Головна сторінка ГДЗ (зміст) – 9 клас Щупак
Зовнішня та колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905-1907 рр. Столипінські реформи
Чого, на вашу думку, імператор боявся, висловлюючи необхідність реформування «зверху»?
Олександр II усвідомлював, що жорсткий політичний режим та консервативне правління можуть призвести до соціальної напруги та вибуху у вигляді селянських бунтів. Тому він вирішив здійснити реформи, аби уникнути цього.
Проаналізуйте позитивні й негативні риси реформи 1861 р. Прогнозуйте вплив реформи на подальший розвиток імперії.
Позитивні риси:
- скасування особистої залежності селян;
- надання громадянських прав і свобод;
- можливість отримання землі та підвищення соціального статусу.
Негативні риси:
- збереження нерівності порівняно з іншими верствами;
- необхідність викупу землі та сплати за неї;
- зловживання поміщиків при розподілі землі.
Реформа мала як позитивні, так і негативні наслідки. Вона не усунула соціальної напруги, але надала певні права та можливості для розвитку селянства.
Проаналізуйте «великі реформи» в Росії. Дайте їм оцінку з точки зору позитивного впливу на модернізацію суспільства Російської імперії.
- Селянська реформа сприяла розвитку ринку праці та внутрішнього ринку. Фінансова – впорядкувала податкову систему.
- Земська реформа запровадила місцеве самоврядування, яке покращило роботу у сферах сільського господарства, освіти, охорони здоров’я.
- Судова реформа мала на меті незалежність судів та їх відповідність європейським стандартам.
- Військова реформа замінила рекрутський набір на загальний військовий обов’язок.
- Освітня реформа розширила доступ до освіти різних верств населення.
- Реформа цензури послабила обмеження у видавничій справі.
Отже, реформи сприяли модернізації економіки, судової системи, освіти, війська та зміцненню громадянського суспільства. Водночас вони не усунули станової нерівності.
Ви помітили, що уряди провідних держав у XIX ст. вдавалися до проведення освітніх реформ. Поясніть, який зв’язок між освітніми реформами й модернізацією.
Освітні реформи підвищують кваліфікацію робочої сили, що сприяє впровадженню технічних інновацій у виробництво. Вищий освітній рівень дає людям можливість отримати кращі робочі місця, більші доходи та вищий рівень життя. Так освіта стимулює модернізацію економіки та суспільства.
Яка ідея плаката? Які настрої в російському суспільстві щодо сил Росії та Японії в майбутній війні він відображає?
Ідея плаката – зобразити перевагу Росії над Японією у майбутній війні. Він відображає впевненість росіян у своїй могутності та зневагу до супротивника.
Чим російська колоніальна імперія відрізнялася від інших європейських?
На відміну від інших, колонії Росії безпосередньо межували з нею, тоді як колонії європейських держав були територіально віддалені.
Як можна пояснити військову слабкість Росії наприкінці XIX – початку XX ст.?
Військова відсталість Росії пояснюється:
- технологічною відсталістю порівняно з модернізованими країнами Європи;
- неефективним централізованим управлінням;
- слабкою професійною підготовкою військових;
- недостатнім фінансуванням армії;
- величезною територією, що ускладнювало її забезпечення;
- поразками у Російсько-японській та Першій світовій війнах.
Які настрої людей намагався передати художник?
Художник прагнув передати піднесені настрої, радість і надію людей на краще життя в майбутньому.
Повідомлення про повстання на панцернику “Потьомкін”
У 1905 році на найновішому броненосці Чорноморського флоту “Князь Потьомкін-Таврійський” сталося повстання 781 матроса. Причиною стало невдоволення умовами служби, зокрема неякісним харчуванням. Коли офіцери спробували покарати невинних, матроси захопили корабель. Вони вбили частину офіцерів і взяли судно під контроль.
Повстанцям вдалося поповнити запаси в Одесі. Однак інші кораблі флоту не підтримали їх. За 11 днів через брак палива та їжі “Потьомкін” здався Румунії.
Повстання стимулювало революційний рух, стало однією з ключових подій російської революції 1905-1907 років.
Чим, на вашу думку, пояснюються такі особливості Російської держави?
Будь-яка лібералізація послабила б імперію та сприяла національно-визвольним рухам. Тому Російська імперія не могла бути ліберальною, адже це вело б до її розпаду.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність подій історії Російської імперії. Поясніть причинно-наслідкові зв’язки між подіями.
- Кримська (Східна) війна – 1853-1856 р.
- Ліквідація кріпацтва – 1861 р.
- Російсько-японська війна – 1904-1905 р.
- Кривава неділя – 1905 р.
- Перша російська революція – 1905-1907 р.
- Столипінська аграрна реформа – 1910 р.
Поразка у Кримській війні засвідчила відсталість Росії та спонукала до реформ, зокрема скасування кріпацтва у 1861 році.
Поразка у Російсько-японській війні 1904-1905 років виявила недоліки модернізації, що спричинило революцію 1905-1907 років.
Революція змусила владу піти на поступки, зокрема провести Столипінську аграрну реформу 1910 року – продовження селянської реформи 1861 року.
Отже, поразки у війнах демонстрували слабкість імперії, що вимагало реформ. Революційні потрясіння також змушували владу йти на поступки та зміни задля збереження держави.
2. Які соціально-політичні та економічні проблеми мала розв’язати революція 1905-1907 рр.?
Революція мала вирішити такі проблеми:
- Аграрне питання (ліквідація поміщицького землеволодіння, общини, викупних платежів)
- Встановлення демократії та прав і свобод громадян
- Розв’язання соціальних проблем (8-годинний робочий день, мінімальна зарплата, пенсії, соціальний захист)
- Вирішення національного питання, реалізація права націй на самовизначення
3. Назвіть основні події революції 1905-1907 рр.
- 9 січня 1905 р. – “Кривава неділя” (в Петербурзі зібралася велелюдна, але мирна демонстрація протесту проти дій імперської влади);
- січень – лютий 1905 р. – масові страйки, у яких взяли участь 440 тис. робітників;
- червень 1905 р. – повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський»;
- жовтень 1905 р. – Всеросійський політичний страйк;
- 17 жовтня 1905 р. – Імператор Микола ІІ видав Маніфест, у якому обіцяв скликати Державну Думу, надати громадянські права і свободи;
- осінь 1905 р. – утворення політичних партій (октябристів, кадетів);
- 7-18 грудня 1905 р. – збройне повстання в Москві, придушене царським режимом;
- 1906-1907 рр. – спад революції та її поразка.
4. Поясніть значення термінів та понять:
- кріпосне право – система правових норм, що встановлювала особисту залежність селян від поміщиків.
- земство – виборний орган місцевого самоврядування у сільській місцевості Російської імперії.
- міська дума – виборний орган міського самоврядування у містах Російської імперії.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Історики стверджують, що скасування кріпосного права стало історичним рубежем у багатовіковій історії Росії. Чи згодні ви з такою точкою зору?
Так, я згоден з тим, що скасування кріпосного права 1861 року стало історичним рубежем для Росії.
Адже воно поклало край багатовіковій особистій залежності селян від поміщиків, надало їм особисту свободу та можливість володіти землею. Це сприяло розвитку вільного селянського господарства, зростанню міграції селян до міст, появі вільнонайманої робочої сили для промисловості.
Таким чином, реформа запустила модернізацію та капіталізацію російської економіки, ліквідувавши застарілі феодальні відносини. Вона стала початком нового етапу в розвитку Російської імперії.
2. Чи можна вважати, що столипінські реформи були «продовженням» реформ 1860-1870 рр.? У чому полягає їхня спільність і відмінність?
Так, столипінські реформи можна вважати продовженням реформ 1860-1870-х років.
Спільним для них було спрямування на розвиток економіки та аграрної сфери, поліпшення становища селянства.
Водночас на відміну від попередніх реформ, столипінські:
- проводилися в інший час – у 1906-1911 роках;
- були реалізовані більш успішно і виглядали завершеними;
- реформи 1860-1870 рр. проводилися в умовах самодержавної влади царизму, тоді як столипінські реформи були частково здійснені в умовах деякої політичної лібералізації та після I російської революції 1905-1907 років.
III. Мислю творчо й самостійно
Петро Столипін у «Промові про влаштування побуту селян та про право власності», яку виголосив 10 травня 1907 р., зокрема, зазначив: «…Супротивникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного минулого Росії, звільнення від культурних традицій. Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія!»Як ви розумієте ці слова, кому вони були адресовані? Як ви вважаєте, чи могла Російська імперія на початку XX ст. уникнути революційних потрясінь?
У своїй промові Петро Столипін засуджував радикалізм і закликав до побудови “Великої Росії” на основі історичних традицій. Його слова були адресовані революціонерам, які прагнули кардинальної зміни державного ладу.
На мою думку, уникнути революційних потрясінь на початку XX століття було вкрай складно через низку проблем:
- Гостру соціальну нерівність, злиденність значної частини населення
- Незадоволення робітників умовами праці
- Національні конфлікти та вимоги автономії
- Політичні репресії та відсутність громадянських свобод
Ці чинники створювали вибухонебезпечну ситуацію, яку важко було розрядити без радикальних реформ чи революційного вибуху.