§5. Русь за князювання Ольги та Святослава

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Галімов Гісем

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Назвіть заходи, здійснені для зміцнення влади князем Олегом.

Князь Олег здійснив низку заходів для зміцнення своєї влади та розширення територій Київської Русі. Він увійшов до Києва на чолі варязького війська, убивши Аскольда і Діра, що фактично започаткувало династію Рюриковичів.

Олег захопив Смоленськ та Любеч, обклав даниною древлян, полян, сіверян та радимичів, що зміцнило його контроль над цими територіями.

Він також здійснив успішні походи на Візантію, що призвело до вигідних торговельних угод для Київської Русі.

Олег підписав договір із Візантією, який дозволив руським купцям вільно переміщатися містом та здійснювати торгівлю

2. Якою була політика перших князів Русі щодо Візантії?

Перші князі Київської Русі активно взаємодіяли з Візантією, використовуючи як військові, так і дипломатичні методи. Князь Олег здійснив два великі походи на Константинополь у 907 та 911 роках, що завершилися підписанням вигідних торговельних угод.

3. Укажіть назви слов’янських союзів племен, які сплачували данину хозарам.

Хозарський каганат. У VIII ст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину.

4. Що таке внутрішня і зовнішня політика?

Внутрішня політика стосується заходів, спрямованих на управління та розвиток держави зсередини. Наприклад, княгиня Ольга провела низку внутрішньополітичних заходів, які сприяли об’єднанню східнослов’янських племен у єдину державу.

Зовнішня політика, навпаки, стосується відносин держави з іншими країнами. Княгиня Ольга, наприклад, віддавала перевагу мирним засобам у зовнішньополітичній діяльності. Князь Святослав приділяв увагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість.

1. Княгиня Ольга та її внутрішня політика

Які перетворення здійснила у своїй державі княгиня Ольга?

Княгиня Ольга здійснила такі перетворення у своїй державі:

  1. Придушила повстання деревлян і помстилася винним у смерті князя Ігоря, фактично знищивши деревлянське племінне княжіння. Це поставило питання реформи системи державного управління в Русі.
  2. Впорядкувала систему збирання данини – окреслила землі, з яких стягувалася данина, встановила “уроки” (розміри данини) та “оброки”. Запровадила “устави”, що впорядковували адміністративні й судові дії на місцях.
  3. Улаштувала “становища” – місця зберігання данини, та княжі “погости” – осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріпила “ловища” – землі, багаті на хутрових звірів і дичину.
  4. За її правління розбудовувався Київ. З’явилося нове місце перебування князів – Ольжин двір із “теремом кам’яним”.

Отже, княгиня Ольга провела низку внутрішньополітичних заходів, які сприяли централізації влади, впорядкуванню системи управління та данини, зміцненню ролі Києва як столиці держави. Це були важливі кроки на шляху об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу.

Чим уславилася княгиня Ольга?

Княгиня Ольга уславилася такими діяннями:

  1. Вона була мудрою, вродливою, розумною, енергійною та далекоглядною правителькою Київської Русі.
  2. Ольга придушила повстання деревлян і помстилася винним у смерті свого чоловіка князя Ігоря.
  3. Вона провела важливі реформи системи державного управління – впорядкувала збір данини, встановила фіксовані розміри данини, запровадила адміністративні та судові устави.
  4. За її правління активно розбудовувався Київ, з’явилися нові князівські палаци.
  5. Ольга здійснила перший в історії Русі мирний візит правителя до Константинополя, де прийняла християнство.
  6. Вона зробила першу спробу встановити дипломатичні відносини із Західною Європою, відправивши послів до німецького короля.

2. Зовнішня політика княгині Ольги

Які заходи здійснила княгиня Ольга для розвитку відносин Русі з іншими державами?

Княгиня Ольга здійснила такі заходи для розвитку відносин Русі з іншими державами:

  1. У 946 р. (за іншими даними — у 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії правителем Русі на чолі мирного посольства. За літописом, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Було домовлено, що руські дружинники служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме гроші Русі.
  2. Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні відносини із країнами Західної Європи. У 949 р. (або 959 р.) вона відправила своїх послів до німецького короля із проханням надіслати місію для хрещення Русі. Через деякий час після цього до Києва прибула християнська місія, очолювана єпископом Адальбертом.

На відміну від своїх попередників, Ольга віддавала перевагу дипломатії, тобто вирішувала питання міждержавних відносин за допомогою переговорів.

Працюємо разом. За допомогою методу «Мозковий штурм» обговоріть відмінності політики княгині Ольги від політики її попередників.

Проведім мозковий штурм щодо відмінностей політики княгині Ольги від політики її попередників:

  1. Ольга віддавала перевагу дипломатії та мирним методам у зовнішній політиці, на відміну від попередніх князів, які часто вдавалися до військових походів. Вона здійснила перший в історії Русі мирний візит правителя до Константинополя.
  2. Княгиня провела важливі внутрішні реформи – впорядкувала систему збору данини, встановила фіксовані розміри данини, запровадила адміністративні та судові устави. Це сприяло централізації влади та зміцненню держави, чого не робили попередні князі.
  3. Ольга зробила першу спробу встановити дипломатичні відносини із Західною Європою, відправивши послів до німецького короля. Її попередники зосереджувалися переважно на відносинах з Візантією.
  4. За правління Ольги активно розбудовувався Київ, з’явилися нові князівські палаци, що свідчить про розвиток столиці. Попередні князі більше уваги приділяли завоюванням.
  5. Ольга прийняла християнство під час візиту до Константинополя, хоча й не змогла хрестити Русь. Це був важливий крок у зближенні з християнським світом, на відміну від язичницької політики попередників.

Отже, княгиня Ольга започаткувала нові тенденції у внутрішній та зовнішній політиці Русі – централізацію влади, дипломатію, розвиток столиці та перші кроки до християнізації, що відрізняло її від попередників, зосереджених на військових походах та язичництві.

За допомогою додаткових джерел підготуйте і представте класу короткі повідомлення на тему «Нестор Літописець про чотири помсти Ольги деревлянам».

Нестор Літописець у “Повісті минулих літ” детально описує чотири помсти княгині Ольги древлянам за вбивство її чоловіка, князя Ігоря у 945 році:

  1. Перша помста: Ольга наказала закопати живцем у землю 20 найкращих древлянських послів, які прибули сватати її за свого князя Мала.
  2. Друга помста: Ольга попросила древлян прислати найповажніших мужів, яких потім спалила у лазні.
  3. Третя помста: Ольга прибула до древлянської землі нібито справляти тризну на могилі Ігоря. Напоївши древлян, вона наказала воїнам посікти п’ять тисяч з них.
  4. Четверта помста: Ольга обложила древлянську столицю Іскоростень. Хитрістю вона попросила з кожного двору по 3 голуби й горобця, до яких звеліла прив’язати палаючий трут. Птахи повернулись у свої гнізда і спалили все місто.

Після цього Ольга спалила місто дотла, частину населення побила, інших віддала у рабство, а на решту наклала тяжку данину. Літописець зазначає, що “і пішла Ольга по Деревлянській землі з сином своїм і з дружиною своєю, встановлюючи устави і уроки”.

Дослідники вважають, що сюжет про помсту Ольги має фольклорне походження і містить чимало символізму. Кожна помста представляє собою загадку про смерть, яку древляни не змогли розгадати. Образ Ольги поєднує риси язичницької княгині-войовниці та християнської правительки.

1. Працюємо в парах. Обговоріть, які факти свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава. 2. Знайдіть на карті атласу наведені в літописі назви країн, міст тощо та простежте напрямки воєнних походів Святослава в 964—966 рр.

Згідно з наведеним уривком з літопису “Повість минулих літ”, про невибагливість і хоробрість князя Святослава Ігоровича свідчать такі факти:

  1. Святослав був хоробрим і легким на підйом, ходив як пардус (гепард). Це вказує на його сміливість, рішучість і невибагливість.
  2. Князь не возив за собою обозів, не брав казанів, не варив м’яса. Він просто нарізав тонкими скибками конину, звірину або воловину, пік м’ясо на вугіллях і так їв. Це свідчить про його здатність обходитись малим, невибагливість у побуті.
  3. Святослав не мав навіть шатра, а спав на повсті, поклавши сідло в головах. Так само чинили і всі його воїни. Це знову ж таки вказує на невибагливість і загартованість князя та його дружини.
  4. Перед походами Святослав надсилав послів до інших земель зі словами “Хочу на вас іти”. Це демонструє його хоробрість, впевненість у своїх силах і готовність до відкритого протистояння.
  5. Літописець зазначає, що Святослав “багато воєн він чинив”. Постійні військові походи і перемоги над ворогами (хозарами, ясами, касогами) також є свідченням хоробрості і військової вправності князя.

Отже, літописні свідчення змальовують Святослава Ігоровича як хороброго, рішучого, невибагливого у побуті правителя і талановитого полководця. Саме ці риси дозволили йому здійснити успішні завойовницькі походи і значно розширити територію Київської Русі.

3. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату

Як відбувалася боротьба Святослава з Хозарським каганатом?

  1. У 964 р. Святослав розпочав боротьбу проти Хозарського каганату.
  2. Спочатку він підкорив слов’янський союз племен в’ятичів, який жив на річці Ока й сплачував данину хозарам.
  3. Князь також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена — мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар.
  4. Після цього військо князя спустилося Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату.
  5. Завдавши поразки хозарам, Святослав захопив їхню столицю місто Ітіль.
  6. Також він підкорив та наклав данину на племена аланів (ясів) і адигів (касогів), приєднав місто Таматарха (Тмуторокань) і хозарську фортецю Саркел (Біла Вежа).

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами стало усунення їхньої загрози для Русі. Проте водночас це відкрило шлях до її кордонів кочівникам-печенігам.

4. Болгарські походи князя Святослава

Як відбулися перший і другий Болгарські походи князя Святослава?

Перший Болгарський похід (968 р.):

  1. Візантійці звернулися до Святослава по допомогу в придушенні повстання болгар.
  2. Святослав із 60-тисячним військом вирушив у похід, розбив болгарське військо під Доростолом, захопив 80 міст і розмістився в місті Переяславець.
  3. Він вирішив залишитися в завойованій Болгарії та перенести туди столицю Русі.
  4. Налякані цими планами візантійці підбурили печенігів до нападу на Русь. Печеніги взяли в облогу Київ.
  5. Святослав швидко повернувся додому та відігнав печенігів від Києва.

Другий Болгарський похід (969-971 рр.):

  1. У 969 р. Святослав вирушив у другий похід, підкоривши східну частину Болгарії.
  2. Він розпочав стрімкий наступ на візантійські володіння, довелося битися не лише з болгарами, але і з візантійцями.
  3. У 971 р. переважаюча візантійська армія взяла в облогу військо Святослава у фортеці Доростол і змусила його здатися.
  4. За умовами мирної угоди, Святослав зобов’язався не претендувати на володіння Візантії в Криму та на Дунаї.
  5. Повертаючись додому в 972 р., Святослав загинув у бою з печенігами біля дніпровських порогів.

Отже, Болгарські походи Святослава мали завойовницький характер, але зіткнулися з протидією Візантії та печенігів. Вони завершилися поразкою та загибеллю князя.

Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Синтез думок» обговоріть і визначте спільне й відмінне в політиці княгині Ольги та князя Святослава.

Спільне в політиці княгині Ольги та князя Святослава:

  1. Обидва правителі зміцнювали та розширювали територію Київської Русі. Ольга приєднала деревлянські землі, а Святослав підкорив в’ятичів, волзьких булгар та інші племена.
  2. І Ольга, і Святослав активно взаємодіяли з Візантією. Ольга здійснила дипломатичний візит до Константинополя, а Святослав вів військові кампанії на Балканах.
  3. Обидва правителі дбали про інтереси Київської Русі на міжнародній арені, хоча й використовували різні методи.

Відмінне в політиці княгині Ольги та князя Святослава:

  1. Ольга віддавала перевагу дипломатії та мирним методам у зовнішній політиці, тоді як Святослав був войовничим правителем і здійснював завойовницькі походи.
  2. Княгиня Ольга прийняла християнство під час візиту до Константинополя, хоча й не змогла хрестити Русь. Святослав залишався язичником і не збирався відмовлятися від давніх звичаїв.
  3. Ольга зосереджувалася на внутрішніх реформах – впорядкуванні збору данини, розвитку Києва тощо. Святослав більше уваги приділяв розширенню території через завоювання.
  4. Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні відносини із Західною Європою, відправивши послів до німецького короля. Святослав не виявляв такої ініціативи.
  5. Княгиня Ольга померла своєю смертю в Києві, тоді як Святослав загинув у бою з печенігами під час повернення з Болгарського походу.

Отже, попри деякі спільні риси, як-от зміцнення держави та активна зовнішня політика, підходи Ольги та Святослава суттєво різнилися. Ольга була мудрою правителькою-дипломатом, а Святослав – войовничим князем-завойовником.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте результати й наслідки походів князя Святослава.

Результати й наслідки походів князя Святослава:

  1. Підкорення в’ятичів, Волзької Булгарії, ясів, касогів та інших племен призвело до розширення території Київської Русі, збільшення данини та контролю над важливими торговельними шляхами.
  2. Розгром Хозарського каганату в 966 р. усунув загрозу для Русі з боку хозар, але водночас відкрив шлях до її кордонів кочівникам-печенігам.
  3. Завоювання Таматархи в 965 р. та утворення Тмутороканського князівства в 966 р. закріпило присутність Русі на Таманському півострові та в Причорномор’ї.
  4. Перший Болгарський похід 968 р. призвів до завоювання значної частини Болгарії та планів Святослава перенести туди столицю Русі. Це налякало Візантію, яка підбурила печенігів напасти на Київ.
  5. Підкорення уличів і тиверців у 968 р. розширило володіння Русі.
  6. Другий Болгарський похід 969-971 рр. спочатку був успішним, але зрештою завершився поразкою від Візантії та невигідним для Русі мирним договором.
  7. Загибель Святослава в бою з печенігами в 972 р. стала трагічним підсумком його завойовницької політики.

Отже, походи Святослава значно розширили територію Русі та принесли багато перемог, але водночас виснажили її сили, посилили загрозу з боку печенігів і призвели до конфлікту з Візантією. Після Святослава Русь відмовилася від далеких завоювань і зосередилася на внутрішньому розвитку.

Сформулюйте судження про:

Значення внутрішньої політики княгині Ольги для розвитку Русі

Внутрішня політика княгині Ольги мала велике значення для розвитку та зміцнення Київської Русі. Її реформи системи збору данини, впровадження “уроків”, “оброків” та “уставів” сприяли централізації влади, впорядкуванню управління та стабілізації економічного життя держави. Розбудова Києва за правління Ольги перетворила його на справжню столицю, політичний та культурний центр Русі. Загалом, внутрішня політика Ольги заклала важливі підвалини для подальшого розвитку та зміцнення Київської держави.

Нові підходи до розв’язання питань зовнішньої політики, що застосовувала княгиня Ольга

Княгиня Ольга запровадила нові дипломатичні підходи у зовнішній політиці Київської Русі. На відміну від попередників, вона віддавала перевагу мирним переговорам, а не військовим походам. Її візит до Константинополя був першим мирним посольством правителя Русі до Візантії. Ольга також здійснила першу спробу встановити дипломатичні відносини із Західною Європою, відправивши послів до німецького короля. Хоча християнізація Русі за Ольги не відбулася через опір язичницької знаті, її дипломатичні зусилля сприяли налагодженню міжнародних зв’язків та підвищенню авторитету держави.

Державотворчу діяльність князя Святослава та її наслідки для Русі.

Князь Святослав був видатним полководцем і здійснив багато успішних військових походів, які розширили територію Київської Русі. Його перемога над Хозарським каганатом усунула загрозу з боку хозар, хоча й відкрила шлях печенігам. Болгарські походи Святослава спочатку були успішними, але зрештою призвели до конфлікту з Візантією та невигідного для Русі мирного договору. Загибель Святослава в бою з печенігами стала трагічним підсумком його завойовницької політики. Попри військові успіхи, постійні походи виснажували сили держави. Після Святослава Русь відмовилася від далеких завоювань і зосередилася на внутрішньому розвитку та освоєнні вже приєднаних земель.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Який правитель Русі розгромив Хозарський каганат?

Г Святослав

2. Коли відбувся перший Болгарський похід князя Святослава?

у 968 р.

3. Впишіть у клітинки слов’янську назву міста, яке в 946 р. (957 р.) відвідала княгиня Ольга.

Слов’янська назва міста, яке в 946 р. (957 р.) відвідала княгиня Ольга – Царгород (Константинополь).

Аналізуємо і пояснюємо

4. Чи можна стверджувати, що здійснювана княгинею Ольгою реформа внутрішньої політики була обумовлена історичною необхідністю?

Так, можна стверджувати, що реформа внутрішньої політики, здійснювана княгинею Ольгою, була обумовлена історичною необхідністю. Повстання деревлян після вбивства князя Ігоря гостро поставило питання реформування системи державного управління в Русі. Ольга впорядкувала систему збирання данини, встановила фіксовані розміри данини, запровадила адміністративні та судові устави. Ці заходи сприяли централізації влади, впорядкуванню управління та стабілізації економічного життя держави. Тому реформи Ольги були необхідними для зміцнення та подальшого розвитку Київської Русі.

Наведіть аргументи на підтвердження вашої точки зору.

5. Яке значення для розвитку Русі мали підходи до розв’язання питань зовнішньої політики, які використовувала княгиня Ольга? Поясніть, чому ви так вважаєте.

Підходи княгині Ольги до розв’язання питань зовнішньої політики мали важливе значення для розвитку Київської Русі:

  • Її дипломатичні зусилля, зокрема візит до Константинополя, сприяли налагодженню мирних відносин з Візантією, підвищенню міжнародного авторитету Русі.
  • Спроба встановити дипломатичні контакти із Західною Європою через відправлення послів до німецького короля свідчила про прагнення Ольги розширити міжнародні зв’язки держави.
  • Перевага дипломатії над військовими методами в зовнішній політиці Ольги дозволяла уникнути виснажливих воєн і зосередитися на внутрішньому розвитку.

6. Наведіть факти, які підтверджують або спростовують таке твердження: «У своїй державотворчій діяльності князь Святослав основну увагу приділяв активній зовнішній політиці, яка мала завойовницьку спрямованість».

Факти, які підтверджують, що князь Святослав основну увагу приділяв активній завойовницькій зовнішній політиці:

  • Святослав здійснив успішні походи проти Хозарського каганату, підкорив в’ятичів, волзьких булгар, ясів, касогів та інші племена.
  • Він провів два масштабні Болгарські походи в 968 і 969-971 рр., під час яких завоював значну частину Болгарії та воював проти Візантії.
  • Святослав планував перенести столицю Русі до завойованого Переяславця на Дунаї.
  • Князь загинув у бою з печенігами під час повернення з другого Болгарського походу в 972 р.

Застосовуємо і творимо

7. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з діяльністю Ольги та Святослава.

  • Київ – столиця Русі, місце правління Ольги та Святослава.
  • Візантія, Константинополь – напрямок дипломатичного візиту Ольги.
  • Хозарський каганат – розгромлений Святославом.
  • Волзька Булгарія – підкорена Святославом.
  • Перше Болгарське царство – місце Болгарських походів Святослава.
  • Доростол – фортеця, де відбулася вирішальна битва Святослава з візантійцями.
  • Дніпровські пороги – місце загибелі Святослава в бою з печенігами.

8. За допомогою додаткових джерел, рекомендованих учителем (учителькою), розв’яжіть хронологічні задачі:

  1. У 949 р. (959 р.) Ольга відправила послів до німецького короля Оттона I Великого. У 962 р. він був коронований як перший імператор Священної Римської імперії.
  2. Під час відвідин Константинополя княгиня Ольга зустрічалася з візантійським імператором Костянтином VII Багрянородним.
  3. Під час другого Болгарського походу князя Святослава (969-971 рр.) Візантією правили спочатку Никифор II Фока, а потім Іоанн I Цимісхій.

9. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі».

Тут

10. 3а допомогою відповідних карт атласу проаналізуйте зміни території Русі наприкінці правління Святослава порівняно з добою княгині Ольги.

За часів княгині Ольги територія Русі включала Київ і навколишні землі полян, деревлян, полочан, сіверян та інших східнослов’янських племен. За правління Святослава територія Русі суттєво розширилася за рахунок:

  • підкорення в’ятичів, волзьких булгар, ясів, касогів та інших племен Поволжя і Північного Кавказу внаслідок розгрому Хозарського каганату
  • приєднання Тмутороканського князівства на Таманському півострові
  • підкорення східної частини Першого Болгарського царства під час Болгарських походів
  • примушення сплачувати данину Києву племен мері, муроми, мещери, черемисів, мордви, буртасів

Отже, наприкінці правління Святослава Русь контролювала величезні простори Східної Європи від Балтики до Чорного моря і Північного Кавказу, хоча деякі з цих територіальних надбань виявилися нетривкими.

11. Працюємо разом. За допомогою методу «Акваріум» обговоріть пізнавальне завдання. Український історик М. Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте такі характеристики. Які людські якості були притаманні князю Святославу?

Характеристика князя Святослава як “давньоруського спартанця” і “першого запорожця на київському столі” підкреслює такі його людські якості:

  • хоробрість, відвагу, військовий талант полководця
  • невибагливість, простоту в побуті, зневагу до розкоші
  • схильність до далеких військових походів, завойовницьку зовнішню політику
  • певний авантюризм, нехтування державними справами заради воєнної здобичі
  • відданість язичницьким традиціям предків Ці риси роблять образ Святослава схожим на грецьких спартанців, відомих суворим способом життя і військовою доблестю, а також на запорізьких козаків пізніших часів.

12. 3а додатковими джерелами, рекомендованими вчителем (вчителькою), складіть характеристику діяльності княгині Ольги або князя Святослава.

Характеристика діяльності княгині Ольги:

  • провела реформу системи управління державою, впорядкувала збирання данини, встановила фіксовані розміри данини, запровадила адміністративні та судові устави
  • придушила повстання деревлян і помстилася за смерть чоловіка князя Ігоря
  • сприяла розбудові Києва, спорудженню князівських палаців
  • здійснила перший в історії Русі дипломатичний візит до Константинополя, де прийняла християнство
  • намагалася встановити дипломатичні відносини із Західною Європою, відправивши послів до німецького короля
  • віддавала перевагу дипломатії над військовими методами у зовнішній політиці
  • була мудрою, розумною, далекоглядною правителькою, яка заклала підвалини для зміцнення Київської держави.

13. Працюємо в малих групах. За допомогою додаткових джерел підготуйте розповідь на тему «Останній бій князя Святослава» від особи його свідка або учасника. Проведіть у класі конкурс на краще виконання завдання.

Розповідь на тему “Останній бій князя Святослава” від особи його свідка або учасника:

Навесні 972 року ми поверталися з князем Святославом із Болгарії додому після укладення миру з візантійцями. Наше військо було виснажене боями, але князь, як завжди, випромінював силу і впевненість. Коли ми наблизилися до дніпровських порогів, розвідники повідомили, що печеніги влаштували засідку. Святослав скликав дружинників на раду. Одні радили обійти пороги степом, але князь вирішив прориватися з боєм. На світанку ми висадилися на берег і вишикувалися до бою. Печеніги значно переважали числом, але Святослав повів нас у наступ. Зав’язалася жорстока січа. Князь бився в перших рядах, надихаючи дружину власним прикладом. Його меч розсікав ворогів наліво і направо. Ми вже майже прорвалися, коли Святослав раптом похитнувся і впав. Навколо нього закипів останній бій. Ми билися до останнього, прикриваючи тіло князя, але сили були надто нерівні. Багато хто поліг у тому бою, а сам Святослав знайшов смерть, гідну великого воїна. Так загинув один із найвидатніших руських князів, слава про звитягу якого надовго пережила його самого.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *