§5. Князь Святослав і його походи

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Яку мету, на вашу думку, переслідували київські князі, організовуючи тривалі й затратні походи в далекі землі? Як літопис характеризує ці походи?

Мета походів київських князів:

1. Розширення території та сфери впливу Київської Русі.
2. Відкриття нових торговельних шляхів, особливо на схід.
3. Здобуття військової слави та багатств.
4. Зміцнення міжнародного статусу Київської Русі.
5. Послаблення потенційних ворогів, зокрема Хозарського каганату.

Характеристика походів у літописах:

Літописи описують походи як героїчні та успішні військові кампанії, підкреслюючи хоробрість та військову майстерність князів. Зокрема, про Святослава говориться, що він “ходив як пардус (барс)” і “багато воєн чинив”.

ДОСЛІДІТЬ Яким побачили князя автори зображень? Які риси характеру підкреслено?

Характеристика князя Святослава за зображеннями:

1. Зображення Артура Орльонова:
   • Підкреслено войовничість та суворість князя
   • Зображений у військовому обладунку, що вказує на його роль полководця
   • Рішучий погляд та міцна статура підкреслюють силу характеру
2. Реконструкція за описом Льва Диякона:
   • Відображено аскетичний вигляд князя
   • Підкреслено простоту в одязі, що контрастує з його високим статусом
   • Довге пасмо волосся на голеній голові вказує на його знатне походження
   • Суворий вираз обличчя та пильний погляд передають рішучість та войовничість

Обидва зображення підкреслюють такі риси характеру Святослава, як мужність, войовничість, простота в побуті та відданість військовій справі. Це відповідає літописним описам князя як хороброго воїна та успішного полководця.

1. Яким був князь Святослав Хоробрий

ПОМІРКУЙТЕ

Чому малолітній князь перебував на полі битви? Як характеризували князя автори руських та візантійських історичних джерел? Як зображували князя Святослава літописці?

Святослав брав участь у військових походах з раннього дитинства. Згідно з літописом, у 946 році трирічний Святослав символічно розпочав битву проти древлян, кинувши спис. Це було частиною традиції виховання майбутнього правителя як воїна з юних років.

Характеристика князя в руських та візантійських джерелах:

Руські джерела (“Повість минулих літ”):

• Описують Святослава як хороброго воїна: “Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив”
• Підкреслюють його аскетизм: не возив з собою возів, не варив їжу, спав на землі
• Зображують як рішучого лідера, готового першим йти в бій

Візантійські джерела (Лев Диякон):

• Дають детальний опис зовнішності: середнього зросту, кошлаті брови, сині очі, голена голова з чубом
• Відзначають його суворий та дикий вигляд
• Підкреслюють простоту в одязі, що відрізнялася лише чистотою

Зображення Святослава літописцями:

• Представляють його як ідеального воїна-князя
• Підкреслюють його відвагу та військову майстерність
• Наводять його надихаючі промови до війська, наприклад: “Не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає”
• Описують як активного правителя, який постійно перебував у військових походах

Загалом, і руські, і візантійські джерела зображують Святослава як харизматичного лідера-воїна, підкреслюючи його мужність, простоту побуту та відданість військовій справі

2 Якими походами відомий Святослав

ПОМІРКУЙТЕ

На основі тексту та карти (с. 19) заповніть таблицю «Походи Святослава».

Дослідіть

1. Відслідкуйте Східні походи князя Святослава за картою (с. 19).

• Святослав підкорив в’ятичів (територія позначена жовтим кольором на схід від Києва).
• Далі він рушив на Волзьку Булгарію (територія на схід від в’ятичів).
• Потім князь атакував Хозарський каганат, захопивши столицю Ітиль.
• Святослав просунувся до Каспійського моря.
• На зворотному шляху він захопив хозарську фортецю Саркел (Біла Вежа) на Дону.

2. Розгляньте ілюстрацію й опишіть труднощі, пов’язані зі штурмом фортеці Саркел. Якими знаннями та навичками, на вашу думку, повинен був володіти той, хто намагався її взяти?

Розглядаючи ілюстрацію фортеці Саркел, можна виділити наступні труднощі при її штурмі:

1. Високі та міцні стіни: Фортеця має потужні кам’яні стіни, які важко подолати без спеціального облогового обладнання.
2. Численні вежі: По периметру розташовані оборонні вежі, що дозволяють захисникам вести обстріл нападників з різних кутів.
3. Складна геометрія укріплень: Фортеця має складну багатокутну форму, що ускладнює підхід до неї.
4. Розташування: Фортеця, швидше за все, розміщена на стратегічно вигідній позиції, що ускладнює підхід до неї.

Для успішного штурму такої фортеці нападник повинен був володіти наступними знаннями та навичками:

1. Стратегічне мислення: Здатність розробити ефективний план атаки.
2. Знання облогової техніки: Вміння використовувати облогові машини, такі як тарани, катапульти, облогові вежі.
3. Інженерні навички: Здатність будувати тимчасові мости, насипи або підкопи.
4. Тактичне керування військами: Вміння координувати дії різних підрозділів під час штурму.
5. Розуміння фортифікації: Знання слабких місць у конструкції фортець.
6. Психологічна підготовка: Здатність підтримувати бойовий дух війська під час тривалої облоги.
7. Логістичні навички: Вміння забезпечити військо провіантом та необхідними ресурсами на час облоги.
8. Дипломатичні здібності: Можливість вести переговори з захисниками фортеці або знайти зрадників серед них.

Отже, штурм такої потужної фортеці як Саркел вимагав від князя Святослава та його війська комплексного підходу, поєднання військової майстерності, інженерних знань та стратегічного мислення.

Дослідіть

1. Відслідкуйте Балканські походи князя Святослава за картою (с. 19).

• Святослав рушив до Дунаю, де заснував Переяславець.
• Він захопив значну частину Болгарського царства, включаючи місто Доростол.
• Далі князь просунувся на територію Візантійської імперії, завоювавши землі у Фракії та Македонії.
• Останні бої відбулися біля Доростола, де Святослав уклав мир з Візантією.
• Зворотний шлях до Києва пролягав через дніпровські пороги, де князь загинув у бою з печенігами.

2. Які думки й почуття викликає у вас промова Святослава? Як вона характеризує князя? Чи передали автори діорами атмосферу промови князя?

Промова Святослава перед битвою з візантійцями викликає кілька важливих думок і почуттів:

1. Рішучість і відвага князя. Святослав не боїться смерті і готовий битися до кінця, надихаючи цим своїх воїнів.
2. Почуття честі і гідності. Князь закликає не осоромити землю Руську і краще загинути в бою, ніж втекти.
3. Лідерські якості. Князь особистим прикладом надихає дружину, обіцяючи йти попереду в бій.

Ця промова характеризує Святослава як:

• Мужнього і безстрашного воїна
• Харизматичного лідера

Щодо відображення атмосфери промови на діорамі, судячи з опису, автори змогли передати:

• Драматизм моменту перед вирішальною битвою
• Рішучий настрій князя і його дружини
• Єдність князя з воїнами

Дослідіть

На основі документа поясніть, у чому полягає суть змін, які Святослав проводив у державі.

1. Святослав прагнув перенести центр держави з Києва до Переяславця на Дунаї, вважаючи це місце більш вигідним з економічної та стратегічної точки зору.
2. Князь намагався розширити торговельні зв’язки Русі, зокрема з Візантією, Чехією, Угорщиною.
3. Святослав провів адміністративну реформу, розділивши управління державою між своїми синами: Ярополка посадив у Києві, Олега – в землі древлян, Володимира – в Новгороді.
4. Князь надавав перевагу зовнішній експансії та військовим походам над внутрішнім управлінням державою.

Дослідіть

Чому, на вашу думку, печенігам вдалося перемогти Святослава?

1. Виснаженість війська Святослава після тривалих балканських походів.
2. Чисельна перевага печенігів, які могли влаштувати засідку.
3. Фактор раптовості – печеніги знали про повернення Святослава завдяки візантійському послу.

3. Як оцінюють діяльність Святослава історики

Дослідіть

Прочитайте, як оцінювали діяльність князя Святослава вчені. Оберіть твердження, з яким ви погоджуєтесь, або сформулюйте власне

Проаналізувавши оцінки діяльності князя Святослава різними істориками, я схиляюся до думки, що найбільш збалансованою є оцінка Миколи Котляра. Він зазначає, що Святослав “за допомогою воєнних походів розв’язував життєво важливі для Русі справи взаємин з агресивними сусідами” і “про рідну землю Святослав турбувався не менше від своїх попередників”.

Ця оцінка видається найбільш об’єктивною з кількох причин:

1. Вона визнає військові досягнення Святослава, але не ідеалізує його як виключно воїна.
2. Підкреслює, що походи князя мали стратегічне значення для держави, а не були просто завойовницькими.
3. Спростовує поширену думку, що Святослав нехтував внутрішніми справами Русі.
4. Порівнює Святослава з іншими правителями того часу, показуючи, що його політика була типовою для середньовічних монархів.

Водночас я не можу повністю погодитися з надто критичною оцінкою Наталії Полонської-Василенко, яка вважає Святослава непридатним для управління державою. Численні військові та дипломатичні успіхи князя свідчать про його здібності як правителя.

Також варто зазначити, що оцінка Сергія Пєткова, який порівнює Святослава з Александром Македонським, видається дещо перебільшеною, хоча й підкреслює масштаб особистості князя.

Отже, найбільш виваженою видається позиція, яка визнає Святослава талановитим полководцем і державним діячем, який своїми походами вирішував важливі геополітичні завдання Русі, при цьому не нехтуючи внутрішніми справами держави.

Перевір себе

1. Знайди помилки в тексті. «Святослав був сином Олега (Ігоря) та Ольги. Він прийшов до влади в 945 р. За його правління територія Русі-України значно зменшилася. Святослав не зміг розгромити Хозарський каганат. Він здобув перемогу в поході на Балкани в 968 р., але другий Балканський похід завершився поразкою. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, Святослав загинув у бою з половцями біля дніпровських порогів».

Помилки в тексті:

• Святослав був сином Ігоря (не Олега) та Ольги.
• Він прийшов до влади не в 945 р. (після загибелі батька перебував під регентством матері), а пізніше (фактично почав правити самостійно у 960-х роках).
• За його правління територія Русі-України значно збільшилася, а не зменшилася.
• Святослав зміг розгромити Хозарський каганат (у 965 р.), а не “не зміг”.
• Другий Балканський похід не завершився повною поразкою, хоча й не був таким успішним, як перший.
• Святослав загинув у бою з печенігами, а не з половцями.

2. Назви племена й народи, які підкорив Святослав та примусив їх сплачувати данину.

• В’ятичі
• Волзькі булгари
• Хозари
• Яси (аланські племена)
• Касоги (черкеські племена)
• Болгари (під час Балканських походів)

3. Якими були результати першого і другого Балканських походів?

Перший Балканський похід (968 р.):

• На запрошення Візантії Святослав здійснив успішний похід проти Болгарії.
• Руське військо розгромило болгар під Доростолом і захопило 80 міст.
• Святослав заснував на завойованих землях нову столицю – місто Переяславець на Дунаї.

Другий Балканський похід (969-971 рр.):

• Святослав знову вирушив проти Болгарії і завоював землі у Фракії та Македонії.
• Проте цього разу Візантія виступила проти Святослава. Після тривалої облоги Доростола русичі зазнали поразки.
• За мирним договором Русь втратила завоювання в Подунав’ї та позбулася претензій на Крим.
• На зворотньому шляху в 972 р. Святослав загинув у бою з печенігами, підкупленими візантійцями.

4. Визнач спільні та відмінні риси політики Ольги та Святослава.

Спільне:

• Обоє зміцнювали кордони Київської Русі.
• Обоє приділяли увагу зовнішній політиці та відносинам із сусідами.

Відмінне:

• Ольга більше зосереджувалася на внутрішніх реформах і розбудові держави, тоді як Святослав надавав перевагу завойовницьким походам.
• Ольга прийняла християнство, а Святослав залишався язичником.
• Ольга проводила політику централізації, а Святослав розділив владу між синами.
• Ольга уникала воєн, діючи переважно дипломатично, тоді як Святослав майже все життя провів у походах.

5. Про що, на твою думку, свідчить те, що печенізький хан Куря зробив із черепа вбитого Святослава кубок і виносив його лише найдорожчим гостям?

Те, що печенізький хан Куря зробив із черепа вбитого Святослава кубок і виносив його лише найдорожчим гостям, може свідчити про кілька речей:

• Визнання військової доблесті і сили Святослава навіть його ворогами. Куря вважав за честь пити з черепа такого видатного воїна.
• Данина поваги до мужності і хоробрості князя. Навіть вороги шанували ці якості Святослава.
• Намагання Курі перейняти риси характеру і здібності Святослава. Існувало повір’я, що пиття з черепа ворога передає його силу і доблесть.
• Бажання продемонструвати свою перемогу над могутнім супротивником. Кубок з черепа Святослава був своєрідним військовим трофеєм хана.

6. Михайло Грушевський називав князя Свято слава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясни, як ти розумієш наведені характеристики. Чи погоджуєшся з ними?

Називаючи Святослава “давньоруським спартанцем” і “першим запорожцем на київському столі”, Михайло Грушевський, ймовірно, мав на увазі такі паралелі:

• Як і спартанці, Святослав все життя присвятив військовій справі, походам і битвам. Він цінував простоту побуту, невибагливість, фізичну силу і витривалість.
• Святослав, як і пізніші запорозькі козаки, більшість часу проводив у походах, далеко від столиці. Київ був для нього місцем збору війська, а не постійною резиденцією.
• Князь сам був прикладом хоробрості для дружини, завжди бився в перших рядах. Як і козацькі ватажки, він надихав воїнів особистим прикладом.

Ці порівняння досить влучно відображають войовничий характер і спосіб життя князя Святослава, тому я погоджуюся з наведеними характеристиками Грушевського.

7. Які риси Святослава підкреслено в портреті сучасного українського художника Олексія Штанка та на пам’ятній монеті Національного банку України?

На портреті Олексія Штанка та пам’ятній монеті Святослав зображений передусім як войовничий князь і звитяжний полководець:

• Шолом, кольчуга і меч підкреслюють його військове ремесло і готовність до битви.
• Рішучий погляд, вольове обличчя і міцна статура передають силу духу, хоробрість і відвагу князя.

Отже, сучасні митці, як і літописці, акцентують увагу на військовому таланті і звитязі Святослава, зображуючи його ідеалом мужнього воїна і полководця.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Прочитай уривок із роману С. Скляренка «Святослав». Яким побачив Святослава автор? Чи збігається цей образ із твоїми уявленнями про князя? Чому? Які думки й почуття викликає в тебе ця людина?

В уривку з роману Семена Скляренка “Святослав” князь зображений як:

• Мужній і безстрашний воїн, який до останнього бореться з ворогами, навіть у безнадійній ситуації.
• Людина честі, для якої смерть у бою – це чесна смерть, а самогубство – ганьба і сором.
• Відданий своїй землі правитель. Навіть вмираючи, Святослав дивиться вдалину, ніби охоплюючи поглядом свої володіння.

Цей літературний образ загалом збігається з моїми уявленнями про князя Святослава як хороброго воїна і талановитого полководця. Автор показує його вірним своєму войовничому духу до останнього подиху.

Тож образ Святослава викликає повагу до його мужності, стійкості і відданості своєму народу. Разом з тим, відчувається і сум від усвідомлення передчасної загибелі такої яскравої особистості.

2. Уяви, що ти працюєш у команді, яка зніматиме пригодницький історичний фільм про Святослава. Вигадай назву цього фільму, намалюй рекламний постер у формі колажу та склади слоган — гасло до майбутньої стрічки.

Слоган: “Його меч кував славу і долю держави”

Ідея постера:

На передньому плані – князь Святослав у бойовому обладунку з мечем і щитом. Його погляд рішучий і спрямований удалину.

На задньому плані – колаж з батальних сцен, що зображують ключові битви і походи князя: розгром Хозарського каганату, війни з Візантією, битви з печенігами.

Над постаттю Святослава – давньоруські кораблі з воїнами, що пливуть Дніпром.

Знизу – панорама стародавнього Києва.

Кольорова гама – насичені відтінки червоного, золотого, чорного, що передають дух епохи.

Такий постер має відобразити епічний розмах діяльності Святослава, його військову звитягу і значення для ранньої історії Русі. Слоган підкреслює роль князя як видатного полководця і державного діяча.

Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до §5.

1. Спираючись на ілюстрації, визнач і запиши риси характеру князя Святослава.

• Мужність, безстрашність – князь зображений як войовничий і рішучий воїн.
• Сила духу, лідерські якості – його постать випромінює впевненість і харизму.
• Відданість військовій справі – Святослав у повному бойовому обладунку, готовий до битви.
• Суворість, навіть жорстокість – риси обличчя тверді, погляд пронизливий і нещадний.

2. Спираючись на карту, заповни таблицю «Походи Святослава»

3. Прочитай документ. Які почуття викликала в тебе промова Святослава? Яке враження, на твою думку, справили слова князя на воїнів? Чому?

Промова Святослава викликає почуття захоплення його мужністю і відданістю рідній землі. Я відчуваю повагу до князя, який власним прикладом надихає воїнів битися до останнього, не боячись смерті.

Я думаю, що воїни Святослава відчували гордість за свого відважного ватажка і були готові йти за ним до кінця. Слова князя, що він битиметься попереду всіх, безумовно додавали їм рішучості й сміливості перед обличчям небезпеки. Самовіддана промова Святослава згуртувала дружину і вселила в неї дух непереможності, про що свідчить відповідь воїнів: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”.

4. На основі документа склади перелік змін, які запровадив Святослав у державі.

На основі наведеного уривка з “Повісті минулих літ” можна виділити такі зміни, які запровадив князь Святослав у державі:

1. Святослав прагнув перенести центр держави з Києва до Переяславця на Дунаї, вважаючи це місто більш вигідним з економічної та стратегічної точки зору, оскільки там сходилися торгові шляхи з різних країн.
2. Князь намагався розширити торговельні зв’язки Русі, зокрема з Візантією (Греками), Чехією, Угорщиною, про що свідчить перелік товарів, які надходили звідти.
3. Святослав провів своєрідну адміністративну реформу, розділивши управління державою між своїми синами:
   • старшого сина Ярополка він посадив княжити у Києві;
   • середнього Олега – в землі древлян;
   • молодшого Володимира, на прохання новгородців, відправив княжити до Новгорода.
4. Сам Святослав віддав перевагу перебуванню в Переяславці на Дунаї, що свідчить про його більшу зацікавленість зовнішньою експансією та військовими походами, ніж внутрішніми справами держави.

5. Схарактеризуй діяльність Святослава, визначивши, яким був його вплив на розвиток Київської держави.

Я вважаю, що князь Святослав мав значний вплив на розвиток і зміцнення Київської держави, хоча його діяльність мала неоднозначні наслідки.

Тому що, з одного боку, своїми численними військовими походами Святослав:

• Значно розширив кордони Русі, підкоривши в’ятичів, волзьких булгар, хозар, ясів, касогів.
• Зміцнив міжнародний авторитет і вплив держави, особливо на Балканах.
• Забезпечив контроль над важливими торговими шляхами на Сході і Півдні.

Наприклад, розгром Хозарського каганату відкрив для Русі вихід до Каспійського моря і Волзький торговий шлях. А Балканські походи дозволили закріпитися на Дунаї.

З іншого боку, постійні війни Святослава:

• Виснажували людські та матеріальні ресурси держави.
• Послаблювали князівську владу в Києві, оскільки Святослав більше уваги приділяв завоюванням.
• Призвели до конфлікту з могутньою Візантією і в підсумку до поразки і втрати завоювань.
• Спровокували напади печенігів на південні рубежі Русі.

Отже, політика Святослава мала двоякий ефект. Його військові перемоги сприяли піднесенню Київської держави, розширенню її території і сфери впливу. Водночас, надмірне захоплення далекими походами дещо дестабілізувало внутрішнє становище Русі і врешті обернулося невдачею. Проте загалом завойовницька діяльність Святослава зміцнила позиції держави і заклала основу для її подальшого розвитку, хоча і ціною великих втрат.