У цьому розділі ми розглядаємо парламентські реформи, які відбувалися у Великій Британії протягом 19 століття, зокрема рух, відомий як Чартизм.
Дослідіть історію першої парламентської реформи у Великій Британії. Визначте її причини, зміст та історичне значення. Висловіть припущення, чи всі члени британського суспільства були задоволені реформою. Свою думку обґрунтуйте.
Першій парламентській реформі передували такі проблеми, як відсутність загального виборчого права, недостатнє представництво в парламенті депутатів від промислових центрів та очевидні перешкоди, що ставилися перед виборцями, наприклад, наявність “гнилих містечок”.
Однак реформа принесла позитивні зміни: збільшилась кількість виборців, було ліквідовано “гнилі містечка” та з’явилися нові виборчі округи, які забезпечили представництво промислових центрів у парламенті. Це призвело до зміни співвідношення сил на користь промисловців і посилення буржуазії. Незважаючи на це, перша парламентська реформа стала першим кроком у напрямку демократизації британської політичної системи, заклавши підґрунтя для подальших реформ, які забезпечили більше представництво і рівність у виборчому процесі.
Проаналізуйте зміст «Народної хартії» і поясніть, чому британський парламент відмовлявся її прийняти?
Основні положення документа:
- Кожен чоловік віком від 21 року має право голосу.
- Країна поділена на 200 виборчих округів, які мають приблизно однакову кількість населення. Кожен округ обирає тільки одного депутата до парламенту.
- Щорічно обираються всі депутати парламенту.
- Голосування під час виборів депутатів проводиться таємно.
- Не потрібно мати певний майновий статус, щоб мати право голосувати.
- Оплата діяльності депутатів з державної казни.
Британський парламент відмовився прийняти Хартію через її надмірну демократичність, що значно ускладнювало проходження до парламенту представників аристократії. Було запропоновано виборче право для чоловіків з 21 року, скасування майнового цензу, оплату праці депутатів (матеріальний захист для потенційних депутатів з низів суспільства) і таємне голосування.
Визначте, який вплив мав чартистський рух на внутрішню політику британських урядів.
Під впливом чартизму уряд провів певні демократичні реформи, зокрема:
- скасування «хлібних законів» у 1846 році;
- встановлення 10-годинного робочого дня для жінок та дітей у 1847 році;
- введення законів про охорону праці;
- дозвіл на діяльність профспілок;
- підвищення зарплати кваліфікованим робітникам буржуазією.
Поміркуйте, у чому полягають переваги і загрози політики вільної торгівлі.
Переваги :
- Вільна торгівля сприяє зростанню товарообігу.
- Збільшує обсяги виробництва.
- Дозволяє споживачам мати доступ до товарів.
- Стимулює конкуренцію між виробниками.
Загрози:
- Перенесення виробництва в регіони з дешевшою робочою силою може спричинити безробіття.
- Притікання товарів з-за кордону може загрожувати місцевому виробництву.
За якого рівня розвитку економіки держава може не боятися політики вільної торгівлі?
Таке тільки можливе у дуже розвинутих економіках з високою конкуренцією між виробниками за якість та кількість товарів, а також високим рівнем доходів у споживачів.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Які факти свідчили про те, що в першій половині XIX ст. в Британії швидкими темпами розвивалося промислове виробництво?
Великі замовлення уряду на озброєння армії та флоту сприяли розвитку промисловості. У 30-і роки XIX століття Велика Британія стала світовим лідером у промисловому розвитку, виробляючи 45% світової промислової продукції. У промисловості та транспорті (водному, залізничному – перша залізниця збудована в 1825 році) використовувалися парові двигуни.
2. Якими були особливості політичної й виборчої систем Великої Британії?
Ця країна має парламентську монархію. Король (монарх) та уряд (Кабінет Міністрів) очолюють виконавчу владу. Парламент є законодавчим органом і складається з двох палат: 1) Палати громад і 2) Палати лордів. Кожен закон повинен бути затверджений обома палатами. Нижню палату обирають на виборах, а Верхню – призначає король.
Тут є дві політичні партії: торі (консерватори) і віги (ліберали). Партія, яка перемагає на виборах, формує уряд.
3. У чому полягали розбіжності між двома течіями в боротьбі за Хартію?
У першій половині 19 століття в боротьбі за Хартію існували дві основні групи – радикальні та консервативні чартисти. Перші пропагували проведення масових мітингів, демонстрацій та зборів для досягнення вимог Хартії, тоді як другі виступали за зміни, здійснювані виключно через парламентські засоби. Радикали акцентували увагу на соціальних питаннях, пов’язаних із поліпшенням умов життя робітників.
4. Назвіть основні положення «Народної хартії».
- Усі чоловіки віком від 21 року мають право голосувати.
- Країну поділено на 200 виборчих округів з приблизно однаковою кількістю населення. Кожен округ вибирає лише одного депутата до парламенту.
- Депутатів парламенту обирають щорічно на виборах.
- Голосування є таємним під час виборів депутатів.
- Не треба мати багатство, щоб бути виборцем.
- Зарплату депутатів оплачує держава.
5. У чому полягала сутність парламентської реформи 1832 р.?
Парламентська реформа передбачала збільшення кількості виборців з 220 тис. до 670 тис. з 14 млн. населення. Також було знищено “гнилі містечка” (56), з’явилась можливість представляти промислові центри в парламенті (42 нові виборчі округи). Змінився баланс сил у парламенті на користь промисловців (посилення буржуазії), а значення земельної аристократії зменшилося.
6. Визначте основні причини виникнення чартистського руху.
Більшість населення не має політичних прав. Важке соціально-економічне становище для найманих робітників та інших малозабезпечених верств населення. Вплив ідеологій просвітництва та соціалізму був значним. Ідея громадянських прав, свободи і рівності стала основою для вимог чартистів.
7. Назвіть і коротко схарактеризуйте основні етапи чартистського руху.
- В 1838 році було організовано чартістський рух, який подав першу петицію до парламенту (1,2 мільйона підписів).
- У 1840 році було створено Національну асоціацію чартістів – центральний орган руху.
- У 1842 році була підготовлена друга петиція до парламенту (3,5 мільйона підписів).
- У 1845 році була підготовлена третя петиція до парламенту (5 мільйонів підписів).
- З 1848 року чартістський рух почав спадати.
Усі петиції стосувалися загального виборчого права, парламентської реформи, скорочення тривалості робочого дня та збільшення заробітної плати.
8. Чому чартистський рух зазнав поразки?
Права течія підтримувала зв’язок з буржуазією та вважала, що питання повинні вирішуватися через парламент.
Ліва течія вважала, що реалізувати поставлені цілі можна тільки за допомогою радикальних методів боротьби та не підтримувала співпрацю з буржуазією.
Неспроможність дійти порозуміння у питаннях реалізації завдань стала причиною поразки руху чартистів.
Петиції не однозначно підтримувалися в парламенті, а після спроб збройних виступів у 1848 році рух поступово втрачав свою активність у боротьбі за покращення умов робітників (особливо кваліфікованих) та в кінці кінців припинив своє існування.
9. У чому полягало значення чартистського руху?
Чартизм – це рух, який боровся за політичні права, мобілізував робітників, звернув увагу суспільства на соціальні проблеми, покращив умови праці та соціальні стандарти, а також надав поштовх іншим суспільним рухам, таким як рух за права жінок.
10. Поясніть терміни й поняття:
Протекціонізм – економічна політика держави, що має на меті підтримку та захист національних виробників від іноземної конкуренції на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Чартизм – політичний та соціальний рух у Великій Британії від кінця 1830-х до кінця 1840-х років. Отримав свою назву від поданої в 1839 році парламенту петиції, яка називалася “Хартія” або “Народна хартія”.
Хартія – документи публічно-правового характеру, в яких відображені політичні вимоги певних груп населення. Має декларативний характер.
Петиція – звернення, пропозиція, скарга, прохання чи клопотання, яке подається в органи державної влади у письмовій формі.
Виборча реформа – парламентський закон, який вніс зміни до виборчої системи Великої Британії.
Майновий ценз – обмеження в правах громадян чи людей взагалі, майно або доходи яких менше визначеного розміру.
Тред-юніони – професійні спілки у Великобританії та деяких інших країнах, що об’єднують переважно кваліфікованих робітників.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Чому, на ваш погляд, боротьба за парламентську реформу в XIX ст. була головною вимогою трудящих Великої Британії?
Найняті робітники не мали політичних прав. Вони вимагали реформи, яка дозволила б їм брати участь у виборах та мати своїх представників в Англійському парламенті, щоб представляти їхні інтереси.
2. Як ви думаєте, чартисти були революціонерами чи реформаторами?
Чартисти мали реформаторські та революційні вимоги – оновлення виборчої системи та розширення політичних прав громадян. Вони більше використовували мирні методи боротьби, такі як петиції та виборчі кампанії, ніж радикально-революційні. Чартисти намагалися досягти своїх цілей, організовуючи великі маніфестації та мітинги, і мирно переконували уряд в необхідності політичних змін у суспільстві.
3. Після відхилення першої петиції чартистів (1839 р.) вийшла праця Т. Карлейля «Чартизм», у якій доводилося, що «знищити чартизм не можна, не знищивши злидні». Як ви розумієте цю думку автора?
Цей вислів показує глибоку залежність між Чартізмом та поганим соціальним становищем нижчих класів. Чартізм виник як наслідок незадоволення інтересами та низьким рівнем життя значної частини населення країни. Рух був результатом глибокої соціальної нерівності та злиднів, які тиснули на бідні суспільні верстви населення.
4. Як ви думаєте, чому британський уряд погодився скасувати «хлібні закони»?
Закони про хліб, які були прийняті з метою захисту вітчизняного виробника, призвели до зростання цін на хліб. Це загалом спричинило дестабілізацію внутрішнього ринку та могло стати причиною народних заворушень.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Чому боротьба за виборчу реформу була важливою для британського суспільства? Спробуйте пояснити, чому в Британії ані в 30-і роки XIX ст., ані в наступні роки (на відміну від інших країн) не відбувалися революції за участі робітників.
Метою виборчої реформи було залучення більшої кількості людей до політичного життя, щоб вони могли мати вплив на владу або стати її частиною. Це означало, що кількість виборців збільшиться з 220 тис. до 670 тис. населення з 14 млн. і що підприємці матимуть більший представницький вплив в парламенті. Це було важливо, оскільки їх присутність та вплив на державну політику зменшували політичну вагу земельної аристократії і зупиняли радикалізацію суспільства.
У парламенті були прийняті закони, спрямовані на соціальний захист (законодавство щодо праці дітей та жінок, поліпшення житлових умов, впровадження системи соціального страхування), які зменшували соціальну напругу в суспільстві. Ці заходи сприяли мирному розвитку суспільних відносин та унеможливлювали революції.
2. Пригадайте/дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Великій Британії в першій половині XIX ст. формувалося громадянське суспільство.
Громадянське суспільство – це система незалежних від держави інституцій та організацій, які допомагають людям реалізувати свої права та інтереси. Це не повинно ставити під загрозу права інших людей чи груп.
Особливості формування громадянського суспільства в Великобританії в першій половині XIX століття включають:
- парламентська реформа;
- з’явлення громадянського суспільства («середній клас» – підприємці, інтелігенція, професіонали);
- соціальні реформи для покращення життя та роботи робітників;
- розширення громадських організацій, які займаються соціальною справедливістю, освітою, благодійністю, релігією;
- розвиток культури: література, журналістика, мистецтво, освіта;
- збільшення свободи преси та публічних дебатів.