§3. Соціальна структура українського суспільства в XVI — першій половині XVII ст. Литовські статути

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Як називається схема, яку подано далі? Чому?

Ця схема називається соціальною пірамідою або соціальною структурою суспільства. Вона так називається, бо зображає поділ суспільства на групи (верстви) за їхніми правами, обов’язками і привілеями у вигляді піраміди, де на вершині — найпривілейованіші, а в основі — найменш привілейовані.

Що вона відображає?

Схема відображає структуру українського суспільства XVI століття, показуючи, які верстви були привілейованими (шляхта, духівництво), напівпривілейованими (міщани) та непривілейованими (селяни).

За якими ознаками відбувався поділ суспільства на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані верстви?

Поділ відбувався за такими ознаками:

• Наявність юридично закріплених прав і привілеїв (наприклад, право володіти землею, обіймати посади, мати власний суд).
• Обов’язки перед державою чи феодалом (податки, повинності, військова служба).
• Можливість самоврядування (наприклад, міщани з магдебурзьким правом).
• Особиста свобода чи залежність (селяни могли бути вільними або залежними — кріпаками).

Які зміни й у становищі якого стану відбулись унаслідок Люблінської унії?

Після Люблінської унії (1569) найбільші зміни відбулися у становищі шляхти:

• Українська шляхта отримала такі ж права, як і польська, включно з політичними привілеями, правом брати участь у сеймах, обирати посадовців, мати власні суди.
• Зросли права і вплив шляхти, а також її економічна незалежність.
• Водночас посилилося закріпачення селян: їхні права обмежувалися, вони втрачали особисту свободу, зростала панщина.

Чи змінилося становище інших верств населення протягом XVI століття? Які саме зміни ви могли б передбачити?

• Становище міщан частково покращилося там, де запроваджувалося магдебурзьке право — вони отримували самоврядування, окремий суд, могли займатися ремеслом і торгівлею.
• Селяни стали більш залежними: більшість із них поступово втрачала особисту свободу, зростала кількість кріпаків, збільшувалися повинності та панщина, особливо після третього Литовського статуту 1588 року.
• З’являється і зростає нова соціальна група — козацтво, яке поступово виборює свої права і стає окремою верствою з власними традиціями та устроєм.

Які саме зміни ви могли б передбачити?

• Подальше посилення прав і впливу шляхти.
• Посилення кріпацтва серед селян, зростання повинностей.
• Зростання ролі козацтва як окремої соціальної групи.
• Можливе розшарування серед міщан: багатші отримують більше прав, а бідні залишаються залежними від феодалів.

1. З ЯКИХ ВЕРСТВ СКЛАДАЛАСЯ ВЕРХІВКА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В XVI СТ.

З кого складалася верхівка привілейованого населення українських земель? Якими були ознаки цієї верстви?

Верхівка привілейованого населення українських земель у XVI столітті складалася з князів, магнатів, заможної шляхти (панів) і вищого духівництва. Князі — нащадки династій Рюриковичів і Гедиміновичів — займали найвищі державні посади, володіли великими земельними маєтками, мали власні війська та судову владу над підданими. Магнати — найбагатші землевласники (наприклад, Острозькі, Сангушки, Вишневецькі) — також обіймали високі посади, мали значний політичний вплив, могли встановлювати податки й повинності для своїх підданих. Заможна шляхта (пани) була економічно незалежною, мала політичні права, володіла землями та брала участь у самоврядуванні. Вище духівництво (митрополит, єпископи, настоятелі монастирів) мало великі земельні володіння, не підлягало світському суду, поповнювалося переважно з князівських родів.

Ознаки цієї верстви:

• спадкове походження, знатність роду
• великі земельні володіння
• право обіймати найвищі державні
• судова, адміністративна та військова влада над підданими
• економічна незалежність і численні привілеї (право власного суду, участь у сеймах)
• для духівництва — власні суди, великі маєтки, вплив на церковне життя.

ДОСЛІДІТЬ

Що ви знаєте про князя Костянтина Івановича Острозького?

Князь Костянтин Іванович Острозький був одним із найвідоміших українських магнатів і полководців XVI століття. Він походив із князівського роду Острозьких, займав високі державні посади, мав великі земельні володіння, користувався повагою в суспільстві та брав участь у важливих політичних і військових подіях свого часу. Особливе місце в історії він посів як захисник православної віри.

Чому його сина Василя-Костянтина Острозького вважають одним із видатних діячів України того часу?

Василь-Костянтин Острозький був одним із найбагатших магнатів, київським воєводою, захисником православ’я, засновником Острозької академії та друкарні, меценатом освіти і культури, впливав на церковне життя та розвиток українських земель. Саме завдяки цим діям Василя-Костянтина Острозького вважають одним із найвидатніших діячів України XVI століття.

2. ЯК ЗМІНИЛОСЯ СТАНОВИЩЕ ШЛЯХТИ ПРОТЯГОМ XVI ст.

Які нові права й привілеї набула шляхта порівняно з попереднім періодом?

У XVI ст. шляхта отримала такі нові права й привілеї:

• Її не можна було карати без суду, а землю не можна було відібрати без вини.
• Шляхта зрівнялася у правах із магнатами, отримала право на виборні суди й участь у повітових сеймиках.
• Земельні володіння шляхти звільнялися від більшості податків.
• Шляхтичі могли обіймати державні посади, брати участь у самоврядуванні, вільно виїжджати за кордон, розпоряджатися землею й займатися торгівлею.
• У своїх маєтках шляхта мала власний суд і право судити підданих..

Ці зміни закріпили привілейоване становище шляхти в суспільстві.

ДОСЛІДІТЬ

Які прошарки виокремлювалися всередині шляхти? За якими ознаками?

Серед шляхти виділялися такі прошарки:

• Пани — заможна, давня шляхта зі спадковим землеволодінням і підданими.
• Бояри — дрібні шляхтичі-службовці, які мали землю за військову службу.
• Зем’яни — середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, отримувала землю за службу.
• Чиншова шляхта — безземельна, орендувала землю в магнатів і сплачувала чинш.

Ознаками поділу були: розмір і характер землеволодіння, походження роду, наявність підданих, виконання військової чи адміністративної служби, економічна незалежність.

У чому становище різних прошарків шляхти було подібним, а чим воно відрізнялося?

Подібність:

• Всі належали до привілейованого стану, мали шляхетські права, власний суд, могли обіймати державні посади.

Відмінності:

• Пани були найбагатшими, мали найбільші маєтки й підданих.
• Бояри й зем’яни мали менші землі, залежали від вищої шляхти.
• Чиншова шляхта не мала власної землі, була економічно залежною, орендувала землю в магнатів.

Що змінилось у становищі шляхти після Люблінської унії?

Після Люблінської унії українська шляхта отримала такі ж політичні права, як і польська: участь у сеймах, виборність судів, розширення самоврядування, юридичний захист від свавілля влади, закріплення прав на землю. Участь у політичному житті Речі Посполитої сприяла поступовій полонізації української шляхти.

До чого, на вашу думку, могли призвести такі зміни?

• Зросла політична й економічна роль шляхти.
• Посилився поділ усередині самої шляхти: багаті багатіли, а бідні втрачали маєтки.
• Зміцнення шляхетських прав сприяло посиленню кріпацтва селян і зростанню соціальної нерівності.
• Частина дрібної шляхти могла втратити землю і перейти до міст, що впливало на міське життя та економіку.

3. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В ЖИТТІ НАПІВПРИВІЛЕЙОВАНИХ І НЕПРИВІЛЕЙОВАНИХ СТАНІВ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

У чому полягала подібність і відмінність у тогочасному становищі селян та містян?

Містяни мали більше прав і можливостей для самоврядування та економічної діяльності, тоді як селяни поступово втрачали особисту свободу і ставали повністю залежними від землевласників. Проте обидві групи виконували повинності на користь держави або власників земель (феодалів): селяни — у вигляді панщини, податків чи натуральних повинностей, містяни — у вигляді податків і зборів.

ДОСЛІДІТЬ

1. Які положення документа дають змогу стверджувати, що «містяни мали значні привілеї порівняно із селянами»?

У документі зазначено, що містяни, як і шляхта, могли успадковувати маєтки, володіти ними та отримувати з них прибуток. Це означає, що містяни мали право на приватну власність і спадкування, чого селяни не мали: більшість селян були особисто залежними і не могли вільно розпоряджатися майном, а їхнє становище визначалося повинностями на користь феодала.

Про які два типи міст ідеться в документі?

У документі йдеться про:

• Міста, розташовані на землі феодала, де власник мав найвище право, контролював законодавство, судочинство і визначав становище містян.
• Міста з магдебурзьким правом, де мешканці користувалися привілеями міського самоврядування, мали власний суд, могли займатися ремеслом і торгівлею, володіти нерухомістю.

Чим вони відрізняються?

• У містах на землі феодала містяни були залежними від власника міста, який мав ключову роль у всіх питаннях — від суду до економіки.
• У містах із магдебурзьким правом містяни мали більше прав: самоврядування, власний суд, економічну незалежність у межах міста, захист від свавілля феодала. Вони могли самостійно обирати органи влади, розпоряджатися майном і вести господарську діяльність.

2. Становище селян у різних регіонах було різним. Як ви вважаєте, де кріпацтво поширювалося швидше: у Галичині та на Волині чи на Брацлавщині й Південній Київщині? Чому?

Кріпацтво поширювалося швидше у Галичині та на Волині, тому що ці регіони були давно освоєними, густозаселеними, з розвиненим фільварковим господарством. Тут магнати й шляхта раніше почали впроваджувати панщину та закріпачувати селян через високий попит на зерно і розширення фільварків. На Брацлавщині й Південній Київщині, які були прикордонними, малозаселеними та часто зазнавали нападів, селяни довше зберігали особисту свободу, а кріпацтво поширювалося повільніше.

4. ЯКИЙ ВПЛИВ НА СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ ЗДІЙСНИЛИ ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ

ДОСЛІДІТЬ

Пригадайте положення кожного зі Статутів і на основі схеми поясніть, як Литовські статути вплинули на відносини в країні та яке значення мало впровадження положень статутів в українських землях

Перший Литовський статут 1529 р. Захищав владу і привілеї землевласників. Вперше чітко визначив права й обов’язки різних станів, закріпив особливий статус шляхти, гарантував її недоторканність без суду, закріпив право володіти землею лише за наявності вини для її втрати.

Другий Литовський статут 1566 р. Юридично оформив усі права і привілеї шляхти, зрівняв у правах дрібну і велику шляхту, запровадив виборні суди й сеймики для вирішення місцевих справ, розширив самоврядування шляхти. Шляхта отримала право обіймати державні посади, брати участь у самоврядуванні, судити своїх підданих.

Третій Литовський статут 1588 р. Закріпив втрату селянами прав і особистої свободи. Селяни, які прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками, а землевласники отримали право розшукувати й повертати селян-утікачів протягом 20 років. Це остаточно закріпило кріпацтво та залежність селян від землевласників.

Вплив і значення:

• Чітко поділили суспільство на стани з різними правами й обов’язками.
• Посилили владу шляхти та магнатів.
• Обмежили права селян, поширили кріпацтво.
• Впровадили станове судочинство, зміцнили правовий порядок

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Схарактеризуй особливості політичного становища українських земель у першій половині XVI ст.

1. Якими були основні верстви населення українських земель у першій половині XVI ст.?

(вище малюнок)

Привілейовані: шляхта (князі, магнати, пани, дрібна шляхта), духівництво.

Напівпривілейовані: містяни.

Непривілейовані: селяни.

2. Поясни поняття шляхта, магнати, містяни.

Шляхта — феодали, що мали політичні й земельні привілеї, поділялася на магнатів, панів, бояр, зем’ян.

Магнати — найзаможніша і найвпливовіша частина шляхти, великі землевласники, які мали власні війська та судили підданих.

Містяни — жителі міст, займалися ремеслом і торгівлею, мали певні права на самоврядування (особливо за магдебурзьким правом).

3. Які верстви населення українських земель першої половини XVI ст. були привілейованими, а які — ні? Чим відрізнялося їхнє становище?

Привілейовані: шляхта, магнати, духівництво — мали політичні, економічні та юридичні привілеї, володіли землею, не сплачували податків, мали власний суд.

Напівпривілейовані: містяни — мали права на самоврядування, але залежали від власників міст.

Непривілейовані: селяни — виконували повинності, не мали політичних прав, поступово втрачали особисту свободу.

4. Порівняй становище селян в українських землях, що були підпорядковані Великому князівству Литовському й Королівству Польському.

У Литовському князівстві селяни довше зберігали особисту свободу, але поступово ставали кріпаками (особливо після Литовського статуту 1588 р.).

У Польському королівстві кріпацтво та панщина були поширеніші раніше, селяни швидше втрачали права й ставали залежними від шляхти.

5. Схарактеризуй діяльність Василя-Костянтина Острозького.

Василь-Костянтин Острозький — один із найвпливовіших магнатів, київський воєвода, захисник православ’я, меценат, засновник Острозької академії та друкарні, підтримував розвиток освіти й культури, брав участь у військових походах, захищав українські землі від нападів.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Заповни таблицю.

Права й обов’язки різних верств суспільства в Речі Посполитій

2. Презентація: Василь-Костянтин Острозький — меценат, засновник шкіл, Острозької академії та друкарні

Тут