§3. Перші середньовічні держави

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Пометун

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Що таке держава та які її ознаки? Поясніть на прикладах.

Держава – це політична організація суспільства, що має суверенну владу, певну територію, на якій поширюється ця влада, і апарат управління суспільством для забезпечення його життєдіяльності. Держава виникає на певному етапі розвитку суспільства, коли з’являється потреба в організації суспільного життя і регулюванні відносин між людьми.

Основні ознаки держави:

  1. Наявність публічної влади, тобто системи органів і установ, які здійснюють управління суспільством. Ця влада відокремлена від суспільства і не збігається з організацією всього населення.
  2. Територія, тобто певний простір, на який поширюється державна влада і в межах якого населення підпорядковується цій владі.
  3. Суверенітет – верховенство державної влади всередині країни і її незалежність у зовнішніх відносинах.
  4. Видання законів та інших нормативних актів, які є обов’язковими для всього населення.
  5. Система оподаткування, за рахунок якої держава акумулює кошти для виконання своїх функцій.
  6. Державні символи – герб, гімн, прапор, які уособлюють державу.

ДОСЛІДІТЬ

У V ст., у часи Великого переселення народів, германські племена розселилися майже всією територією Західної Римської імперії та заснували варварські королівства. Визначте на карті (с. 15):

1) які варварські королівства існували в Європі у VI ст.

  • Королівство вестготів на території сучасних Іспанії та південної Франції
  • Королівство остготів в Італії
  • Королівство вандалів у Північній Африці
  • Королівство франків у Галлії (сучасна Франція)
  • Королівство англів, саксів і ютів у Британії

2) ким були створені варварські королівства

Ці королівства були створені відповідними германськими племенами в ході Великого переселення народів на територіях колишньої Західної Римської імперії:

  • Вестготами
  • Остготами
  • Вандалами
  • Франками
  • Англами, саксами, ютами

3) які з королівств продовжували існувати після VI ст. Висловте припущення, чому так сталося

Після VI ст. продовжило існувати насамперед Франкське королівство, яке проіснувало майже 400 років. Інші королівства занепали раніше.

Припускаю, що саме Франкське королівство виявилося найміцнішим і проіснувало найдовше з кількох причин:

  • Вдале правління засновника королівства Хлодвіга І, який зумів об’єднати франків, розширити територію, прийняти християнство.
  • Створення єдиного зводу законів “Салічна правда”, що зміцнило державу.
  • Вигідне географічне положення в центрі Західної Європи.
  • Поступове злиття франків і галло-римського населення в єдиний народ на основі спільної християнської віри.

Натомість інші королівства страждали від внутрішніх міжусобиць, нападів сусідів, не змогли досягти такої єдності й централізації влади, як Франкське королівство за Хлодвіга та його наступників.

1. Як утворювалися варварські королівства

ПОМІРКУЙТЕ

Які королівства називали варварськими? Чи має слово «варварський» негативне значення у цій назві? Чому?

Варварськими королівствами називали держави, створені варварськими племенами, здебільшого на території Західної Римської імперії в середині I тисячоліття.

Слово “варварський” у цій назві не має негативного значення. У Стародавньому Римі “варварами” називали всі племена і народи, що жили за межами Римської держави й не були під владою Риму. Це слово походить від грецького “барбарос” і спочатку означало просто “чужинець”, без образливого відтінку.

Германські та інші племена, які в ході Великого переселення народів захопили території Західної Римської імперії й створили там свої королівства, римляни теж вважали варварами. Тому їхні держави й отримали назву “варварських королівств”. Ця назва вказує не на якийсь низький культурний рівень цих народів, а на їх не римське походження.

Отже, в історичному контексті назва “варварські королівства” є нейтральною і просто позначає держави, засновані германцями та іншими “варварськими” з погляду римлян народами на руїнах Західної Римської імперії в період раннього Середньовіччя.

ДОСЛІДІТЬ

Як наведені нижче зображення різних історичних пам’яток характер спосіб життя, релігію та розвиток ремесел у варварських державах?

Золота монета короля лангобардів Дезидерія (VIII ст.) свідчить про:

  • Розвиток грошового обігу і торгівлі у варварських королівствах
  • Високий рівень ювелірного ремесла, вміння карбувати монети
  • Наявність королівської влади, яка контролювала випуск монет
  • Можливий вплив римських і візантійських традицій на монетну справу

Вестготська пара орлів на фібулах (застібках для одягу) з Іспанії (VIII ст.) вказує на:

  • Розвиток ремесел, зокрема ювелірної справи у вестготів
  • Своєрідний “звіриний стиль” в оздобленні предметів побуту
  • Певний рівень майнового розшарування (такі прикраси могли носити заможні люди)
  • Можливо, якесь символічне значення орлів у вестготів

Сторінка “Срібного кодексу” – рукописного перекладу Євангелія готською мовою (V ст.):

  • Засвідчує поширення християнства серед готів вже в ранній період
  • Демонструє високий рівень книжкової справи, вміння створювати ілюміновані рукописи
  • Готська мова мала власну писемність (на основі грецького алфавіту)
  • Готи прагнули перекладати священні тексти своєю мовою

Отже, ці артефакти показують, що у варварських королівствах раннього середньовіччя, попри певний занепад у порівнянні з античністю, продовжували розвиватися ремесла (ювелірне, карбування монет, книжкова справа), поширювалося християнство, формувалися власні культурні традиції при запозиченні деяких античних і візантійських впливів. Варварські держави поступово розвивали економіку, культуру, релігійне життя.

2. Як розвивалося Франкське королівство за Хлодвіга

ПОМІРКУЙТЕ

Які рішення і дії допомогли Хлодвігу створити міцну державу?

  1. Військові перемоги над римлянами в Північній Галлії та розширення території Франкського королівства. Хлодвіг зумів об’єднати під своєю владою всі франкські племена.
  2. Прийняття Хлодвігом і франками християнства. Це дозволило подолати релігійні відмінності між франками й галло-римським населенням, сприяло їх поступовому злиттю в єдиний народ. Підтримка християнської церкви зміцнила авторитет Хлодвіга як правителя.
  3. Централізація управління державою при королівському дворі. Хлодвіг призначав графів – довірених людей з великими повноваженнями для управління окремими частинами королівства.
  4. Створення єдиного зводу законів “Салічна правда”. Це сприяло уніфікації правових норм у державі, зміцненню королівської влади, впорядкуванню життя суспільства. “Салічна правда” закріплювала становище різних верств населення, встановлювала покарання за злочини.
  5. Перенесення столиці держави в Париж, що зміцнило політичний центр королівства.
  6. Рішучість і навіть жорстокість Хлодвіга в досягненні своїх цілей, придушенні опору (як показує випадок із суассонською чашею). Це дозволило йому утвердити свій авторитет серед франків.

Отже, військові успіхи, прийняття християнства, централізація управління, створення єдиних законів, утвердження влади короля – все це були важливі кроки Хлодвіга на шляху створення сильної Франкської держави, яка на кілька століть стала наймогутнішою в Західній Європі.

ДОСЛІДІТЬ

Яку інформацію про Хлодвіга можна знайти в наведених джерелах? Як митці різних епох зображали Хлодвіга (звертай увагу на одяг, символи влади, як показано його дітей)?

Наведені зображення дають таку інформацію про Хлодвіга та уявлення про нього в різні епохи:

Картина Л. Альма-Тадеми “Навчання дітей Хлодвіга” (1868 р.):

  • Зображує синів Хлодвіга, які вчаться метати бойові сокири, що свідчить про військову підготовку королівських дітей змалку.
  • Одяг і інтер’єр відображають уявлення художника XIX ст. про побут франків, хоча й не обов’язково історично точні.
  • Картина підкреслює войовничий характер франкського суспільства.

Обкладинка книги зі слонової кістки “Хрещення Хлодвіга” (бл. 870 р.):

  • Зображує сцену хрещення Хлодвіга, що було важливою подією в його житті та історії Франкського королівства.
  • Хлодвіг показаний у момент прийняття християнства, що символізує його перехід від язичництва до нової віри.
  • Стиль зображення відповідає канонам ранньосередньовічного мистецтва (схематичність фігур, символізм).

Картина Ф.-Л. Дежуїна “Хлодвіг І, король франків” (1835 р.):

  • Зображує Хлодвіга як могутнього короля-воїна, з атрибутами влади (корона, плащ, зброя).
  • Художник підкреслює велич і силу правителя, його впевнену позу і рішучий вираз обличчя.
  • Картина відображає романтизоване уявлення про Хлодвіга в XIX ст., коли цікавість до Середньовіччя зросла.

Отже, ці твори показують Хлодвіга як войовничого правителя, який дбав про військовий вишкіл своїх синів, прийняв християнство, що стало поворотним моментом в історії франків, і залишив по собі пам’ять як могутній король-об’єднувач. Зображення відображають погляди митців XIX ст. на цю історичну постать, їхнє прагнення героїзувати і романтизувати минуле.

ДОСЛІДІТЬ

За ілюстраціями відтворіть історію про суассонську чашу (с. 19), порівняйте її з документом. Чому Хлодвіг просто не забрав собі чашу зі спільної здобичі? Яке враження, на вашу думку, справила на його прибічників розправа короля з воїном? Про які процеси у франкському суспільстві це свідчило?

Згідно з ілюстраціями та текстом, історія про суассонську чашу відбувалася так:

  1. Під час одного з походів, ще будучи язичником, Хлодвіг зі своїми воїнами пограбував християнський храм і забрав звідти чашу надзвичайної краси.
  2. Єпископ попросив повернути чашу. Хлодвіг пообіцяв віддати її, якщо вона дістанеться йому під час розподілу здобичі.
  3. Під час розподілу в Суассоні Хлодвіг попросив воїнів віддати йому чашу понад його частку. Всі погодилися, крім одного воїна, який ударив по чаші сокирою зі словами “Ти одержиш тільки те, що твоє за жеребом!”
  4. Хлодвіг стримався, але через рік під час огляду зброї дорікнув цьому воїну за неналежний стан його сокири. Коли той нахилився підняти кинуту королем сокиру, Хлодвіг розрубав йому голову, нагадавши про випадок з чашею.

Хлодвіг не міг просто забрати чашу, бо за звичаєм здобич ділилася між усіма воїнами за жеребом. Самовільно порушити цей звичай означало б підірвати свій авторитет серед франків.

Розправа Хлодвіга над воїном, ймовірно, справила на його прибічників подвійне враження. З одного боку, вони побачили, що король може жорстоко покарати за непокору і образу. З іншого боку, це показало його прагнення зміцнити свою владу над військом, поставити себе вище за традиційні звичаї.

Цей випадок свідчив про процеси посилення королівської влади, централізації управління у Франкській державі. Хлодвіг намагався утвердити свій авторитет монарха, обмежити свавілля окремих воїнів і зміцнити підвалини своєї держави, спираючись на військову силу і жорсткі методи правління. Разом з тим, опір воїна показує, що процес переходу від військової демократії до міцної королівської влади був непростим і наражався на спротив знаті.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте джерело й визначте, які правила життя суспільства воно засвідчує. Яким є становище різних верств населення? Як цей документ впливав на життя держави?

Проаналізувавши уривок із “Салічної правди”, можна зробити такі висновки про правила життя суспільства та становище різних верств населення у Франкському королівстві за часів Хлодвіга:

  1. Документ встановлює покарання за різні злочини, в основному у вигляді грошових штрафів (солідів). Це свідчить, що у франків вже існувала система грошового обігу і певні правові норми.
  2. Розмір штрафів залежав від тяжкості злочину і соціального статусу потерпілого. Наприклад, за вбивство вільного франка штраф був 200 солідів, а за вбивство графа – 600 солідів. Це показує, що франкське суспільство було соціально стратифікованим, з різним правовим становищем верств населення.
  3. Раби (як і коні та інша худоба) вважалися власністю, і за їх крадіжку передбачався штраф господарю. Це вказує на наявність рабства у франків.
  4. Вільні франки мали вищий статус, ніж раби, але нижчий, ніж знать (графи). Ймовірно, вони були основною масою населення.
  5. Графи займали привілейоване становище, будучи представниками королівської адміністрації. Високий штраф за їх вбивство мав захистити їхнє життя і авторитет влади.

“Салічна правда” була важливим документом для впорядкування життя держави. Вона:

  • встановлювала єдині правові норми на всій території королівства, сприяючи централізації влади;
  • закріплювала соціальну ієрархію і привілеї знаті, стабілізуючи суспільний лад;
  • захищала життя і власність вільних франків;
  • обмежувала сваволю і кровну помсту, замінюючи їх грошовими штрафами.

Отже, “Салічна правда” відображала суспільні реалії ранньосередньовічної держави з елементами родоплемінних відносин, соціальною нерівністю, посиленням ролі королівської влади. Цей правовий кодекс сприяв зміцненню Франкського королівства.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що таке варварське королівство?

Варварське королівство – це держава, створена варварськими племенами, здебільшого на території Західної Римської імперії в середині І тисячоліття. Ці королівства виникли в процесі Великого переселення народів.

2. Що ти дізнався/дізналася про спосіб життя населення варварських королівств?

З тексту можна дізнатися такі деталі про спосіб життя населення варварських королівств:

  • У них співіснували різні групи населення – варварські племена (наприклад, франки) і місцеве романізоване населення (галло-римляни).
  • Поступово ці групи зливалися в єдиний народ, чому сприяло прийняття християнства варварами.
  • Суспільство було соціально стратифікованим, з різними правами для представників знаті (наприклад, графів), вільних людей і рабів.
  • Важливу роль відігравала військова справа, королі спиралися на підтримку війська.

3. Коли існувало Франкське королівство за правління Хлодвіга?

Франкське королівство за правління Хлодвіга існувало наприкінці V – на початку VI ст. Хлодвіг був королем у 481-511 роках.

4. Чому прийняття християнства було важливим для розвитку Франкської держави?

Прийняття християнства було важливим для розвитку Франкської держави, оскільки:

  • Усувало релігійні відмінності між франками і галло-римським населенням, сприяло їх об’єднанню.
  • Давало королю підтримку християнської церкви, зміцнювало його владу.
  • Долучало франків до християнської культури і цивілізації.

5. Чому Хлодвіга вважають видатним історичним діячем?

Хлодвіга вважають видатним історичним діячем, тому що він:

  • Об’єднав усі франкські племена під своєю владою.
  • Розширив територію Франкського королівства, розгромивши римлян у Галлії.
  • Зробив Париж столицею своєї держави.
  • Прийняв християнство і сприяв християнізації франків.
  • Зміцнив королівську владу, створивши централізовану систему управління.
  • Видав збірник законів “Салічна правда”, який впорядкував життя держави.

6. На основі карти з параграфа (с. 15) визнач, які держави, племена були сусідами слов’ян. Якою могла бути взаємодія між слов’янами та варварськими королівствами (мирною, воєнною, торговельною, культурною тощо)?

  1. На заході – Франкське королівство, держава лангобардів в Італії, Аварський каганат у Паннонії (сучасна Угорщина).
  2. На півдні – Візантійська імперія, зокрема її володіння на Балканах.
  3. На сході – різні кочові племена степової зони (булгари, алани та ін.).
  4. На півночі – балтські та фіно-угорські племена.

Взаємодія між слов’янами та цими державами і племенами могла мати різний характер:

  1. З Візантією та Франкським королівством могли бути торговельні та культурні контакти. Через ці держави до слов’ян проникало християнство. Водночас могли відбуватися і військові сутички за контроль над територіями.
  2. З аварами слов’яни мали складні стосунки. Авари підкорили частину слов’янських племен, які брали участь у їхніх походах. Але згодом слов’яни повстали проти аварського панування.
  3. Лангобарди та інші германські племена на той час вже мало контактували зі слов’янами, закріпившись на територіях колишньої Західної Римської імперії.
  4. З кочовими племенами на сході (аварами, булгарами) відносини були переважно ворожими. Кочовики здійснювали грабіжницькі напади на слов’янські землі, прагнули підкорити слов’ян.
  5. З балтськими та фіно-угорськими племенами на півночі могли бути як мирні контакти (торгівля, культурні впливи), так і військові сутички за контроль над територіями.

Отже, взаємодія слов’ян з сусідніми державами і племенами була різноманітною – від мирної торгівлі та культурних впливів до військових конфліктів. Слов’яни поступово розселялися на великих просторах Центральної та Східної Європи, контактуючи з різними народами.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади хмару слів, яка б характеризувала розвиток Франкської держави за правління Хлодвіга. Поясни, які слова і чому ти обрав/обрала.

Обрані слова:

  1. Завоювання  – Хлодвіг здійснив низку успішних військових кампаній, завдяки яким значно розширив територію Франкського королівства.
  2. Об’єднання  – Хлодвіг об’єднав під своєю владою всі франкські племена та інші германські народи, створивши єдину державу.
  3. Розширення  – Територія Франкського королівства за Хлодвіга значно розширилася за рахунок завойованих земель.
  4. Влада  – Хлодвіг зміцнив та централізував королівську владу у Франкському королівстві.
  5. Християнство  – Хлодвіг прийняв християнство у католицькій формі, що мало велике значення для подальшого розвитку держави.
  6. Хлодвіг  – Ім’я самого короля Хлодвіга, засновника Франкської держави.
  7. Франкське королівство  – Назва держави, створеної Хлодвігом.

Ці слова відображають ключові аспекти розвитку Франкської держави за правління Хлодвіга – військові завоювання, об’єднання франкських племен, територіальне розширення, зміцнення королівської влади та прийняття християнства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *