§10. Хрестові походи

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Васильків

10.1. Що таке «хрестові походи»? Чому вони почалися?

1. Чому стали можливими хрестові походи? Яку вигоду від них очікували отримати духівники, рицарі, прості люди?

Хрестові походи стали можливими з кількох причин:

  • Європейці заздрили багатствам Сходу, про які розповідали паломники й купці.
  • Турки-сельджуки завдали поразок арабам і візантійцям, поставивши Візантійську імперію у скрутне становище. Візантійський імператор звернувся по допомогу до Папи Римського.
  • Папи розглядали хрестові походи як спосіб відвернути увагу ворогуючих лицарів в Європі та поширити вплив католицької церкви. Духовенство очікувало поширити свій вплив, лицарі сподівалися на славу і багатства, а прості люди були натхненні релігійним запалом визволити Святу землю.

2. Покажіть на мапі напрямки хрестових походів. Чому вони закінчувалися невдачами? Обміркуйте в парах або у групах.

Хрестові походи зрештою закінчилися невдачею через:

  • Внутрішні чвари й суперництво між хрестоносними державами Єрусалиму, Антіохії, Тріполі та Едесси.
  • Труднощі із забезпеченням провіантом і зброєю, залежність від італійських купців.
  • Поступове відвоювання територій мусульманськими правителями.
  • Катастрофічні спроби вторгнення в Північну Африку.
  • Четвертий хрестовий похід і розграбування Константинополя в 1204 році поглибили розкол між західними й східними християнами.

3. Хто із зображених на мініатюрі воїнів Ричард І Левове Серце, а хто Салах ад-Дін? Поясніть, чому ви так уважаєте?

Зазвичай Річарда зображали як європейського лицаря, а Салах ад-Діна – у близькосхідному чи ісламському вбранні.

10.2. Які держави хрестоносці утворили на Сході?

1. Покажіть на мапі території держав, що постали на Сході після Першого хрестового походу.

  • Єрусалимське королівство
  • Князівство Антіохія
  • Графство Тріполі
  • Графство Едесса Три останні визнавали зверхність єрусалимського короля.

2. Чому держави, створені хрестоносцями, проіснували нетривало?

Держави, створені хрестоносцями, проіснували нетривало через кілька причин:

  • Між ними були постійні усобиці й внутрішні заворушення, що підривало їхню міць.
  • Хрестоносцям було важко забезпечувати себе продуктами харчування і зброєю. Вони залежали від поставок італійських купців.
  • Мусульманські правителі поступово відвойовували захоплені хрестоносцями території.

3. Чи хрестові походи сприяли духовному й культурному взаємозбагаченню між народами?

Хрестові походи певною мірою сприяли культурному обміну між Сходом і Заходом. Вважається, що європейці запозичили від азійців такі речі як:

  • герби, голубину пошту, арбалети
  • вітряні млини, килими
  • звичай мити руки перед їжею
  • одяг з атласу й оксамиту, природні барвники
  • вирощування гречки, лимонів, фісташок, кавунів, динь

Водночас і до, і після хрестових походів Схід і Захід активно взаємодіяли й взаємозбагачувалися в духовному та культурному плані.

10.3. Які духовно-рицарські ордени постали внаслідок хрестових походів?

1. Поясніть значення словосполучення «духовно-рицарський орден». Із якою метою створювали ці релігійно‐військові об’єднання? Чому вони постали саме в часи хрестових походів?

Духовно-рицарські ордени – це релігійно-військові організації, створені під керівництвом католицької церкви в період хрестових походів з метою поширення її впливу.

Вони постали саме в часи хрестових походів, оскільки:

  • Християнські армії у Святій землі потребували постійної підтримки й поповнення, яку могли забезпечити ордени.
  • Папи римські заохочували феодалів вступати в ордени, щоб ті боронили завойовані території від мусульман.
  • Ордени перетворилися на потужні угруповання, що впливали на духовних і світських лідерів.

Словосполучення “духовно-рицарський орден” вказує, що ці організації поєднували релігійні (духовні) та військові (рицарські) функції. Їхні учасники давали обітниці послуху, бідності, безшлюбності, але водночас мали зі зброєю обстоювати інтереси церкви.

2. Уточніть походження і значення слова «тамплієри»

Слово “тамплієри” походить від назви Ордену храмовників (лат. templum – храм), заснованого у 1118 році. Він став одним із найвідоміших духовно-рицарських орденів. Завдяки підтримці Риму тамплієри швидко розбагатіли, опанували банківські послуги. Після припинення існування християнських держав на Сході орден перебрався у Францію.

3. Чим займалися учасники духовно-рицарських орденів? Які їхні вчинки можна вважати позитивними, а які негативними?

Учасники духовно-рицарських орденів:

  • Воювали проти мусульман, брали участь у конфліктах християнських держав на Сході.
  • Опікувалися хворими й пораненими (госпітальєри).
  • Надавали банківські послуги, перевозили гроші (тамплієри).
  • Вели війни проти язичників у Пруссії (Тевтонський орден).

Позитивним можна вважати благодійну і фінансову діяльність орденів.

Негативним – їхню жорстокість до ворогів, участь у міжусобицях, накопичення багатств і впливу, що суперечило обітницям бідності.

Перевірте себе

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Розташуйте в хронологічній послідовності відомості про хрестові походи і держави хрестоносців. Які події відбувалися в тогочасній Русі?

Хронологічна послідовність подій, пов’язаних з хрестовими походами і державами хрестоносців:

  • 1096-1099 рр. – Перший хрестовий похід
  • 1113 р. – заснування Ордену госпітальєрів
  • 1118 р. – заснування Ордену тамплієрів
  • 1147-1149 рр. – Другий хрестовий похід
  • 1189-1192 рр. – Третій хрестовий похід
  • 1196 р. – заснування Тевтонського ордену
  • 1202-1204 рр. – Четвертий хрестовий похід

Тогочасні події в Русі:

  • 1097 р. – з’їзд руських князів у Любечі
  • 1113 р. – написання ченцем Нестором “Повісті минулих літ”
  • 1113-1125 рр. – князювання Володимира Мономаха
  • 1141 р. – утворення Галицького князівства
  • 1187 р. – перша писемна згадка слова “Україна”
  • бл. 1199 р. – утворення Волинсько-Галицької держави
  • 1202 р. – утвердження князя Романа Мстиславовича в Києві

2. А. Покажіть на мапі напрямки та «маршрути» хрестових походів. Чому деякі з них пролягали сушею, а деякі — водними шляхами?

Хрестові походи пролягали як сушею, так і морем. Сухопутні маршрути проходили через Балкани й Малу Азію. Морські шляхи вели через Середземне море з італійських портів до Палестини. Вибір маршруту залежав від складу війська, наявності кораблів, політичної ситуації.

Б. Уявіть, що ви вирушаєте в паломницький похід на Схід, скажімо, з міста Париж. Прокладіть найкоротший маршрут у місто Єрусалим. Чи буде ваше паломництво безпечним, якщо ви розпочнете його в 1096 р.?

Найкоротший маршрут з Парижа до Єрусалима в 1096 р. пролягав би через Німеччину, Угорщину, Балкани, Малу Азію і Сирію. Але це паломництво було б небезпечним через ворожість мусульман, відсутність постачання, епідемії, розбійників. Безпечніше було б плисти морем з Марселя чи Генуї до Палестини, але це потребувало більше коштів і часу.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

  • Коли розпочалися хрестові походи?
  • Що спонукало європейців до хрестових походів?
  • Хто очолив перший хрестовий похід і коли він відбувся?
  • Де були створені держави хрестоносців після Першого хрестового походу?
  • Звідки ми можемо дізнатися про участь руського князя Гуго в Першому хрестовому поході?
  • Чому держави хрестоносців проіснували недовго?
  • Як вплинули хрестові походи на культурний обмін між Сходом і Заходом?
  • Який результат мали хрестові походи для Візантії?

4. А. Розкажіть про мотиви хрестових походів, використовуючи слова і словосполучення «західна церква», «Папа Римський», «Свята земля», «місто Єрусалим», «християнізація», «хрестоносці».

Мотиви хрестових походів: західна церква на чолі з Папою Римським прагнула поширити свій вплив і визволити від мусульман Святу землю з містом Єрусалимом. Хрестоносці сподівалися християнізувати Схід.

Б. Чому духовно-рицарські ордени розробляли доволі суворі правила для своїх учасників? Обговоріть у парах.

Духовно-рицарські ордени розробляли суворі правила (обітниці бідності, послуху, безшлюбності), щоб дисциплінувати своїх учасників і забезпечити виконання релігійних та військових функцій.

В. Як ви вважаєте, чому період хрестових походів тривав майже два століття, а кожен із них — лише від одного до шести років? Представники яких суспільних станів брали участь у походах?

Період хрестових походів тривав майже два століття, бо ідея визволення Святої землі надихала європейців упродовж тривалого часу. Але окремі походи були короткими через труднощі з постачанням, хвороби, втрати. В походах брали участь представники духовенства, рицарства, а також прості люди.

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Оцініть позитивні та негативні наслідки хрестових походів?

Позитивні наслідки:

  • Певне культурне взаємозбагачення між Сходом і Заходом (запозичення європейцями деяких винаходів, рослин, звичаїв).
  • Розвиток торгівлі між Європою та Азією.
  • Розширення географічних знань європейців про східні країни.

Негативні наслідки:

  • Величезні людські жертви з обох сторін, руйнування міст.
  • Розграбування Константинополя в 1204 р., що послабило Візантію і поглибило розкол між західними та східними християнами.
  • Загострення релігійної ворожнечі між християнами й мусульманами.
  • Невдачі походів підірвали авторитет католицької церкви й лицарства.

6. Деякі середньовічні джерела згадують про дитячий хрестовий похід, що відбувся в 1212 р. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, як з’явилася ідея такого походу. Хто його очолив? Як він відбувався? Чим закінчився? Як ви вважаєте, що в розповідях про той похід — правда, а що — вигадка?

Щодо дитячого хрестового походу 1212 року, то за середньовічними джерелами:

  • Ідея походу виникла у Франції та Німеччині серед простолюду під впливом релігійного фанатизму. Вважалося, що чисті душею діти зможуть досягти того, що не вдалося дорослим.
  • Похід у Франції очолив пастух Етьєн, який зібрав тисячі дітей і повів їх до Марселя, звідки вони мали морем дістатися Палестини. Але замість цього два марсельські купці посадили дітей на 7 кораблів і продали їх у рабство в Єгипті.
  • У Німеччині ватажком став хлопчик Ніколас. Юні хрестоносці йшли через Альпи до Італії, сподіваючись, що море розступиться перед ними. Але багато дітей загинуло в дорозі, а решта не змогли переправитися до Святої Землі.
  • Папа та духовенство не підтримали цей стихійний рух. Більшість дітей або загинули, або потрапили в рабство чи жебракували.

Історики вважають, що реальні масштаби походу були перебільшені хроністами, а участь у ньому брали не лише діти, а й дорослі з бідних верств. У будь-якому разі, це була трагічна і безглузда авантюра, що відображала наївність та відчай простолюду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *