Зміст гдз 5 клас 2022 Хлібовська
1. Історичний час
1. Назвіть головні характеристики часу
- Час плинний, тобто постійно рухається вперед
- Час незворотний, тобто не можна повернутися в минуле
- Час можна вимірювати за допомогою годинників і календарів
2. Чому виникли календарі?
Календарі виникли тому, що люди здавна помітили циклічність природних явищ – зміну дня і ночі, пір року. Спостерігаючи за Сонцем і Місяцем, вони навчилися визначати проміжки часу. Календарі потрібні були для того, щоб відраховувати дні, тижні, місяці протягом року, позначати свята і важливі події.
3. Поясніть значення термінів: «історичний час», «хронологія»
Історичний час – це період існування людства, народів, окремих осіб.
Хронологія – це наука, що вивчає способи обчислення часу, тобто визначення дат історичних подій та встановлення їх послідовності.
2. Лічба часу в народів світу
1. Чому люди цінують час?
- Вони усвідомили, що час плинний і незворотний, тобто повернутися в минуле неможливо
- Час – це найцінніший ресурс в житті людини, його не можна накопичити чи повернути
- Від того, як людина використовує свій час, залежить її успіх і досягнення в житті
2. Який календар вважають найдавнішим?
Найдавнішим календарем вважають місячний календар. Ним користувалися племена кочовиків.
3. Чому єгиптяни створили сонячний календар?
Єгиптяни створили сонячний календар, тому що:
- Вони займалися землеробством і їм важливо було знати, коли починаються розливи річки Ніл
- Вони помітили, що розлив Нілу починався з появою на небі яскравої зірки Сіріус
- Спостереження показали, що між появами Сіріуса проходило 365 днів, тому вони розділили рік на 12 місяців по 30 днів
З джерела народної мудрості
Час минає, а не вертає. Все добре у свій час. Згаяного часу і конем не доженеш. Прочитайте уважно прислів’я та приказки, поясніть їхнє значення. Сформулюйте поради, як із користю використовувати час свого життя.
Ці прислів’я та приказки підкреслюють цінність і швидкоплинність часу. Ось як я їх розумію:
“Час минає, а не вертає” означає, що час постійно рухається вперед і ми не можемо повернути минуле. Тому треба цінувати кожну мить.
“Все добре у свій час” вчить, що кожна справа має свій слушний момент. Не варто поспішати або відкладати важливі речі.
“Згаяного часу і конем не доженеш” попереджає, що втрачений час неможливо повернути. Марнувати час – це велика помилка.
Поради, як із користю використовувати час:
- Плануйте свій день, визначайте пріоритети. Спочатку робіть найважливіші справи.
- Не відкладайте на потім те, що можна зробити зараз. Не лінуйтеся.
- Знаходьте час для відпочинку, хобі, спілкування з рідними. Це додає сил і натхнення.
- Вчіться на своїх помилках. Якщо згаяли час, зробіть висновки на майбутнє.
- Цінуйте кожну мить свого життя. Проживайте її усвідомлено і з вдячністю.
Головне – пам’ятати, що час – безцінний ресурс. Використовуйте його розумно, з користю для себе й оточуючих.
3. Лічба часу на теренах України
1. Коли слов’яни починали календарний рік? Чому?
Слов’яни починали календарний рік у березні. Це було пов’язано з тим, що:
- У березні природа прокидалася після зими
- Слов’яни займалися хліборобством, тому для них було важливо відзначати початок нового сільськогосподарського сезону
- У березні вони святкували Новоліття – початок Нового Літа
2. Хто запровадив в Русі-Україні юліанський календар?
Князь Володимир Великий запровадив юліанський календар в Русі-Україні у 988 році, після того, як охрестив Русь. Цей календар він перейняв від Візантії.
3. Коли з’явився перший друкований український календар?
Перший друкований український календар з’явився в 1581 році. Його надрукував відомий друкар Іван Федорович.
Барвограй ідей
Уважно розгляньте слов’янський календар, віднайдіть на ньому назви місяців, співзвучні з тими, якими користуємося ми, озвучте їх, поясніть, чому їх так назвали.
Розглянувши слов’янський календар на зображенні, я знайшов такі назви місяців, співзвучні з сучасними українськими:
Березень – назва походить від слова “береза”. У цей час починає цвісти береза, з’являються бруньки й перші листочки.
Квітень – назва пов’язана з квітуванням рослин навесні. У квітні розпускаються перші квіти.
Травень – назва походить від слова “трава”. У травні активно росте трава, луки зеленіють.
Серпень – назва пов’язана із серпами, знаряддями для жнив. У серпні починалися жнива, збір врожаю за допомогою серпі.
Отже, давні слов’яни давали назви місяцям відповідно до природних явищ і сільськогосподарських робіт, які відбувалися в певний період року. Ці назви відображали тісний зв’язок життя людей з природними циклами.