§12. Християнська церква

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким було становище християнської церкви за часів Раннього середньовіччя?

За часів Раннього середньовіччя християнська церква мала надзвичайно впливове становище:

• Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в Європі протягом 500-1500 років.
• Релігія стала домінуючим чинником розвитку суспільства.
• Монастирі перетворилися на центри християнської культури й освіти.
• Церква мала власну судову систему та значний вплив на правову систему християнських країн.

2. Чому відбувся розкол у християнській церкві в 1054 р.?

Розкол християнської церкви в 1054 році відбувся через:

• Економічні, політичні та культурні розбіжності між Західною та Східною Римськими імперіями, що почалися ще в IV-V століттях.
• Відмінності у підходах до церковного устрою та богослужіння між західною та східною частинами християнського світу.

3. Що зробив для оновлення католицької церкви Папа Римський Григорій VIII?

Папа Римський Григорій VII (припускаю, що мається на увазі саме він, а не VIII) для оновлення католицької церкви:

• Провів реформи, спрямовані на посилення папської влади.
• Боровся проти симонії (купівлі церковних посад) та ніколаїзму (порушення целібату духовенством).
• Прагнув утвердити верховенство духовної влади над світською.

Ці заходи були частиною так званої Григоріанської реформи, яка мала на меті очистити церкву від корупції та підвищити її авторитет.

1. Схоластика. Тома Аквінський

Як розвивалася в цей час середньовічна схоластика?

Середньовічна схоластика в цей період розвивалася наступним чином:

1. Схоластика набула значного поширення серед європейських мислителів XI-XV століть. Основними осередками її розвитку стали монастирі та університети.
2. Мислителі-схоласти намагалися узгодити християнське віровчення з тогочасними науковими і світоглядними уявленнями.
3. Відомим представником схоластики був французький богослов П’єр Абеляр. Він вважав, що розібратися в питаннях віри можна за допомогою розуму, що викликало осуд церкви.
4. Вершиною середньовічної схоластики стала діяльність Томи Аквінського. Його праця “Сума богослов’я” об’єднала всі тогочасні уявлення про Бога й людину.
5. Основними рисами схоластики були:
   • Намагання об’єднати віру і розум
   • Застосування методів пізнання Арістотеля
   • Обґрунтування віри розумом
   • Використання логічних методів та диспутів
   • Вивчення філософії та теології як головних предметів в університетах
6. Схоластика прагнула осмислити сутність основних положень християнства, використовуючи раціональні методи.

2. Єресі та боротьба з ними

Якими були основні рухи єретиків та спроби боротьби католицької церкви з ними?

Основні рухи єретиків та спроби боротьби католицької церкви з ними у Середньовіччі були такими:

Найпоширенішими єретичними рухами стали:

• Катари (альбігойці) – вважали, що земний світ створений дияволом, і людина має розірвати зв’язки із земним світом для спасіння душі.
• Вальденси – послідовники П’єра Вальдо, які проповідували “святу бідність” і роздавали майно бідним.

Причини появи єресей:

• Сумніви в здатності офіційного вчення церкви врятувати душу
• Прагнення до більш справедливого суспільного устрою
• Поширення грамотності, особливо в містах, що дозволяло людям самостійно читати і тлумачити Святе Письмо

Спроби боротьби католицької церкви з єресями:

• Організація Альбігойських війн (1209-1229 рр.) – збройних походів проти катарів на півдні Франції
• Створення інквізиції – спеціальних комісій для розслідування, допиту і засудження єретиків
• Заборона мирянам читати і тлумачити Біблію
• Застосування тортур і публічних страт (спалення на вогнищі) єретиків
• Створення жебрущих орденів (францисканців, домініканців) для протидії єресям через проповіді та освітню діяльність

Попри ці заходи, католицькій церкві не вдалося повністю викорінити єретичні рухи, які продовжували існувати й поширюватися в середньовічній Європі.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, що автор повідомляв про особливості виникнення руху вальденсів.

Згідно з доповіддю інквізитора Бернарда Гвідоне, про виникнення руху вальденсів можна виділити такі особливості:

1. Час виникнення: рух вальденсів з’явився близько 1170 року.
2. Засновник: рух започаткував заможний городянин з Ліона на ім’я Вальденсій (або Вальденс).
3. Мотивація засновника: Вальденсій відмовився від багатства і вирішив жити в бідності, наслідуючи приклад перших апостолів та дотримуючись Євангелія.
4. Переклад Біблії: Вальденсій замовив переклад Євангелія та інших біблійних книг народною романською мовою.
5. Вивчення Біблії: послідовники Вальденсія часто читали перекладені тексти.
6. Освітній рівень: автор зазначає, що вальденси були недостатньо освічені, тому, на його думку, не могли правильно зрозуміти прочитане.
7. Самовільне проповідування: вальденси взяли на себе роль апостолів і почали проповідувати Євангеліє без офіційного дозволу церкви.

Ці особливості вказують на те, що рух вальденсів виник як спроба повернутися до простоти раннього християнства, зробити Біблію доступною для простих людей та проповідувати Євангеліє незалежно від офіційної церковної ієрархії.

Як ви вважаєте, що міг символізувати цей знак вальденсів?

Знак вальденсів із девізом “Lux lucet in tenebris” (“Світло світить у темряві”) міг символізувати:

1. Прагнення вальденсів нести світло істинної віри в “темряву” тогочасного суспільства та офіційної церкви, яку вони вважали корумпованою.
2. Ідею про те, що їхнє вчення є справжнім світлом Євангелія, яке сяє навіть у часи переслідувань та заборон.
3. Переконання, що їхній рух є провідником Божої істини у світі, де панує духовна темрява.

Цей символ відображав основні ідеї вальденського руху: повернення до простоти раннього християнства, поширення Євангелія серед простих людей та протистояння тому, що вони вважали відхиленням офіційної церкви від істинного вчення Христа.

3. Жебрущі ордени ченців

Як виникли й чим займалися жебрущі ордени ченців?

Жебрущі ордени ченців виникли на початку XIII століття як відповідь на кризу церкви та поширення єретичних рухів. Основні аспекти їх виникнення та діяльності:

Засновники:

• Орден францисканців заснований у 1209 році Франциском Ассизьким
• Орден домініканців заснований у 1215 році Домініком

Причини виникнення:

• Прагнення оновити церковне життя
• Протидія поширенню єресей, особливо катарів
• Бажання повернутися до євангельських ідеалів бідності та проповідництва

Особливості діяльності:

• Жили в євангельській бідності, відмовляючись від майна
• Не усамітнювалися в монастирях, а йшли до людей проповідувати
• Францисканці несли слово Боже простим людям
• Домініканці славилися освіченістю, викладали в університетах

Основні напрямки роботи:

• Проповідницька діяльність серед населення
• Боротьба з єресями (особливо домініканці)
• Освітня діяльність в університетах
• Участь в інквізиційних трибуналах (домініканці)

Вплив на суспільство:

• Швидко здобули авторитет серед простого населення
• Стали опорою папства і посилили авторитет католицької церкви
• Сприяли розвитку богословської думки та освіти

Таким чином, жебрущі ордени стали важливим інструментом оновлення католицької церкви та протидії єретичним рухам у середньовічній Європі.

Чим представники жебрущих орденів у своїх діях відрізнялися від іншого католицького духовенства?

Представники жебрущих орденів відрізнялися від іншого католицького духовенства наступними особливостями:

1. Активна проповідницька діяльність: Вони не чекали на вірян у соборах, а самі йшли проповідувати серед людей. Це контрастувало з традиційним духовенством, яке зазвичай обмежувалося службами в церквах.
2. Добровільна бідність: Члени жебрущих орденів складали обітницю не володіти будь-яким майном і жити за рахунок жебракування і милостині. Це різко відрізняло їх від багатьох представників вищого духовенства, які часто володіли значним майном.
3. Відповідність способу життя проповідям: Їхні проповіді сприймалися вірянами як більш переконливі, оскільки ченці самі дотримувалися того способу життя, до якого закликали. Це створювало контраст з деякими представниками духовенства, чий спосіб життя міг не відповідати їхнім проповідям.
4. Близькість до простого народу: Жебрущі ордени були ближчими до простих людей, оскільки жили серед них і розділяли їхні труднощі. Це відрізняло їх від вищого духовенства, яке часто було віддалене від повсякденного життя простих вірян.
5. Освітня діяльність: Деякі представники жебрущих орденів, особливо домініканці, активно займалися освітньою діяльністю, викладаючи в університетах і розвиваючи богословську думку.
6. Участь у боротьбі з єресями: Жебрущі ордени, особливо домініканці, відігравали активну роль в інквізиції та боротьбі з єретичними рухами, що не було характерно для звичайного парафіяльного духовенства.

Ці особливості зробили жебрущі ордени ефективним інструментом оновлення католицької церкви та посилення її впливу серед населення в період середньовіччя.

4. Християнська церква і освіта

Які нові явища виникли в розвитку освіти в цей період?

У розвитку освіти в період Середньовіччя виникли такі нові явища:

1. Поява університетів – нового типу навчальних закладів, що відокремилися від єпископських шкіл. Перші університети виникли в XI-XII століттях в Італії (Болонья, Парма) та поширилися по всій Європі.
2. Формування структури університетської освіти з факультетами:
   • Підготовчий (артистичний) факультет
   • Юридичний факультет
   • Медичний факультет
   • Богословський факультет
3. Запровадження наукових ступенів, зокрема ступеня доктора, який давав право на викладання.
4. Використання латини як універсальної мови викладання, що дозволяло студентам навчатися в різних університетах Європи.
5. Розвиток нових форм навчання – лекцій та диспутів.
6. Поява студентства як окремої соціальної групи.
7. Формування міжнародної академічної спільноти, що сприяло обміну знаннями між різними країнами.
8. Розвиток схоластики як методу навчання, що поєднував християнське богослов’я з раціональним мисленням.

Ці нововведення заклали основи європейської системи вищої освіти та сприяли розвитку науки і культури в Середньовіччі.

Висловіть обґрунтовану думку про те, якою мірою тогочасна університетська освіта задовольняла суспільні запити середньовічної Європи.

Університетська освіта в середньовічній Європі значною мірою задовольняла тогочасні суспільні запити, хоча й мала певні обмеження:

1. Відповідність потребам церкви та держави: Університети готували кваліфікованих фахівців у сферах богослов’я, права та медицини, що було необхідно для функціонування церковних та державних інституцій.
2. Розвиток інтелектуальної еліти: Університети формували освічену верству суспільства, здатну критично мислити та вести наукові дискусії.
3. Міжнародний характер освіти: Використання латини як універсальної мови викладання сприяло обміну знаннями між різними країнами та формуванню єдиного європейського освітнього простору.
4. Систематизація знань: Схоластичний метод, попри свої обмеження, сприяв розвитку логічного мислення та систематизації наявних знань.
5. Збереження та поширення античної спадщини: Університети відігравали важливу роль у збереженні та вивченні праць античних авторів.

Однак існували й певні обмеження:

1. Обмежений доступ: Університетська освіта була доступна переважно для представників вищих верств суспільства.
2. Консерватизм: Часто університети повільно реагували на нові наукові відкриття та зміни в суспільстві.
3. Релігійний контроль: Сильний вплив церкви на освіту іноді обмежував свободу наукового пошуку.
4. Гендерна нерівність: Жінки не мали доступу до університетської освіти.
5. Обмежений спектр дисциплін: Фокус на теології, праві та медицині залишав поза увагою інші галузі знань.

Незважаючи на ці обмеження, середньовічні університети заклали фундамент для розвитку сучасної системи вищої освіти та наукового мислення. Вони відіграли ключову роль у формуванні інтелектуальної еліти, яка згодом сприяла розвитку науки, культури та суспільства в цілому.

5. Католицькі монастирі й собори

Яке значення мали католицькі монастирі й собори для Європи доби середньовіччя?

Католицькі монастирі й собори відігравали надзвичайно важливу роль у середньовічній Європі:

1. Центри формування християнського світогляду: Монастирі та собори були ключовими осередками поширення та зміцнення християнської віри серед населення.
2. Осередки розвитку культури та освіти: У монастирях розташовувались великі бібліотеки, діяли майстерні з переписування книг, працювали вчені та складалися хроніки.
3. Центри господарського розвитку: Монастирі розвивали землеробство, скотарство, садівництво та різноманітні ремесла.
4. Освітні заклади: При монастирях діяли школи, де молодь здобувала освіту.
5. Центри мистецтва: Монастирі та собори прикрашалися творами відомих тогочасних митців на біблійну тематику.
6. Оборонні споруди: Міцні стіни монастирів служили надійним захистом для населення навколишніх поселень у разі нападу ворогів.
7. Символи міської громади: Собори вважалися символами та покровителями міських громад, їх спільне будівництво згуртовувало жителів.
8. “Біблія в камені”: Собори через свої фрески, мозаїки, ікони та скульптури “розповідали” неписьменному населенню про основні положення віри та зміст Святого Письма.
9. Духовні центри: Собори були місцем, де віряни відчували себе частиною великої спільноти, об’єднаної вірою в Бога.

Таким чином, католицькі монастирі й собори були багатофункціональними центрами, що відігравали ключову роль у духовному, культурному, освітньому та господарському житті середньовічної Європи.

За додатковими джерелами знайдіть приклади архітектурних пам’яток середньовічної Європи, виконаних в обох названих стилях, й опишіть їх.

Романський стиль:

Пізанський собор (Італія):

• Побудований у 1063-1092 роках
• Характерні риси: товсті стіни, невеликі вікна, напівкруглі арки
• Особливість: знаменита Пізанська вежа є дзвіницею цього собору

Базиліка Сен-Сернен у Тулузі (Франція):

• Одна з найбільших романських церков у Європі
• Масивна будівля з товстими стінами та невеликими вікнами
• Характерний для романського стилю план у формі латинського хреста

Шпаєрський собор (Німеччина):

• Найбільший романський собор у світі
• Побудований в XI столітті
• Масивні стіни, круглі арки, симетричний план

Готичний стиль:

Собор Паризької Богоматері (Франція):

• Будівництво розпочато в 1163 році
• Характерні риси: стрільчасті арки, великі вікна-розетки, зовнішні контрфорси
• Вважається одним з найкращих прикладів французької готики

Кентерберійський собор (Англія):

• Поєднує елементи романського та готичного стилів
• Готична частина побудована після пожежі 1174 року
• Відзначається високими склепіннями та великими вікнами з вітражами

Міланський собор (Італія):

• Будівництво розпочато в 1386 році
• Характерні риси: численні шпилі, багате скульптурне оздоблення
• Є одним з найбільших готичних соборів у світі

Основні відмінності між стилями:

• Романський: масивні стіни, невеликі вікна, напівкруглі арки, горизонтальні лінії
• Готичний: тонкі стіни, великі вікна з вітражами, стрільчасті арки, вертикальні лінії, зовнішні контрфорси

Обидва стилі відіграли важливу роль у розвитку середньовічної архітектури та залишили значний слід у культурній спадщині Європи.

Сформулюйте судження про

Внесок П’єра Абеляра і Томи Аквінського в розвиток середньовічної схоластики:

П’єр Абеляр зробив значний внесок, наголошуючи на важливості розуму для розуміння віри. Його підхід “Треба розуміти, щоб вірити” став важливим кроком у розвитку схоластичного мислення.Тома Аквінський вважається вершиною середньовічної схоластики. Його праця “Сума богослов’я” об’єднала тогочасні уявлення про Бога й людину, а його вчення (томізм) стало офіційним вченням католицької церкви.

Причини виникнення єресей і жебрущих орденів та їхня роль:

Єресі виникали через сумніви в здатності офіційного вчення церкви врятувати душу та прагнення до більш справедливого суспільного устрою. Жебрущі ордени з’явилися як відповідь церкви на поширення єресей та кризу церкви. Вони відіграли важливу роль у оновленні церковного життя та боротьбі з єресями.

Значення діяльності католицької церкви для розвитку освіти:

Католицька церква відіграла ключову роль у розвитку освіти, засновуючи школи та університети. Вона сприяла створенню системи освіти від нижчих шкіл до університетів, що стало основою для розвитку європейської освіти.

Вплив церковної кризи на тогочасне європейське суспільство:

Церковна криза призвела до появи єретичних рухів та необхідності реформування церкви. Це спонукало до створення жебрущих орденів та інквізиції, що мало значний вплив на соціальне та культурне життя середньовічної Європи.

Роль католицьких монастирів і соборів у середньовіччі:

Монастирі і собори були центрами формування християнського світогляду, розвитку культури, освіти і господарства. Вони служили бібліотеками, школами, центрами мистецтва та ремесел. Собори були символами міських громад та “Біблією в камені” для неписьменного населення.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Де виник перший у середньовічній Європі університет?

В Болонья

2. Коли відбувалися Альбігойські війни?

У 1209-1229 рр.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву релігійного вчення, яке ставила під сумнів основи християнської віри і не визнавалося церквою.

ЄРЕСЬ

Аналізуємо і пояснюємо

4. Яким був внесок П’єра Абеляра і Томи Азійського в розвиток середньовічного богослов’я? Дайте аргументовану відповідь.

П’єр Абеляр зробив значний внесок, наголошуючи на важливості розуму для розуміння віри. Його підхід “Треба розуміти, щоб вірити” став важливим кроком у розвитку схоластичного мислення. Абеляр вважав, що розібратися в питаннях віри можна за допомогою розуму, що було новаторським підходом для того часу.

Тома Аквінський вважається вершиною середньовічної схоластики. Його головна праця “Сума богослов’я” об’єднала всі тогочасні уявлення про Бога й людину. Вчення Томи Аквінського (томізм) стало офіційним вченням католицької церкви, оскільки містило обґрунтування існування Бога.

5. Чи потрібно було католицькій церкві вести боротьбу з єресями? Чи були в неї, на вашу думку, інші шляхи для їх подолання? Поясніть свою думку.

Католицька церква вважала боротьбу з єресями необхідною для збереження єдності віри та свого авторитету. Однак, на мою думку, існували й інші шляхи подолання єресей:

• Діалог та дискусії з єретиками для розуміння їхніх поглядів
• Реформування церкви зсередини для усунення причин невдоволення
• Освітня діяльність для кращого роз’яснення церковного вчення

Жорстокі методи боротьби, такі як інквізиція, часто призводили до ще більшого опору та не вирішували глибинних проблем.

Яким має бути ставлення людини до архітектурних пам’яток минулого? Поясніть свою думку.

Архітектурні пам’ятки минулого є важливою частиною культурної спадщини людства. Вони потребують:

• Збереження та реставрації
• Вивчення для розуміння історії та культури минулих епох
• Популяризації для підвищення культурного рівня суспільства

Такі пам’ятки як середньовічні собори є не лише релігійними спорудами, але й свідченнями розвитку архітектури, мистецтва та технологій свого часу.

6. Підтвердьте фактами або спростуйте судження, що освіта в середньовіччі розвивалася незалежно від католицької церкви.

Твердження про незалежний розвиток освіти від католицької церкви в середньовіччі є хибним. Факти свідчать про протилежне:

• Церква засновувала школи, де викладало духовенство
• Існували церковні та монастирські школи
• Перші університети виникли з церковних шкіл
• Богослов’я було одним з основних предметів в університетах
• Церква контролювала зміст освіти та призначала викладачів

7. Якою була роль католицьких монастирів і соборів у розвитку середньовічного суспільства? Дайте розгорнуту відповідь.

Католицькі монастирі і собори відігравали ключову роль:

• Були центрами формування християнського світогляду
• Розвивали культуру, освіту і господарство
• Слугували бібліотеками та центрами переписування книг
• Були осередками наукової діяльності
• Собори були “Біблією в камені” для неписьменного населення
• Монастирі розвивали сільське господарство та ремесла
• Собори були символами міських громад та центрами духовного життя
• Монастирі часто слугували притулками та лікарнями
• Сприяли розвитку архітектури та мистецтва

Таким чином, монастирі і собори були багатофункціональними центрами, що впливали на всі сфери життя середньовічного суспільства.

Застосовуємо і творимо

8. Покажіть на карті (форзац 2): 1) території, де відбувалися Альбігойські війни; 2) місце діяльності найвідоміших католицьких монастирів у середньовічній Європі.

1. Альбігойські війни (1209-1229 рр.) відбувалися на півдні Франції, в регіоні Лангедок. Центром руху альбігойців (катарів) було місто Альбі.
2. Щодо найвідоміших католицьких монастирів у середньовічній Європі, їх було багато і вони були розташовані в різних частинах Європи. Без конкретної карти важко вказати точне місце розташування.

9. Працюємо в парах. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Скільки років тому виникли Ордени францисканців та домініканців? 2) Які події відбулися в Русі в рік створення університету в місті Болонья? Хто в той час правив у Русі?

1. Орден францисканців був заснований у 1209 році, а Орден домініканців – у 1215 році. Отже, від сьогодні (2024 рік):
   • Орден францисканців виник 815 років тому
   • Орден домініканців виник 809 років тому
2. Університет у Болоньї був заснований у 1088 році. В цей час на Русі:
   • Правив князь Всеволод Ярославич (1078-1093)
   • Відбувалося будівництво Успенського собору Києво-Печерської лаври
   • Тривало становлення феодальних відносин на Русі

Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». За додатковими джерелами підготуйте і презентуйте на практичному занятті або уроці узагальнення за розділом навчальний проєкт за темою «Визначні католицькі монастирі середньовічної Європи».

Вступ

Коротко розкажіть про роль монастирів у середньовічній Європі:

• Монастирі були центрами освіти, культури та духовного життя.
• Вони відігравали важливу економічну та політичну роль як великі землевласники.

Найвідоміші монастирі

Оберіть 3-4 найвизначніші монастирі для детального опису, наприклад:

Монте-Кассіно (Італія)

• Заснований святим Бенедиктом у 529 році
• Центр бенедиктинського ордену
• Величезна бібліотека та скрипторій

Клюні (Франція)

• Заснований у 910 році
• Найбільший вплив у XI-XII століттях
• Архітектурний взірець для багатьох романських церков

Мельк (Австрія)

• Заснований у 1089 році
• Видатний приклад барокової архітектури
• Важливий освітній центр

Архітектурні особливості

Опишіть характерні риси монастирської архітектури:

• Романський стиль: масивні стіни, напівкруглі арки, башти
• Готичний стиль: стрілчасті арки, високі склепіння, великі вікна-рози

Культурне значення

Розкрийте роль монастирів у збереженні та розвитку культури:

• Переписування та зберігання античних рукописів
• Створення ілюмінованих манускриптів
• Розвиток освіти та наук

Сучасний стан

Коротко опишіть, як ці монастирі функціонують сьогодні:

• Деякі продовжують діяти як релігійні центри
• Інші стали музеями та туристичними об’єктами

Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Обговоріть проблемне питання. Чи могла католицька церква уникнути кризи XIV ст.? Чому?

Причини кризи:

• Корупція та світськість церкви
• Продаж індульгенцій
• Розкіш і багатство вищого духовенства
• Відхід від апостольських ідеалів простоти і бідності

Можливі шляхи уникнення кризи:

• Внутрішні реформи та очищення церкви
• Повернення до ідеалів раннього християнства
• Боротьба з корупцією серед духовенства
• Відмова від надмірного втручання у світські справи

Фактори, що ускладнювали реформування:

• Усталена система церковної ієрархії та влади
• Економічні інтереси церкви
• Опір змінам з боку вищого духовенства
• Складність відмови від накопичених привілеїв

Роль освіти та критичного мислення:

• Поява університетів сприяла розвитку критичного мислення
• Схоластика намагалася поєднати віру і розум, що могло призвести до переосмислення церковних догм

Вплив єретичних рухів:

• Єресі вказували на проблеми в церкві та потребу змін
• Жорстокі методи боротьби з єресями (інквізиція) посилювали кризу довіри до церкви

Спроби реформ:

• Поява жебрущих орденів (францисканці, домініканці) як спроба оновлення церковного життя
• Однак ці спроби не змогли повністю вирішити проблеми церкви

Враховуючи ці фактори, можна зробити висновок, що уникнути кризи XIV ст. було б дуже складно для католицької церкви без кардинальних змін у її структурі та практиках. Глибоко вкорінені проблеми та опір змінам з боку церковної ієрархії робили повноцінне реформування малоймовірним. Проте, якби церква змогла провести більш ґрунтовні внутрішні реформи та повернутися до ідеалів раннього християнства, вона могла б пом’якшити кризу або відтермінувати її настання.

11. 3а додатковими джерелами підготуйте і представте класу завдання:

1) повідомлення на тему «Жебрущі ордени ченців та їх засновники»;

Орден францисканців:

• Заснований у 1209 році Франциском Ассизьким
• Франциск проповідував євангельську бідність і відмову від майна
• Ченці жили серед простих людей і несли їм слово Боже
• Швидко здобули авторитет серед населення

Орден домініканців:

• Заснований у 1215 році іспанським священником Домініком
• Метою було боротися проти єресі катарів через проповіді
• Славилися своєю освіченістю, часто викладали в університетах
• Відігравали головну роль в інквізиційних трибуналах

Орден кармелітів:

• Один з чотирьох головних жебрущих орденів
• Визнаний католицькою церквою

Орден августинців:

• Також один з чотирьох головних жебрущих орденів
• Визнаний католицькою церквою

Особливості жебрущих орденів:

• Жили в євангельській бідності
• Не усамітнювалися в монастирях, а йшли до людей
• Займалися активною проповідницькою діяльністю
• Стали опорою папства і посилили авторитет католицької церкви
• Сприяли розвитку богословської думки та освіти

Жебрущі ордени виникли як відповідь на кризу церкви та поширення єретичних рухів, намагаючись оновити церковне життя та повернутися до євангельських ідеалів бідності і проповідництва.

2) екскурсійний (туристичний) маршрут «Найвідоміші католицькі собори Європи доби середньовіччя».

Ось екскурсійний маршрут “Найвідоміші католицькі собори Європи доби середньовіччя”:

Нотр-Дам де Парі (Париж, Франція)

• Дата побудови: 1163-1345 рр.
• Архітектурний стиль: Готичний
• Особливості: Знамениті горгульї, великі вітражні розетки, вражаючі портали
• Історичне значення: Символ Парижа, місце коронації Наполеона Бонапарта

Кельнський собор (Кельн, Німеччина)

• Дата побудови: 1248-1880 рр.
• Архітектурний стиль: Готичний
• Особливості: Найвищі у світі церковні вежі (157 м), реліквія Трьох Королів
• Історичне значення: Найвідвідуваніша пам’ятка Німеччини

Міланський собор (Мілан, Італія)

• Дата побудови: 1386-1965 рр.
• Архітектурний стиль: Готичний з елементами ренесансу
• Особливості: Понад 3400 статуй, мармуровий фасад, оглядовий майданчик на даху
• Історичне значення: Символ Мілана, третій за величиною собор у світі

Собор Святого Віта (Прага, Чехія)

• Дата побудови: 1344-1929 рр.
• Архітектурний стиль: Готичний
• Особливості: Вітражі Альфонса Мухи, усипальниця чеських королів
• Історичне значення: Головний храм Чехії, частина Празького Граду

Шартрський собор (Шартр, Франція)

• Дата побудови: 1194-1220 рр.
• Архітектурний стиль: Готичний
• Особливості: Унікальні вітражі XII-XIII століть, лабіринт на підлозі
• Історичне значення: Об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, центр паломництва

Цей маршрут охоплює найвідоміші готичні собори Європи, демонструючи розвиток архітектури та мистецтва середньовіччя. Кожен з цих соборів є унікальним прикладом готичного стилю та відіграє важливу роль в історії та культурі своєї країни.