§27-28. Релігійне життя і культура українських земель у другій половині XIV — на початку XVI ст.

ГДЗ Історія України 7 клас Пометун

Обговоріть у класі

Пригадайте основні риси релігійного й культурного життя Русі-України та Волинсько-Галицької держави. Що вам запам’яталося найбільше? Чому?

  • Християнство: Прийняття християнства у 988 році князем Володимиром Великим стало важливою подією для Русі-України. Це сприяло розвитку освіти, мистецтва, писемності та культури загалом. Християнство поширювало нові моральні цінності та зміцнювало державність
  • Церкви та монастирі: Вони стали центрами культури і освіти. Монастирі займалися літописанням, створенням бібліотек і шкіл
  • Православ’я: У Волинсько-Галицькій державі православна церква мала значний вплив, хоча згодом з’явилися і католицькі місії, особливо після приєднання до Польщі.

Культурне життя

  • Освіта: Осередками освіти були церкви та монастирі.
  • Архітектура: Розвивалася під впливом візантійських традицій. Відомими пам’ятками є Софійський собор у Києві та Успенський собор у Галичі. Будувалися як кам’яні, так і дерев’яні укріплення
  • Література та мистецтво: Літописання було важливою частиною культурного життя. Іконопис розвивався під візантійським впливом, але з часом набував місцевих рис

Мені найбільше запам’яталося прийняття християнства, адже воно кардинально змінило релігійний і культурний ландшафт Русі-України. Це сприяло інтеграції з європейським світом, розвитку писемності та мистецтва, що залишило значний слід в історії нашої культури.

Дослідіть

Які чинники з наведеного переліку сприяли розвитку культури, а які гальмували його? Розкрийте сутність кожного з наведених чинників на прикладах. Перевірте свої припущення, працюючи на уроках.

Чинники, що сприяли розвитку культури

  1. Європейське Відродження: Впливало на українську культуру, збагачуючи її новими ідеями гуманізму та мистецтва.
  2. Традиції Русі-України: Попередні культурні надбання доповнювалися, що призводило до появи нових рис і досягнень.
  3. Світський складник у культурі: Зростала увага до людини та її духовного світу, що сприяло розвитку літератури й мистецтва.
  4. Друковані книжки: Їх поява значно полегшила доступ до знань і поширення освіти.
  5. Зростання міст: Збільшення кількості міст і міського населення підвищувало культурний обмін і розвиток.

Чинники, що гальмували розвиток культури

  1. Інкорпорація українських земель: Входження до складу сусідніх держав часто супроводжувалося агресією, що ускладнювало культурний розвиток.
  2. Тиск на православну віру та мову: Під тиском влади й знаті існувала загроза зникнення української еліти.
  3. Роз’єднаність українських земель: Відсутність єдиного політичного центру ускладнювала координацію культурних процесів.
  4. Падіння Візантійської імперії: Позбавило православну релігію зовнішньої підтримки, що вплинуло на духовне життя.

Приклади

  • Європейське Відродження: Українські студенти навчалися в європейських університетах, привозячи додому нові знання.
  • Друковані книжки: Видання книг кирилицею сприяло поширенню грамотності та освіти.
  • Інкорпорація земель: Польські та литовські впливи часто призводили до релігійних утисків православних українців.

Ці приклади показують, як різні чинники могли як сприяти, так і гальмувати культурний розвиток українських земель.

1. Яким було церковне життя у другій половині XIV–XV ст

Поміркуйте

Схарактеризуйте становище православної церкви в українських землях, що ввійшли до складу Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Що було спільним, а що відмінним?.

Спільні риси

  • Тиск з боку католицизму: В обох державах православна церква зазнавала тиску з боку католицької церкви, яка намагалася поширити свій вплив на українські землі. Це супроводжувалося активною діяльністю католицьких місіонерів та створенням католицьких єпископств.
  • Залежність від світської влади: Православна церква в обох державах була залежною від світської влади, що обмежувало її автономію та можливості для розвитку.

Відмінні риси

  • Становище в Польщі: У Королівстві Польському православні священники були обкладені податками, а православних єпископів не допускали до участі в роботі сейму. Православне населення зазнавало релігійних утисків, що ускладнювало збереження їхньої релігійної ідентичності. Після приєднання Галичини до Польщі католицька церква активно поширювала свій вплив через місіонерів, які будували монастирі та засновували нові єпископства.
  • Становище в Литві: У Великому князівстві Литовському становище православних було дещо кращим, хоча католики мали більше привілеїв. Великий князь литовський контролював призначення архімандритів і ігуменів у православних монастирях на державних землях. Литовські правителі намагалися послабити вплив Московського митрополита і в 1458 році відновили окрему Київську митрополію, підпорядковану Константинопольському патріархові.

2. Як розвивались освіта й наука

Поміркуйте

Як розвивалась освіта й наука в українських землях? Який внесок у європейську освіту й науку зробив Ю. Дрогобич?

Освіта в українських землях розвивалася навіть за умов перебування під владою сусідніх держав. Основними осередками освіти були храми та монастирі, де діяли школи. У цих школах навчали читання, письма та церковного співу. У XV ст. з’явилися «мандрівні» дяки — вчителі, які ходили селами й навчали дітей. Першими підручниками були буквар і Часослов, а пізніше — Псалтир.

Значний вплив на розвиток освіти мали латинські школи, засновані при костелах і монастирях. Вони відкривали шлях українським студентам до європейських університетів, таких як Краківський, Празький, Болонський, де українці здобували освіту і знайомилися з ідеями гуманізму.

Юрій Дрогобич (Котермак) (1450–1494) був одним із найяскравіших представників української науки того часу. Він здобув освіту в Ягеллонському університеті в Кракові, де отримав ступінь магістра, а пізніше продовжив навчання в Болонському університеті, ставши доктором філософії та медицини.

  • Наукова діяльність: Юрій Дрогобич викладав астрономію та медицину в Болонському університеті, де його студентом був майбутній відомий астроном Микола Коперник.
  • У 1483 році він опублікував свою працю «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яка стала першою друкованою книгою українського автора.
  • Він також був ректором Болонського університету, що свідчить про його високий науковий авторитет у Європі.

Таким чином, Юрій Дрогобич зробив значний внесок у розвиток європейської науки та освіти, зокрема в галузях астрономії та медицини.

Дослідіть

За яких життєвих обставин Юрій Дрогобич (прізвищем ученого відповідно до традицій слугувала назва рідного міста) досягав здобутків у науці? Чи було це властивим лише авторові листа? Поясніть, як ви розумієте останнє речення в наведеному уривку

Юрій Дрогобич досяг значних наукових здобутків, попри складні життєві обставини. Він походив з родини дрогобицького ремісника і здобув початкову освіту у місцевого священника. Після смерті батька Юрій працював писарчуком у Львові, що дозволило йому продовжити навчання. Він вступив до Ягеллонського університету в Кракові, де отримав ступінь бакалавра і магістра. Згодом він переїхав до Болоньї, де став доктором філософії та медицини.

У листі до магістра Миколи Чешля з Познані Юрій згадує, що прибув до Болоньї з невеликою кількістю грошей і мав би більше успіхів, якби не був змушений турбуватися про найнеобхідніше. Це свідчить про те, що фінансові труднощі були постійним супутником його навчання і роботи.

Останнє речення в уривку з листа Юрія Дрогобича: “Мені боляче, що мудрість постійно виважують ступенем обірваності,” відображає його розчарування тим, що суспільство оцінює людину не за її знаннями чи мудрістю, а за матеріальним становищем. Це означає, що навіть високий рівень знань і наукових досягнень не гарантує визнання чи успіху, якщо людина перебуває в скрутних матеріальних умовах.

Ця ситуація була типовою для багатьох студентів і науковців того часу, які поставати перед фінансовими труднощами під час навчання за кордоном. Багато хто з них, як і Юрій Дрогобич, мусили долати матеріальні обмеження, щоб здобути освіту і реалізувати свої наукові амбіції.

3. У чому особливості розвитку архітектури у другій половині XIV — на початку XVІ ст.

Поміркуйте

Які з традицій попередніх часів підтримувала тогочасна українська архітектура? Що нового з’явилося?

Підтримувані традиції:

  • Візантійський стиль: Архітектура Русі-України зберігала елементи візантійського стилю, особливо в церковному будівництві. Це проявлялося у використанні куполів і арок.
  • Оборонні споруди: Зберігалися традиції будівництва фортець і замків, які були важливими для захисту від нападів.

Нові елементи:

  • Магдебурзьке право: Вплинуло на планування міст, де центральною частиною стала прямокутна ринкова площа з ратушею.
  • Готичний стиль: У мурованих будівлях почали з’являтися елементи готики, такі як зірчасті склепіння.
  • Муровані замки: Зростання використання каменю та цегли для будівництва оборонних споруд через поширення вогнепальної зброї.

Таким чином, українська архітектура зберігала традиції попередніх часів, водночас інтегруючи нові європейські впливи.

Дослідіть

Що поєднує всі зображені пам’ятки? Назвіть риси, що свідчать про їх будівництво за часів появи вогнепальної зброї.

Всі зображені пам’ятки — Верхній замок у Луцьку, оборонна вежа в П’ятничанах, Покровський храм у Сутківцях та Храм Святого Онуфрія в Посаді Роботицькій — поєднує їхня оборонна функція. Ці споруди були зведені або перебудовані у період, коли поширення вогнепальної зброї вимагало нових підходів до фортифікації.

Риси, що свідчать про будівництво за часів появи вогнепальної зброї

  1. Муровані стіни: Заміна дерев’яних конструкцій на кам’яні чи цегляні стіни, які могли протистояти артилерійським обстрілам. Це характерно для Верхнього замку в Луцьку та інших фортифікаційних споруд.
  2. Бійниці: Наявність спеціальних отворів для стрільби з вогнепальної зброї. Такі елементи можна було знайти в оборонних вежах і храмах, які виконували оборонні функції.

Дослідіть

Схарактеризуйте особливості оборонної архітектури різних куточків України за допомогою ілюстрацій.

  • Острозький замок: Розташований у місті Острог, цей замок був важливою оборонною спорудою Волині. Замок мав міцні муровані стіни, вежі та бійниці, що були пристосовані для захисту від вогнепальної зброї. Окрім оборонної функції, він також виконував роль культурного центру, де діяла Острозька академія.
  • Фортеця на Замковій горі в Києві: У литовську добу на Замковій горі було зведено дерев’яно-земляні укріплення. Хоча ці укріплення не були такими міцними, як кам’яні замки Західної України, вони відігравали важливу роль у захисті Києва від татарських набігів. Згодом ці укріплення були перебудовані й укріплені.
  • Мукачівський замок (Паланок): Це одна з найкраще збережених фортифікаційних споруд Закарпаття. Замок мав три рівні оборони — нижній, середній і верхній двори, кожен з яких був оточений потужними мурами і баштами. Його архітектура була пристосована до використання вогнепальної зброї — товсті стіни та бійниці забезпечували надійний захист від артилерії.
  • Невицький замок: Хоча до наших днів збереглися лише руїни цього замку, він також був важливою оборонною спорудою Закарпаття. Замок розташовувався на вершині пагорба, що робило його важкодоступним для ворогів. Як і Мукачівський замок, Невицький був пристосований до нових умов ведення війни із застосуванням вогнепальної зброї.
  • Кам’янець-Подільська фортеця: Побудована на скелястому півострові, вона мала потужні стіни і башти, що робило її однією з найміцніших фортець регіону.
  • Хотинська фортеця: Відомий своїми високими стінами і глибоким ровом, цей форт мав стратегічне значення для контролю над Дністром.
  • Білгород-Дністровська фортеця: Ця фортеця мала потужні кам’яні стіни і була важливим торговим центром та оборонною спорудою на узбережжі Чорного моря.
  • Судакська (Генуезька) фортеця: Зведена генуезцями, вона мала багаторівневу систему оборони з вежами та стінами, що забезпечувало захист від нападів з моря.

Спільні риси оборонної архітектури

  • Муровані стіни: Усі ці споруди мали потужні кам’яні або цегляні стіни, що були основним засобом захисту від артилерії.
  • Бійниці: Вежі та стіни мали спеціальні отвори для стрільби з вогнепальної зброї (мушкетів або гармат), що стало необхідністю після поширення артилерії.
  • Вежі: Всі замки мали високі вежі для спостереження за ворогом і ведення бою з висоти.

Дослідіть

На основі тексту параграфа та зображень опишіть архітектурні особливості зазначених храмів.

Собор Різдва Богородиці, м. Рогатин

  • Поєднання стилів: Собор Різдва Богородиці в Рогатині поєднує традиції мурованого церковного будівництва княжої доби з елементами європейської готики. Це проявляється у використанні арок у завершенні стін і зірчастих склепінь.
  • Оборонні риси: Як і багато храмів того часу, собор мав оборонні функції, що було важливо для захисту від нападів.

Храм, с. Лужани, Буковина

  • Молдовська архітектурна традиція: Воскресенський храм у Лужанах є прикладом молдовської будівельної традиції середини XV століття. Він має характерні для цього стилю елементи, такі як декоративні орнаменти на фасадах.
  • Муроване будівництво: Храм збудований з каменю, що надає йому міцності та довговічності.

Вірменський собор, м. Львів

  • Вірменська архітектура: Вірменський собор у Львові є одним із найстаріших збережених прикладів вірменської архітектури в Україні. Він відзначається оригінальними архітектурними рішеннями, такими як куполи та арки.
  • Збереження первісного вигляду: Собор зберіг свій первісний вигляд і донині, що робить його унікальним зразком середньовічної архітектури.

Дослідіть

Визначте архітектурні відмінності зображених костелів від православних храмів.

Основні архітектурні відмінності зображених костелів від православних храмів:

  1. Форма будівлі: Костели мають видовжену прямокутну форму, часто з трансептом (поперечним нефом), що утворює хрестоподібний план. Православні храми зазвичай мають більш компактну, часто квадратну або хрестово-купольну форму.
  2. Вежі: Костели часто мають одну або дві високі гострі вежі на західному фасаді. Православні церкви зазвичай мають куполи або бані.
  3. Готичні елементи: Костели часто демонструють готичні риси, такі як стрілчасті арки, високі вікна та контрфорси. Православні храми зазвичай мають напівкруглі арки та менші вікна.
  4. Дах: Костели мають високі двосхилі дахи, часто з крутим нахилом. Православні храми зазвичай мають більш складну систему дахів з куполами.
  5. Декор: Костели часто мають багатий зовнішній декор, включаючи скульптури та рельєфи. Православні храми зазвичай мають більш стриманий зовнішній вигляд.
  6. Вхід: У костелах часто є великий центральний портал на західному фасаді. Православні храми можуть мати кілька входів.
  7. Вікна: Костели мають великі вікна, часто з вітражами. Православні храми зазвичай мають менші вікна.

4. Образотворче мистецтво

Поміркуйте

Які особливості розвитку українського образотворчого мистецтва?

Українське образотворче мистецтво XIV–XV століть розвивалося під впливом вітчизняних та візантійських традицій, водночас переймаючи нові тенденції із Західної Європи. Ось кілька особливостей його розвитку:

  • Монументальний живопис та іконопис: Провідна роль належала малярству, зокрема монументальному живопису та іконопису. Майстри створювали фрески, а також ікони, які часто наслідували візантійські зразки, але з локальними особливостями.
  • Книжкова мініатюра: Важливим напрямом було оформлення рукописних книг. Київський Псалтир 1397 року є відомою пам’яткою, прикрашеною сотнями мініатюр, що відображають впливи константинопольських книжок.
  • Вплив переселенців: На українське мистецтво впливали переселенці (вірмени, німці, греки), які привносили свої традиції.
  • Іконописні школи: Сформувалися західноукраїнські іконописні школи. Ікони цього періоду часто зображували воїнів-героїв, таких як Георгій Змієборець.

Таким чином, українське образотворче мистецтво цього періоду було багатогранним і відзначалося поєднанням різних культурних впливів.

Дослідіть

Порівняйте зображені фрески із фресками Софійського собору в Києві. Які відмінності можна спостерігати в монументальному малярстві двох періодів?

  • Стиль і техніка: Софійський собор дотримується візантійських традицій, тоді як фрески в Любліні демонструють впливи готики та ренесансу.
  • Використання простору: У Софії Київській фрески часто заповнюють великі площі стін і куполів, тоді як у Любліні вони більш локалізовані.

Дослідіть

Чи нагадують наведені мініатюри відомі вам зображення з книжок часів Русі? Які відмінності ви виявили?

Спільні риси:

  • Візантійський вплив: Обидва періоди демонструють сильний вплив візантійського стилю, з акцентом на духовність і символізм.
  • Деталізація: Мініатюри прикрашені складними орнаментами та деталями, що характерно для давньоруського мистецтва.

Відмінності:

  • Тематика: У мініатюрах Київського Псалтиря може бути більше світських елементів, що свідчить про поступове проникнення європейських впливів.

Дослідіть

1. Що спільного й відмінного в тематиці та художньому оформленні наведених ікон? Прокоментуйте, спираючись на текст параграфа, особливості іконопису цього часу

2. Чи змінився образ Богоматері на цих зображеннях ікон у порівнянні з попередніми періодами? Як саме? Чому, на твою думку, Богородиця з’являється на староукраїнських іконах значно частіше ніж Ісус Христос?

Причини частішого зображення Богородиці

  • Заступництво і захист: Богородиця вважалася заступницею і покровителькою, тому її образ був особливо популярним серед віруючих, які шукали захисту та підтримки.
  • Культурний вплив: Вплив візантійської традиції, де культ Богородиці був дуже розвиненим, сприяв частішому зображенню її на іконах.

Таким чином, український іконопис цього періоду демонструє поєднання традиційних візантійських канонів із локальними стилістичними особливостями, що відображає культурну еволюцію та адаптацію до нових умов.

Перевір себе

1. Як змінилося становище православної церкви в українських землях в другій половині XIV — на початку XVI ст.?

Становище православної церкви погіршилося через тиск католицької церкви, особливо в Королівстві Польському, де православних священників обкладали податками і не допускали до сейму. У Великому князівстві Литовському ситуація була кращою, але католики мали більше привілеїв.

2. Хто і яку освіту міг отримати в українських землях у другій половині XIV–XV ст.?

У цей період освіту здобували переважно хлопчики. Основними осередками освіти були церковні школи при храмах і монастирях, де навчали читання, письма та церковного співу. Учителями були дяки й паламарі. З’явилися також «мандрівні» дяки, які навчали дітей у селах. Латинські школи при костелах відкривали шлях до європейських університетів, де українці вивчали гуманітарні науки та знайомилися з ідеями гуманізму

3. Опиши наукову діяльність Юрія Дрогобича.

Юрій Дрогобич (Котермак) був видатним українським науковцем XV століття. Він здобув освіту в Ягеллонському університеті, де отримав ступені бакалавра і магістра, а згодом продовжив навчання в Болонському університеті, де став доктором філософії та медицини. Дрогобич викладав астрономію та медицину в Болоньї, де його студентом був Микола Коперник. Завдяки своїм науковим досягненням, він був обраний ректором Болонського університету. У 1483 році в Римі вийшла друком його книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яка стала першою друкованою працею українського автора латинською мовою. Після повернення до Кракова, Дрогобич продовжив викладацьку діяльність у місцевому університеті.

4. У чому полягала відмінність оборонної архітектури в різних куточках українських земель?

Оборонна архітектура в різних куточках українських земель мала свої особливості, які залежали від географічного розташування, історичних умов та доступних матеріалів:

  1. Волинь і Київщина: Тут зводили замки, як-от Острозький замок. Фортеці на Замковій горі в Києві мали дерев’яно-земляні укріплення.
  2. Закарпаття: Замки, такі як Мукачівський (Паланок) і Невицький, будували на пагорбах з потужними кам’яними мурами. Це забезпечувало додатковий захист і стратегічну перевагу.
  3. Поділля і Буковина: Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці мали складні оборонні системи з міцними стінами і баштами, розташовані на природних підвищеннях для кращої оборони.
  4. Причорномор’я: Білгород-Дністровська (Аккерманська) та Судакська (Генуезька) фортеці демонстрували впливи генуезької архітектури з потужними кам’яними стінами, пристосованими до оборони від морських нападів.

Ці відмінності свідчать про адаптацію архітектурних рішень до місцевих умов і загроз, а також про вплив різних культурних традицій на будівництво фортифікацій в Україні.

5. Як змінилося становище православної церкви в другій половині XIV — на початку XVI ст. у порівнянні з XI–XIII ст.?

У XI–XIII століттях православна церква на українських землях мала значний вплив і підтримку місцевих князів, що сприяло її автономії та розвитку. Вона була основним релігійним інститутом, який об’єднував суспільство і підтримував культурний розвиток.

У другій половині XIV — на початку XVI століття ситуація змінилася. Після приєднання українських земель до Королівства Польського та Великого князівства Литовського православна церква зазнала тиску з боку католицької церкви. У Польщі католицизм отримав державну підтримку, що призвело до утисків православного духовенства та обмеження його прав. У Литві, хоча православні мали кращі умови, католики все ж мали більше привілеїв, і православна церква стала залежнішою від світської влади.

Таким чином, у порівнянні з XI–XIII ст., у XIV–XVI ст. православна церква втратила частину своєї автономії та впливу через політичні зміни і тиск католицької церкви.

6. Порівняй відмінності архітектури будівництва споруд релігійного призначення в середині XIII та XIV–XV ст.

  • XIII ст.: Архітектура релігійних споруд у цей період була переважно візантійського стилю, з домінуванням купольних храмів, мурованих із каменю або цегли. Храми мали прості, строгі форми, що підкреслювали духовність і символізм.
  • XIV–XV ст.: У цей період з’являються нові елементи, зокрема впливи готики та ренесансу. Храми стають більш витонченими, з’являються стрілчасті арки, зірчасті склепіння (як у Соборі Різдва Богородиці в Рогатині). Також храми починають виконувати оборонні функції, що видно на прикладі Покровського храму в Сутківцях. Поширилося будівництво католицьких костелів, які мали видовжену форму та стрілчасті вікна.

7. Які традиції образотворчого мистецтва збереглися в українських землях другої половини XIV–XV ст., а що було нового?

  • Збереглися традиції: Іконопис продовжував спиратися на візантійські канони. Монументальний живопис (фрески) зберігав релігійну тематику. Книжкова мініатюра наслідувала традиції попередніх століть.
  • Нове: З’явилися впливи західноєвропейського мистецтва, особливо в землях під владою Польщі. В іконописі поширилися зображення воїнів-героїв (св. Георгій). Образ Богоматері набув більшої ліричності й емоційності. У книжковій мініатюрі (Київський Псалтир) відобразилися нові мистецькі орієнтири.

8. Поміркуй, як іноземне панування вплинуло на розвиток культури українських земель у другій половині XIV — на початку XVI ст.

Іноземне панування мало неоднозначний вплив на розвиток української культури:

  • Негативний вплив: Православна церква і культура зазнавали утисків, особливо в землях під владою Польщі. Українська еліта була під загрозою зникнення. Українські землі були роз’єднані без єдиного культурного центру.
  • Позитивний вплив: Відбувався культурний обмін із Західною Європою. Українці переймали нові мистецькі стилі (готика, ренесанс). Латинські школи відкрили шлях до європейських університетів. З’явилися друковані книги, що сприяло поширенню освіти.

Отже, незважаючи на складні політичні умови, українська культура продовжувала розвиватися, поєднуючи власні традиції з новими впливами.

А ще ти можеш

Уяви, що ти працюєш у туристичній компанії й отримав / отримала завдання прорекламувати історико-культурні пам’ятки України XІV — початку XVІ ст. Напиши короткий рекламний текст, спираючись на історичні факти. Добери ілюстрації до свого тексту. Презентуй свою роботу в класі

Подорожуйте крізь час і простір, відвідуючи унікальні пам’ятки, які відображають багатство української історії та культури.

  • Луцький замок на Волині вражає своєю величчю та міццю. Зведений у XIV столітті, він поєднує елементи готики і ренесансу. Його потужні стіни і вежі свідчать про оборонну силу і стратегічне значення.
  • Кам’янець-Подільська фортеця на Поділлі — це справжній шедевр оборонної архітектури. Розташована на скелястому півострові, вона захоплює своїми величними мурами і баштами, які витримали численні облоги.
  • Мукачівський замок (Паланок) в Закарпатті — один з найкраще збережених замків України. Його багаторівнева система оборони і мальовниче розташування на пагорбі роблять його обов’язковим для відвідування.
  • Вірменський собор у Львові — перлина сакральної архітектури, що зберегла свій первісний вигляд до наших днів. Цей храм є свідченням багатокультурності Львова і впливу вірменської громади.

Кожна з цих пам’яток розповідає свою унікальну історію, відображаючи складні культурні та політичні процеси тих часів. Відвідайте ці місця, щоб відчути дух епохи і насолодитися красою середньовічної архітектури України!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *