Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків
Торговий шлях “із варяг у греки” пролягав до Константинополя (сучасний Стамбул). Історичні назви цього міста включають:
- Візантій (оригінальна грецька назва)
- Константинополь (названий на честь імператора Константина)
- Царгород (слов’янська назва)
- Стамбул (сучасна турецька назва)
Візантію називають Ромейською імперією, тому що:
- Візантійці вважали себе прямими спадкоємцями Римської імперії
- Вони називали себе “ромеями” (римлянами)
- Офіційно держава продовжувала називатися Римською імперією
Хрещення:
- Релігійний обряд, що символізує очищення від гріхів і прилучення до християнської віри
- У перекладі з грецької “βάπτισμα” (baptisma) означає “занурення”
- Передбачає повне занурення тіла у воду як символ духовного очищення
Каганат:
- Форма державного устрою у середньовічних кочових народів
- Держава, якою править каган (верховний правитель)
Хан:
- Титул правителя у тюркських і монгольських народів
- Нижчий за рангом, ніж каган
- Каган вважався “ханом ханів” або верховним правителем
І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі
1. Вправа «Скільки та коли?»
а) Події, згадані в інфографіці, відбуваються у IX-X століттях. Конкретно, часові рамки охоплюють період з 839 до 971 року.б) Значення цих стосунків для обох держав було надзвичайно важливим:Для Русі-України:
- Економічні вигоди: отримання доступу до візантійських ринків, що сприяло розвитку торгівлі.
- Політичне визнання: укладання договорів з Візантією підвищувало міжнародний статус Русі.
- Культурний вплив: знайомство з візантійською культурою та християнством, що згодом призвело до хрещення Русі.
Для Візантії:
- Стратегічне партнерство: Русь стала важливим союзником на північних кордонах імперії.
- Економічні інтереси: розширення торговельних зв’язків з багатим на ресурси регіоном.
- Поширення впливу: можливість розповсюдження християнства та візантійської культури на нові території.
в) Історична задача за матеріалом інфографіки:
“У 882 році Олег став правителем Києва. Через 25 років він здійснив успішний похід на Візантію, що призвело до укладання вигідного договору. Ще через 34 роки відбулася дипломатична поїздка княгині Ольги до Константинополя.
- У якому році відбувся похід Олега на Візантію?
- У якому році відбулася поїздка княгині Ольги до Константинополя?
- Скільки років пройшло між цими двома подіями?”
Розв’язання:
- 882 + 25 = 907 рік – похід Олега на Візантію
- 907 + 34 = 941 рік – поїздка Ольги до Константинополя
- 941 – 907 = 34 роки пройшло між цими подіями
Ця задача допоможе учням краще засвоїти хронологію подій та зрозуміти тривалість історичних процесів.
2. Вправа «Де? Коли?»
Ознайомтеся з інформацією про битву за Доростол. Створіть схему цієї битви (графічну або словесну).
Битва за Доростол (971 р.)
Передумови:
- Захоплення Преслава візантійцями
- Відступ війська Святослава до Доростола
Початок облоги:
- Кінець квітня 971 р. – початок облоги Доростола візантійцями
Хід облоги:
- Квітень-липень 971 р. – кілька сутичок між ромеями і русичами
Вирішальна битва (22 липня 971 р.):
- Нарада Святослава з дружиною
- Вихід усього війська за стіни міста
- Зачинення брам Доростола
- Потужні атаки русичів, тіснення візантійців
- Спроби вбити Святослава
- Пропозиція Іоана Цимісхія про особистий поєдинок
Перелом у битві:
- Пилова буря на користь візантійців
- Обхідний маневр візантійського воєначальника з тилу
Завершення битви:
- Відступ руських воїнів за стіни Доростола
Наслідки:
- Початок мирних переговорів
- Укладення мирного договору
- Зобов’язання русичів залишити Балкани
- Збереження торгових привілеїв для Русі
- Отримання продовольства на зворотний шлях до Києва
Ця схема відображає ключові етапи та події битви за Доростол, демонструючи її розвиток від початку облоги до укладення мирного договору.
II. Працюємо з інформацією історичного змісту
3. Вправа «Міжнародні договори»
Опрацюйте запропоновані фрагменти з Літопису Руського. Визначте за текстом джерела:
а) Цей документ створювався для регулювання відносин між Руссю-Україною та Візантією. Він був призначений для використання як правителями обох держав, так і їхніми підданими, особливо купцями та посланцями.
б) Документ мав виконувати функцію міжнародного договору, який встановлював правові норми взаємодії між двома державами, регулював торгівельні відносини та вирішення конфліктних ситуацій.
в) У документі згадуються такі види правопорушень:
- Вбивство
- Крадіжка
- Безчинства в селах та на території Візантії
г) Передбачені такі види покарань:
- Смертна кара за вбивство
- Конфіскація майна вбивці
- Судовий розгляд для неімущих злочинців
д) Про взаємовідносини Русі-України та Візантії можна дізнатися наступне:
- Існували регулярні торгові та дипломатичні контакти
- Руські купці та посланці мали право перебувати у Константинополі
- Візантія встановлювала чіткі правила перебування русів на своїй території (обмеження кількості людей, заборона носіння зброї)
- Існувала система реєстрації та фінансового забезпечення (“місячина”) для руських представників
- Визначалися конкретні місця проживання та торгівлі для русів у Константинополі
Ці договори свідчать про розвинуті міждержавні відносини та прагнення обох сторін до врегулювання потенційних конфліктів правовим шляхом.
4. Вправа «Міжнародні відносини»
Опрацюйте фрагмент із Літопису Руського. Визначте за текстом джерела:
а) Риси характеру, які демонструє княгиня Ольга в спілкуванні з візантійським імператором:
- Мудрість і кмітливість: Імператор відзначає, що Ольга “вельми тямуща”, і дивується її розуму.
- Дипломатичність: Ольга вміло веде діалог з імператором, демонструючи повагу, але зберігаючи власну гідність.
- Рішучість: Вона чітко висловлює свої умови щодо хрещення, наполягаючи на тому, щоб її охрестив сам імператор.
- Хитрість: Ольга використовує новонабутий статус “дочки” імператора після хрещення, щоб уникнути його пропозиції шлюбу.
- Гідність: Вона не піддається на лестощі імператора і зберігає свою незалежність.
б) Поширення християнства було важливим пунктом взаємовідносин Русі-України та Візантії в Х столітті з кількох причин:
- Політичний вплив: Прийняття християнства від Візантії означало встановлення тісніших політичних зв’язків і потенційний союз.
- Культурний обмін: Християнство відкривало шлях до візантійської культури, освіти та мистецтва.
- Міжнародне визнання: Хрещення правителя підвищувало статус Русі серед інших європейських держав.
- Внутрішня консолідація: Єдина релігія могла сприяти об’єднанню різних племен під владою київських князів.
- Економічні вигоди: Релігійні зв’язки могли сприяти розвитку торгівельних відносин.
- Цивілізаційний вибір: Прийняття християнства означало приєднання до європейської християнської цивілізації.
Важливо відзначити, що хоча Ольга особисто прийняла християнство, масове хрещення Русі відбулося пізніше, за князя Володимира. Проте її візит до Константинополя і хрещення стали важливим кроком у цьому напрямку, демонструючи далекоглядність княгині у питаннях державної політики та міжнародних відносин.
5. Вправа «Святослав Хоробрий»
Історичний портрет князя Святослава:
Зовнішність:
- Середнього зросту
- Ясно-сині очі, кошлаті брови, короткий ніс
- Голена борода, довгі вуса
- Голена голова з пасмом волосся – ознака знатності
- Міцна статура
- Носив білий одяг і золоту сережку з коштовним камінням
Характер та особистість:
- Хоробрий і войовничий
- Прямолінійний і чесний
- Аскетичний, не прагнув до розкоші
- Цінував військову славу понад усе
- Енергійний і рішучий
Діяльність:
- Здійснив численні військові походи
- Розгромив Хозарський каганат
- Воював проти Візантії та Болгарії
- Значно розширив територію Київської Русі
- Змінив геополітичну ситуацію в Східній Європі
Оцінка діяльності Святослава:
Позитивні аспекти:
- Значно посилив військову міць Київської Русі
- Розширив територію держави та її вплив
- Зміцнив міжнародний авторитет Русі
Негативні аспекти:
- Надмірна увага до зовнішніх завоювань на шкоду внутрішнім справам держави
- Відмова від християнізації Русі, що могло б сприяти культурному розвитку держави
Загалом, Святослав постає як харизматичний лідер-воїн, який значно посилив військову могутність Київської Русі, але не приділяв достатньої уваги внутрішньому розвитку держави та дипломатії. Його правління залишило глибокий слід в історії, змінивши геополітичну карту Східної Європи, але також створило певні проблеми для подальшого розвитку Русі.