людина нового типу

Яке значення для розвитку європейських середньовічних міст мала їхня боротьба за самоврядування?

Боротьба середньовічних європейських міст за самоврядування мала велике значення для їхнього розвитку:

Здобуття автономії: Міста домоглися права на самоврядування, отримавши можливість мати власні виборні органи влади, суди, поліцію, ополчення.
Економічна незалежність: Міста отримали право встановлювати власні податки та розпоряджатися міською скарбницею.
Правова самостійність: Міста-комуни могли створювати власні закони та правові норми.
Розвиток міського самоуправління: З’явилися органи міського самоуправління – магістрати, які розміщувалися в ратушах.
Формування систем міського права: Виникли різні системи міського самоврядування, найвідомішою з яких стало магдебурзьке право.
Зростання політичної ваги міст: Міста перетворилися на важливих політичних гравців, здатних протистояти феодалам.
Формування нового типу городянина: Жителі міст стали більш енергійними, самостійними, покладалися на власні сили.
Прискорення економічного розвитку: Самоврядування сприяло розвитку ремесел, торгівлі, банківської справи в містах.

Таким чином, боротьба за самоврядування дозволила містам стати центрами економічного, політичного та культурного життя середньовічної Європи, що значно вплинуло на подальший розвиток європейської цивілізації.

Сформулюйте судження про:

Обумовленість появи середньовічних міст:

Поява середньовічних міст була зумовлена економічними потребами тогочасної Європи, зокрема розвитком сільського господарства та відокремленням ремесла від землеробства. Міста виникали як центри ремісничого виробництва і торгівлі, що відповідало зростаючим економічним потребам суспільства.

Неоднорідність населення в середньовічних містах:

Населення середньовічних міст Європи було дуже неоднорідним і включало різні соціальні групи: патриціат (міська верхівка), бюргери (середній клас), плебеї (міські низи). Така стратифікація відображала економічну та соціальну диференціацію міського населення.

Основи розвитку середньовічного міста:

Розвиток середньовічного міста базувався на ремеслі, торгівлі та самоврядуванні. Ключовими елементами були цехова організація ремесла, розвиток міжнародної торгівлі, формування фінансової системи та боротьба за міські свободи.

Вплив цехів і гільдій на розвиток ремесла і торгівлі:

Цехи і гільдії відігравали визначальну роль у розвитку ремесла і торгівлі. Вони регулювали виробництво, контролювали якість продукції, захищали інтереси своїх членів. Однак з часом їх консервативність почала гальмувати економічний розвиток.

Значення розгортання комунального руху:

Комунальний рух мав велике значення для розвитку міст, оскільки призвів до здобуття містами самоврядування. Це сприяло економічному зростанню, формуванню нового типу городянина, розвитку міської культури та зміцненню політичної ролі міст у феодальному суспільстві.

Запитання і завдання

Знаємо

1. У майстерні середньовічного ремісника НЕ працював:

А васал

2. Коли в містах Північної Італії виникли перші комуни?

Перші міські комуни в Північній Італії з’явилися наприкінці XI – на початку XII століття. Зокрема:

У Пізі комуна виникла близько 1085 року
У Мілані – близько 1097 року
В Ареццо – у 1098 році
У Генуї – у 1099 році

Цей процес був пов’язаний з боротьбою міст за самоврядування та незалежність від феодальних сеньйорів та єпископів.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву організації купців у Західній Європі XII—XV ст., яка захищала їхні інтереси.

Відповідь: гільдія

Гільдії були професійними об’єднаннями купців, які відігравали важливу роль у економічному та політичному житті середньовічних міст. Вони регулювали торгівлю, встановлювали стандарти якості товарів, захищали інтереси своїх членів та часто мали значний вплив на міське управління.

Аналізуємо І пояснюємо

4. Якою була роль міст у розвитку середньовічної Європи? Обґрунтуйте свою відповідь.

****Існування міст було необхідним для розвитку середньовічної Європи з кількох причин:

Міста стали центрами ремісничого виробництва та торгівлі, що сприяло економічному розвитку.
У містах формувався новий соціальний клас – бюргерство, яке стало рушійною силою прогресу.
Міста були осередками освіти, науки і культури.
Вони сприяли розвитку грошового обігу та фінансової системи.
Міста стали центрами технологічних інновацій.

5. Якими були переваги і недоліки організації ремісничого виробництва в Середньовіччі?

Переваги організації ремісничого виробництва в середньовіччі:

Цехова система забезпечувала високу якість продукції
Захист інтересів ремісників
Передача професійних навичок через систему учнівства

Недоліки:

Обмеження конкуренції та інновацій
Жорстка регламентація виробництва
Складність отримання статусу майстра

6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що рівень розвитку торгівлі в середньовічній Європі був низьким? Підтвердьте свою відповідь фактами.

Не погоджуюсь, що рівень розвитку торгівлі був низьким. Факти, що це підтверджують:

Існування великих торгових союзів, як-от Ганза
Розвиток міжнародних ярмарків (наприклад, у Шампані)
Поява нових фінансових інструментів (векселі, банки)
Розвиток морської торгівлі (італійські міста-держави)
Формування торгових шляхів, що з’єднували різні регіони Європи та Азії

7. Якими, на вашу думку, були основні здобутки боротьби середньовічних міст за самоврядування?

Основні здобутки боротьби міст за самоврядування:

Отримання правової та економічної автономії від феодалів
Формування органів міського самоврядування (магістрати)
Розвиток міського права (наприклад, магдебурзьке право)
Зростання політичної ваги міст
Формування нового типу городянина – більш вільного та підприємливого
Прискорення економічного розвитку міст

Застосовуємо і творимо

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років минуло від появи магдебурзького права до видання підручника з історії середніх віків, за яким ви навчаєтеся? 2) За додатковими джерелами з’ясуйте, коли магдебурзьке право отримало місто Київ. Скільки років відділяють цю подію та появу магдебурзького права?

Від появи магдебурзького права (1188 рік) до видання підручника з історії середніх віків (2024 рік, поточний рік) минуло 836 років.
Місто Київ отримало магдебурзьке право у 1494 році. Між появою магдебурзького права (1188 рік) та наданням його Києву (1494 рік) пройшло 306 років.

Навчальна гра «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Кожна пара отримує тему (один із пунктів параграфа). Один учень (учениця) ставить запитання, другий — відповідає і ставить своє запитання. Перемагає той, хто надасть більше правильних відповідей. Запитання мають передбачати коротку відповідь.

Виникнення середньовічних міст:

Q: Яке століття вважається періодом відродження міського життя в Європі?

A: X-XI століття.

Q: Що часто ставало центром, навколо якого формувалося середньовічне місто?

A: Замок або монастир.

Населення міст:

Q: Як називалася найбагатша верства міського населення?

A: Патриціат.

Q: Хто належав до “середнього класу” середньовічного міста?

A: Бюргери.

Цехи та ремісничі майстерні:

Q: Що таке цех?

A: Об’єднання ремісників однієї спеціальності.

Q: Яка була ієрархія в ремісничій майстерні?

A: Майстер, підмайстер, учень.

Торгівля:

Q: Що таке Ганза?

A: Союз торгових міст Північної Європи.Q: Де проводилися найбільші ярмарки середньовічної Європи?

A: У Шампані (Франція).

Боротьба за самоврядування:

Q: Як називалися міста, що отримали самоврядування?

A: Комуни.

Q: Яке право регулювало життя багатьох середньовічних міст?

A: Магдебурзьке право.

Ці запитання можуть служити основою для гри, стимулюючи учнів до активного повторення матеріалу параграфа.

10. Виконайте завдання (на вибір). 1) У назвах багатьох європейських міст наявні однакові частини: «бург» (нім.) — фортеця, «хафен» (нім.) — гавань, «честер» (латин.) — табір, «фурт» (нім.) — брід, «бридж» (англ.) — міст. Деякі міста починаються з додатка Сен-, Сайт- (святий). Знайдіть такі міста на карті сучасної Європи. Підготуйте і представте класу повідомлення про історію виникнення декількох із них.

“Бург” (нім. “фортеця”):

Гамбург (Німеччина) – велике портове місто на півночі Німеччини, відоме своєю історичною роллю як важливий торговий центр.
Зальцбург (Австрія) – місто, відоме своєю бароковою архітектурою та як батьківщина Моцарта.
Страсбург (Франція) – місто, що розташоване на кордоні з Німеччиною, відоме своєю готичною кафедральною церквою.

“Хафен” (нім. “гавань”):

Бремерхафен (Німеччина) – портове місто на півночі Німеччини.

“Честер” (лат. “табір”):

Манчестер (Велика Британія) – відоме своїм промисловим спадком.
Вінчестер (Велика Британія) – історичне місто з відомим собором.

“Фурт” (нім. “брід”):

Франкфурт (Німеччина) – фінансовий центр Німеччини.
Ерфурт (Німеччина) – столиця Тюрингії з багатою історією.

“Бридж” (англ. “міст”):

Кембридж (Велика Британія) – відоме своїм університетом.
Бріджтаун – хоча це столиця Барбадосу, назва містить “бридж”.

“Сен-” або “Сент-” (святий):

Сен-Мало (Франція) – місто на північному заході Франції, відоме своїми фортечними стінами.
Сент-Етьєн (Франція) – місто в центральній частині Франції, відоме своєю промисловістю**.**

Манчестер, Англія

Назва “Манчестер” походить від латинського “Mamucium” або “Mancunium”, що означало римський форт, заснований в І столітті н.е.

Частина “-chester” була додана пізніше англосаксами й вказує на те, що це було місце колишнього римського табору.Манчестер став важливим промисловим центром під час Промислової революції у XVIII-XIX століттях, особливо у текстильній галузі. Місто швидко зростало і перетворилося на один з найбільших мегаполісів Великобританії.

Міста з частиною “бург”

Гамбург, Німеччина

Назва “Гамбург” походить від старосаксонського “Hammaburg”, де “burg” означає фортецю. Місто було засноване Карлом Великим у 808 році як оборонний форт проти слов’янських племен .Завдяки вигідному розташуванню на річці Ельба, Гамбург став важливим торговим центром. У середньовіччі місто входило до Ганзейського союзу. Сьогодні Гамбург – друге за величиною місто Німеччини і найбільший порт країни.

Міста з префіксом “Сен-“/”Сайт-“

Сен-Мало, Франція

Місто Сен-Мало назване на честь валлійського ченця святого Мало, який заснував тут монастир у VI столітті. У середньовіччі Сен-Мало був важливим портом. Місто відоме своїми потужними оборонними мурами, збудованими для захисту від піратів та англійців. Під час Другої світової війни Сен-Мало було сильно зруйноване, але згодом відбудоване в історичному стилі.

Таким чином, назви багатьох європейських міст відображають їхнє історичне минуле – від римських таборів до середньовічних фортець та релігійних центрів.

9. Складіть опис повсякденного життя в середньовічному європейському міському будинку, ремісничій майстерні або крамниці.

Майстерня зазвичай розташовувалася на першому поверсі будинку ремісника. День починався рано, з першими променями сонця. Майстер керував роботою підмайстрів та учнів. Вони виготовляли товари вручну, використовуючи прості інструменти. Робочий день тривав 12-14 годин. У майстерні панувала сувора ієрархія та дисципліна. Виготовлені товари часто продавалися тут же, у крамниці при майстерні. Ввечері робота припинялася, і сім’я майстра збиралася на вечерю на другому поверсі будинку.

10. Складіть план торговельної операції середньовічного європейського купця, який прямуватиме з караваном із півдня на північ Європи.

Мета: Доставити тканини з Флоренції до Брюгге
Маршрут: Флоренція – Мілан – перевал Сен-Готард – Базель – Страсбург – Брюгге
Товар: 100 сувоїв флорентійського шовку
Транспорт: Караван з 20 мулів
Витрати:
- Закупівля товару: 1000 флоринів
- Оплата погоничів та охорони: 200 флоринів
- Мита та податки: 300 флоринів
Очікуваний прибуток: 700 флоринів (30% від вартості товару)
Ризики: напади розбійників, погодні умови, псування товару
Страхування: договір з банкірами про відшкодування збитків у разі втрати товару

Цей план демонструє складність і ризикованість міжнародної торгівлі в середньовічній Європі, а також потенційну прибутковість таких операцій.

11. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Розв’яжіть пізнавальні завдання. 1) Середньовічне німецьке місто Кельн виникло біля стін стародавнього римського міста. Старе й нове місто в цей час обнесли однією фортечною стіною. Однак історики переконані, що підстав вважати середньовічний Кельн наступником античного міста немає. Чи згодні ви з цим? Чому?

Я схиляюсь до згоди з істориками, що середньовічний Кельн не можна вважати прямим наступником античного міста, незважаючи на їх просторову близькість. Аргументи:

Значний часовий розрив між занепадом римського міста та виникненням середньовічного Кельна.
Відмінності в соціальній структурі, економіці та управлінні між античним і середньовічним містом.
Нова міська культура та спосіб життя, що сформувалися в середньовічному Кельні.
Різні правові системи та форми самоврядування.

Хоча фізично нове місто використовувало деякі елементи старого (наприклад, оборонні споруди), його внутрішня сутність, функції та роль у суспільстві суттєво відрізнялися.

2) Доведіть, що з появою міст у середньовічному третьому стані відбулися суттєві зміни. На думку вчених, саме городяни стали тим чинником, який руйнував уявлення тогочасних європейців про гармонійне поєднання трьох станів у середньовічному суспільстві. Висловіть аргументоване ставлення до цього судження.

Поява міст дійсно призвела до суттєвих змін у структурі третього стану:

Виникнення нової соціальної групи – городян (бюргерів), які не вписувалися в традиційну схему “ті, хто молиться, ті, хто воює, ті, хто працює”.
Формування нових видів діяльності (ремесло, торгівля), які відрізнялися від сільськогосподарської праці.
Поява міського самоврядування, що створювало нові форми соціальної організації.
Розвиток освіти та культури в містах, що сприяло формуванню нового світогляду.

Ці зміни дійсно руйнували традиційне уявлення про гармонійне поєднання трьох станів. Городяни створювали новий економічний уклад, засновний на грошових відносинах та індивідуальному підприємництві, що суперечило феодальній системі. Їхня політична активність та прагнення до самоврядування також не вписувалися в традиційну модель суспільства.

Таким чином, поява міст та городян стала важливим фактором трансформації середньовічного суспільства, заклавши основи для подальших соціально-економічних змін.