Узагальнення за розділом «У боротьбі за українську незалежність»

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Розставте перелік подій у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

ПодіяДата
Листопадовий зрив у Львові1 листопада 1918 року
Заснування Української Академії наук27 листопада 1918 року
Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР22 січня 1919 року
Хотинське повстанняСічень 1919 року
Перший Зимовий похід армії УНР6 грудня 1919 — 6 травня 1920 року
Варшавська угода21 квітня 1920 року

2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.

А) Приватизація; воєнний комунізм; продовольча розкладка; реквізиція.

Зайве: Приватизація. Це економічна політика, що передбачає передачу державної власності у приватні руки, тоді як інші терміни стосуються політики воєнного комунізму, яка включала примусове вилучення ресурсів.

Б) Боротьба з неписьменністю; робітничі факультети; «Просвіта»; трудова семирічна школа.

Зайве: «Просвіта». Це культурно-просвітницьке товариство, тоді як інші терміни стосуються освітніх заходів радянського періоду.

В) «Київська катастрофа»; денікінський режим; гетьманат; російський шовінізм.

Зайве: Російський шовінізм. Це ідеологія, тоді як інші терміни стосуються конкретних історичних подій або режимів в Україні.

Г) Лінія Керзона; Закарпаття; Паризька мирна конференція; українсько-польська війна.

Зайве: Закарпаття. Це географічна територія, тоді як інші терміни пов’язані з міжнародними угодами або конфліктами.

3. Виконайте завдання за історичними картами (с. 84, с.101, с. 107, с. 113) (перевірте за картою можуть бути неточності):

  • а) Територія Української Держави: Включала території сучасної України без частини західних земель, які входили до складу Австро-Угорщини.
  • б) Межі УНР за Актом злуки: Охоплювали всі етнічні українські землі, включаючи Галичину, Буковину та Закарпаття
  • в) Напрямок Другого Зимового походу Армії УНР: Рух відбувався на території сучасної України з метою дезорганізації комунікацій Червоної армії.
  • г) Територія УНР згідно з Варшавським договором: Включала землі на схід від річки Збруч до Києва, але без західноукраїнських земель, які залишалися під польським контролем

4. Пригадайте, з якими політичними режимами пов’язані «червоний» та «білий терор». Визначте їхні передумови, зміст і наслідки для України.

Червоний терор

  • Пов’язаний з: Більшовицьким режимом у Радянській Росії.
  • Передумови: Захоплення влади більшовиками в жовтні 1917 року, боротьба з контрреволюційними силами та спроби утримати владу.
  • Зміст: Масові арешти, розстріли, конфіскація майна, примусова мобілізація та створення концентраційних таборів для «класових ворогів».
  • Наслідки для України: Встановлення радянської влади супроводжувалося жорстокими репресіями проти політичних опонентів, що призвело до значних людських втрат і страху серед населення.

Білий терор

  • Пов’язаний з: Антибільшовицькими силами («білогвардійцями») під час Громадянської війни в Росії.
  • Передумови: Опір більшовикам з боку різних антирадянських угруповань, включаючи монархістів і республіканців.
  • Зміст: Масові страти, репресії проти більшовиків та їхніх прихильників, часто без суду і слідства.
  • Наслідки для України: Поглиблення громадянського конфлікту, посилення анархії та нестабільності в регіоні.

5. Порівняйте ознаки державності, притаманні УНР доби УЦР, Українській Державі, УНР періоду Директорії, ЗУНР, використовуючи критерії: територія, апарат публічної влади, фінансова система; нормативно-правова база; державна символіка.

КритерійУНР доби УЦРУкраїнська ДержаваУНР періоду ДиректоріїЗУНР
ТериторіяЦентральна та Східна УкраїнаВся УкраїнаЦентральна УкраїнаЗахідна Україна
Апарат публічної владиЦентральна РадаГетьманат СкоропадськогоДиректоріяНаціональна Рада
Фінансова системаВласні фінансиПід контролем гетьманаВласні фінансиВласні фінанси
Нормативно-правова базаУніверсали Центральної РадиЗакони гетьманаДекрети ДиректоріїЗакони Національної Ради
Державна символікаТризуб, жовто-блакитний прапорТризуб, жовто-блакитний прапорТризуб, жовто-блакитний прапорЛев на синьому фоні

6. Проаналізуйте вплив на українську культуру та повсякденне життя населення подій 1917-1921 років.

Події 1917–1921 років мали значний вплив на українську культуру:

  • Розвиток культури: Попри війни та політичну нестабільність, цей період став часом національно-культурного відродження. Було засновано Українську Академію наук, розвивалася література та мистецтво
  • Освіта та мова: Створювалися українські школи та університети, активно впроваджувалася українізація в освіті
  • Преса та видавництво: Виходило понад 800 газет, що сприяло поширенню інформації та національної свідомості
  • Соціальні зміни: Події революції сприяли активізації різних соціальних груп і формуванню нової культурної ідентичності

7. Чому боротьба українців за відновлення національної державності завершилася поразкою? Чи був можливий інший сценарій розвитку подій? Відповідь обґрунтуйте.

Боротьба українців за відновлення національної державності у 1917-1921 роках завершилася поразкою з кількох причин:

  • Внутрішня роздробленість: Відсутність єдності серед українських політичних сил, що призвело до конфліктів між різними урядами та військовими формуваннями (УНР, ЗУНР, гетьманат Скоропадського, Директорія).
  • Зовнішній тиск: Україна опинилася в епіцентрі боротьби між кількома потужними силами – більшовицькою Росією, білогвардійським рухом, країнами Антанти.
  • Військова слабкість: Недостатня організація та озброєння українських військових сил порівняно з більшовицькою армією та іншими противниками.
  • Економічні труднощі: Війна та революційні події спричинили економічний колапс, що ускладнювало забезпечення армії та підтримку населення.
  • Локальні повстання: Анархістські рухи, такі як махновський рух, також дестабілізували ситуацію.

Інший сценарій розвитку подій був теоретично можливий, але малоймовірний з огляду на складність тогочасної ситуації. Для успіху українського державотворення необхідно було б:

  1. Досягти консолідації всіх українських політичних сил.
  2. Швидко сформувати боєздатну регулярну армію.
  3. Заручитися підтримкою країн Антанти.
  4. Провести ефективні соціально-економічні реформи для здобуття підтримки населення.
  5. Нейтралізувати більшовицький вплив в Україні.

Однак реалізація цих умов була надзвичайно складним завданням в тогочасних історичних обставинах.

8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих нижче та розміщених у § 13 (Павло Скоропадський), § 17 (Симон Петлюра), § 15 (Євген Петрушевич). Стисло, вкажіть, який внесок зробили у вітчизняну історію ці історичні постаті. Чи спроможна одна людина змінити хід історії?

  1. Павло Скоропадський – очолив Українську Державу в 1918 році, намагався збудувати сильну консервативну державу, провів ряд важливих реформ у сфері освіти та культури.
  2. Симон Петлюра – один з лідерів Української революції, Головний отаман військ УНР, очолював боротьбу за незалежність України до 1921 року.
  3. Євген Петрушевич – президент Західноукраїнської Народної Республіки, сприяв об’єднанню УНР та ЗУНР.
  4. Марко Безручко – талановитий військовий діяч, відзначився у боях проти більшовиків, зробив значний внесок у розвиток української військової історіографії.
  5. Нестор Махно – лідер анархістського руху в Україні, вів боротьбу проти різних політичних режимів, відіграв важливу роль у поразці білогвардійців.
  6. Михайло Омелянович-Павленко – видатний військовий діяч, командувач УГА та Армії УНР, керівник Першого Зимового походу.
  7. Олександр Удовиченко – визначний військовий діяч, командувач дивізії Армії УНР, автор праць з історії визвольних змагань.

Чи може одна людина змінити хід історії?

Історичні постаті можуть мати значний вплив на події завдяки своїм рішенням і лідерству. Проте успіх їхніх зусиль часто залежить від ширшого контексту, включаючи соціальні, економічні та міжнародні фактори.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *