§17. Культура Русі-України у другій половині XI — першій половині XIII ст.

Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Щупак 

Пригадайте найважливіші пам’ятки культури Русі-України в Х — першій половині ХІ ст.

У період Х — першої половини ХІ століття на Русі-Україні було створено кілька важливих культурних пам’яток. Однією з найвизначніших є Десятинна церква, зведена у 996 році, яка стала першим кам’яним храмом на Русі і була виконана у візантійському стилі.

Іншою значущою пам’яткою є Софійський собор у Києві, побудований у 1037 році за часів Ярослава Мудрого, що відзначався національними архітектурними рисами.

Який вплив на розвиток культури Русі-України справило прийняття християнства?

Прийняття християнства у 988 році мало значний вплив на розвиток культури Русі-України. Це сприяло поширенню писемності, розвитку літератури, мистецтва та архітектури. Зокрема, виникла потреба в перекладі та створенні релігійних текстів, що, своєю чергою, стимулювало розвиток книжкової культури. Християнство також сприяло зміцненню державності та інтеграції Русі в європейське культурне середовище.

Який архітектурний стиль став основою для розвитку будівництва в Русі-Україні?

Основою для розвитку архітектури на Русі-Україні став візантійський стиль. Цей стиль характеризувався використанням куполів, апсид та півциркульних арок, що було запозичено з візантійської архітектури й адаптовано до місцевих умов.

Діємо: практичні завдання

Для створення туристичного маршруту “Перлини культурної спадщини Русі-України” можна включити наступні сучасні локації:

• Софійський собор у Києві: Це одна з найвідоміших пам’яток архітектури, яка збереглася з часів Київської Русі. Собор був збудований у 1017-1037 роках і є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.
• Києво-Печерська лавра: Заснована у 1051 році, лавра є важливим духовним центром і також входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Це місце відоме своїми печерами та численними церквами.
• Десятинна церква: Хоча оригінальна споруда не збереглася, місце, де вона стояла, є важливим історичним об’єктом. Церква була першою кам’яною церквою на Русі, побудованою у 989-996 роках.
• Михайлівський Золотоверхий собор
• П’ятницька церква (кінець XII — початок XIII ст., м. Чернігів)

Ці локації є важливими історичними та культурними пам’ятками, які відображають багатогранність і велич спадщини Київської Русі.

Історичні подробиці

На стінах Софійського собору в Києві виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови

У чому полягає значення графіті як історичного джерела?

Графіті на стінах Софійського собору є важливим історичним джерелом, оскільки вони надають унікальні відомості про повсякденне життя, мову та культуру Київської Русі. Вони містять записи, які відображають мовні особливості, характерні для української мови, такі як форми давального відмінка, зменшувально-пестливі форми імен та дієслова в минулому часі. Також графіті можуть містити історичні згадки, які не збереглися в літописах, наприклад, про військові походи.

Які знання, на вашу думку, передавали дітям у родинах?

У родинах на Русі-Україні дітям передавали знання про релігію, мораль, традиції та звичаї. Навчання могло включати основи читання та письма, особливо в сім’ях, які мали доступ до церковних шкіл. Дітей також навчали практичним навичкам, необхідним для повсякденного життя та господарської діяльності. Важливу роль відігравала усна народна творчість, яка зберігала та передавала культурні цінності та історію народу.

Свідчать документи

Києво-Печерський патерик (збірка оповідань) про Агапіта

Хто був зразком для Агапіта в лікарській справі?

Зразком для Агапіта в лікарській справі був преподобний Антоній. Агапіт наслідував його подвиги й молитвою зціляв недужих, подаючи їм трави, які варив для себе.

На прикладі діяльності Агапіта розкрийте вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні.

Діяльність Агапіта демонструє вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні через посилення ролі милосердя і допомоги ближньому. Християнство сприяло розвитку медицини, оскільки монастирі стали осередками знань, де лікування поєднувалося з молитвою. Це також сприяло поширенню грамотності та освіти, оскільки монастирі були центрами навчання і зберігання знань.

Діємо: практичні завдання

1. Складіть розповідь «Пам’ятки літератури другої половини ХІ — першої половини ХІІІ ст.».

У цей період на Русі-Україні розвивалася різноманітна література, яка включала духовні, світські та усні народні твори.

• Духовна література: Однією з найважливіших пам’яток є Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.), яке є одним з найстаріших збережених слов’янських рукописів. Ізборник Святослава (1073 р.) містив статті з релігійної та моральної тематики. Мстиславове Євангеліє (1095–1117 рр.) також є важливим релігійним текстом. Києво-Печерський патерик (початок XIII ст.) описує життя ченців Києво-Печерського монастиря.
• Світська література: «Повчання дітям» Володимира Мономаха (між 1096 і 1117 рр.) є першим педагогічним твором, що містить настанови для дітей. «Повість минулих літ» (перша редакція 1113 р.) є важливим літописом, що описує історію Русі. «Слово про похід Ігорів» (1187 р.) є героїчною поемою, яка описує невдалий похід князя Ігоря.
• Усна народна творчість: Билини, казки та пісні (календарно-обрядові, сімейно-обрядові, родинно-побутові) відображають народну мудрість, традиції та звичаї.

2. Поясніть, у чому полягає значення літературних пам’яток як історичних джерел вивчення історії Русі-України.

Літературні пам’ятки є цінними історичними джерелами, оскільки вони надають інформацію про соціальне, політичне та культурне життя тогочасного суспільства. Вони відображають світогляд, моральні цінності та традиції Русі-України. Такі твори, як «Повість минулих літ» , містять важливі відомості про історичні події, правителів та їхні діяння. Духовна література, як-от Остромирове Євангеліє, свідчить про релігійні вірування та розвиток писемності. Усна народна творчість зберігає культурну спадщину і традиції, які важливі для розуміння повсякденного життя людей.

Поміркуймо

Як ви вважаєте, чому нині в день вшанування пам’яті Нестора Літописця, 27 жовтня, відзначають День української писемності та мови?

День української писемності та мови відзначається на честь Нестора Літописця, оскільки він є важливою фігурою в історії української писемності та літератури. Нестор Літописець вважається першим істориком України-Русі й автором «Повісті минулих літ», яка є одним з головних джерел вивчення стародавньої історії України.

Вшанування пам’яті Нестора Літописця підкреслює його внесок у розвиток української писемності та мови, що робить його символічною фігурою для цього свята.

Загадка в історії

Коли і за яких обставин у Русі-Україні поширилось кам’яне будівництво?

Кам’яне будівництво на Русі-Україні поширилося після прийняття християнства у 988 році. Цей процес був започаткований Володимиром Великим, який запросив візантійських зодчих для зведення перших кам’яних храмів. Першою такою спорудою стала Десятинна церква в Києві, збудована між 989 і 996 роками. Візантійський стиль, який прийшов разом із християнством, став основою для розвитку архітектури на Русі.

Який вигляд мали храми Русі-України доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

Храми Русі-України доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого мали хрестокупольну структуру, характерну для візантійської архітектури. Вони були зведені з каменю та плінфи, мали кілька куполів і були досить масивними. Софійський собор у Києві, збудований за Ярослава Мудрого, є одним з найвідоміших прикладів такого стилю, з його численними куполами й величезними розмірами.

Як оздоблювали інтер’єр храмів?

Інтер’єри храмів Русі-України були розкішно оздоблені мозаїками та фресками. Мозаїки виконувалися з використанням яскравих кольорів і зображували релігійні сцени. Фрески також прикрашали стіни й стелі храмів, додаючи їм величності та духовного значення.

Загадка в історії

Які пам’ятки архітектури Русі-України відповідають зразкам культового будівництва тих часів, а які — ні?

• П’ятницька церква (кінець XII — початок XIII ст., м. Чернігів): Поєднання давньоруської архітектури і українського бароко
• Михайлівський Золотоверхий собор (1108–1113 рр., м. Київ): Собор є зразком європейське бароко
• Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1078 рр., м. Київ): Собор є зразком українського бароко

П’ятницька церква часткова відповідає. Інші були з часом перебудовані й змінили свій стиль.

Коли і за яких обставин пам’ятки змінили свій вигляд; які трагічні події їм довелося «пережити»?

• П’ятницька церква: Вона зазнала руйнувань 25 вересня 1943 року. В 1955—1962 тривали основні реставраційні роботи
• Михайлівський Золотоверхий собор: Собор був зруйнований радянською владою у 1930-х роках, а його мозаїки та фрески були перевезені до музеїв в інших містах. Відновлення собору відбулося у 1990-х роках, і він знову став важливим духовним центром.
• Успенський собор Києво-Печерської лаври: ****Під час німецько-радянської війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року.

Поміркуймо!

Як створювали фрески й мозаїку?

Фрески створювалися шляхом нанесення фарб на вологу штукатурку. Цей метод дозволяв фарбам проникати в штукатурку, що забезпечувало довговічність зображень. Майстри використовували натуральні пігменти, які змішували з водою і наносили на стіни. Фрески часто зображували релігійні сцени, святих та біблійні сюжети, як це можна побачити в Софійському соборі в Києві.

Мозаїка створювалася шляхом укладання на поверхню дрібних шматочків скла, каменю або кераміки, які називаються тесерами. Ці шматочки укладалися в певному порядку, щоб створити зображення або орнамент. Мозаїки часто використовувалися для прикрашення стін та підлог храмів, додаючи їм яскравості та вишуканості. Відомі мозаїки з Михайлівського Золотоверхого собору демонструють високу майстерність і художню виразність цього мистецтва.

Як ви розумієте поняття «стінопис»?

Стінопис — це загальний термін, що охоплює всі види живопису, виконані на стінах. Це може включати як фрески, так і інші техніки розпису, що використовуються для прикрашення інтер’єрів будівель. Стінопис є важливою частиною сакрального мистецтва, оскільки він не лише прикрашає простір, але й служить засобом передачі релігійних ідей та історій.

Діємо: практичні завдання

1. Прикладом якого ремесла є представлені вироби?

Ці вироби є прикладом ювелірного ремесла, зокрема техніки перегородчастої емалі, яка була поширена на Русі-Україні.

2. Які уявлення про рівень розвитку технологій дають вироби?

Вироби свідчать про високий рівень розвитку технологій і майстерності. Техніка перегородчастої емалі, запозичена з Візантії, була складною і вимагала значних знань і навичок. Яскраві кольори та детальність виконання вказують на майстерність давньоруських ювелірів.

3. За допомогою додаткових джерел створіть портфоліо «Шедеври прикладного мистецтва Русі-України».

Для створення портфоліо можна включити такі елементи:

• Перегородчаста емаль: Приклади прикрас, які демонструють використання цієї техніки.
• Золоті та срібні вироби: Корони, підвіски, браслети, що відображають багатство і статус власників.
• Різьблення по каменю: Архітектурні елементи та побутові речі, що демонструють майстерність різьбярів.
• Іконопис: Зразки ікон, які відображають духовну культуру та художні досягнення того часу.

Ці елементи підкреслюють багатство і різноманітність прикладного мистецтва Русі-України.

Запитання і завдання

Назвати історичні умови розвитку культури Русі-України у другій половині XI – першій половині XIII ст.:

• Збереження культурних традицій попередніх часів
• Розширення знань про надбання сусідніх народів
• Церкви та монастирі залишалися важливими осередками культури
• Розвиток усної народної творчості та прикладного мистецтва

Розпізнати пам’ятки архітектури і мистецтва Русі-України:

• Софійський собор у Києві
• Михайлівський Золотоверхий собор
• Успенський собор Києво-Печерської лаври
• П’ятницька церква в Чернігові

Стисло передати зміст важливих літературних пам’яток:

• “Повість минулих літ” – літопис, що описує історію Русі
• “Слово о полку Ігоревім” – героїчна поема про похід князя Ігоря
• “Повчання дітям” Володимира Мономаха – педагогічний твір з настановами

Розрізнити види мистецтва:

• Книжкова мініатюра – ілюстрації в рукописних книгах
• Іконопис – створення ікон на дерев’яних дошках
• Мозаїка – зображення, викладені з кольорових камінців чи скла
• Фрески – настінний живопис по сирій штукатурці

3. Зіставте історичні умови розвитку культури доби розквіту Русі-України (наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.) та за доби роздробленості. Чим вони відрізнялися, а в чому були схожими?

Схожості:

• Роль церкви: У обидва періоди церква залишалася важливим центром культурного життя. Монастирі були осередками освіти, літописання та збереження знань.
• Розвиток писемності: І в період розквіту, і в добу роздробленості продовжувалося створення літописів та інших літературних творів, які зберігали історію та культурні традиції.

Відмінності:

• Централізація – Роздробленість: У період розквіту Київ був головним політичним і культурним центром. За доби роздробленості виникли нові культурні центри в різних князівствах, таких як Чернігів, Переяслав, Галич.
• Політична стабільність – Конфлікти: Під час розквіту Русь-Україна мала відносну політичну стабільність, що сприяло культурному розвитку. У період роздробленості часті конфлікти між князівствами ускладнювали культурний обмін і розвиток..

4. Доведіть або спростуйте тезу: «Культура Русі-України формувалася внаслідок діалогу двох культур: візантійсько-християнської і народної».

Теза про те, що культура Русі-України формувалася внаслідок діалогу двох культур — візантійсько-християнської і народної — є обґрунтованою.

1. Візантійсько-християнський вплив: Прийняття християнства у 988 році від Візантії стало ключовим моментом у культурному розвитку Русі. Візантійська культура принесла нові архітектурні стилі, мистецькі техніки (наприклад, мозаїка та фрески), а також літературні жанри. Церква стала центром освіти і культури, сприяючи поширенню писемності та літератури.
2. Народна культура: Народна культура, зокрема усна творчість, традиції та ремесла, зберігала і передавала місцеві звичаї та вірування. Вона впливала на літературу, мову та мистецтво, надаючи їм унікального місцевого колориту.

Таким чином, культура Русі-України розвивалася на основі синтезу візантійських християнських традицій і місцевих народних елементів, що й створило її самобутній характер.

5. Порівняйте архітектурні пам’ятки Русі-України та середньовічної Європи. З яким стилем вони найбільш подібні?

Архітектурні пам’ятки Русі-України та середньовічної Європи мають як спільні риси, так і відмінності:

Спільні риси:

• Використання кам’яного будівництва для важливих споруд, особливо храмів
• Монументальність та величність будівель
• Релігійна тематика в оздобленні (мозаїки, фрески)
• Використання арок та склепінь

Відмінності:

• В Русі-Україні переважав візантійський стиль з хрестово-купольною структурою храмів
• У Західній Європі домінував романський, а пізніше готичний стиль
• Руські храми часто мали багато куполів, західноєвропейські – переважно один або два
• В оздобленні руських храмів широко використовувались мозаїки, в Європі – більше скульптурний декор

Архітектура Русі-України найбільш подібна до візантійського стилю. Це проявляється у:

• Хрестово-купольній структурі храмів
• Використанні напівсферичних куполів
• Багатому внутрішньому оздобленні мозаїками та фресками
• Відносно простому зовнішньому декорі

Отже, хоча є певні спільні риси з романським стилем Західної Європи, архітектура Русі-України найбільше тяжіла до візантійських традицій, творчо переосмислюючи та адаптуючи їх.

6. Виконайте творчий проєкт (мультимедійна презентація, фотогалерея, інстаграм-пост, ілюстрована карта тощо) на тему «Віртуальна мандрівка культурними центрами Русі-України».

Заголовок: “Подорож у часі: культурні перлини Русі-України”

Текст посту:

“Запрошуємо вас у віртуальну подорож культурними центрами Русі-України XI-XIII століть! 🏰🕍Наші зупинки:

1. Київ – серце Русі: Софійський собор (1037 р.) – перлина давньоруської архітектури. Києво-Печерська лавра – духовний центр і осередок освіти.
2. Чернігів – північна столиця: П’ятницька церква – унікальний зразок давньоруського зодчества. Спасо-Преображенський собор (Чернігів) – одна з найстаріших збережених монументальних кам’яних будов України. Собор Бориса й Гліба – відома пам’ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби

Цікаві факти:

• У Софійському соборі збереглися графіті XI століття
• Києво-Печерський патерик містить унікальні відомості про життя ченців
• “Слово о полку Ігоревім” – шедевр давньоруської літератури.

Подорожуйте в часі разом з нами! 🕰️✨

#РусьУкраїна #ІсторіяУкраїни #КультурнаСпадщина”Цей пост поєднує візуальні елементи з інформативним текстом, висвітлюючи ключові культурні центри та пам’ятки Русі-України. Використання емодзі та хештегів робить пост більш привабливим для аудиторії Instagram.