На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
Розгадайте ребус і назвіть ознаки закодованого в ньому явища.
Цивілізація.
1. ДЕ ВИНИКЛИ НАЙДАВНІШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Поміркуймо!
Прочитайте уривок з вірша української поетеси Ірини Вовк «Гімн Хапі-Нілу» та дайте відповіді на запитання:
1) чому саме біля річок сформувалися найрозвиненіші суспільства давнини?
Біля річок сформувалися найрозвиненіші суспільства давнини, оскільки річки забезпечували родючість ґрунту та доступ до води, необхідних для землеробства та розвитку сільського господарства. Річки також забезпечували транспортні маршрути, торгівлю та комунікацію з іншими народами.
2) яку роль річки могли відігравати в житті цих суспільств? як люди могли використати їх для організації господарства й побуту?
Річки могли відігравати різні ролі в житті цих суспільств. Люди могли використати річки для поливу полів та зрошення, забезпечення води для пиття та побуту, полювання і риболовлі. Річки також забезпечували транспортні маршрути для торгівлі та обміну товарів з іншими народами. Біля річок формувалися населені пункти, такі як міста, де розвивалися культура, мистецтво та ремесла.
Читаємо й розуміємо
Прочитайте текст «Природа річкових долин» і визначте:
1) слова та фрагменти, у яких ідеться про природні умови, що були сприятливими для життя й господарювання людини в районах виникнення перших цивілізацій;
Ніл – Лише коли наставала пора розливу річок, Ніл виходив з берегів, зрошував навколишню долину — і єгипетська земля оживала.
Річки Тигр і Євфрат щороку розливалися, несучи життєдайну вологу і родючий мул у долину.
Інд – родючі рівнини чергуються з напівпустелями
2) явища, які були небезпечними або ускладнювали життя людей.
Гарячий вітер хамсин; розливи річок; сезон дощів, що спричиняв повені.
2. ЯК ДАВНІ НАРОДИ СТВОРИЛИ В РІЧКОВИХ ДОЛИНАХ ПРОЦВІТАЮЧІ КРАЇНИ
Діємо: практичні завдання
Ha основі малюнка-реконструкції складіть розповідь про життя у землеробському поселенні давнього народу шумерів у Межиріччі.
У далекі минулі часи, велике і багате річкове Межиріччя було домівкою дивовижного народу – шумерів. Ці люди були одними з перших, хто використовував землеробство для вирощування їжі.
Поселення шумерів розташовувалися біля річок Тигр і Євфрат. Ці річки не тільки живили їхні поля, але також дозволяли створити канали для зрошення. Це було особливо важливо у зв’язку зі спекотним і сухим кліматом.
Шумери вирощували пшеницю, ячмінь і льон. Вони також мали ферми, де розводили овець, корів і кіз. Шумери вивели власні породи тварин, які добре пристосувалися до місцевого клімату.
Одним з найважливіших винаходів шумерів було колесо. Вони використовували його для транспортування товарів і для млинів на воді.
Як у давньому Єгипті називали пристрій для підйому води?
Шадуф.
Сторінка 81
1. Поміркуйте, чому механізм колодязів-журавлів у різних народів схожий.
Механізм колодязів-журавлів у різних народів є схожим, оскільки це ефективний та логічний спосіб дістати воду з глибоких джерел. Люди в різних місцях намагалися розв’язувати однакову проблему – отримати доступ до чистої питної води, тому і прийшли до подібних рішень
2. Які знання застосували люди для створення таких колодязів?
Механізм колодязів-журавлів у різних народів є схожим, тому що це ефективний та логічний спосіб дістати воду з глибоких джерел. Люди в різних місцях намагалися розв’язувати однакову проблему – отримати доступ до чистої питної води, тому і прийшли до схожих рішень.
Для створення таких колодязів люди використовували свої знання з фізики (принципи руху та важеля) та матеріалознавства (які матеріали найкраще використовувати для конструкції журавля). Також, це вимагало досвіду в будівництві та інженерії.
3. Для чого ще давні люди могли використовувати підйомник журавель?
Давні люди могли використовувати підйомники-журавлі не тільки для діставання води, але й для підняття важких вантажів, наприклад, під час будівництва або перевезення великих об’єктів, таких як кам’яні блоки для пам’ятників або будівель.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Чому цивілізації давніх Єгипту, Месопотамії, Індії та Китаю називають річковими?
Цивілізації давніх Єгипту, Месопотамії, Індії та Китаю називають річковими, тому що вони розвивалися біля великих річок: Нілу в Єгипті, Тигра та Євфрату в Месопотамії, Інду в Індії та Жовтої річки в Китаї. Ці річки забезпечували плідні землі завдяки періодичним повеням, що сприяли зростанню врожаю, надавали воду для пиття, поливу та транспортування. Тому основні поселення цих цивілізацій сконцентровувалися біля річок, а водні ресурси відігравали ключову роль у їхньому розвитку.
Які завдання вирішували народи давніх цивілізацій для налагодження успішного землеробства в долинах річок?
- Зрошення: Через те, що річкові паводки були сезонними, люди мусили створювати системи каналів і дамб для збереження та розподілу води на полях у сухий період.
- Боротьба з паводками: Великі паводки могли затоплювати і знищувати врожаї. Тому потрібно було будувати дамби, валуни та інші споруди для захисту від води.
- Покращення ґрунту: Для підтримки плодючості ґрунту давні землероби використовували різні методи, такі як зміна культур або внесення природних добрив.
- Вирощування відповідних рослин: Залежно від клімату і ґрунтів, люди вибирали відповідні рослини для вирощування.
- Зберігання врожаю: Було важливо мати засоби для зберігання врожаю, щоб мати їжу до наступного сезону та в період неурожаю.
- Організація роботи: Щоб ефективно використовувати ресурси, люди розробляли системи обробки землі, сівби та збору врожаю.
Як господарювання впливало на знання населення давніх країн про навколишній світ?
Спостереження за природою: Землеробство вимагало від людей спостерігати за погодними умовами, рухом Сонця, Місяця та зірок, щоб визначити найкращий час для посіву та збору врожаю. Це сприяло розвитку основ астрономії та календаря.
Взаємодія з іншими народами: Торгівля та обмін продукцією дозволяли людям дізнаватися про інші культури, звичаї та знання.
Технічний прогрес: Для поліпшення вирощування культур або догляду за тваринами люди винаходили нові інструменти та методики, що вимагало від них глибших знань про матеріали і природу.
Природничі знання: Люди вчилися визначати рослини, які можна їсти, які лікувальні, а які отруйні. Також вони дізнавалися про звички тварин для полювання та домашнього господарювання.
Чи могли мешканці річкових долин налагодити ефективне господарювання поодинці?
Ні, мешканці річкових долин не могли ефективно господарювати самостійно. Для успішного землеробства, зрошення, будівництва та інших великих господарських завдань потрібна була співпраця багатьох людей. Тільки разом вони могли будувати канали для зрошення, спільно обробляти поля або захищати свої поселення від повеней та інших природних загроз.
II. Обговоріть у групі
Уважно розгляньте ілюстрації та виконайте завдання:
1) розташуйте ілюстрації про землеробство в Давньому Єгипті в логічній послідовності виконання робіт, необхідних для отримання урожаю;
2,3,1
2) визначте, чи всі з поданих ілюстрацій є історичними джерелами. Свій вибір обґрунтуйте
Ілюстрації повідомляють нам про побут та техніку землеробства тодішніх народів
3) яку інформацію про минуле «повідомляють» ілюстрації, які можна визначити як історичні джерела?
- Ілюстрація 3 показує процес зрошення полів у Давньому Єгипті. Вона повідомляє нам про використання системи каналів для розподілу води на полях.
- Ілюстрація 2 показує процес обробки землі за допомогою вола і плуга. Вона повідомляє нам про використання тварин та інструментів для обробки ґрунту.
- Ілюстрація 1 показує процес збирання врожаю. Вона повідомляє нам про спосіб збирання і зберігання урожаю в Давньому Єгипті.
Ці ілюстрації надають нам важливу інформацію про сільське господарство та технології, які були використані в Давньому Єгипті. Вони допомагають нам уявити, як люди жили та працювали у ті часи.
ІІІ. Мислю творчо
На основі знань про господарство перших цивілізацій складіть перелік знань про довкілля, якими скористалися люди для розвитку іригаційного землеробства.
Для розвитку іригаційного землеробства перші цивілізації використовували такі знання про довкілля:
- Розуміння циклів річок (повені, спад води).
- Знання про ґрунт та його властивості (вологість, плодючість).
- Знання про клімат та пори року, що впливають на зростання рослин.
- Розуміння потреб рослин у воді.
- Вивчення місцевої рослинності та тваринного світу.
- Знання техніки будівництва (для спорудження дамб, каналів тощо).
- Спостереження за атмосферними опадами та їх впливом на ріст рослин. Використовуючи ці знання, давні цивілізації змогли налагодити ефективну систему іригації, яка дозволила їм отримувати стабільні врожаї та підтримувати велике населення.